Олександр Чалий, дипломат, перший заступник Міністра закордонних справ України (1998-2001), президент Грант Торнтон Україна. Фрагменти виступу:
«У 2000 році, коли в нас були дуже тяжкі переговори між «Газпромом» і НАК «Нафтогазом», ми зрозуміли дуже простий принцип, що не все, що добре для НАК «Нафтогазу» і «Газпрому», це добре для України. Тобто є певний конфлікт інтересів між державою Україна і населенням й НАК «Нафтогазом» як державною корпоративною структурою і її апаратом.
Сьогодні Україна повинна усвідомити ту необхідність, яка складається із завершенням проєкту Північного потоку-2. По-перше, цей проєкт реалізується у зв’язку з тим, що Європа, Європейський Союз і його ключові лідери, в першу чергу Німеччина, дуже потребують російського газу, тому що виробництво газу в Північному морі різко падає і той баланс, який вдавалося забезпечити за рахунок Північного моря, зараз порушується — це перше. А друге — в результаті так званого «зеленого» переходу буде зростати потреба на газ в Європейському Союзі, тому що газ буде тим сировинним елементом, який дозволить забезпечити цей «зелений» перехід.
Зараз, на мій погляд, в результаті дуже неконструктивної політики, яку провело попереднє керівництво НАК «Нафтогазу» традиційна, єдина газотранспортна система України сьогодні розколота. Якщо нам вдасться відновити єдність нашої газотранспортної системи і проводити розумну економічно орієнтовану політику щодо транспортування газу територією України, то я переконаний, навіть якщо не буде підписаний контракт на продовження транзиту між Україною і Росією, між «Газпромом» і магістральними газогонами України, в кожному разі український маршрут буде мати перспективи, тому що кількість газу, який буде споживатися в Євросоюзі найближчі 15-20 років буде вимагати і задіяння українських газотранспортних систем.
Та ситуація, яка складається на наших очах, мені залаєтеся, сприятлива, тому що президент Зеленський зайняв дуже жорстку політику стосовно введення в експлуатацію Північного потоку-2. І до сьогоднішнього дня українська енергетична дипломатія займає жорстку лінію, направлену на те, щоб зупинити введення в експлуатацію Північного потоку-2, а якщо це не вдасться зробити, то принаймні зупинити подальшу сертифікацію цього газогону і фактично вивести його з реальності. На мій погляд, це позиція правильна на цій стадії. Але енергетична свобода — це є усвідомлена необхідність, а необхідність полягає в тому, що Північний потік-2 буде запущений і буде реально введений в експлуатацію і сертифікований…
Позиція України повинна бути дуже чітка, ми повинні вимагати продовження контракту, який зараз існує, принаймні на 10 років хоча б на тих умовах, які існують зараз. І ми повинні дуже серйозно поставити питання компенсації з точки зору розвитку нашої «зеленої» енергетики й можливості трансформації нашої газотранспортної системи чи її окремих частин до транспортування водню. І ті заявлені цифри в розмірі 1 млрд, які США і Німеччина оголосили у своїй спільній заяві, вважається, що вони можуть корегуватися до збільшення…
Якби була проведена «нормандська четвірка» в Берліні, ми б могли провести двосторонню українсько-російську зустріч на вищому рівні в Берліні.
Мені здається, що дипломатичні ініціативи, підкріплені результатами візиту Зеленського в США, створюють всі підґрунтя для того, щоб найближчим часом упродовж 2-3-х місяців ми могли остаточно врегулювати всі питання, які б дали на майбутнє сталу перспективу роботи наших газогонів і енергетичної безпеки України, пов’язаної з тим, що Північний потік-2 погіршує стан безпеки України. Потрібні певні безпекові гарантії України.
В цілому я оптимістично налаштований, що план «Б» буде знайдений і буде відповідати стратегічним інтересам України».
