Energy Club | Події

Євстахій Крижанівський на ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим (18.12.2020)

2020 Події Ток-шоу
Публікуємо фрагменти виступу ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Євстахія Крижанівського на ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим (18.12.2020), де продовжилось обговорення теми «Виконання концепції розвитку газовидобувної галузі «Програма 20/20».

Євстахій Крижанівський на ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим (18.12.2020)

"Звичайно, коли з’явилась "Програма 20/20", ми в університеті сприйняли її дуже позитивно, тому що було невдале завершення програми «Нафта і газ до 2010 року» і її певних корекцій. Ми були налаштовані й розраховували на дуже серйозну роботу, що все-таки буде системна робота, буде збільшення об’ємів обсягів буріння, буде можливість реалізовувати нові технології. Я був особисто запрошений на засідання комітету Верховної ради, коли була презентована ця "Програма".

Знаючи, що ця "Програма" буде розвиватись, ми до того в університеті провели таку роботу: кожен викладач в університеті, крім викладацької роботи, крім виховної роботи, має науково-дослідну роботу й орієнтовно 30% часу повинен виконувати наукові дослідження. На виконання такої "Програми" ми прийняли загальноуніверситетську єдину програму стосовно можливих шляхів збільшення нашого власного видобутку нафти й газу. Геологи, геофізики займались дослідженням ресурсної бази, техніко-технологічними питаннями займалися кафедри буріння і розробки, кафедри інституту інженерної механіки стосовно обладнання, тобто ми підтримали цю "Програму" і я особисто виступив тоді на комітеті Верховної Ради про те, що ми цілком готові брати участь у виконанні цієї програми. Ми готові були безкоштовно передати всі напрацьовані матеріали. Зрозуміло, щось напевно було б позитивне, а щось можна було відкинути. Ми навіть для обговорення цих речей пропонували проводити семінари з участю виробництва. Дуже цікаво, що тоді на комітеті підійшов до мене керівник «Укргазвидобування» пан Прохоренко і ми домовились, що зустрінемось, він відвідає університет, ми зробимо спільні круглі столи, семінари, обговорення. Цього не відбулось. Абсолютно наукова складова була відкинута, відповідні напрацювання були невраховані. І мені шкода, що за весь час цієї роботи насправді ніхто не відвідав університету.

Тут присутній Ілля Йосипович Рибчич. В період, коли він очолював «Укргазвидобування» була дуже тісна співпраця. Ми завжди знаходили спільну мову і старались працювати. У нас були досить відомі фахівці, буровики, професор Мислюк – видобування, професор Бойко, професор Кондрат і молоді люди завжди працювали. В результаті такої спільної роботи ми сформували колектив і подали на державну премію роботу, яка була направлена саме на підвищення власного видобутку газу. Вона називалась «Розробка та впровадження видобування високоефективних технологій газу і постачання для підвищення енергетичної безпеки держави». Тобто була тісна співпраця між наукою і виробництвом. Цим проблемам було присвячено два засідання президії Національної академії наук. На одному із засідань було троє співдоповідачів: Академік Лукін, відомий фахівець по ресурсах, геолог, доповідав про перспективи ресурсної бази, можливості України, я робив доповідь по техніко-технологічних можливостях і академік Геєць схарактеризував економічні механізми. Думаю, що якби в такому дусі була і подальша робота і ми всі працювали, то були б прийняті все-таки оптимальні рішення. Чому я собі дозволяю десь засумніватися в оптимальних рішеннях? Тому що були технологічні речі, які нам пізніше направляли на експертизу і хочу сказати, що при окремих об’єктах ми виявляли, що це було далеко від оптимальних режимів використання. Коли згадали про цю робочу групу [для з'ясування причин падіння обсягів вітчизняного видобутку природного газу - ред.], яку створив Кабінет Міністрів в кінці листопада як дорадчо-консультативний орган Кабінету Міністрів, щоб проаналізувати "Програму 20/20", я там так і не побачив присутності науки. А ви знаєте, напрацювання наукові були дуже серйозні, дуже такі моменти, які варто було б врахувати.

І десь під сумнів, мені здається, ставиться і кадрова політика. Ми власними силами проводили серйозні обсяги буріння. А якщо подивитися глибше, то тільки з Івано-Франківська два чартери щоденно літали й ми в дуже великих обсягах розбурювали Західний Сибір. А при реалізації цієї "Програми" дуже цікаво було, що ринок праці фахівців нафтогазової галузі був розбалансований, багато людей змушені були покинути. І для мене це було дивно - при такому серйозному фаховому рівні фахівців, які мали величезний досвід, те, що нам іноземні компанії повинні були виконувати ці роботи, тому я бачу, що була відсутня співпраця, і думаю, що такі речі треба було робити, створюючи певні програми, щоб були програмні підходи.

