Валерій Безус | Блоги

2021 – рік трансформацій та потужного проєктування у сфері енергоефективності

На Energy Security Forum, проведеному Energy Club, підбив підсумки 2021 року з точки зору змін у сфері енергоефективності, взагалі енергетичної трансформації, а також окреслив необхідні дії у 2022 році.

2021 – рік трансформацій щодо тих питань, які знаходяться в секторі моєї професійної уваги: декарбонізації економіки, енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел енергії, водню. Дискусії з цих питань цього року були чи не домінантними.

Звичайно розмов було значно більше, ніж реальних дій. Наразі немає жодної енергетичної компанії або компанії, яка була б пов’язана з енергетичним сектором, яка б не переймалася питаннями енергетичної трансформації. Весь промисловий сектор обговорює перспективи «карбонового бар’єру», який ми чекаємо.

Тому я б сказав, що цей рік був підготовчим для дуже жвавої, інтенсивної роботи по всім напрямам щодо декарбонізації та енергетичної трансформації. Я сподіваюсь, що наступний рік буде значно більш продуктивний з точки зору запуску реальних проєктів.

Потужні зміни відбуваються в Європейському Союзі, але водночас рік, що минає, був продуктивний і для України.

Прийнято Закон «Про енергетичну ефективність»


З точки зору держави знаковою подією, звісно, є прийняття закону «Про енергетичну ефективність». Він є рамковий та імплементує 27-у Директиву ЄС. Ціль – стимулювати енергоефективність у всіх секторах економіки. Закон прийнято нещодавно. Він ще не настільки сильно відрезонував в ділових колах. Хоча я б рекомендував його вивчити й подивитися на ті виклики, які він вже формує для бізнесу.

Цей закон формує нові правила гри у сфері енергоефективності, покладає певні зобов’язання і вимагає розробити понад 40 підзаконних нормативних актів; чим наразі займається Держенергоефективності. У нас в роботі колосальний обсяг матеріалів і проєктів нормативно-правових актів.

Думаю, що наступного року не залишиться бізнесу, який би не звернув увагу на цей напрямок з таким прогресивним тиском з боку держави.

Національний план дій


Ми розробили новий Національний план дій з енергоефективності до 2030 року, який в тому числі передбачає низку заходів, певні механізми, дії в контексті викликів декарбонізації.

Переконаний, що той факт, що взагалі питання енергоефективності пролунали навіть вже з вуст Президента України в певних контекстах, свідчить про те, що це питання виходить на найвищий рівень проблематики, і політичної, і бізнесової.

Тому що виклики трансформації і декарбонізації, і підвищення енергоефективності вітчизняної промисловості є досить потужними.

Держенергоефективності у тому числі працює над механізмами стимулювання енергоефективності, тому що ми намагаємося підготувати вітчизняний бізнес до виклику CBAM, того «карбонового бар’єру», який Європа вже зводить до імпорту вуглецевмісної продукції.

Енергоефективність, я сподіваюсь, стане глобальним лейтмотивом наступного року. Заявлено значний обсяг інвестицій, який планується залучити в тому числі з боку публічних фінансів. Зрозуміло, що таке фінансування буде стимулювати й ділову активність навколо цих проєктів, заходів. Сподіваємось, що це буде відбуватися у дуже продуктивний спосіб і надасть вітчизняному бізнесу можливості реалізувати свій потенціал у цьому сегменті.

«Зелена» енергетика


Якщо торкнутися теми відновлюваних джерел енергії, то колосальний виклик перед Україною - все ж таки сформувати бачення і нові підходи щодо моделей подальшого розвитку «зеленої» енергетики.

З боку Держенергоефективності ми дуже активно працюємо над механізмом видачі гарантії походження на різні види енергії. Це механізм стимулювання саме споживання «чистої» енергії. Крім цього, він дозволить підтверджувати використання відновлюваних джерел енергії під час виробництва української продукції та її імпорту в ЄС.Механізм дасть змогу замістити дуже коштовний для держави, для публічних фінансів, для гаманців і бюджетів фізичних осіб, і компаній діючий механізм підтримки відновлюваної енергетики, а саме - «зелені» тарифи.

Механізм гарантії походження є дуже цікавий. Днями Секретаріатом Енергетичного Співтовариства прийнято рішення про імплементацію директиви RED II, яка у тому числі унормовує процес створення механізму видачі гарантії походження енергії.

Ми дуже сподіваємось, що буквально найближчими місяцями ми інтенсифікуємо процес підготовки цього механізму і запропонуємо як бізнесу, так і споживачам, механізм гарантії походження енергії.

Також цього року прийнято закон про розвиток виробництва біометану. Нам потрібно прагматично підходити до розвитку цього напряму, оцінюючи реальні, а не потенційні можливості генерації біометану та заміщенням ним газу.

Відповідно до закону Держенергоефективності є відповідальним за видачу гарантії походження на обсяг виробленого біометану. Ми вже розробили та направили на погодження до Міненерго проєкт Порядку функціонування реєстру біометану.

Розроблений проєкт Національного плану з відновлюваної енергетики до 2030 року, який наразі направили в Міненерго для розгляду. Важливо визначити досяжні цілі та заходи, які забезпечать збалансований розвиток відновлюваної електроенергетики, теплоенергетики та споживання відновлюваних джерел у транспорті.

Дуже важливим сегментом є перспектива так званої «new brave hydrogen economy». Як відомо, завдяки наявній транскордонній інфраструктурі Євросоюз вбачає Україну пріоритетним партнером щодо постачання «зеленого» водню.

Навколо водню дуже багато розмов і навіть хайпу щодо перспективи водневої енергетики, яка має живити нову водневу економіку. Ми, з боку Держенергоефективності, займаємося цим питанням більш прагматично і предметно.

Ми вже розробили перший драфт нової Водневої стратегії України й наразі обговорюємо його із Міненерго.

Принципова позиція Держенергоефективності та моя особиста полягає в тому, що ми маємо стартувати з чітким прагматичним розумінням місця України у процесі формування водневої енергетики. Ми маємо розуміти свої пріоритети й не бути вторинними у ланцюгу нових економічних зв’язків, не бути лише ресурсною базою, а ставати повноправним членом на міжнародній арені водневої енергетики. Ми маємо розвивати свою економіку.

Резюмуючи, можна сказати, що 2021 рік був дуже багатий на трансформації в енергетичному секторі. Це рік потужного полемічного проєктування, формування скрізних проєктів у сфері енергоефективності. Я дуже сподіваюсь, що наступний 2022 рік принесе інтенсивну реалізацію цих проєктів.
Валерій Безус