Як Євросоюз оцінює прогрес України в енергетичному переході?
Попри всі виклики, Україна прискорює кроки для інтеграції в ЄС. Усі загрози національній та енергетичній безпеці ще більше посилюють наші зусилля заради місії — розвивати сучасну, енергоефективну, конкурентоздатну європейську країну з кліматично нейтральною, декарбонізованою економікою.
На початку лютого у столиці відбувся історичний 24-ий саміт Україна-ЄС.
“ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав реформаторські зусилля України в такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях і виконувати умови, визначені у висновку комісії щодо заявки України на членство, з метою просування до майбутнього членства в ЄС”, - йдеться у спільній заяві за підсумками саміту.
Для команди Держенергоефективності є важливим та мотивуючим, що саме в секторі енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики досягнуто значного прогресу в імплементації взятих Україною євроінтеграційних зобов’язань. Реформи у цих сферах отримали одну з найвищих оцінок від Європейської комісії. Рівень за розділом “Енергетика” було визначено як «хороший рівень підготовки» - тверда четвірка за п’ятибальною шкалою оцінювання.
Єврокомісія у своєму звіті акцентувала на успіхах України у гармонізації законодавства до європейського у сфері енергоефективності, комерційного обліку теплопостачання, екодизайну та енергомаркування, а також у створенні законодавчої основи для розвитку сфери біометану.
Прогрес, досягнутий у надскладних умовах, став можливим, зокрема, завдяки активній роботі Агентства спільно з профільним комітетом Верховної Ради та міністерствами, що формують державну політику у своїх напрямках. Це, дійсно, один із взірцевих результатів спільної роботи політиків та урядовців, експертної спільноти та громадського сектору України.
Україна та Європа об’єднані спільними цілями, серед яких — підвищити рівень енергетичної безпеки, подолати залежність від російського викопного палива, створити умови для кліматичної нейтральності економіки, забезпечити її конкурентоспроможність, стійкість та динамічний розвиток у нових умовах.
І для досягнення зазначених цілей Агентство продовжує реалізацію цілісної неподільної політики у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. Така позиція чітко відповідає політиці ЄС, відображеній у 4-му енергетичному пакеті “Чиста енергія для всіх європейців”.
4-ий пакет законодавства ЄС охоплює цілу низку директив задля втілення інтегрованої політики щодо енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та скорочення викидів СО2. Саме такий підхід має сприяти досягненню цілей кліматичної й енергетичної політики ЄС. Цим шляхом рухається й Україна, виконуючи зобов'язання як член Енергетичного Співтовариства.
Закон “Про енергетичну ефективність” як драйвер залучення європейських практик
Важливо вже сьогодні організувати роботу з імплементації в Україні європейського принципу «Енергоефективність передусім» і використати весь його потенціал. Якісне дотримання цього принципу дозволить посилити енергетичну безпеку та конкурентоспроможність як в операційному, так і стратегічному вимірі. Підхід має включати як міжгалузеві, так і галузеві заходи енергоефективності та декарбонізації для різних сфер економіки. Це вже передбачили в національному законодавстві, яке адаптуємо до європейського.
«У сфері енергоефективності в Україні прийнято кілька важливих основних законодавчих актів, включаючи Закон України «Про енергетичну ефективність», який значною мірою узгоджується з Директивою ЄС 2012/27/ЄС», - засвідчила Європейська комісія.
Енергоефективність — невід’ємний компонент енергетичної безпеки держави й основа післявоєнного відновлення та низьковуглецевого розвитку. Драйвером реформ став Закон «Про енергетичну ефективність», над виконанням якого ми зараз працюємо.
Сьогодні він відіграє вагому роль в євроінтеграційному процесі. Відповідно до закону ми відмовляємося від пострадянських норм управління цією сферою й впроваджуємо сучасні практики політики енергоефективності: енергоаудит, енергоменеджмент, енергосервіс, екодизайн, енергомаркування тощо.
Хочу відзначити, що європейські партнери у звіті звернули увагу на те, що Україна врахувала практику ЄС у впровадженні систем енергоменеджменту в органах державної влади, обласних адміністраціях та підпорядкованих їм підприємствах. Це вагома відзнака зусиль Агентства у цьому напрямку.
Держенергоефективності стало дороговказом для органів влади та підприємств у питаннях енергоменеджменту, надаючи підтримку та консультації. У результаті у 2022 році 57 органів державної влади та 19 обласних адміністрацій розпочали роботу над впровадженням енергоменеджменту. Варто зауважити, що це найбільш ефективний за співвідношенням інвестицій та результату захід підвищення енергоефективності у коротко- та довгостроковій перспективі.
