Energy Club | Події

Підсумки ток-шоу Energy Freedom (14.04.21)

2021 Події Ток-шоу
Підбиваємо підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим, організованого бізнес-спільнотою Energy Club. У середу, 14 квітня, учасники ток-шоу обговорили тему «Мільярдні борги між учасниками ринку газу: списання vs реструктуризація».

Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього


«Державні інститути й ті особи, які їх уособлюють, не демонструють інтересу до розв'язання цієї проблеми. Звичайно, що до різних боргів повинні бути застосовані різні інструменти. Борги, які утворилися за рахунок того, що абоненти спожили природний газ, але за нього не сплатили, такі борги потрібно сплачувати. Можливо за рахунок реструктуризації, але пробачати такий борг не можна. В умовах коронавірусу проблема неплатежів ще більш загострилася, оскільки є заборона на відключення споживачів, які не сплачують, та заборона нарахування штрафів та пені.

Інша частина великих боргів - це так звані "спірні борги", що стосується норм споживання абонентами, які не мають лічильників, і проблема неприведення до стандартних умов. І тут держава й учасники ринку зайшли в повний клінч. Все, що відбувалося з жовтня 2014 року до літа 2020 року, коли Уряд самовільно змінював норми споживання газу споживачами без лічильників... Зрештою утворилися спірні борги, частина яких впала на операторів ГРМ, і частина впала на постачальників. Вийшла ситуація, коли по факту споживачі спожили цей газ, а учасники ринку між собою намагаються з’ясувати, що робити з цими борговими претензіями. Фактично той учасник, який створив цю проблему, в такому випадку це було рішення уряду, і ця спірна претензія має бути врегульована державою.

Щодо боргів стосовно приведення чи не приведення до стандартних умов, тривають сотні судів, зрештою дійшли до Верховного суду. Рішення Верховного суду, які є чинними, вказують на те, що в тарифі Операторів було недостатньо коштів для покриття ВТВ. Держава внаслідок своїх прорахунків і недалекоглядності таких змін зумовила величезну проблему. На мою думку, у випадку цієї групи боргів, зважаючи на те, що претензії виникли внаслідок дій держави, не можна покласти зараз розв'язання цієї проблеми на учасників ринку.

Окрема група боргів - віртуальні, які склалися внаслідок того, що застосовується різна політика до компаній ТКЕ, коли різні пені застосовуються з боку постачальників газу до ТКЕ і з боку ТКЕ до кінцевих споживачів. У випадку, коли кінцевий споживач не сплачує вчасно, вже формується прострочка у ТКЕ перед постачальником газу, а пеня нараховується зовсім інша. І виходить коло, з якого не можна вийти. Утворилась велика кількість віртуальних боргів, які фактично треба тільки списати.

Стосовно боргів, в принципі, складається враження, що держава живе в такому режимі, що якось воно "розсмокчеться" саме в майбутньому».

Олексій Кучеренко, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг


«Треба піднятися над цією проблемою, подивитись з якоїсь точки зору і зрозуміти, що в умовах цих сукупних боргів воно само ніяк не розсмокчеться. І постає питання: хто саме має на себе взяти політичну, державну відповідальність і вирішити за якийсь час цю проблему. Я поки навіть не бачу цього суб’єкта. Міністерство енергетики точно ні, воно на сьогодні й функціонально не здатне і, на жаль, і професійно. Міністерство регіонального розвитку та Національна комісія з регулювання так само самотужки цього не зможуть вирішити. В ланцюгу цих боргів знаходяться «Нафтогаз», ТКЕ, облгази, Оператор ГТС, та населення, яке має величезний борг. І виникає питання: а чи можна розв'язати проблему цих боргів, якщо 2/3 цього боргу у населення. А без розв'язання проблеми стягнення боргів з населення, я не розумію взагалі, як принципово розв'язати цю проблему».

Валентин Землянський, експерт з енергетичних питань, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України


«Для начала нужно определиться, о каких долгах мы говорим, потому что есть долги, которые возникли вследствие решения Кабинета Министров о снижении норм потребления. С 2016 года тарифы облгазов никто не пересматривал в условиях роста цен на газ и часть долга возникла из-за разницы в тарифах. Точно так же из-за разницы в тарифах возникла задолженность в ТКЕ.

Алгоритмы решения есть. Первое – это закон Кучеренко 3800-1. Второе – это принципы учета, то есть технические условия учета газа. И должен быть проведен четкий конкретный аудит по предприятиям, по условиям возникновения этой задолженности, каким образом она была проактирована. И уже вопрос к Кабинету министров: каким образом будет гаситься эта задолженность. Здесь должен быть четкий прозрачный не просто механизм, а четкая прозрачная видимая картина этой задолженности и выход из нее. И дальше, когда прорабатывается механизм задолженности, просто ставится контроль, то есть ставится орган, который отвечает за контроль выполнения поручения Кабмина в понимаемые сроки, объёмы и механизмы.

Во главу угла нужно поставить контроль государства не только за такими процессами, но и над монопольными компаниями, которые находятся на украинском рынке газа, в первую очередь НАК «Нефтегаз Украины».

Должно быть комплексное решение, с одной стороны расшивание долгов должно стать элементом, а не целью. В сегодняшней логике действующей власти офиса простых решений, решения этой проблемы нет».

Євген Нацвін-Степанов, заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів


«Причины возникшей задолженности, которая сейчас в целом, если мы говорим исключительно о поставщиках, то это порядка 10 млрд гривен. Если говорить о задолженности в целом по системе, то эта цифра доходит до 100 млрд гривен. Причины возникновения этой задолженности, что касается поставщиков, - это вопрос и проблематика по приведению газа к стандартным условиям.

