На сьогодні потрібно все-таки навести лад в сегментах енергоринку — ніхто не має торгувати «повітрям»

— На мій погляд, говорити про те, що ринок вдався — ще зарано. Коли його запускали, я була прихильником такої думки – ми не готові до повного запуску. І говорити, правильно чи не правильно, що ми його тоді запустили, мені теж наразі важко. Це ж факт, подія відбулась, і з цим, в принципі, вже нічого не зробиш. Знаєте, є великий плюс, у нас фактично було одне таке умовне «відро», в яке всі «скидали» електроенергію. Був такий собі ДП «Енергоринок», він скуповував електроенергію і, по суті, потім перепродавав. Так от — перехід навіть на таку недосконалу ринкову економіку дає власне вже щось схоже на ринок. І це, в будь-якому випадку, плюс. Але ж є, на жаль, і багато мінусів. Власне, через те, що ми не були готові! Дуже багато процесів працюють не зовсім коректно. Проблем у нас чимало – це і недосконала система ПСО, і в принципі, все ще недосконалість власне самої системи роботи ринку, якщо брати до уваги Правила ринку (прим. мається на увазі «Правила ринку» затверджені Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 307). Були затверджені Кодекси (прим. мається на увазі «Кодекс систем розподілу», «Кодекс систем передачі»), іншими словами, певні правила ринку, але вони можна сказати, недопрацьовані. Ці документи не передбачили усіх проблем, прогалин, які, власне, зараз у нас і виникають. Тобто ринок запустився, але він, я б так це назвала, не до кінця ринковий.

— Дивіться, у нас є прайс-кепи, в нас є ті чи інші обмеження, і це не дає ринку запустити повністю ринкові відносини. З іншого боку, якби ми дозволили створити реальний ринок (ціна формувалась за рахунок попиту та пропозиції) у нас був би значний ризик того, що ціни на електроенергію пішли б дуже швидко вгору. А власне економіка і споживачі (фізичні особи, звичайні побутові споживачі, і підприємства) не були готові до такого значного їх підвищення. Отже, якщо Ви мене спитаєте, що робити далі, то я відповім — просто потрібно почекати ще кілька років. Сподіваюсь, поступово робота сегментів ринку електроенергії, як і самого ринку, налагодиться. Прогалини можуть закрити новими нормативними документами, допрацьованими нормативно-правовими актами, напрацьованою практикою. І тоді ринок більш-менш запрацює в нормальному ритмі. Бачите, у нас же фактично так і не запустився ринок допоміжних послуг…

— Насправді подібні сегментації є приблизно в усьому світі. Наприклад, в Європейському Союзі. В країнах ЄС є подібні сегменти ринку. Є і внутрішньодобовий ринок, але цей сегмент по-іншому називається. Є ринок «на добу наперед». Отже, в такому розподілі — ми велосипеду не винаходили. Наша реформа ринку електроенергії — по суті, це є імплементація Третього Енергопакета ЄС (пакет законів щодо внутрішнього ринку газу та електроенергії в ЄС). Ми виконуємо ті плани й зобов'язання, які взяли на себе, тому я не можу сказати, що тільки у нас є такі сегменти ринку і більше ніде у світі їх немає.

— Ну, наприклад, у світі є сегментація на ринок роздрібний та оптовий. Тут знову ж таки й принципові моменти — у нас по-іншому побудована система споживання. Не дуже впевнена, що наші споживачі готові до такого розподілу.

— А також дрібні підприємства. В різних країнах, де є такі сегменти, суб'єкти відрізняються. В тій же Європі дуже часто звичайні побутові споживачі можуть вибирати собі постачальника послуг електроенергії. Там є багато компаній, які є постачальниками послуг чи трейдерами. Вони передбачають різні умови своєї діяльності, влаштовують акції, формують пакети. Я невпевнена, що наші споживачі зараз готові до аналізу і вирішення таких от питань, з ким співпрацювати та укладати договір. Тобто ми все життя як побутові споживачі, як правило, ніколи не задумувалися, хто нам вивозить сміття, а хто нам постачає газ. Це все було централізовано. І я думаю, що наше суспільство повинно поступово до цього дійти. Знову ж таки в нас є все та ж система ПСО, доки вона діє в тому вигляді як є — ринкових цін для побутових споживачів не буде.