Технічне регулювання по-європейськи
Прагнучи в повному обсязі виконати зобов’язання, взяті державою відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також у рамках Протоколу про приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна впроваджує систему енергетичного маркування та екодизайну енергоспоживчих продуктів відповідно до оновленого законодавства ЄС.
Єврокомісія відзначила, що Україна досягла суттєвого прогресу в частині виконання вимог ЄС щодо впровадження екодизайну та енергомаркування енергоспоживчих продуктів.
Технічне регулювання, — один із наших пріоритетів. Адже йдеться про підвищення рівня енергетичних та екологічних характеристик різних видів обладнання й техніки та викорінення з українського ринку тих товарів, які не є енергоефективними.
Зелений перехід у спільному русі із ЄС
Набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС надає додатковий стимул до спільного з ЄС руху в питаннях сталості, зокрема, розвитку відновлюваних газів. Це, своєю чергою, є одним із пріоритетів роботи Держенергоефективності.
Аналізуючи стан відновлюваної енергетики, Єврокомісія акцентувала на тому, що Україна створила умови для розвитку біометану.
Попри складнощі роботи під час активної військової та терористичної агресії росії, ми розробили реєстр гарантій походження біометану. Пріоритетність цієї роботи була продиктована усвідомленням того, що створення реєстру — ще один євроінтеграційний крок, а також — сигнал для бізнесу, потенційних інвесторів та інших стейкхолдерів задля розвитку біометанової економіки України, позбавлення держави залежності від імпорту природного газу.
На сьогодні енергетична політика ЄС направлена на диверсифікацію енергетики та побудові довготривалих партнерських відносин з постачальниками, включаючи співпрацю у сфері відновлюваних газів.
Під час Саміту відбулася важлива подія, що пов’язана з цією роботою, — підписання Меморандуму про партнерство України та ЄС у сфері відновлюваних газів.
Партнерство має сприяти виробництву, торгівлі, транспортуванню, зберіганню та використанню відновлюваних газів. Тому спектр напрямів співпраці широкий: обмін інформацією та оцінками сценаріїв і прогнозів щодо попиту на відновлювані гази, розвиток регуляторного поля, гармонізація сертифікаційних документів відповідно до вимог ЄС, виявлення та усунення бар'єрів, розвиток інфраструктури, мобілізація фінансових та інвестиційних інструментів, розвиток енергетичних кластерів в Україні. Держенергоефективності брало участь у підготовці Меморандуму, і вже докладає зусиль до його практичної реалізації.
Україна вже досягла значних успіхів у виконанні зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС у частині розвитку сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики. Наш прогрес відзначають європейські партнери, а отже ми рухаємось у правильному напрямку. Прагнучи підтримати та поглибити довіру з боку ЄС, Держенергоефективності продовжує інтенсивну роботу над імплементацією усіх своїх зобов’язань, а особливо — в частині імплементації 4-го енергетичного пакета, задля енергетичної трансформації України та наближення членства нашої держави в ЄС.
Попри всі виклики, Україна прискорює кроки для інтеграції в ЄС. Усі загрози національній та енергетичній безпеці ще більше посилюють наші зусилля заради місії — розвивати сучасну, енергоефективну, конкурентоздатну європейську країну з кліматично нейтральною, декарбонізованою економікою.
На початку лютого у столиці відбувся історичний 24-ий саміт Україна-ЄС.
“ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав реформаторські зусилля України в такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях і виконувати умови, визначені у висновку комісії щодо заявки України на членство, з метою просування до майбутнього членства в ЄС”, - йдеться у спільній заяві за підсумками саміту.
Для команди Держенергоефективності є важливим та мотивуючим, що саме в секторі енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики досягнуто значного прогресу в імплементації взятих Україною євроінтеграційних зобов’язань. Реформи у цих сферах отримали одну з найвищих оцінок від Європейської комісії. Рівень за розділом “Енергетика” було визначено як «хороший рівень підготовки» - тверда четвірка за п’ятибальною шкалою оцінювання.
Єврокомісія у своєму звіті акцентувала на успіхах України у гармонізації законодавства до європейського у сфері енергоефективності, комерційного обліку теплопостачання, екодизайну та енергомаркування, а також у створенні законодавчої основи для розвитку сфери біометану.
Прогрес, досягнутий у надскладних умовах, став можливим, зокрема, завдяки активній роботі Агентства спільно з профільним комітетом Верховної Ради та міністерствами, що формують державну політику у своїх напрямках. Це, дійсно, один із взірцевих результатів спільної роботи політиків та урядовців, експертної спільноти та громадського сектору України.
