Energy Club | Події

Підсумки ток-шоу Energy Freedom (13.04.21)

Події Ток-шоу 2021
Підбиваємо підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим, організованого бізнес-спільнотою Energy Club. У вівторок, 13 квітня, учасники ток-шоу обговорили тему «Забезпечення надійності роботи систем розподілу електричної енергії: виклики 2021 року».

Валерій Безус, віцепрезидент Energy Club


«Тема набула гострої актуальності. Коли минулого року йшла дискусія щодо конкретних деталей моделі регулювання, що має стимулювати, так звана "RAB-модель", тоді було дуже багато полеміки навколо цієї моделі, після того, як було прийнято остаточне рішення, яке було позитивно сприйняте спільнотою як можливість наростити інвестиційні процеси систем розподілу електричної енергії. Але сама експертна полеміка і гострота обговорення зійшла нанівець. І наразі виникає питання: чи все зроблено, чи все ж таки нам потрібно продовжувати професійну дискусію та пошук шляхів щодо того, як забезпечити надійне функціонування систем розподілу електричної енергії й розвиток цих систем в тих викликах, які ми маємо».

Більше в блозі Валерія Безуса.

Михайло Ільницький, голова правління АТ «Чернігівобленерго»


«Більшість операторів системи розподілу в Україні вступили в період фактичного RAB-регулювання і зобов’язані виконувати ті завдання, вимоги та задачі, які ставить перед нами Регулятор. Ми монополісти й в нас всі питання регулюються Регулятором. Свої прибутки ми збільшувати не можемо, ми тільки можемо зменшувати затрати й за рахунок цього отримувати якісь певні прибутки.

Загалом це дуже позитивно, що в нас у 2021 році нарешті запрацювала ця система, бо протягом останніх трьох років була така постанова 375 НКРЕКП, яка ще у 2018 році ввела вимоги до якісного забезпечення показників надійності і якісного постачання електроенергії споживачам. Тоді ще не було RAB-тарифу, а вже були достатньо серйозні вимоги. Зараз ті компанії, які перейшли на RAB-тариф, обсяг фінансування зріс врази. Як мінімум для нашої компанії АТ «Чернігівобленерго» в понад два рази, тому зараз набагато веселіше виконувати ці показники і є стимул старатися.

Дійсно компанії в нашій державі опинилися в різних стартових позиціях. Якщо фініш у нас через 13 років, через три регуляторні періоди, буде практично однаковий, то стартові позиції були різні. І треба відмітити, що компанії й керівники компаній по-різному віднеслися до самої позиції старту RAB-регулювання. Дехто готувався до цього, дехто не зовсім готувався. Ті компанії, які готувалися, підійшли до цього більш виважено і зробили все можливе для того, щоб ці показники на початок RAB-регулювання, як мінімум, були правдивими.

Моя особиста позиція - дійсно це було потрібно, ми постараємось його виконувати, буде складно, але початок покладено правильний».

Ігор Щербак, ключовий менеджер по роботі з клієнтами ТОВ «ХУАВЕЙ УКРАЇНА»


«Буду говорити не з точки зору вендора, а з точки зору просьюмера. Я є власником невеликої сонячної станції і я прекрасно розумію, наскільки кількість невеликих сонячних станцій зараз впливає саме на мережі. Це достатньо істотне навантаження на мережі. Я вважаю, що потрібна політика нормальна, зважена, яка буде регулювати й кількість тих просьюмерів, які є чи будуть з’являтися на мережах. І також та модернізація на мережах, яку потрібно зробити, і підтримка тих просьюмерів, які це роблять, саме на кшталт підтримки самої мережі. Великі станції, які є на мережах, вони не так впливають на маленькі мережі, як просьюмери, які виробляють 30 кВт чи менше.

З точки зору виробника обладнання для сонячних електростанцій, які в нас є, то ми зі свого боку сертифікуємо кожен елемент свого обладнання, яке використовується на мережах і несемо 100% відповідальність за те, щоб обладнання працювало безперебійно і не вносило жодних проблем у роботу мережі.

Ми всі розуміємо, що в нас є Регулятор, є підзаконні акти та інвестиційні програми. Якщо RAB-тарифи перекладати на потреби обленерго, їх недостатньо для модернізації тих мереж, які є в наявності».

Мішель Форже, комерційний директор компанії IKNET


«Вызовы и проблемы, которые стоят сегодня перед Украинской электроэнергетикой, можно разделить на проблемы глобального характера и проблемы локального характера. Причем локальные проблемы зачастую не менее важны, чем глобальные, и зачастую решение локальных проблем помогает решить глобальные.

Большое количество реализованных проектов ВДЕ создают определённую неравномерность в сетях. Существует большое количество «узких мест» в энергосистеме, которые нужно устранять за счет больших капиталовложений».

Деталі виступу та презентаційні матеріали доступні за посиланням.