— Я вважаю, що тут проблема не в сегментації ринку, а в тому, щоб сам порядок функціонування тих чи інших сегментів ринку не передбачав можливості таких зловживань, тому давайте будемо відвертими – ось стався гучний скандал з «Центренерго», але, в принципі, і не тільки вони, наскільки я знаю, маніпулювали. І трейдери, повірте, теж маніпулювали цінами. Дивіться, власне, вони не порушили прямої заборони, і це питання для розслідування НКРЕКП. Просто є неврегульовані й невідпрацьовані до кінця механізми роботи ринку. Оскільки нормативними документами передбачено по суті правило: якщо в системі є надлишок електроенергії, той, хто створив негативний небаланс (поставив електричної енергії менше, ніж продав), нібито був корисним для системи (в обговорюваному випадку це «Центренерго»), бо призвів до зменшення профіциту, і тому його не «штрафують», а навпаки «винагороджують». Ось вони й скористалися цією можливістю.

З приводу того, як попередити — на сьогодні НКРЕКП уже коригує ці правила. Знову ж таки ми просто були до кінця не готові до нового ринку. І будуть ще подібні моменти, швидше за все, виникати. Нам потрібно буде приймати нові підзаконні акти й коригувати всі наші «дірки». І, власне, налаштовувати ринок таким чином, щоб в ньому була мінімальна кількість зловживань і він працював як справжній ринковий механізм, а не був на ручному управлінні.

— Не погоджуюся. В принципі, ринок ВДЕ у нас юридично врегульований. В Україні є діє закон «Про альтернативні джерела енергії». На мою думку, все працювало, але тут є інший момент. У нас видали дуже велику кількість технічних умов на підключення до електромережі. Спочатку все було планомірно. Ну, бурхливої активності на ринку зовсім не спостерігалося, а потім з 2016-2017 року все змінилося — видали значну кількість ТУ. Деякі з них реалізовані, деякі ні. На жаль, у нас не дуже збалансована енергосистема — є багато технічних проблем. Я маю на увазі застарілу мережу, тісні зв'язки з енергосистемою Російської Федерації. Отже, велику кількість технічних і юридичних аспектів, про які раніше не замислювались, або просто розв'язання таких питань не стояло. І тут розпочався справжній бум «зеленої» енергетики. Ніхто напевно не передбачав, що можуть бути такі перекоси і запустять таку велику кількість енергооб'єктів «зеленої» генерації. До того ж у нас досі не розвинуті маневрові балансуючі потужності. Підсумовуючі – у нас є більше технічних, ніж юридичних проблем. Вважаю, те, що на сьогодні обмежили строк дій технічних умов, – це є великий плюс. Це необхідне рішення для балансу всієї енергосистеми. Знову ж таки, їх раніше видавали на певний строк, але згодом просто подовжували, ймовірно не дуже то й розраховували навантаження на загальну енергетичну систему країни.

— В принципі, у колишнього керівника «Укренерго» іноді лунали такі цікаві позиції. Не буду коментувати їх в деталях. Якщо він, як керівник «Укренерго» бачив, що це призведе до проблеми – то потрібно було якось її врегульовувати. А також ініціювати встановлення обмежень в нормативно-правових актах. І щоб це запрацювало коректним чином, але ж це не було зроблено.

— Знову ж таки, створили юридичну особу, яка, по суті, не має ніяких активів, і ні за що не може фінансово відповідати, адже їй не має за рахунок чого відповідати. А стосовно того, що вона погано продає. На мій погляд, це питання не до «Гарантованого покупця», а до наших законодавців. Саме вони окреслили ті функції й ті можливості «Гарпоку». Це підприємство погано продає не тому, що просто не вміє торгуватися чи виставляти ціни. «Гарпок» «погано» продає тому, що в нього є власні обмеження, за які він не може виходити. «Гарпок» «погано» продає тому, що йому НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» повинні продати певний об'єм виробленої електроенергії за визначену ціну. А «Гарпок» може її продати постачальникам універсальних послуг (ПУП) теж тільки за певну ціну, поки він не задовольнить потреби побутових споживачів. Різницю між обсягами електричної енергії, придбаної у генерації, та проданої ПУП, гарантований покупець продає на організованих сегментах ринку. Часто незатребувані обсяги електроенергії реалізуються вже на балансуючому ринку за найнижчими цінами. Різниця, що виникла під час виконання ПСО, спрямовується на купівлю електричної енергії за «зеленим» тарифом. Отже, це все ж таки проблеми механізму ПСО…

