Матеріали, розміщені в розділі "Блоги", є авторськими. Відповідальність за їх зміст, правдивість інформації та оригінальність несе автор. Energy Club не завжди поділяє позицію автора.
Валерій Безус | Блоги

Які перспективи для України відкриває підписання Меморандуму про стратегічне партнерство з ЄС у сфері відновлюваних газів?

Україна прискорює євроінтеграційні процеси попри будь-які виклики. Загрози національній та енергетичній безпеці ще більше посилюють наші зусилля заради досягнення головної місії - розвивати сучасну, енергоефективну, конкурентоздатну європейську країну.

Сьогодні як ніколи Україна та Європа об’єднані спільними цілями:
  • забезпечувати енергетичну безпеку;
  • долати залежність від російського викопного палива і ставати енергонезалежними.

Спільне засідання Уряду України та Європейської комісії, яке відбулося 2 лютого у Києві, визначило інтеграцію секторів української економіки в єдиний європейський ринок одним з ключових рішень. Україна і ЄС поділяють прискорений “зелений перехід” та підвищення частки відновлюваних джерел у загальному виробництві електроенергії. Прагнучи посилити співпрацю, сторони підписали відповідний Меморандум про стратегічне партнерство у сфері відновлюваних газів.

Виконання положень Меморандуму передбачає тісну співпрацю у сфері виробництва, транспортування, зберігання та використання відновлюваних газів: біометану, водню, його похідних, інших синтетичних газів. Спектр завдань широкий: оцінка прогнозів щодо попиту на відновлювані гази, розробка регуляторного поля, гармонізація сертифікаційних документів відповідно до вимог ЄС, розвиток інфраструктури, запровадження фінансових інструментів тощо.

Підписання документа стало ще одним кроком на шляху створення енергоефективних принципів повоєнного відновлення і відбудови України.

Відновлювані гази: чому це важливо?

На сьогодні енергетична політика ЄС направлена на диверсифікацію енергетики та побудову довготривалих партнерських відносин, включаючи співпрацю у сфері відновлюваних газів.

Прагнучи налагодити партнерство у питаннях біометану та водню, у січні 2023 року відбулась низка зустрічей Президента України, Прем'єр-міністра, Міністра енергетики та власне за моєї участі як Голови Держенергоефективності з віцепрезидентом Єврокомісії з питань Європейської “зеленої” угоди Франсом Тіммермансом.

Набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС надає додатковий стимул до спільного з ЄС руху в питаннях сталості, зокрема, розвитку відновлюваних газів. Це, своєю чергою, є одним із пріоритетів роботи Держенергоефективності.

План REPowerEU, який затвердила Єврокомісія у червні 2022 року, є відповіддю на руйнування світового енергетичного ринку, спричинені вторгненням росії в Україну. Це також свідчить про підтримку Євросоюзом України та наміри спільно долати залежність від російських енергоресурсів.

Ключову роль у досягненні цілей, встановлених планом REPowerEU, відіграватимуть відновлювані гази. Зокрема, планом Єврокомісії передбачено виробництво:
  • 10 млн тонн «зеленого» водню в рік всередині країн та 10 млн тонн імпорту до 2030 року;
  • 35 млрд м3 біометану в рік до 2030 року.

В рамках реалізації цілей плану REPowerEU Єврокомісія оголосила про необхідність виділення 210 млрд євро до 2027 року.

Наразі вже створено низку фондів, які фінансують проекти з розвитку виробництва відновлюваних газів та, зокрема, планується створити Європейський водневий банк із загальним бюджетом 3 млрд євро.

Сфера відновлюваної енергетики в Україні також демонструє вагомий інвестиційний потенціал. У період з 2009 року по 2022 рік в Україні введено 10 ГВт потужностей, що генерують електроенергію з відновлюваних джерел. Це інвестиції на суму близько 9,3 млрд євро. У 2022 році побудовано та отримали “зелений” тариф 314 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики, у будівництво яких інвестовано близько 260 млн євро.

В рамках імплементації 4-го енергетичного пакета та розвитку сфери відновлюваної енергетики в Україні Держенергоефективності розроблено проект Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року (НПД ВЕ 2030), яким встановлюється ціль щодо споживання енергії з відновлюваних джерел в Україні у 2030 році на рівні 27 %. Це потребуватиме збільшення потужності відновлюваної електроенергетики на 9,2 ГВт (до рівня 23,6 ГВт), а відновлюваної теплоенергетики - на 35,6 ГВт. Також проектом НПД ВЕ 2030 передбачено збільшення виробництва та використання біометану.

Для забезпечення досягнення усіх цілей проекту Національного плану дій необхідне залучення інвестицій в розмірі понад 20 млрд євро.

Орієнтуючись на Європейську зелену угоду та амбітні цілі плану “REPowerEU”, Держенергоефективності продовжує працювати над створенням умов для гідного рівня життя громадян із доступною енергією, енергоефективною та конкурентоздатною економікою згідно з Цілями сталого розвитку ООН.

