Юрій Продан | Блоги

Історія 20-річної давнини з прийняттям змін до закону про електроенергетику

Вчора один шанований мною журналіст нагадав історію 20-річної давнини з прийняттям змін до закону про електроенергетику, які кардинально в позитивному напрямку покращили стан української енергетики. До прийняття закону рівень розрахунків на ринку е/е складав грошима до 8%. Все інше - заліки в багатьох випадках у значних обсягах непотрібних товарів, таких як каструлі, галоші, векселя із значними дисконтами, затримки у виплаті заробітної плати, страйки шахтарів, віялові відключення е/е, падіння частоти в енергосистемі до критичного рівня і т. і. Багато людей заробляли значні статки за рахунок енергетики. Створені урядові комісії, залучення прокуратури несильно покращували ситуацію.

Дії лише одного державного діяча, віце прем‘єр-міністра Ю.Тимошенко, яка особисто писала статті закону (а я свідок) про спецрахунки для е/е, єдиного покупця/продавця на ринку призвели до прийняття цього закону. А скільки було зауважень наших західних партнерів, т.з. вітчизняних інвесторів, що це неринкові механізми, що ми звертаємо з шляху реформ. Наслідок - платежі грошима піднялися до 80%-90%, що дозволило побудувати два атомних енергоблоки, три гідроакомулюючі агрегати, залучати кредити міжнародних фінансових інституцій для модернізації енергоблоків та електромереж і т. і.

І майже рік тому, з 1 липня 2019р. під схвальні вигуки реформаторів всіх мастей, урядових структур та державних і приватних монополістів припинила дію ця модель ринку та запрацював повністю лібералізований ринок. При цьому ми були не готові до введення такої моделі ні технічно, ні фінансово з працюючими монопольними структурами, такими як ДТЕК та Енергоатом.

Що маємо замість зруйнованої попередньої моделі ринку? Повністю демонтована система контролю за цінами та обсягами е/е, ринок двосторонніх договорів є повністю непрозорим, маніпуляції та зловживання на ринку вже є постійним явищем через відсутність законодавчого механізму покарань. Необґрунтоване нарощування зеленої енергетики з надвисокою вартістю е/е порушує технологічну стійкість енергосистеми та фінансову стабільність ринку. Як наслідок - стрімке нарощування боргів перед зеленими та Енергоатомом (12млрд та 5млрд грн. відповідно), неплатежі споживачів перед постачальниками та Укренерго, заборгованість перед шахтарями (конституційне положення, що борги платять боягузи в Україні ніхто не відміняв).

Створення антикризового штабу та ряд експертних рад при РНБО та в профільному міністерстві не вирішать проблему. Все це нагадує мені 2000 рік. А питання вирішується дуже просто, як і 20 років тому. Потужний уряд створює один закон, який встановлює рівні прозорі умови роботи для всіх учасників ринку, суттєво, до 2-х разів зменшує ціни для зелених та встановлює реальний контроль за цінами та обсягами е/е. Та на жаль, поки немає такого урядовця, як у 2000-му, та політичної волі у керівництва країни.
Юрій Продан