— Це власне одне з тих питань, які сьогодні активно обговорюються. Закон прийняли для врегулювання ситуації на ринку відновлювальної енергетики, але я б не сказала, що він якось особливо цю проблему регулює. Бачите, закон прийняли — тарифи ретроспективно порізали… Але ж яким чином це розв'язує питання тих боргів, які вже накопичились? Абсолютно ж ніяк. Зверну увагу, є Меморандум, який знову ж таки підписали тільки кілька асоціацій. Його особливо мало хто підтримав по факту. Моя думка, у нас розв'язання цієї проблеми так і не відбулося. Власне, закон тут не працює, і все одно у нас збираються комісії, комітети, круглі столи. Зараз в Міненерго сформована робоча група. Її мета – вирішити, як же все-таки погасити ці борги, і як же вийти з даної кризової ситуації.

— Власне, це один з варіантів: дозволити укладати виробникам ВДЕ прямі договори. Такі договори доволі активно існують і працюють у Європі. І я підтримую, це дійсно один з виходів. Коли виробники електроенергії напряму укладатимуть договори, то вони намагатимуться продати свою електроенергію за ринковими умовами. А вже різницю між ціною продажу і надбавкою буде компенсувати держава. При такому механізмі, навіть якщо в того ж «Гарпока» буде недостатньо коштів, то, принаймні, виробники електроенергії не будуть сидіти з оплатою 5% за місяць. А в них може бути оплата на рівні 50%, 60%, 40%, можливо навіть 70%. Тут вже зовсім інші касові розриви — інший розмір заборгованості. В усіх виробників є теж свої зобов'язання — це і підтримка роботи самих станцій, і обслуговування кредитних зобов'язань тощо. Є в нас кілька системних банків, які мають доволі значні кредитні портфелі, їх клієнти – виробники енергії з ВДЕ. Якщо в них буде дефолт по цих кредитах, в банків теж можуть бути значні проблеми. І в майбутньому проблеми будуть вже у всій банківській системі країни. Тобто це все такий картковий будиночок, коли одну картку витягуєш, а інші можуть просто завалитися.

— Насправді великим боржником ДП «Гарантований покупець» є НЕК «Укренерго». А чому «Укренерго» боржник? Йому теж не вистачає коштів. Ось затвердили новий тариф на передачу електроенергії. Це вже буде певним чином допомагати виплачувати кошти. Добра новина — на сьогодні ДП «Гарантований покупець» хоч більш-менш почав оплачувати поточну вироблену електроенергію. Наразі обговорюють випуск облігацій внутрішньодержавної позики. Поки що це все в рамках обговорення, тобто активно обговорюється. Все ж таки не до кінця втрачена надія стосовно надання «Укренерго» державних гарантій під зовнішнє кредитування. На порядку денному – різні шляхи реструктуризації мільярдної заборгованості. І можливо тарифи на передачу якимось чином будуть покривати частину такої заборгованості. Мені важко сказати, яким чином це все запрацює. Насправді дозвіл на укладання прямих договорів, в принципі, значно зменшить боргове навантаження на «Гарантованого покупця».