НАК «Нефтегаз» отпускает, фиксирует газ в контрактах и в актах приема-передачи поставщикам в стандартных условиях, а поставщики не могут выставить эти объёмы в полном размере населению. Потребитель платит по счетчикам и поставщик физически и юридически не может выставить разницу в объёмах газа стандартных условий и работы. Из-за этого возникает разница, которая потом садится в задолженность перед «Нефтегазом». Такая же проблематика стоит и по нормам потребления. Как следствие эта задолженность и ее существование, исходя из причин, не поставщиками не может быть урегулирована за счет клиентов и за счет потребителей, потому что не потребители стали причиной возникновения именно задолженности в этой части. Мы считаем, что эту задолженность необходимо урегулировать за счет государственных органов, государственных институций, разных механизмов.

Мы на сегодняшний день разрабатываем аналоги и способы урегулирования этой задолженности через совмещённые механизмы: частичная компенсация, частичный взаимозачет, частичное списание в зависимости от вида задолженности. И мы продолжаем вести работу по поиску и реализации механизмов и способов урегулирования этой проблематики.

Нужно создать такие условия, чтобы не допустить в дальнейшем появления задолженности. В этом контексте мы предлагали и поддерживали ряд законопроектов, которые предоставляли бы поставщикам природного газа дополнительные цивилизованные механизмы по воздействию на потребителей, которые постоянно не платят».

Альона Осмоловська, директор з корпоративних комунікацій НАК «Нафтогаз України»


«За результатами цього сезону «Нафтогазу» заборгували тепловики близько 60 млрд гривень за газ, поставлений в рамках спеціальних обов’язків. Борги збутів оцінюються приблизно у 24 млрд грн за той газ, який був переданий для продажу населенню. Разом борги перед «Нафтогазом» в рамках виконання спецобов’язків по поставках газу сягнули понад 100 млрд грн.

Якщо є певні обсяги газу, які були поставлені «Нафтогазом», то вони чогось коштували. Цей газ ми або закупили, або видобули й витратили гроші на його видобуток, або сплатили з цих грошей частину податків. Якщо гроші за цей газ не повернулися, то це означає, що «Нафтогаз» мусить нарахувати резерви й ці резерви зменшують надходження до державного бюджету.

Що робити з проблемою? Треба проаналізувати, чому ця проблема виникла. Після того, як ми зрозуміємо, звідки взялася ця проблема, і чому вона накопичилась, можна переходити до наступного кроку.

А що робити з тими боргами? Одна з пропозицій, яку ми з кількома народними депутатами висунули – це ті борги, які створені державою, можуть бути компенсовані власне дивідендами від НАК «Нафтогаз України». Якщо це проблема, створена державними рішеннями, то відповідно держава своїми доходами й компенсує ці проблеми. Це не призведе до відтоку грошей з державного бюджету і що дуже важливо, це рішення не приведе до зростання тарифів для населення. Ми вважаємо, що цей підхід є оптимальним для того, щоб цю боргову проблему зняти в тій частині, яка дійсно була створена через рішення держави. Дуже важливо, що суму цих боргів мають підтвердити люди, які мають таку компетенцію та повноваження.

Що стосується тих боргів, які накопичені, але не можна пояснити державним регулюванням, там ми пропонуємо розглянути варіант реструктуризації під певні застави, під гарантії власників цих компаній.

Ми кожного року приходимо до цієї проблеми. Єдине рішення, яке зможе змінити ситуацію суттєво — це вкласти гроші в енергоефективність. На українському ринку газу виробники тепла відповідають приблизно за чверть обсягу попиту на цьому ринку. З того, що відомо по статиці, приблизно половина тепла, яке виробляється ТКЕ, фактично обігріває вулицю. Мені здається тут саме те рішення, яке могло б системно розв'язати цю проблему на майбутнє. І без залучення Верховної Ради, без співпраці з Кабміном і з мерами на місцях це рішення неможливо реалізувати.

Намагатися регулювати якимось чином ціну на газ ми не можемо. Україна інтегрована на європейський ринок газу, якщо ціни ростуть там, то вони будуть рости й тут, щоб ми не робили. Але регулювати нашу потребу в обсязі газу, зменшувати цю потребу, це цілком в наших руках і це те, що ми маємо робити».

Андрій Кісенко, радник Голови ДРС та член Робочої групи при ДРС з питань ринку природного газу


«Проблема неефективних та недоцільних рішень з боку держави, мені здається, це 80% проблем створених на ринку природного газу. Друга проблема, те, що ми перейшли в поле ринку природного газу з накопиченими проблемами. З відміною ПСО в серпні ми перетягли ці проблеми й вони продовжують накопичуватись.

Дуже приємно, що позиція «Нафтогазу» наскільки стала конструктивною, я думаю, що позиція учасників ринку теж має бути конструктивною. І дійсно держава за свої неефективні й недоцільні рішення має нести відповідальність.

Однією з величезних проблем, на мій погляд, є те, що Україна єдина країна на пострадянському просторі, не кажучи про європейські країни, яка не має 100% обліку природного газу. Не секрет, що близько 3 млн абонентів не мають індивідуальних лічильників, і це створює небезпеку як для НАК «Нафтогазу», так і для оператора ГТС і для всіх постачальників і облгазів. Я вважаю, що, подолавши цю проблему, багато проблем буде вирішено.

Сподіваюсь, що представники держави почують і «Нафтогаз», і учасників ринку, і все ж таки ці проблеми будуть вирішені й до нового опалювального сезону ми маємо ввійти вже як мінімум з мінімальною кількістю проблем».