«Для нас не є новиною, що стратегія Росії з 90-х років з часу появи Ямал-Європа полягала в тому, щоб «вирубить» Україну по транзиту, тому те, що відбувається зараз, це продовження цієї системної послідовної політики. Росія близька до реалізації більш ніж чверть столітньої реалізації обхідної стратегії.
В нас є Угода про асоціацію з ЄС і там є стаття 274 - одна з небагатьох статей, яка накладає певні зобов’язання на європейську сторону. Вона чітко формулює, що сторони, а це не просто Україна та ЄС, а також країни члени, в тому числі й Німеччина, повинні враховувати можливості газотранспортної інфраструктури й газових сховищ при реалізації і координації своїх проєктів, планів та програм. Образно кажучи, якщо в нас на сьогодні є 90 мільярдів м3 вільних потужностей газотранспортної системи по транзиту, то спочатку мають бути використані саме ці потужності, а вже потім може бути зелене світло для реалізації проєктів «Північний потік 2» та інших, якщо раптом в Європі виникне дефіцит газу.
Як транзитна країна ми повинні розуміти, що ми залежимо від двох функцій — скільки постачальник хоче продати газу і скільки споживач захоче купити. Ми навряд чи можемо щось змінити, тому наша політика має базуватись на тому, щоб у випадку реалізації «Північного потоку 2» і другої нитки «Турецького потоку» - завершення її по сухопутній частині, поставити питання про відповідні компенсації на 50-річний період. Обидва проєкти і «Північний потік» 1 і 2, і «Турецький потік» згідно проєктної документації мають життєвий цикл 50 років, тому не варто ставити питання, щоб отримати якусь одноразову компенсацію.
«Турецький потік». Ми члени Енергетичного співтовариства і наші партнери по договору Енергетичного співтовариства зараз завдають нам прямої шкоди, тому що вони перемикають постачання газу у свої країни саме на новозбудовану інфраструктуру «Турецького потоку». І ми, на жаль, не бачимо активної позиції секретаріату договору Енергетичного співтовариства і його керівних органів. Так само треба ставити питання перед європейською комісією, тому що мова йде про енергетичну солідарність».
Ukrainian Gas Open 2021 зібрав представників українського та зарубіжного бізнесу, компаній лідерів енергетичного та газового ринку, а також представників державних інституцій, регулюючих органів галузі ПЕК та представників Єврокомісії.
