Фрагменти виступу на закритій зустрічі членів Energy Club (25.11.21)
Тема: Яким чином можна збільшити видобуток газу в Україні? #2
"Ми ведемо системний діалог з учасниками ринку. В більшості ми виступаємо тією інституцією, яка адвокатує інтереси нафтодобувної галузі. Ми більшість питань неодноразово підіймаємо і тут ми маємо системний супротив чи податкової служби, чи Міністерства екології. Цей супротив зазвичай обумовлений двома простими речами. Перше, це інституційна неспроможність. Наприклад, отримання швидкого видобутку з існуючого свердловинного фонду. А щоб відновити цей фонд, потрібно, щоб він правильно обліковувався з точки зору податків. З податкової точки зору потрібно мати чіткий реєстр цих свердловин і мати паспортизацію останньої оновленої свердловини. Ця робота лише зараз починається Держгеонадрами. Буквально тиждень тому вони оголосили, що всі суб'єкти ринку подали останню інформацію. Проте ми ж розуміємо, що навіть той заявлений свердловинний фонд, який є в реєстрі Геоінформу, може по факту не відповідати чинній практиці.
Ми відкриті для всього суспільства і підтримуємо всі існуючі адекватні ініціативи. Ще одна частина досить зрозумілих обмежень, які в нас є, - це зобов'язання по "Угоді про асоціацію". Для прикладу, одна з ключових проблем, яка зараз піднімається учасниками ринку, - це процедура проведення оцінки відповідності (ОВД). Відповідно до існуючих регламентів, ОВД деколи потрібно витрати 1-1,5 роки для того, щоб його пройти повністю по процедурах. Звертаючись до відповідної установи, ми розуміємо, що на сьогодні ця процедура відповідає вимогам відповідних директив і регламентів Євросоюзу. Ми виходимо з контраргументами й намагаємось бойкотувати цю ситуацію та якось змінити технологію. Наприклад, при проведенні оцінки відповідності зазначається кількість флоту, яка є учасниками щодо викидів при здійсненні операцій. А сьогоднішній регламент передбачає, що зміна складу цього флоту також потребує внесення змін до оцінки. Це нелогічно, оскільки кожен крок надрокористувача відповідно відтерміновується. І є декілька елементів, в які ми бачимо, що потенційно можна внести.
Друге, зменшення строків розгляду цього питання. Сьогодні ми розуміємо, що навіть Мінекології деколи не системно може опрацьовувати ці документи, й тут без претензій до них. Адже процедура построєна таким шляхом, що, отримуючи значну кількість цих пакетів, фізично немає персоналу для їх системного опрацювання. Тому це одна з ключових проблем, яку ми бачимо.
В нас вже більше ніж рік є проєкт закону щодо внесення змін до податкового кодексу в частині продовження існуючих стимулюючих рентних ставок і розширення рентних ставок, як було зазначено. Для прикладу, нові свердловини по нафті, розширення на конденсат, який зараз не передбачений, але на Шебелинський НПЗ він зорієнтований якраз на конденсатну продукцію. І в них дефіцит і вони ще закуповують періодично з ринку для того, щоб покривати. Це в нас, на жаль, другий виробник палива в Україні наразі.
Третє, це існуючий свердловинний фонд, і тут ми зустріли перший супротив податкової в тому, що по існуючому свердловинному фонду потрібно провести паспортизацію. По альтернативному розширенню ренти нам Державна податкова служба робила аналітику і ця аналітика показала динаміку, що по їхній формі 14 податкової звітності, по якій вони рахували, що кількість нових свердловин за період дії альтернативної ставки значно не зросла. На їх думку, це не дало точно очікуваного економічного ефекту. Проте при мінімальному підрахунку існуючих спецдозволів і ефективності програм виконання існуючих спецдозволів ми бачимо, що це не відповідає дійсності. І в нашому чіткому розумінні ми бачимо, що навіть за кількістю платежів по цьому окремо доданому рядку, що приріст є. І відповідно ми адвокатуємо у своєму проєкті внесення змін до закону, що це потрібно продовжувати. Тому вважаємо, що, якщо рахувати всю ситуацію в комплексі, на сьогодні в нас загальне споживання природного газу в країні від 31 млрд, скорочується трохи з огляду на цінові й інші параметри, але з них лише в цьому році планово внутрішній видобуток національної компанії спільно з приватними буде десь 19,5. І якщо правильно порахувати валову валютну виручку, яка йде на імпортний газ фактично, та порахувати з тими видатками різницю, яку потенційно може бачити податкова, ми бачимо чітке розуміння, що лише орієнтація на збільшення, заміщення на 100% власним ресурсом - це є єдина економічно обґрунтована в кінцевому рахунку збільшення дохідної частини державного бюджету. І це є логіка, яку має відображати Мінфін і інші інститути та Кабінет Міністрів в цілому. Але на сьогодні не все так швидко приходить.
