Матеріали, розміщені в розділі "Блоги", є авторськими. Відповідальність за їх зміст, правдивість інформації та оригінальність несе автор. Energy Club не завжди поділяє позицію автора.
Максим Білявський | Блоги

Щотижневий моніторинг енергоринків ЄС та України (11-18 лютого 2022 року)

Першою знаковою подією поточного тижня стала заява Європейської Комісії про наміри визначити США - головною країною-постачальником зрідженого газу. Окрім збільшення відвантаження блакитного палива на європейських LNG, розширюється газотранспортна інфраструктура, зокрема розпочалось спорудження інтерконектора між Болгарією та Сербією. Він дозволить балканським країнам вже з жовтня 2023 року фізично імпортувати американський природний газ, який відвантажуватиметься на LNG-терміналах Греції.

Одночасно з цим, Європейська Комісія вже розпочала підготовку до нового опалювального сезону, зокрема йде опрацювання рішення про запровадження системних стимулів та зобов'язань стосовно щорічного забезпечення достатніх запасів газу до 30 вересня кожного року. Окрім цього, виконавчий орган ЄС планує оголосити про модель спільних закупівель газу для потреб європейських країн.

На фоні таких заяв і подій, а також через зростання пропозиції зрідженого газу, на голландському хабі у середині поточного тижня відбулось падіння спотових котирувань газу до рівня 68 Євро / МВт год. Однак, сьогоднішня торгова сесія закрилась на рівні минулої п’ятниці – 74,6 Євро / МВт год, але таке зростання не вплинуло на ф’ючерсні ціни газу, на TTF вони знизились в середньому на 3,7% (табл. 1). Такий тренд вказує на оптимістичний настрій трейдерів європейського ринку, попри геополітичну напруженість. Оптимізм розділяють і українські оптовики, за останній тиждень мінімальна відпускна ціна блакитного палива зменшилась на 4% до 32,3 грн за один кубометр.

Табл. 1. Ф’ючерсні ціни газу на хабі TTF у 2022 році, євро за МВт год


Аналогічна ситуація з ф’ючерсною ціною вугілля на II квартал 2022 року, у порівнянні з минулим тижнем, прогноз покращився на 6,7% (табл. 2). Однак, спотові котирування на європейському ринку досягали позначки в $184 за тону.

Табл. 2. Ф’ючерсні ціни вугілля по маркеру API2 у 2022 році, євро за тону


Позитивні очікування серед гравців ринку первинних енергоносіїв вплинули на зниження спотових цін на електроенергію у ЄС (табл. 3).

Табл. 3. Порівняння цін на електроенергію в Україні та європейських країнах, євро за МВт год


Попри тимчасове збільшення частки викопних видів палива у балансі виробництва електроенергії ЄС, тренд на декарбонізацію залишається на порядку денному. Наприклад, на поточному тижні Німецька RWE оголосила про закриття своїх вугільних електростанцій та направлення €15 мільярдів інвестицій у розширення свого портфеля екологічно чистої енергії в Німеччині, а саме 2 ГВт газової генерації; 1 ГВт відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), 2 ГВт гнучких резервних потужностей (сумісних із воднем); 700 МВт електролізних потужностей для виробництва зеленого водню.

Окрім цього, про збільшення інтересу інвесторів до альтернативної енергетики свідчать дані Лондонської біржі металів, на які за останній тиждень зросли ціни на алюміній, нікель та паладій. Примітно, що при збереженні росту альтернативної енергетики, - вже у 2030 році для задоволення потреб при виготовленні сонячних електростанцій знадобиться 40% усіх світових потужностей виробництва алюмінію.

Разом з цим, збільшення частки альтернативних джерел енергії призведе до нової хвилі розвитку технологій накопичення електроенергії. Власне про це вже наголосив Регулятор Великобританії (OFGEM) під час прийняття змін до Кодексу енергомереж згідно із якими, британський системний оператор зможе на регулярній основі залучати сонячні, вітрові та хвильові електростанції для надання послуг зі стабілізації енергосистеми. Це вимушена міра, адже у виробництві електроенергії історично домінували синхронні генератори. Однак, збільшення частки ВДЕ призвело до заміщення синхронних електростанцій асинхронними електростанціями до складу яких входять інвертори, що призводить до більш швидких змін частоти й, відповідно, підвищених ризиків переривання електропостачання.

Повертаючись до планів RWE, - у разі підкріплення заяв відповідними діями, варто очікувати сповільнення зростання ціни вугілля у ЄС на яку продовжують тиснути нафтові котирування. Останні будуть триматись в коридорі $95…$98 на фоні критично низьких комерційних запасів у США, але можуть знизитись орієнтовно до $80 за барель після розблокування іранської нафти. Оптимістично налаштовані у Міжнародній енергетичній асоціації, за їх прогнозами нафтовий ринок повернеться цього року до профіциту, попри високий попит та обмежені можливості ОПЕК+ щодо нарощування видобутку. Про позитивний прогноз свідчить і зростання кількості працюючого бурового обладнання у США, яке за останні п’ять днів поповнилось 10 верстатами.

Другою знаковою подією тижня стала відмова європейських споживачів від російської нафти, і відповідно перехід на поставки із Саудівської Аравії та ОАЕ. Через це, відбувався ціновий розрив у котируваннях між Brent та Urals. Поряд з цим, північноєвропейські запаси дизельного пального скоротилися на 2,5%, при тому, що ціни на нього подолали рівень $120 за барель. Таким чином, в слід за нафтою дизельне паливо подолало семирічний ціновий максимум, що разом із високими цінами на мінеральні добрива, впливатиме на собівартість сільськогосподарської продукції у сезоні 2022 року.

В той самий час, за розрахунками аналітиків Bloomberg, зростання нафтових котирувань більше $100 збільшить у другій половині поточного року рівень інфляції у США та ЄС на 0,5%. Аналогічної думки й економісти Citigroup, які вважають, що європейська валюта знеціниться на фоні зростання загальних витрат домогосподарств та підприємств ЄС на енергозабезпечення до рекордного рівня в $1 трлн у 2022 проти 300 млрд минулого року. Однак, нещодавній прогноз МВФ вказує, що у 2022 році середній рівень інфляції по світу становитиме 3,8%, а в Україні він складатиме 7,3%.

Попри оптимістичні прогнози МВФ, інфляція у Великобританії вже досягнула тридцятирічного максимуму і може вже у квітні досягти рівня у 7,2%. Стан економіки призвів до зростання на 45% кількості громадян, що отримують мінімальний дохід і через високі ціни на енергоносії не мають змоги сплачувати за рахунками.
Максим Білявський