— Якщо ми все-таки змінимо систему ПСО і перейдемо до того, що споживачі будуть платити ринкові ціни за електроенергію, то треба залишити тільки певний сегмент споживачів, які, дійсно, соціально незахищені. А це — бюджетники, пенсіонери, інші соціально вразливі верстви населення. Таким споживачам необхідна ця допомога і вони мають право на знижений тариф. Більше того, вони, в принципі, і споживають менше. В нас же тариф як поділено: на до 100 КВт·год, понад 100 КВт·год, але всі вони, по суті, субсидуються. Чому ж не залишити субсидії тільки на 100 КВт·год, власне тим, кому необхідна така субсидія? Ніхто ж не хоче платити більше – правда, і це абсолютно нормально. Але якщо бути об'єктивними, чому нас, платоспроможних, потрібно ще й субсидіювати. Тариф не є надзвичайно космічним. Так, рахунки збільшаться, але в усьому світі вони не є маленькими. Знову ж таки, чомусь ніхто не говорить, що, коли «зелені» підключаються до підстанції, в технічних умовах фактично вимагається реконструювати підстанцію. По суті, за рахунок «зелених» проводиться будівництво наших розподільчих мереж…

— Тут краще спитати, чи дійсно ці кошти будуть спрямовані власне на відновлення цієї системи, на ремонти тощо. Тут же питання не тільки в самому тарифі — головне, як зібрані гроші будуть застосовані. Мені здається, що на сьогодні потрібно все-таки навести лад в сегментах ринку електроенергії — ніхто не має торгувати «повітрям». І тоді — вивільниться значна кількість коштів. Можливо і не потрібно буде ніяких додаткових тарифів. Восени минулого року ми обговорювали проблеми із «зеленими» тарифами на ринку. Мінекоенерго (на той час) зробив величезну фінансову модель стосовно того, яким чином тарифи будуть впливати на дефіцит «Гарантованого покупця». Можна було, в принципі, спробувати та використати різні цифри. Так от, відміна субсидіювання тих, хто споживає понад 100 КВт·год, додавання додаткового тарифу – понад 100 КВт·год — давала профіцит «Гарпоку». А якщо ми ще якісь сегменти підкоригуємо, то у нас ринок запрацює. Але питання в тому, що хтось заробляє на тому, що ринок працює з перекосами.

— У нас на сьогодні є 5 великих виробників, які платять знижений тариф на передачу «Укренерго». Ось одне феросплавне підприємство через суд заблокувало роботу тарифу для оператора системи передачі електроенергії НЕК «Укренерго», встановленого НКРЕКП. І ще кілька юридичних осіб, для яких залишився діяти старий тариф…

— Ну, це абсолютно політична гра, тому що це подання було ще до прийняття закону. Я думаю, що тут були варіації на тему, якщо так не вийде, то ми будемо через КС подавати. Але ж Закон прийняли. Більше того, частина цих самих депутатів і проголосували за цей закон. Але конституційне подання ніхто не відкликав. Тут важко сказати про якісь юридичні механізми, але ж де логіка? Тобто ви голосуєте за закон, і паралельно підписуєте подання щодо неконституційності умов по суті цього ж закону. Мені ця логіка зовсім незрозуміла. Стосовно того, що ж буде… Є умовно кілька варіантів. Або Конституційний Суд визнає ці норми законів конституційними. О'кей, тут все добре, працюємо далі, розв'язуємо поточні питання. Якщо ж він визнає положення неконституційними… Яка кількість у нас об'єктів генерації побудована? Значна. Більш того, вони ж зробили подання лише в рамках великих виробників відновлювальної генерації. Тобто вони не зачіпали малих виробників, вони не зачіпали непотужні побутові станції, які споживачі на дахах собі влаштовують. Тобто депутати виключно подавали на один сегмент виробників. У випадку визнання КС неконституційними положень законів щодо «зелених» тарифів у нас взагалі може перестати працювати вся система ринку електроенергії, тому що ВДЕ є її частиною. Не можна так просто вирізати частину всього ринку. І навіть, якщо ми говоримо про найгірший сценарій, то зміни не зможуть відбутися швидко, за один день. Я думаю, тоді буде ряд позовів, блокувань такого рішення. Важко сказати, як взагалі гравці ринку відреагують. Але те, що це буде дуже погана реакція, однозначно. У нас і так проблеми щодо захищеності інвестування в Україну. А тут взагалі катастрофа!

