Він нагадав, що за останні 10 років маємо приблизно $ 10 млрд інвестицій, і всі вони залучені в основному від іноземних фінансових організацій, а держава, в свою чергу, гарантувала їх безпеку. За характером це боргові зобов’язання інвестора перед своїми кредиторами, іноземними чи нашими місцевими уповноваженими банками, неважливо, але це є кредитна позика. Тож будь-яка фінансова модель повернення інвестицій з ВДЕ була побудована на роботі тієї чи іншої станції, в залежності від виду її генерації, це сонячна, вітрова чи інша. Головне — в основі розрахунку були виплати «зеленого» тарифу.
Наразі важливо те, що виробники ВДЕ не доотримали від «Гарантованого покупця» приблизно 14 мільярдів гривень., уточнив Григорук. Як приклад, у відсотковому відношенні виробникам ВДЕ за лютий було сплачено 98% від обсягу генерації у звітному періоді, за березень — 10%, за квітень — 5%, а далі поки що нічого не було сплачено. Проблему для інвесторів, для компаній, які є операторами електричних станцій з ВДЕ, видно неозброєним оком.
«На сьогодні є від'ємне сальдо по зобов’язанням „Гарантованого покупця“ близько 30 мільярдів гривень. Тепер повернемось до відповіді на запитання: сам по собі меморандум не вирішить складного стану з ВДЕ, але обов’язково буде основою, бо для подолання кризи ВДЕ необхідно передбачати тільки комплексний підхід», — вважає експерт.
Перше — це питання законодавчого характеру, яке стосується центральних органів виконавчої влади та НБУ. Потрібно змінити законодавство в частині правил роботи банків, які видавали кредити, насамперед банків-резидентів (Укргазбанк Укрексімбанк, Ощадбанк), необхідно внести зміни до Постанови Національного банку № 351, в якій вказано про те, що строк реструктуризації кредитних зобов’язань можливо збільшувати тільки на один рік. Отже, виходячи з того, що в меморандумі написано зменшення «зеленого» тарифу на 7,5−15%, ці компанії автоматично потрапляють під банкрутство. Тому що фізично строки окупності ВДЕ збільшаться, а банки-резиденти не зможуть зробити реструктуризацію більше ніж на рік. Станом на сьогодні коштів, які необхідні на погашення боргових кредитних зобов’язань, не вистачає зі спрогнозованих оплат, які так і не виплачуються.«Крім того ще є проблема з оплатою податків: так як немає оплати за „зеленим“ тарифом, отримуємо ще й проблему несплати податків суб'єктами генерації ВДЕ від господарської діяльності», — відзначив експерт.
Друге — в короткий термін перейти до моделі фінансового ПСО.
З боку держави вже розпочаті перші кроки щодо надання можливості продавати електричну енергію по двостороннім договорам. Наприклад, виробник ВДЕ підписує договір з трейдером, і напряму продає йому цю електричну енергію.«А механізм компенсування різниці між ціною ринку «на добу наперед» (РДН) і ціною «зеленого» тарифу вже компенсувався б за рахунок, наприклад, «Енергоатому» (теж за рахунок виходу на довгострокові прямі договори з постачальником) чи, як варіант, тарифу НЕК «Укренерго», — вважає Григорук.
Третє - це забезпечити погашення боргу Гарпока перед ВДЕ. Не обов’язково живими коштами, а застосувавши фінансові інструменти — облігації чи щось інше, що б допомогло власникам ВДЕ розрахуватися з кредиторами.
Впровадження технічних заходів вкрай необхідне для подальшої стабільної роботи ВДЕ в ОЕС України, бо сьогодні при існуючій розбалансованості енергосистеми попередня модель роботи ВДЕ вже неможлива, так як має великий негативний вплив на безпеку надійності роботи ОЕС України, акцентував Григорук.«Для цього необхідно буде, по-перше, все ж таки запровадити механізми стимулювання будівництва маневрених потужностей ГЕС і ГАЕС, газопоршневих електростанцій та оптимального використання потужностей ТЕС. По-друге, впроваджувати системи накопичення/регулювання електричної енергії, які би працювали паралельно із вже існуючими електричними станціями ВДЕ або тими, що будуватимуться», — відзначив експерт.
По-третє, продовжив він, потрібно обов’язково впроваджувати систему прогнозування виробітки електричної енергії. Це стосується в першу чергу сонця і вітру.
По-четверте, прискорити відповідальність ВДЕ за небаланс, бо наразі вона відсутня.
По-п'яте, відновити заходи щодо вдосконалення технічної політики в нових умовах роботи ОЕС України. Це стосується внесення змін до існуючої нормативної документації, як-от кодекс ОСП/ОСР, правил улаштування електроустановок, правил технічної експлуатації та ін.
По-шосте, необхідно пришвидшити запровадження стимулюючого тарифоутворення для оператора систем передачі та оператора систем розподілу (RAB-тарифи). Це стимулює прискорення оновлення вже існуючих електричних мереж.«Спочатку (близько двох років) RAB-тариф повинен йти з однією націнкою (15%) і на старі, і на нові електромережі, а далі за результатами перехідного періоду вже відпрацювати оптимальну модель її розрахунку, бо в цьому напрямку не дофінансовано за весь період незалежності України понад $ 30 млрд», — пояснив Григорук.
По-сьоме, потрібно створити незалежний спеціалізований диспетчерський центр по роботі ВДЕ, який би працював безпосередньо з диспетчером НЕК «Укренерго», адже на сьогодні НЕК «Укренерго» не має такого системного впливу на всі ВДЕ, тому вони часто не виконують його команди по обмеженню чи збільшенню потужності, через що в його диспетчерській роботі виникають проблеми, що мають негативний вплив на ОЕС.
Наступним заходом має стати проходження остаточної сертифікації оператора системи передачі для прискорення інтеграції до ENTSO-E. Це також би сприяло розвитку відновлюваних джерел енергії і стабільної їх роботи в структурі ОЕС України, підсумував експерт.2020-06-11 12:51 Іван Григорук
