Друге коло бенефіціарів - споживачі послуг з розподілу, а це всі наявні та, що дуже важливо для країни, яка розраховує на прискорений економічний розвиток, - ті, хто має з’явитися або розширити свою діяльність. Країна страждає від нестачі інвестиційного притоку, а такий приток неможливий без якісного доступу до електричної енергії.
Третє коло - державний менеджмент, що включає (має включати) політичну та технократичну еліти. Це державницьке коло зацікавлене не тільки у посилені спроможності країни в економічному розвитку, але і в мінімізації негативного впливу фактору цін на доступ до енергоресурсів на соціально-політичне становище та національну безпеку.
Четверте коло - інші галузі та бізнеси, які сподіваються та розраховують на перспективу впровадження стумулюючого тарифоутворення. Від того, чи буде досвід такого тарифоутворення успішним в системах розподілу електричної енергії, залежить і динаміка впровадження такого в інших сферах регулювання.
Є й інші кола потенційних бенефіціарів успішного реформування процесу ціноутворення в енергетичній галузі, що підкреслює важливість такого успіху для всієї країни.
На предметному рівні підвищення ефективності роботи ОСР, як і будь-якого іншого бізнесу, можливе лише коштом інвестицій. Саме на збільшення обсягу можливостей для інвестування розраховують, я сподіваюсь, власники та менеджмент ОСР у своєму прагненні отримати додатковий ресурс. Завдання Регулятора, що представляє інтереси суспільства, - створити умови, здійснювати моніторинг та контролювати, щоб саме на реальне інвестування йшли додаткові ресурси, отримані з ринку в результати переходу на стимулююче тарифоутворення. Серед іншого, це має забезпечуватись і встановленням відповідних цільових параметрів ефективності роботи ОСР.
Проте ефективність запровадженої моделі залежить не тільки від бажання її реалізувати та добрих мотивів зацікавлених сторін. На боці Регулятора така ефективність залежить від зрілості внутрішніх бізнес-процесів зі всього циклу операцій - від розгляду та затвердження тарифів й інвестиційних програм, до моніторингу та контролю за виконанням зобов’язань ОСР. На боці ОСР така ефективність ще більш корелює з внутрішніми бізнес-процесами з інвестиційного проєктування та менеджменту інвестиційних проєктів, з якістю організації всього інвестиційного процесу. З огляду на те, що вся електроенергетична галузь й сфера розподілу електричної енергії досить консервативні (не без сенсу), будь-яка реструктуризація бізнес-процесів є викликом для менеджменту, а без реструктуризації бізнес-процесів, без постійного пошуку можливостей їх оптимізації, процес підвищення організаційної ефективності неможливий.
Ключовими елементами бізнес-процесу з розробки й подальшого подання, розгляду та затвердження Регулятором інвестиційних програм є:
- розробка стратегічного плану бізнесу, виділення в ньому чіткої системи показників та критеріїв їх оцінки,
- формування портфелю інвестиційних проєктів на рівні бізнесу,
- пріоритизація інвестиційних проєктів (відповідно до системи критеріїв) у портфелі з виділенням коротко-, середньо- та довготермінових програм відновлення, реконструкції, модернізації та розвитку,
- розробка стратегічного інвестиційного плану бізнесу,
- формування проєктів інвестиційних програм за формами та вимогами Регулятора,
- сценарне планування щодо можливих корекцій інвестиційних програм, поданих на затвердження Регулятору, підготовка відповідних тактичних та стратегічних рубежів, розробка загальної стратегії затвердження інвестиційних програм,
- подання та супровід проєктів інвестиційних програм на розгляд Регулятору,
- відпрацювання сценаріїв можливих змін та корекцій інвестиційних програм під час розгляду Регулятором,
- реалізація інвестиційних програм, затверджених Регулятором,
- моніторинг відповідності інвестиційних програм, затверджених Регулятором, вимогам регулювання,
- моніторинг відповідності результатів формальних інвестиційних програм інвестиційній стратегії бізнесу та загальній бізнес-стратегії.
Звісно, такий перелік ключових елементів є досить поверхневим. Виклики щодо успішного впровадження моделі стимулюючого тарифоутворення (та й успішності бізнесу загалом), що стоять перед ОСР, є більш глибинними та складними. І це не поглиблюючись у питання ефективної організації кожного елемента, про що треба говорити окремо. Чи готові бізнеси ОСР до адекватних відповідей й таких викликів? Ціна питання надзвичайно велика, і цю ціну платитимуть не тільки акціонери.