Перспективи біогазу і біометану в Україні

Розвиток біогазу і біометану чи не найкраще лягає у фундамент європейської енергетичної політики на базі декарбонізації, діджиталізації, децентралізації. Налагодження виробництва біометану дозволяє запровадити децентралізацію енергетичних систем. Зрозуміло, що це відповідь на виклик декарбонізації. Діджиталізація, своєю чергою, має можливості для підвищення ефективності розвитку цього сегменту. Водночас в умовах поточної кон’юнктури ціни на газ, очевидно, що інвестиційні проекти з генерації біометану є цікавими та економічно рентабельними.

В Україні впроваджено законодавче підґрунтя для розвитку ринку біометану, а саме:

- прийнято Закон України № 1820-ІХ від 21.10.2021 щодо розвитку ринку біометану, яким передбачено впровадження механізму видачі відповідних гарантій походження;

- прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 823 від 22.07.2022, якою визначено Порядок функціонування реєстру біометану.

Наразі Держенергоефективності розробило перший в Україні реєстр гарантій походження у відновлюваній енергетиці, а саме – реєстр біометану. Завдяки такому інструменту компанії-виробники та споживачі цього відновлюваного газу матимуть змогу отримати гарантії та сертифікати походження біометану.

Як свідчать дані НКРЕКП, станом на 01.01.2023 в Україні встановлена потужність об’єктів відновлюваної енергетики, що виробляють електричну енергію з біогазу та яким встановлено «зелений» тариф, становить 135 МВт. Цими об’єктами у 2022 році вироблено 503 млн кВт*год, що еквівалентно близько 255 млн м3 біогазу або 127 млн м3 біометану.

Розроблений реєстр біометану дозволяє нам вести практичні перемовини з європейськими партнерами, щоб забезпечити обіг гарантіями походження біометану в країнах ЄС.

Розбудова водневої економіки як одна з можливостей для виконання зобов’язань щодо декарбонізації економіки

Крім того, Україна має величезний потенціал водневого напряму, тому ми можемо стати головним експортером водню для Європи та залучити серйозні інвестиції.

Сьогодні дуже багато розмов точаться навколо зрілості технологій водневої економіки. Менш з тим, Україна має зайняти активну позицію щодо свого місця в новітній водневій економіці вже навіть у контексті міжнародної конкуренції за залучення інвестицій у цей сектор.

Є три важливих аспекти такого позиціонування. Перший з них - це, звісно, енергетична безпека. Є рішення РНБО, яке ми маємо виконати щодо розробки стратегії. Також уже озвучений раніше план «REPowerEU», який передбачає відмову від використання російських енергоносіїв. І саме водню приділяється надзвичайно велика увага.

Інший аспект – це питання декарбонізації економіки та необхідність виконання Україною взятих зобов’язань щодо зменшення викидів СО2.

Ще один аспект - євроінтеграційний. У 2020 році ЄС прийняв Європейську водневу стратегію, частиною реалізації якої має стати Україна, яку визначено пріоритетним партнером завдяки її потенціалу із виробництва «зеленого» водню.

Також важливо, що Європейська воднева стратегія є складовою Європейської стратегії інтеграції енергетичних систем. А зважаючи на рішення Єврокомісії, прийняте в липні 2022 року, щодо визнання атомної енергії - низьковуглецевою, потенціал виробництва та постачання декарбонізованого водню збільшується.

Для розробки Водневої стратегії України було створено міжвідомчу робочу групу під головуванням заступниці міністра енергетики Юлії Підкоморної та моїм співголовуванням як Голови Держенергоефективності. У рамках цієї робочої групи та у відкритому діалозі з центральними органами виконавчої влади, європейськими партнерами, науковою та бізнес-спільнотою ми опрацьовували шляхи побудови водневої економіки України.

Розвиток водневої економіки може стати однією зі складових відбудови України та її енергетичної трансформації на засадах сталого безвуглецевого розвитку. Водночас це відкриває широкий горизонт для тісної співпраці з партнерами ЄС.

Одним із дієвих засобів, що сприятиме відновленню та декарбонізації економіки, є розбудова водневих кластерів. На сьогодні у світі вже існує низка цікавих проектів, досвід реалізації яких варто взяти до уваги та використати.

Україна прагне стати надійним партнером у реалізації спільних проектів у сфері відновлюваних газів. Беручи до уваги критичну ситуацію в енергетичному секторі України, обумовлену російською військовою агресією, та враховуючи потенціал держави у сфері виробництва біометану та водню, підписання Меморандуму забезпечить можливість включення проектів розвитку видобутку відновлюваного газу в Україні до переліку проектів, які можуть реалізовуватися за рахунок відповідних європейських фондів.

Започаткування партнерства з ЄС у сфері відновлюваних газів – вагома подія, яка дасть суттєвий поштовх у нашому спільному русі щодо розбудови сталої енергетичної системи, забезпечення енергетичної безпеки, відновлення та розвитку декарбонізованої економіки.

Підписання Меморандуму стає додатковим стимулом і основою для подальшого розвитку двостороннього співробітництва. Він закладає основу для реалізації спільних проектів та дасть старт глобальним процесам, які допоможуть у перспективі створити в Україні водневий хаб. З його появою Україна зможе досягти реальної енергетичної незалежності й стати потужним виробником відновлюваних газів для європейського ринку.
Валерій Безус