За крайні два тижні, всупереч чинному пакету нафтових санкцій, простежуються дві неприємні тенденції: обсяги експорту російської нафти – зростають, а дисконт від Brent зменшується.
Дисклеймер – це жодним чином не пов’язано зі зниженням котирувань маркерних сортів.
Річ у тому, що цінова агенція Argus ввела нове котирування для російської Urals. Раніше Argus використовувала умову доставлення CIF (в порти ЄС) для розрахунку котирування Urals, в якому право власності на товар переходило в порту призначення.
Починаючи з березня, нове котирування прив’язано до так званої DAP-ціни (право власності переходить на місці локації споживача) на ринку Індії та визначається шляхом опитування постачальників і трейдерів, щодо кінцевої ціни російської нафти.
Перше, що насторожує у виборі такої методології Argus – це безперечно відсутність аналогічних практик з визначення індикативів інших сортів нафти. Тому існує поле для маніпуляцій з результатами цих опитувань, та, відповідно, рівнем індикатива.
По-друге, загалом логістичні витрати на доставлення навіть морським шляхом до берегів Індії значно вищі ніж до портів ЄС. Наприклад, залежно від того, це порт відправки у Чорному або Балтійському морях, рейс танкера триває від 30 до 60 діб.
По-третє, врахування DAP-ціни передбачає логістичні витрати, а для таких великих за площею держав, як Китай та Індія – плече доставлення після розвантаження з порту може складати і одну тисячу кілометрів. Тому застосовувати DAP-ціни у визначенні індикатива російської нафти – це щонайменше підігрування державі-терористу.
Тому, безумовно, застосування цінова агенція Argus такого нового котирування для російської Urals підтискатиме індикативи до верху. Дана гіпотеза була перевірена через інформацію сайту Головного митного управління Китаю. На жаль, впродовж березня митна вартість російської нафти зросла на 5%. До цього, у січні-лютому зросли обсяги відвантажень Urals на 24% до 15,7 млн тонн, а також зросла вартість закривавленої нафти на 9,2% до $8,5 млрд за період постачання двох місяців.
Аналогічний тренд характерний для ціни відвантаження російської нафти на ринок Індії.
Тепер стосовно загальних обсягів, за першу половину березня місяця держава агресор збільшила експорт нафти на 9% порівняно із показниками повного періоду попереднього місяця.
Після аналізу трекінгу танкерів з’ясувався цікавий факт, що окремі партії російської нафти в азійсько-тихоокеанський регіон поставляються через так звані буферні зони у Греції, Іспанії та Марокко, де відбувається перевантаження ресурсу із борту на борт.
Цілком ймовірно, що за підсумками березня місяця, держава-агресор збільшить обсяги відвантаження нафти через свої морські порти на 20% до майже 10 млн тонн. При цьому майже половина цих морських перевезень буде орієнтована на ринок Індії, до якої прив’язується нове цінове котирування від Argus.
На жаль, держава-терорист має запасний варіант по збереженню курсу на збільшення ціни відпуску російської нафти. Ворог передбачив, що у випадку зміни методології нового котирування – індикативну ціну встановлюватиме Газпромбанк.
Як бачимо, настав час прийняти контрміри й посилити пакет нафтових санкцій. Перший крок – це зниження цінових обмежень на усі сорти російської нафти до рівня $30 за барель. Другий крок – повернення європейського індикатива. Третій крок – введення спеціальних санкцій стосовно Газпромбанку.
Війна триває, в тому числі на ресурсному фронті. Ми маємо здобути перемогу і тут.
Дисклеймер – це жодним чином не пов’язано зі зниженням котирувань маркерних сортів.
Річ у тому, що цінова агенція Argus ввела нове котирування для російської Urals. Раніше Argus використовувала умову доставлення CIF (в порти ЄС) для розрахунку котирування Urals, в якому право власності на товар переходило в порту призначення.
Починаючи з березня, нове котирування прив’язано до так званої DAP-ціни (право власності переходить на місці локації споживача) на ринку Індії та визначається шляхом опитування постачальників і трейдерів, щодо кінцевої ціни російської нафти.
Перше, що насторожує у виборі такої методології Argus – це безперечно відсутність аналогічних практик з визначення індикативів інших сортів нафти. Тому існує поле для маніпуляцій з результатами цих опитувань, та, відповідно, рівнем індикатива.
По-друге, загалом логістичні витрати на доставлення навіть морським шляхом до берегів Індії значно вищі ніж до портів ЄС. Наприклад, залежно від того, це порт відправки у Чорному або Балтійському морях, рейс танкера триває від 30 до 60 діб.
По-третє, врахування DAP-ціни передбачає логістичні витрати, а для таких великих за площею держав, як Китай та Індія – плече доставлення після розвантаження з порту може складати і одну тисячу кілометрів. Тому застосовувати DAP-ціни у визначенні індикатива російської нафти – це щонайменше підігрування державі-терористу.
Тому, безумовно, застосування цінова агенція Argus такого нового котирування для російської Urals підтискатиме індикативи до верху. Дана гіпотеза була перевірена через інформацію сайту Головного митного управління Китаю. На жаль, впродовж березня митна вартість російської нафти зросла на 5%. До цього, у січні-лютому зросли обсяги відвантажень Urals на 24% до 15,7 млн тонн, а також зросла вартість закривавленої нафти на 9,2% до $8,5 млрд за період постачання двох місяців.
Аналогічний тренд характерний для ціни відвантаження російської нафти на ринок Індії.
Тепер стосовно загальних обсягів, за першу половину березня місяця держава агресор збільшила експорт нафти на 9% порівняно із показниками повного періоду попереднього місяця.
Після аналізу трекінгу танкерів з’ясувався цікавий факт, що окремі партії російської нафти в азійсько-тихоокеанський регіон поставляються через так звані буферні зони у Греції, Іспанії та Марокко, де відбувається перевантаження ресурсу із борту на борт.
Цілком ймовірно, що за підсумками березня місяця, держава-агресор збільшить обсяги відвантаження нафти через свої морські порти на 20% до майже 10 млн тонн. При цьому майже половина цих морських перевезень буде орієнтована на ринок Індії, до якої прив’язується нове цінове котирування від Argus.
На жаль, держава-терорист має запасний варіант по збереженню курсу на збільшення ціни відпуску російської нафти. Ворог передбачив, що у випадку зміни методології нового котирування – індикативну ціну встановлюватиме Газпромбанк.
Як бачимо, настав час прийняти контрміри й посилити пакет нафтових санкцій. Перший крок – це зниження цінових обмежень на усі сорти російської нафти до рівня $30 за барель. Другий крок – повернення європейського індикатива. Третій крок – введення спеціальних санкцій стосовно Газпромбанку.
Війна триває, в тому числі на ресурсному фронті. Ми маємо здобути перемогу і тут.
