Експерти продовжили обговорення теми «Централізоване теплозабезпечення українських міст - чи є шанси на виживання теплокомуненерго?», розпочате на ток-шоу 28 січня.
Олексій Магда, член НКРЕКП
«Я підтримую думку, що централізоване опалення треба зберегти. Ми йдемо до ринкової економіки, але виявилися не готові до ринкових цін на паливо. І це одна із речей, котра не може лишатися без уваги. Динаміка зміни ціни на газ стала більш активною. На сьогодні існуючі методики перегляду тарифів потребують більше часу ніж хотілось. Ми зараз працюємо над зміною цих методик. Одна з основних позицій сьогоднішньої комісії – тарифи мають бути економічно обґрунтованими. Інакше ми втратимо компанії котрі забезпечують теплопостачання міст. Якщо тарифи штучно занижувати, то за нашим законодавством будь-яка теплопостачальна компанія може звертатись до суду і відновлювати справедливість.
В нас на сьогодні немає ніякої цільової програми по збереженню центрального теплопостачання. І це тягне за собою низку проблем. Ми ці проблеми знаємо і намагаємось їх розглядати з обох боків. Ми не можемо допустити позбавлення прав споживачів. І водночас не можемо допустити банкрутства підприємств ТКЕ».
Євген Пивоваров, народний депутат України, голова підкомітету з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
«З одного боку ми маємо споживача, ми маємо певний рівень доходів і дуже великий відсоток комунального навантаження на платіжці. Також ми маємо певне зношення основних фондів галузі теплокомуненерго. Це не є випадковістю, а є системним результатом. Ще один фактор – це вартість енергоносіїв, які забезпечують тепло та гарячу воду. За вимогами Євросоюзу та МВФ ми маємо перейти на модель вільного ринку, і ми це робимо. З 1 травня 2021 року для постачання газу для ТКЕ вже буде вільний ринок газу. Це є важливим критерієм, який буде впливати на вартість енергоносіїв.
В ланцюжку «Нафтогаз» як постачальник газу та ТКЕ як виробник тепла і споживач, на жаль, ми маємо дуже великі заборгованості - заборгованість ТКЕ перед «Нафтогазом» тільки збільшується - та підвищення цін на комунальні послуги для споживачів. Це призводить до того, що люди менше платять за комунальні послуги.
Ми повинні дати дорожню карту, як знайти вихід з цієї ситуації. Перед новим роком ми захистили проєкт закону №2458. Він дуже важливий для всієї галузі. На сьогоднішні ми чекаємо підпису президента для того, щоб цей закон набрав чинності. Це дасть можливість для теплокомуненерго одномоментно перейти на нові договори. І тим самим мати можливість змінити тарифну позицію, яка є.
На жаль, сьогодні більшість тарифів є збитковими. На першому місті має бути не політична складова, заручником якої стала вся галузь, а має бути економіка. Проєкт закону № 3508 щодо реструктуризації боргів ми вже подали на комітет. Він стосується відтермінування пені та штрафів на певний час та покрокової реструктуризації цих боргів. Цей закон знаходиться на розгляді в комітеті Верховної ради.
Я сподіваюсь, що ми знайдемо баланс між споживачами, НАК «Нафтогазом» та ТКЕ. Розвиток теплокомуненерго можливий тільки якщо буде ринок, будуть залучені інвестиції й фінанси».
Олексій Кучеренко, народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
«Виникає враження, що проблемою теплокомуненерго жодний орган не займається. Я не розумію, чи є в державі доктрина тарифного урегулювання організації з точки зору децентралізації, і чи є національні пріоритети у сфері ТКЕ.
В першу чергу було б добре реструктурувати борги й там де можна їх обнулити. Мій законопроєкт № 3800-1 вирішує комплексно проблему боргів, бо спробувати покласти ці борги на місцеві бюджети, або на населення, або на бюджет у вигляді навантаження – це нереально. Треба зрозуміти природу цих боргів і в один момент це все обнулити. Але це нам не гарантує виходу з ситуації, бо знову наростуть нові.
