Тетяна Миленька | Блоги

Вплив COVID-19 на енергетичний сектор України

Протягом останніх декількох місяців пандемія COVID-19 спричинила безпрецедентну економічну та соціальну кризу по всьому світу, Україна не є винятком. Пандемія значно вплинула на всі аспекти життя, в тому числі на енергетичний сектор.


Падіння споживання електроенергії до 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року

В Україні падіння попиту на електроенергію спричинено зменшенням обсягу промислового виробництва, викликаного переважно COVID-19 (найбільші споживачі електроенергії - це промислові підприємства). У зв’язку зі зменшенням споживання було обмежено імпорт електроенергії з Білорусі та Росії, були відкладені заплановані роботи з технічного обслуговування.


Значне зростання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії

Ключовим фактором, що викликає поточний надлишок електроенергії, є істотне збільшення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), оскільки графік їх виробництва залишається недостатньо прогнозованим, а загальна частка сонячних та вітрових електростанцій у добовому балансі виробництва електроенергії, зазвичай, перевищує 8%.

Через значний профіцит електроенергії НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі) нерідко видає диспетчерські команди щодо обмеження відпуску електроенергії певними виробниками електроенергії з ВДЕ, щоб збалансувати енергосистему. Однак деякі виробники електроенергії з ВДЕ не виконують диспетчерських команд та не обмежують виробництво електроенергії. Очікується, що це питання вирішиться, як тільки буде впроваджений механізм компенсації для виробників електроенергії з ВДЕ.


Збільшення обсягу неплатежів та боргів, в тому числі масових неплатежів споживачами

Існуюча проблема неплатежів ще більше посилюється наслідками COVID-19. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), середній рівень платежів за житлово-комунальні послуги споживачами виглядає таким чином:

  • опалення — 70%;
  • вода — 80%;
  • електроенергія — 70%;
  • природний газ — 70%.

Постачальники універсальних послуг (ПУП) постачають електроенергію побутовим та малим непобутовим споживачам за тарифами, встановленими НКРЕКП. Зниження рівня сплачених споживачами рахунків спричиняє дефіцит грошових коштів у ПУП, і в силу «ефекту доміно», це впливає на фінансовий стан інших учасників ринку в ланцюжку, як показано нижче.


Суттєво зменшилися надходження грошових коштів до постачальників електроенергії, що позначилося на їх здатності виконувати договірні зобов’язання перед іншими учасниками ринку, зокрема ОСР та ОСП.

11 квітня 2020 року ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед» досягла історичного мінімуму — 606,26 гривень за МВт·год, що нижче собівартості виробництва електроенергії для більшості видів генерації. Отже, у Гарантованого покупця не вистачає коштів (які він отримує від продажу електроенергії на організованих сегментах ринку) для виконання своїх договірних зобов’язань перед виробниками ВДЕ. Прострочена заборгованість Гарантованого покупця перед виробниками ВДЕ швидко зросла і в квітні 2020 року становила 4,7 млрд. грн. У той же час, заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем становить 5,7 млрд грн., а борг Гарантованого покупця перед ДП «НАЕК «Енергоатом» — 4,2 млрд грн.


«Зелені» проекти під загрозою

Період карантину особливо несприятливий для реалізації проектів ВДЕ.

Існує значний ризик, що компанії з укладеними попередніми договорами купівлі-продажу електроенергії (pre-PPAs) не зможуть вчасно закінчити будівництво проектів ВДЕ та мати право на «зелений» тариф з наступних причин (та з урахуванням ймовірного скорочення строків реалізації проектів, як запропоновано в концепції Міненерго):

  • Заборона в'їзду на територію України для іноземців та осіб без громадянства.

Ця заборона почала діяти з 16 березня 2020 року. У багатьох проектах ВДЕ беруть участь фахівці іноземних компаній. У зв’язку з карантином та обмеженням на в'їзд в Україну багато компаній змушені тимчасово призупинити свою діяльність в Україні.

  • Затримки постачання обладнання для електростанцій.

Враховуючи те, що в країнах, які виробляють обладнання для електростанцій (наприклад, Китай, Німеччина), встановлені карантинні заходи, також існує проблема із затримками у постачанні обладнання.

Тому, в Україні доцільно розглянути питання щодо можливості продовження граничних строків для введення електростанцій з ВДЕ в експлуатацію (за попередніми договорами). Аналогічні заходи вже реалізовані в кількох країнах, включаючи Польщу та Індію.


Застосовані заходи

Для забезпечення належного функціонування енергосистеми України, а також стабілізації її фінансового становища були вжиті такі заходи:

  • Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17 березня 2020 року.

Закон передбачає, що протягом дії карантину або будь-яких інших обмежувальних заходів, застосованих для стримування поширення коронавірусу, та протягом 30 календарних днів після припинення таких заходів забороняється вчинення таких дій:

— нарахування та стягнення штрафів та інших штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
— припинення або зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі;
— примусове виселення з житла та примусове стягнення житла під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

  • НКРЕКП прийняла постанову «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 766 від 8 квітня 2020 року.

Ця Постанова запровадила тимчасові обмеження та зобов’язання для учасників ринку електричної енергії. Такі спеціальні заходи вводяться на період дії карантину або будь-яких інших обмежень, що застосовуються для стримування поширення коронавірусу, та протягом 30 календарних днів після припинення дії таких заходів. Зокрема, передбачено:

— призупинення примусового виконання адміністративних заходів, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП, до постачальників електроенергії та ОСР у разі прострочення оплати своїх фінансових зобов’язань перед ОСП;
— організацію постачальниками електроенергії ряду заходів щодо забезпечення можливості оплати споживачами за електричну енергію;
— заходи, що встановлюють обмеження на імпорт електроенергії з країн, які не є членами Енергетичного Співтовариства.

15 квітня 2020 року НКРЕКП внесла зміни до своєї постанови № 766 від 8 квітня 2020 року та дозволила Гарантованому покупцю продавати електроенергію, вироблену з ВДЕ, на ринку «на добу наперед» не за мінімальною ціною (10 грн за МВт·год), а за вищою — до 566,7 грн за МВт·год (вартість атомної генерації в рамках механізму ПСО). Це повинно нормалізувати ситуацію на ринку «на добу наперед» та збільшити короткострокову ліквідність Гарантованого покупця.


COVID-19 ще більше поглибив існуючу кризу в енергетичному секторі України. Увесь спектр наслідків для енергетичного сектору ще достеменно не відомий, проте вже очевидно, що відбулось зниження попиту на енергетичні ресурси, а несплата рахунків за житлово-комунальні послуги кінцевими споживачами матиме негативний вплив на весь ланцюжок постачання (ОСР, ОСП, постачальники та виробники).

Спеціальні заходи, що направлені на запобігання негативному впливу на енергетичний сектор, повинні бути розширені. Це, окрім іншого, стосується необхідності продовження граничних строків введення електростанцій з ВДЕ в експлуатацію з огляду на затримки в постачанні обладнання та інші негативні наслідки, спричинені пандемією.

Автори:
Тетяна Миленька, LL. M, радник Hillmont Partners, керівник практики енергетики,
Богдан Новик, молодший юрист Hillmont Partners
Тетяна Миленька