Олександр Суслов, керівник ТОВ «НВП «ВОЛЬТЕН»


«В прошлом году был утвержден ряд инвестпрограмм, но, к сожалению всего рынка, эти инвестпрограммы были пересмотрены уже в этом году в меньшую сторону. Не совсем корректно, когда регулятор устанавливает какое оборудование и по каким ценам необходимо закупать представителям облэнерго для реконструкции своих сетей. Есть такие показатели как стоимость приобретения и стоимость эксплуатации. Это прекрасно знают инвесторы, которые инвестируют деньги в частные электростанции и всегда смотрят на оборудование с точки зрения не только стоимости приобретения, но и какие затраты будут понесены во время эксплуатации, и сколько прослужит данное оборудование. И часто политика, которая ведется со стороны НКРЕКП по уменьшению инвестпрограмм, она не позволяет облэнерго и монтажным компаниям закупать то оборудование, которое будет эксплуатироваться больше и будет нести меньше потерь, а также будет иметь большую надежность. В результате такой политики нам как производителям оборудования, и как поставщикам приходится сталкиваться с тем, что для того, чтобы помещаться в бюджеты, утвержденные НКРЕКП, приходится прибегать к экономии на комплектующих, потому что цена является зачастую самым основным критерием в выборе поставщика.

Ранее поднимался вопрос о том, что инвестпрограммы были утверждены, а потом пересмотрены, и в очередной раз затянулось утверждение инвестпрограмм, из-за чего тендера не были проведены и объявлены в конкретные сроки. На встрече прошлой осенью мы поднимали вопрос о сроках реализации инвестиционной программы. В облэнерго ограничены временные ресурсы для того, чтобы они могли денежные средства проинвестировать, обновить электрические сети и выйти на необходимые показатели. Чем позже НКРЕКП утверждает инвестпрограммы, тем меньше временив году остается для их реализации. А это не быстрый процесс.

Я надеюсь, что мы и весь рынок будем смотреть на стоимость эксплуатации и сроки эксплуатации и наши сети станут более надежными, более стабильными. И это позволит выполнить все те КРІ, которые ставит НКРЕКП перед нашими облэнерго, а энергетика Украины и все игроки рынка будут удовлетворены той политикой, которая проводится.

Возможно нам было бы гораздо проще работать на рынке, если бы у нас полноценно работал фондовый рынок Украины, где торговались бы в свободном доступе акции компаний облэнерго. И инвестора облэнерго не только смотрели на прибыльность и уровень прибыли, которую хотят получать, но и смотрели бы на показатель капитализации, потому что показатель капитализации тоже важен для инвестора. И инвестора возможно больше проявляли инициатив и инвестировали в развитие своей компании и сетей для повышения этого уровня. Надеемся, это будет следующий шаг в развитии энергетического рынка Украины».

Олександр Симонов, директор з маркетингу та продажів ПАТ «Одескабель»


«Нам сложно из-за того, что на сегодняшний день изношенность сетей приводит к перебоям энергоснабжения. Мы как производитель, который находится на территории Украины и эксплуатирует европейское оборудование. Для нас это больно и с точки зрения выхода из строя самого оборудования, и потери сырья, и материалов в процессе производства и т. д., поэтому мы очень надеемся, что начатые инициативы все-таки приведут к тому, что мы будем иметь стабильное энергоснабжение, без которого развитие производственного бизнеса в Украине невозможно.

Мы всецело поддерживаем модернизацию текущих сетей. С другой стороны мы понимаем, что это процедура не быстрая, и вся эта история не закончится за год или даже за 13. Требуется большая и научная работа, и понимание, какие будут сети. И тут роль Регулятора на сегодня не до конца понятна.

Много было сказано по поводу цен НКРЕКП. Например, в феврале медь была 9000 долларов за тонну, при том, что в начале года была 7000 дол, а в мае прошлого года - 4000. Такие же колебания сегодня имеет и вся полимерная продукция, поэтому цены на изделия, которые связаны с производством полимеров, будут расти. И нужен какой-то адекватный механизм для того, чтобы все-таки НКРЕКП каким-то образом понимала структуру этих затрат. У нас нет сверхзаработков, чтобы балансировать двукратный рост полимеров, меди и т. д., поэтому нужна какая-то площадка, которая позволила и НКРЕКП четко понимать, что мы делаем, и почему эти цены могут вырастать или снижаться.

Нам просто не будет, но если мы будем слышать друг друга, помогать друг другу, то мы сможем преодолеть не только цифровой разрыв, но и энергетический. Мы со своей стороны готовы участвовать в обсуждениях. И совместно мы обязательно добьемся цели».

Іван Григорук, віцепрезидент Energy Club


«Станом на сьогодні у нас відбувається формування активного споживача, який орієнтується на бажання бути енергонезалежним, а також мати можливість пристосування власного попиту на електроенергію та пропозиції виробленої електроенергії з джерел власної генерації. Це дає споживачеві змогу брати участь на ринку електроенергії, продаючи вироблену електроенергію, і таким чином заробляти, і водночас заощаджувати на власному споживанні шляхом впровадження новітніх енергоефективних заходів та графіку споживання електроенергії відповідно до власних потреб чи виробничих процесів».

Більше в блозі Івана Григорука.