Без організаційної ролі держави в особі Кабміну дійсно модернізувати теплокомуненерго неможливо. На превеликий жаль, система деградує. І це призводить до погіршення якості послуг, збільшення тарифу. Збільшення тарифу - це зниження споживання, відхід споживачів з ринку. І в результаті ми в замкнутому колі.
Потрібно запроваджувати адекватну державну політику. Це стосується в першу чергу ціни на газ. Не може бути ціна на газ для оптового споживача, який споживає десятки мільйонів кубів на рік, більшою, ніж у людини, яка споживає 50 кубів на рік. Це абсолютно спотворює сьогодні ринок взагалі. Має бути абсолютно прогнозована, стабільна, розумна ціна на газ. Я б запропонував створити щось на кшталт державного концерну (шляхом добровільного входження туди підприємств ТКЕ. І ті, хто заходять в цей концерн, отримують фінансову державну підтримку у вигляді абсолютно розумної відсоткової ставки по кредитах. Також вони отримують розумну ціну на газ, гарантовану державою. Цю ідею, якщо вона буде підтримана, треба підкріпити меморандумом з МВФ.
Теплокомуненерго не можна модернізувати без одночасного модернізування системи стосунків з основним споживачем – багатоквартирними будинками. Повний облік і підготовка споживача. Хтось має взяти на себе функцію колективного споживача, який би вибудував з системою ТКЕ паритетні відповідальні стосунки. Одночасно має йти і державна модернізація застарілого житлового фонду. Потрібно визначитись, хто буде відповідати за цю державну політику».
Олександр Олексенко, в.о. генерального директора «Полтаватеплоенерго»
«Основні фактори, які впливають на майбутнє і теперішнє теплопостачання – це діяльність Національної комісії, законодавча база, окремий фактор - діяльність НАК «Нафтогазу» і можливість споживачів.
Національна комісія зробила дуже велику справу, вони взяли на себе відповідальність відійти від політичних факторів і займатись своєю професійною діяльністю, виключно виходячи з нормативної бази, з економічної ситуації та інших факторів. Це дуже позитивно вплинуло на галузь. Питання та побажання до національної комісії - прийти до впровадження стимулюючого тарифоутворення, тому що тарифоутворення «затрати-плюс», воно не є стимулюючим ні для підприємств, воно не веде до розвитку, не дає можливості залучати інвестиційні кошти.
Законодавче питання, на жаль, буксує. Закон 2458 з’явився лише у 2019 році. І тільки зараз ми маємо якийсь позитивний рух. Виникає питання: законодавство передбачає, якщо діють економічно необґрунтовані тарифи, то орган, який їх встановив, повинен відшкодувати збитки підприємству. В нас така ситуація, що Національна комісія зараз встановлює фактично обґрунтовані тарифи, але ми їх не застосовуємо. Постає питання - до кого нам звернутись щодо компенсації збитків? На це питання немає відповіді.
Щодо діяльності НАК «Нафтогаз». За останній час тарифи газу від «Нафтогазу» по ПСО зросли майже втричі. Більш того, вони в деякий час відрізнялись від ринкових на 20-30%. Ми намагалися в грудні купити газ дешевше, ніж «Нафтогаз» продає, і вони нам заблокували цю угоду. З 1 травня відміняється ПСО, в нинішньому нормативному полі маючи заборгованість, яка штучно створена не з вини підприємств, підприємства не зможуть ввійти у вільний ринок і вимушені будуть співпрацювати з НАК «Нафтогаз». Ми впевнені, що в «Нафтогазу» умови будуть вкрай не ринковими й обтяжливими для підприємств.
Ринок потрібно впроваджувати, але без законопроєкту 3800-1 він не запрацює. Газорозподільчі компанії попали в ринок, на жаль, без ви
На наш погляд, газ для підприємств галузі – це гробова дошка. Стратегічно ми повинні відходити від споживання газу, замінюючи його місцевими альтернативними джерелами, насамперед переробкою сміття, і ми працюємо в цьому плані.