Зараз відомий тезис, що існуючі запаси виснажуються, скорочуються. І те, що ми чуємо, популярні заяви щодо того, що десь щось знайшли, а по планах і звітах ніяких додаткових запасів ніхто не приростив і ніяких підтверджень немає. Відповідно фактичного приросту існуючих нових родовищ, на жаль, немає. Але ми сподіваємось на прийняття проєкту закону №4187, який в нашому розумінні створить умови пожвавлення роботи по існуючих спецдозволах. На сьогодні за нашим аналізом в державній компанії 214 спецдозволів, також досить значна кількість дозволів у приватного сектору. Проте діючих спецдозволів, за якими дійсно виконуються програми робіт та йде виконання промислової розробки чи хоча б геологорозвідки, не так багато. В нас є проблема сплячих ліцензій, які заморожені, і це питання потрібно розблокувати. Оскільки фактично всі запаси неглибокі, традиційні запаси розвідані, вони в більшості зрозумілі й сформовані з тих спецдозволів, які вже видані. Фактично Держгеонадра за рахунок існуючих електронних аукціонів провела і вже реалізувала ту залишкову складову спецдозволів, які є по існуючих запасах. Тепер фактично в нас робота зосереджена і буде в більшості надрокористувачів зосереджена на розвідці додаткових покладів. Ми бачимо, що є новий інструмент, держава пішла на довгий діалог з інвесторами й підписані перші угоди про розподіл продукції. Довго, тому що цей інструмент новий і його ніхто не проходив. В будь-якому переговорному процесі є інтерес двох сторін. Якби всі умови сторін були визначені ще на момент оголошення конкурсу, тоді б ці переговорні процеси й механізми відбувалися досить швидко, до трьох місяців. Але для цього потрібні зміни в закон. Такі зміни внесені в законопроєкт № 4344 і ми сподіваємось, що він в тій чи іншій редакції буде прийнятий і дасть змогу покращити існуючий інструмент угод про розподіл продукції. Проте є значна кількість інших інструментів залучення капіталу. І саме головне, що це залучення капіталу повинне бути на довгострокову перспективу.
Правильно було зазначено, що більшість бурових станків і бурового флоту минулого стояло у відвертому простої й ми перебували у 2020 році в ситуації, коли значна кількість сервісних компаній пострадянських, той же самий "Укрбургаз", звертались з тим, що в них іде значне скорочення персоналу, більшість спеціалістів десь іммігрували. Дійсно, всі порахували економіку по тій вартості нафтогазового еквівалента і для них економіка не складалась для проведення робіт. Наша аналітика показувала, що це ситуативна ринкова ситуація, вона досить короткострокова. Однак всі прийняли таке рішення, яке було обумовлене прийняттям європейською й світовою спільнотою догми, що новий "зелений" перехід не був ґрунтований на природному газі, й природний газ не був складовою заміщення викидів як таких і це була ключова проблема. Тепер з технічної точки зору ми бачимо, що цей рік передбачає значні цінові котирування на європейських і взагалі світових газових хабах, тому що плани видобутку минулого року в більшості були скорочені, на цей рік вони не спрогнозовані на тому рівні, на якому зараз є попит на світових ринках. При цьому деякі індикативи як вугілля визнані брудними й похідна, так званий вуглецевий слід, відрахований до кінцевої продукції й має певний вплив. Це питання також ми як Міністерство підіймали й розуміємо, що використовувати природний газ в довгострокових інвестиційних програмах можливо, якщо він буде відповідати європейським стандартам. Ще один ключовий законопроєкт, який є, №2553 в підписі президента «Перехід на енергетичні одиниці». Під нього ми розробили технічний регламент природного газу, який передбачає затвердження фізико-хімічних показників і маршрути споживання.
Ще одна проблема - це рівень CO2. Наприклад, в Дніпро-Донецькій впадині він в більшості районів ПКС не відповідає задекларованим Євросоюзом, або тієї якості так званого легкого низьковуглецевого газу, який є на Сахаліні. І транзитний газ, який наразі йде територією України, в більшій частині фізико-хімічних показників є трохи якісніший. Тому можливість при певних тисках його змішувати дає можливість нам правильно використовувати газотранспортну систему.
Оскільки технологічно і фінансово очищати природний газ досить недешево й це тривалий процес побудови таких установок і він буде лягати в затратну частину розвідки і собівартість 1000 м3 чи 1 МВт в майбутньому. І тоді виникає питання на скільки це буде релевантне вартості й купівельній спроможності ринку. Насправді це питання ми активно опрацьовуємо в діалозі з учасниками ринку, та сподіваємось, що з допомогою саме держави такі питання будуть вирішені. На сьогодні ми опрацьовуємо і технологічні рішення по вилученню СО2 і потенційні інвестиційні спроможності для того, щоб ці речі були врегульовані".
Прослухати виступ в аудіоподкасті Energy Podcasts.
