Матеріали, розміщені в розділі "Блоги", є авторськими. Відповідальність за їх зміст, правдивість інформації та оригінальність несе автор. Energy Club не завжди поділяє позицію автора.
Конрад Швірські | Блоги

Оновлена атомна стратегія

Нова версія польської атомно-енергетичної програми передбачає будівництво великих електростанцій загальною потужністю 6-9 ГВт. Після недавнього візиту президента Анджея Дуди в США можна припустити, що будуть залучені американські технології.

Three Mile Island nuclear power plant in Middletown, Pennsylvania, US, Bloomberg

Публічні консультації щодо оновленої стратегії розвитку атомної енергетики Польщі триватимуть до 21 серпня. Стратегія передбачає використання однієї технології, яка, на думку Міністерства клімату, дозволить досягти масштабного ефекту (це знизить інвестиційні витрати), єдиного стратегічного співінвестора та допоможе зберегти контроль казначейства над реалізацією програми. «Планується використовувати лише великі та перевірені реактори, як, наприклад, водно-водяні ядерні реактори, потужністю понад 1000 МВт, з огляду на великий досвід їх експлуатації та відмінним показникам безпеки», – йдеться в документі. Це несе за собою повну відмову від використання так званих малих реакторів, які ще не увійшли у комерційне використання.

Розташування залишається без змін


Перша із запланованих АЕС буде побудована в одному з двох прибережних районів. В цьому пункті немає ніяких змін у порівнянні з попередньою версією проєкту, яка вказувала на Лубятово-Копаліно та Жарновець. У документі також передбачається розташування в центральній частині країни, де на сьогодні розміщено великі системні електростанції. Це електростанції, які працюють на бурому вугіллі в Белхатові й Понтнуві.

Витрати на будівництво АЕС були оцінені в проєкті державної енергетичної політики і, як очікується, до 2040 року вони досягнуть 17,55 млрд євро (понад 77 млрд злотих). Однак, раніше експерти відзначали, що вартість інвестицій в ядерну енергетику потужністю 6-9 ГВт складе 100-135 млрд злотих, які будуть розподілені на 20-25 років.

Графік реалізації проєкту передбачає вибір технології для перших двох ядерних блоків у 2021 р. Через рік міністерство очікує, що інвестор отримає екологічне рішення для однієї з майбутніх локацій та підпише контракт з постачальником технологій. Початок будівництва заплановано на 2026 рік, а введення в експлуатацію першого реактора – на 2033 рік.

Раніше підготовчі роботи в цій галузі проводила Польська енергетична група. Однак, як уже відомо, цей концерн не буде в змозі забезпечити такі великі інвестиції. Саме тому програма передбачає пошуки стратегічного партнера, пов’язаного з постачальником технологій. Державне казначейство придбає всі акції визначеного товариства, які на сьогодні належать PGE, а пізніше, після обрання співінвестора, збереже в ній не менше 51% акцій.

Американські надії


Нещодавній візит польського президента Анджея Дуди до США підтвердив зацікавленість обох сторін у співпраці щодо ядерного проєкту. Після зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом Дуда заявив, що найближчим часом буде підписано міжурядову угоду з цього питання, а робота у зазначеному напрямку значно просунулася вперед. Неофіційно говориться про те, що американська компанія Westinghouse розраховує на контракт з Польщею. Однак експерти стримують емоції. «На цей момент важко говорити про вибір будь-якої технології, оскільки досі не було оголошено жодного тендеру. Перш ніж приступити до детального розгляду можливих постачальників, необхідно визначити спосіб фінансування інвестицій, провести повне дослідження навколишнього середовища, визначити сам процес вибору постачальника і, що не менш важливо, створити національну організацію TSO (Technical Support Organization), яка як і в інших країнах, буде відповідати за об’єктивний аналіз безпеки та надавати рекомендації, як для інвестора, так і для виконавця, – розповідає професор Варшавського технологічного університету Конрад Швірські. Також професор звертає увагу на зміни в енергетичній політиці ЄС. – Існує вагома перевага на ринку відновлюваної енергії поряд із рішеннями для накопичення енергії з цих джерел та рішеннями, що базуються на використанні водню. Таким чином, Європейський зелений курс є великою конкуренцією ядерній енергетиці, яка в європейській політиці певним чином ігнорується і залишається без жодної підтримки».

Кібербезпека


Ми також поцікавилися думкою експертів, наскільки безпечними є американські технології з точки зору можливих кібератак. «Будівництво атомної електростанції – це один з найбільших інженерних викликів, звідси й виникають побоювання щодо громадської безпеки, особливо в країні, яка не має досвіду експлуатації енергоблоків з атомними реакторами», – підсумовує Збігнєв Засєчни, віцепрезидент компанії Transition Technologies Advanced Solutions, а також підкреслює, що використовуючи американські рішення, маємо можливість вчитися на їхніх помилках. Наприклад, зараження вірусом Slammer інформаційної системи однієї з американських електростанцій, яке трапилось у 2003 році значно вплинуло на посилення стандартів для нових ядерних проєктів.

«На сьогодні у Європі функціонує понад 130 реакторів. Забезпечення безпеки роботи блоків, розташованих у сусідніх країн, що функціонують протягом багатьох десятиліть, повинна викликати більше занепокоєння, ніж втілення американських рішень, – вважає віцепрезидент компанії Transition Technologies Advanced Solutions.
Конрад Швірські