Виникає також питання зрегульованої роботи з міжнародними фінансовими організаціями. Воно потребує значного спрощення і надання містам і підприємствам більш ефективно залучати кошти. В тому числі й гранти».
Михайло Лисенко, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директор департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради
«Я считаю, всю ответственность на себя должны и обязаны брать органы местного самоуправления. Когда люди испытывают проблемы с теплоснабжением, водоснабжением, они обращаются в органы местного самоуправления. Мы провели часть за средства городского совета и привлечения различных грантов и кредитов от коммерческих банков большое количество модернизаций самых крупных котельных в городе. И после модернизации два года при том же количестве абонентов расход газа на некоторых котельных сократился до 60%.
Я считаю, более продуктивно на каком-то этапе оказывать помощь непосредственно городам. Небольшие населенные пункты, у которых даже в мыслях нет никакой модернизации, они захлебнутся, если не будет модернизации.
Проблемы котелен и водоканалов котельных, проблемы водоканалов, я считаю, должна решать власть на местах. Если будет какая-то поддержка, какие-то субвенции, льготное кредитование, мы будем только рады».
Юрій Приварський, директор ТОВ «Рівнетеплоенерго»
«Якщо не будуть вирішенні ті питання, які зараз є і потребують негайного вирішення, ми маємо ризик, що вся система теплопостачання буде в глибокому колапсі. Всі підприємства позупиняються з арештованими рахунками.
Ми трохи в іншій ситуації, ніж інші ТКЕ, ми приватне підприємство. Більш як 10 років ми не отримуємо з місцевих бюджетів жодної копійки. Ще й платимо за оренду по оціночній вартості.
Тариф повинен бути обґрунтований. Якщо ми маємо необґрунтований тариф, то в кінцевому результаті за тарифи сплачує кінцевий споживач. Ми повинні розуміти, що альтернативи централізованому теплопостачанню немає. Питання тарифів є завжди політичним питанням. І це та проблема, з якою ми стикаємось більше всього.
Найболючіше питання - це різниця в тарифах, яка не відшкодовувалась з 2016 року. «Нафтогаз» не перестає подавати позови з пенями, штрафними санкціями. Це страшенно роздуті суми. З травня місяця ми не зможемо нікуди відійти від «Нафтогазу». Суди тривають, в багатьох підприємств рахунки арештовані, при такій неокупності тарифу вони будуть арештовані у всіх підприємств.
Ще одна проблема, яку ми зараз маємо, - це заборгованість перед «Нафтогазом», заборгованість не тільки за спожитий газ, на який ми не маємо джерела, а заборгованість по штрафних санкціях, інфляційних пенях. Судова практика в цьому питанні дуже погана.
Існує також проблема з розрахунками за розподіл з місцевими газами. Ми не встигаємо за зміною тарифу, а розподіл навіть в тарифі на зміну складових, який був введений в дію з 01.01.12, вартість розподілу на 30-40% нижча ніж фактична в нас вартість розподілу. Це шалені кошти, під які ми не маємо джерела.
Реально оцінюючи закон 2458, підприємства не зможуть ним скористатися протягом цього опалювального сезону, тому що він не підписаний ще президентом. З огляду на політизацію вказаного питання дуже сумніваємось стосовно можливості застосування нового тарифу.
В нас немає можливості укладати договори з населенням. Для нашого підприємства це основна доля споживачів. І тільки за грудень місяць втрати підприємства склали близько 13,5 мільйонів.
Коли кількість абонентів, відключених від центрального теплопостачання, сягає 50%, це ставить під загрозу подальше функціонування розуміння централізованого теплопостачання. Варіанти виходу з цієї ситуації - це економічно обґрунтований тариф, застосування стимулюючих тарифів і стимулювання переведення на альтернативні види палива».