— Думаю, ми рухаємось по іспанському сценарію. Не всі, але дуже багато гравців ринку таки звернуться з позовами до судів. І таки судитимуться проти держави України. Наскільки я знаю, вже є певні юридичні особи, навіть компанії, які об'єднуються для таких дій. Хтось уже підготувався, дехто - в процесі підготовки, є й ті, хто тільки роздумує. Але великий відсоток, що вони звернуться до суду.

— На них всі чекають. У 2019 році в липні запустився новий ринок, всі думали, що з січня у нас запрацюють аукціони, через те намагалися добудувати станції до кінця 2019 року. А з 2020 року мало бути: а) зниження «зеленого» тарифу для нових станцій, що вводяться в експлуатацію з січня 2020 року; б) аукціони. Всі морально готувалися до того, що ми будемо входити в аукціони, у нас з'явиться інша система. В Україні нормативна база прийнята, але — не вся, по суті, в нас «механіки» роботи аукціонів досі не має. Ось тільки затвердили положення, що торги відбуватимуться на майданчику ProZorro. Але ж питання квот досі не вирішено. Повірте, залишилося дуже багато відкритих питань. І я думаю, що поки не вирішаться поточні питання щодо несплати у сфері ВДЕ, зниження тарифів, а також, що буде з конституційним поданням, ніхто не перейде до напряму запуску аукціонів. Власне, до нормальної повноцінної реалізації цього проєкту. На жаль, наразі є багато тих, хто просто в цьому незацікавлений. Аукціони можна було вже давно запустити, але немає політичної волі, як на мене.

— Відповідно до тієї інформації, що мені відомо, по технічній частині ми йдемо в графіку. Стосовно реальної ситуації — не можу вам нічого прокоментувати, тому що практично не дотична до цього питання. Але знаєте, після синхронізації, коли ринок запрацює повноцінно, тобто ми вийдемо на ринкові умови продажу електроенергії, я думаю, що ціна на українську електрику буде конкурентоздатна на рику. І не думаю, що тут будуть проблеми.

— Технічне оснащення, яке дозволяє прогнозувати, доволі дороге для «зеленої» генерації, тому повинна бути певна зацікавленість в монтажі цього обладнання. На сьогодні на наших станціях встановили метеостанції, які дозволяють надавати прогнозування. Але, що таке прогнозування виробітку? Наприклад, і для вітру, і для сонця — це все пов'язане напряму з прогнозом погоди. Але ж у нас нормальної статистики, особливо локальної, взагалі немає. А сфера прогнозування погоди в занедбаному стані. Туди ніхто не інвестує, ніхто її не підтримує. І власне ми для прогнозування користуємось не нашими локальними даними, а європейськими. Але ж це доволі не точні дані, якщо аналізувати локальну місцевість. Цей процес тривалий. Сподіваюсь, коли більшість енергооб'єктів встановлять метеостанції, з'явиться нормальна статистика. Поки що стосовно прогнозування ми ж не можемо казати, от зараз метеостанція показує таке – значить, прогноз вірний, у нас має бути статистичний зріз за кілька років. І на основі цієї бази даних більш детально по кожному регіону, по кожній географічній точці, вже прогнозувати виробіток. І тоді, відповідно, з'являться більш точні показники.

— Ну, встановлення системи накопичення енергії – це реально дуже дорого на сьогодні. Як стверджують технічні спеціалісти, простіше заплатити за небаланси, ніж ставити ці накопичувачі. Тут потрібно все ж таки говорити про необхідність спорудження маневрових потужностей: наприклад, газопоршневих станцій. Потрібно говорити про системи акумулювання на базі водню. Але ж дивіться, у нас наразі не прийнятий навіть відповідний закон. Думаю, доки у нас не відбудуться конкурси на маневрові потужності, в інвесторів не буде мотивації будувати такі потужності. Потрібно все робити системно та чітко, тоді все буде нормально, рівномірно працювати.

— Якщо говорити про енергетику, я все-таки вірю, що ми будемо розвиватися. Думаю, ми подолаємо цю кризу. За 5-10 років ми таки увійдемо в нормальне річище. Стосовно самої країни… В цей момент я доволі скептично налаштована, побачимо. Знаєте, як то кажуть: ніколи не буває так гарно, як би нам хотілося, але ніколи не буває так погано, як би ми собі переживали.