06.05.2019

Британський енергоринок в епоху Brexit

06.05.2019
БРИТАНСЬКИЙ ЕНЕРГОРИНОК В ЕПОХУ BREXIT


На тлі Брекзіта зарубіжні інвестори один за одним залишають британський енергоринок, відмовляючись від великих інфраструктурних проектів в галузі атомної енергетики. Як країні уникнути енергодефіциту і при цьому виконати зобов'язання по скороченню шкідливих викидів - думки урядовців і галузевих експертів на цей рахунок розходяться.

Наприкінці січня поточного року стало відомо, що японська корпорація Hitachi відмовилася від планів будівництва АЕС «Уілф Б» (Wylfa B) в Північному Уельсі, на місці зупиненої в 2015 році станції «Уілф А». Загальна сума інвестицій повинна була скласти $ 20 млрд. Представники компанії Horizon Nuclear Power, британського підрозділу Hitachi, кажуть, що рішення було прийнято після семи років безуспішних переговорів з владою Британії про спільне фінансування проекту.

Японська компанія, що встигла інвестувати в проект $ 2,8 млрд без особливого ентузіазму оцінюють майбутні перспективи відновлення роботи над проектом. На цьому фоні японці закликали британський уряд націоналізувати проект, за умови, якщо Сполучене Королівство розраховує продовжувати свою ядерну програму.
На сьогоднішній день Hitachi фактично стала другою японською компанію, яка покинула ядерний сектор Великобританії за останній час. У листопаді минулого року корпорація Toshiba оголосила про закриття компанії NuGen - оператора атомних проектів в Сполученому Королівстві, - після безуспішних спроб її продати. Головним проектом NuGen була АЕС Мурсайд (Moorside) в графстві Камбрія, роботи над якою також були згорнуті.

На сьогоднішній день у Великобританії зарубіжними інвесторами реалізуються лише два проекти в галузі атомної енергетики: Hinkley C на південному заході країни і Bradwell B на південному сході. Першу будує французький енергетичний концерн EDF, до будівництва другої готується китайська компанія CGN.

В результаті припинення роботи над двома АЕС і планового виведення з експлуатації застарілих станцій найближчим часом Великобританія недоотримає близько 15% необхідної країні енергії. Ще одна проблема полягає в тому, що саме атом до недавнього часу був важливою частиною урядової програми по декарбонізації енергетики. Кілька років тому Британія взяла на себе зобов'язання знизити викиди діоксиду вуглецю до 2030 року з нинішніх 265 г на 1 кВт до 100 г і нижче. Тепер досягти заявлених показників буде значно складніше.

Без диверсифікованого низьковуглецевого енергетичного міксу поряд зі зростаючою потребою забезпечувати електрикою електрокари, Британія ризикує стати більш залежними від викопного палива.

Відповідаючи на головний і найбільш очевидний аргумент критиків, що відновлювана енергія не здатна гарантувати стабільну потужність, вчений наполягає на більш активному використанні енергосховищ і заохочення споживачів використовувати більше енергії в нічні години. Ще один спосіб вирішити цю проблему зводиться до будівництва «здвоєних» енергоустановок, що поєднують відновлювальну енергію з компактними газовими турбінами відкритого циклу. Такі здвоєні установки нескладно побудувати і коштувати вони будуть в 20 разів менше витрат на будівництво АЕС типу «Уілф» і вдвічі менше великої газової електростанції типу CCGT.

Кількість коштів, доступних для використання в рамках ВДЕ-контрактів, вдвічі менше того, що доступні власникам газових електростанцій для підтримки потужності в безвітряні дні.За сценарієм коли всі 27 ГВт вітрових потужностей, які перебувають сьогодні на різних стадіях будівництва, отримають контракти, це забезпечить країні третину необхідного електрики. Додайте до цього діючі АЕС і електростанції на ВДЕ і отримаєте 75% низьковуглецевої енергії, необхідної для досягнення цілей щодо зниження викидів до 2030 року.

Водночас Уряд Великобританії як і раніше вважає атомну енергію важливою частиною національної енергосистеми, однак, в той же час наголошує що критично важливо, аби споживачі та платники податків вважали аналогічно.

Кабінет Терези Мей, щоб заповнити порожнечі, які утворились в енергобалансі пропонує розвивати альтернативну енергетику. Їх риторика наступна, - вартість технологій відновлюваної енергетики, таких, як офшорні вітряні турбіни, радикально знизилася. Відтак операторам ВЕС потрібно мінімум державних субсидій, а незабаром держпідтримка взагалі не знадобиться. Також в британському уряді вважають, що нові проекти в сфері альтернативної енергетики просуваються успішно, тому в найближчій перспективі відновлювана енергія може значно здешевшати.

Учасники енергоринку мають іншу позицію. Незважаючи на те, що частка ВДЕ в національній енергетиці вже становить близько 30%, уряд вкрай мало робить для її збільшення. Причина тому, на думку експерта, в тому, що британське Казначейство (поєднує функції Мінфіну і міністерства економічного розвитку - ред.) Стурбоване зростанням цін на електрику, а тому надмірно обережний з додатковими грошовими вливаннями в цю сферу, які неминуче позначаться в рахунках за світло.

Уряд, урізавши держфінансування, фактично ввело мораторій на будівництво нових наземних ВЕС і поставило сонячну енергетику на грань виживання. Консервативний кабмін продовжує підтримувати лише офшорні (морські) вітроелектростанції, але і вони змушені проходити через жорстко контрольовані тендерні процедури. Крім того, до підтримки допущені лише найбільші проекти, осилити які здатні кілька енергохолдингів на всю країну.

Ще одним типом генерації, які користуються преференціями з боку держави, стають газові електростанції, що дають сьогодні близько 40% всієї електроенергії в країні.

Британський уряд зовсім не самотній в своїх симпатіях до газової генерації. За даними опублікованого на початку лютого щорічного звіту Управління енергетичної інформації США (EIA), головним енергоносієм в Штатах залишається саме природний газ, що перехопив пальму першості у вугілля в 2016 році. На газову генерацію сьогодні припадає 34% американського енергобалансу, при цьому експерти очікують, що до 2032 року частка зросте до 40%. Також в звіті говориться, що вже до 2020 року відновлювальна енергетика за обсягом виробленого електроенергії перевершить атом, а до середини 2020-х - вугілля.

Після 2050 року біля половини діючих сьогодні в США атомних електростанцій будуть виведені з ладу за віком. Вугільні ТЕЦ протримаються довше за рахунок підвищення їх ефективності. Що стосується подальших перспектив газової генерації, вони багато в чому будуть залежати від світових цін на блакитне паливо.

Аналіз, підготовлений британським Центром енергетичних і кліматичних досліджень (Energy and Climate Intelligence Unit (ECIU), показав, що завдання по заповненню енергобалансу після припинення атомних проектів за рахунок ВДЕ - не просто здійсненна, але вигідна національній економіці. За даними ECIU, для цього буде потрібно додатково побудувати 11,3 ГВт наземних ВЕС, 5,7 ГВт вітряків морського базування і 20,8 ГВт сонячних потужностей.