Ми бачимо, що одна із серйозних проблем - це забруднення довкілля, це свердловини, які виведені з експлуатації, загазованість Борислава й інші питання. Думаю, що треба, щоб була тісніша співпраця науки й виробництва, той досвід, який у нас був.

В той час, коли очолював «Укргазвидобування» Ілля Йосипович Рибчич, ми бачили дійсно серйозну системну роботу. Якби повернутись до цих підходів і підв’язати науку, ми б могли мати значно кращі результати. І дуже мені гірко про це казати, що ми, як університет, який дуже серйозно працював протягом багатьох років по різних програмах і в розвитку нафтогазової галузі Західного Сибіру й України, практично були повністю відсторонені від цієї роботи".


Підбиття підсумків


"Продовжуючи думку відносно фахового забезпечення, відносно випускників, хотів би сказати, щонайменше 100 випускників різних базових спеціальностей ми направляли. Я тільки що отримав довідку, що цього року заявка від ГАК «Нафтогаз» по всіх спеціальностях - "нуль". Цих фахівців в нас не запрошують. Зате в нас є інститут післядипломної освіти, де люди, які займають відповідні посади, могли б отримати другу спеціальність. Тут заявок дуже багато, тому кадрова політика в нафтогазовій галузі стосовно залучення фахівців хотіла б бути кращою.

Іде розмивання і на рівні підготовки фахівців. В попередні роки, коли ми дуже добре працювали в системі нафтогазової галузі Радянського Союзу, видобуток був великий - 725 мільярдів кубометрів газу і 625 мільйонів тонн нафти, обслуговувало 7 вищих навчальних закладів цілого Радянського Союзу. Сьогодні в Україні ми знаємо, який є видобуток, а ліцензії видані для підготовки фахівців 8 закладам. І тут потрібно трохи переглянути. Ми рік тому проводили конференцію і там приводили дуже цікаві результати: практично всі іноземні компанії, які працюють в Україні, залучають наших випускників. Тут є питання стосовно кадрової політики й захисту ринку. В таких програмах в різних державах по-різному, але вказується в програмі, що для виконання повинен бути певний відсоток власних фахівців. Я думаю, що це треба було належним чином регулювати. Університет зберіг свою базу, викладацький склад і ми готуємо фахівців, і ринок Європи, і не тільки Європи, наших фахівців бере. І дуже прикро, що така ситуація склалася.

Навіть кадрова політика є узгодження роботи Міністерства освіти з Міністерством енергетики, потрібен координуючий зв'язок між ними. Мені здається, що потрібен віцепрем’єр, який працює з галуззю, і координував би ці речі. Ми будемо очікувати, що буде така посада і буде такого рівня людина, яка зможе вплинути й на Міністерство освіти, і на Міністерство енергетики, і на НАК «Нафтогаз», і на інші компанії, щоб ми разом працювали. А наукові питання, які пропонуються, ігноруються, відкидаються. Зараз ми будемо перед дуже великою дилемою. Я аналізував звіти викидів парникових газів, і, ми знаємо, є звіт НАК «Нафтогаз». За парникові гази доведеться платити дуже багато. Зараз Україна має вуглецевий податок 10 гривень на тону викидів в той момент, коли заявлено, що через років 20 цей податок буде складати 50-60 євро. Дуже серйозно потрібно перебудовувати ці речі. Ми бачимо проблеми, і зараз іде завершення дуже цікавої технології. Йде мова про свердловини, які виведені з експлуатації. Деякі можуть бути цікаві з точки зору збільшення видобутку вуглеводнів, деякі можуть бути використані як джерела теплової енергії. В нас напрацьована технологія, щоб перетворювати процес, запускати реакцію у свердловині й вилучати водень. Це дуже цікава технологія. І тому було б цікаво, щоб була координація з виробничими підприємствами й наукою, треба координувати й вищу школу, і Національну академію наук, і галузеву науку, і виробництво.

Я бачу, що є перспектива подібні програми реалізовувати, виконувати, але потрібна більш тісна співпраця і, звичайно, треба базуватися на досвіді, результатах і аналізі, пропрацьовувати. Ну, і мають бути відомі автори програми. Я вірю, що ми зможемо зрушити з місця в бік позитивних результатів, але треба опиратися на свої кадри, свої досягнення, співпрацювати з іншими компаніями".