Україна та Європа об’єднані спільними цілями, серед яких — підвищити рівень енергетичної безпеки, подолати залежність від російського викопного палива, створити умови для кліматичної нейтральності економіки, забезпечити її конкурентоспроможність, стійкість та динамічний розвиток у нових умовах.
І для досягнення зазначених цілей Агентство продовжує реалізацію цілісної неподільної політики у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики. Така позиція чітко відповідає політиці ЄС, відображеній у 4-му енергетичному пакеті “Чиста енергія для всіх європейців”.
4-ий пакет законодавства ЄС охоплює цілу низку директив задля втілення інтегрованої політики щодо енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та скорочення викидів СО2. Саме такий підхід має сприяти досягненню цілей кліматичної й енергетичної політики ЄС. Цим шляхом рухається й Україна, виконуючи зобов'язання як член Енергетичного Співтовариства.
Закон “Про енергетичну ефективність” як драйвер залучення європейських практик
Важливо вже сьогодні організувати роботу з імплементації в Україні європейського принципу «Енергоефективність передусім» і використати весь його потенціал. Якісне дотримання цього принципу дозволить посилити енергетичну безпеку та конкурентоспроможність як в операційному, так і стратегічному вимірі. Підхід має включати як міжгалузеві, так і галузеві заходи енергоефективності та декарбонізації для різних сфер економіки. Це вже передбачили в національному законодавстві, яке адаптуємо до європейського.
«У сфері енергоефективності в Україні прийнято кілька важливих основних законодавчих актів, включаючи Закон України «Про енергетичну ефективність», який значною мірою узгоджується з Директивою ЄС 2012/27/ЄС», - засвідчила Європейська комісія.
Енергоефективність — невід’ємний компонент енергетичної безпеки держави й основа післявоєнного відновлення та низьковуглецевого розвитку. Драйвером реформ став Закон «Про енергетичну ефективність», над виконанням якого ми зараз працюємо.
Сьогодні він відіграє вагому роль в євроінтеграційному процесі. Відповідно до закону ми відмовляємося від пострадянських норм управління цією сферою й впроваджуємо сучасні практики політики енергоефективності: енергоаудит, енергоменеджмент, енергосервіс, екодизайн, енергомаркування тощо.
Хочу відзначити, що європейські партнери у звіті звернули увагу на те, що Україна врахувала практику ЄС у впровадженні систем енергоменеджменту в органах державної влади, обласних адміністраціях та підпорядкованих їм підприємствах. Це вагома відзнака зусиль Агентства у цьому напрямку.
Держенергоефективності стало дороговказом для органів влади та підприємств у питаннях енергоменеджменту, надаючи підтримку та консультації. У результаті у 2022 році 57 органів державної влади та 19 обласних адміністрацій розпочали роботу над впровадженням енергоменеджменту. Варто зауважити, що це найбільш ефективний за співвідношенням інвестицій та результату захід підвищення енергоефективності у коротко- та довгостроковій перспективі.
Технічне регулювання по-європейськи
Прагнучи в повному обсязі виконати зобов’язання, взяті державою відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також у рамках Протоколу про приєднання до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, Україна впроваджує систему енергетичного маркування та екодизайну енергоспоживчих продуктів відповідно до оновленого законодавства ЄС.
Єврокомісія відзначила, що Україна досягла суттєвого прогресу в частині виконання вимог ЄС щодо впровадження екодизайну та енергомаркування енергоспоживчих продуктів.
Технічне регулювання, — один із наших пріоритетів. Адже йдеться про підвищення рівня енергетичних та екологічних характеристик різних видів обладнання й техніки та викорінення з українського ринку тих товарів, які не є енергоефективними.
Зелений перехід у спільному русі із ЄС
Набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС надає додатковий стимул до спільного з ЄС руху в питаннях сталості, зокрема, розвитку відновлюваних газів. Це, своєю чергою, є одним із пріоритетів роботи Держенергоефективності.
Аналізуючи стан відновлюваної енергетики, Єврокомісія акцентувала на тому, що Україна створила умови для розвитку біометану.
Попри складнощі роботи під час активної військової та терористичної агресії росії, ми розробили реєстр гарантій походження біометану. Пріоритетність цієї роботи була продиктована усвідомленням того, що створення реєстру — ще один євроінтеграційний крок, а також — сигнал для бізнесу, потенційних інвесторів та інших стейкхолдерів задля розвитку біометанової економіки України, позбавлення держави залежності від імпорту природного газу.
На сьогодні енергетична політика ЄС направлена на диверсифікацію енергетики та побудові довготривалих партнерських відносин з постачальниками, включаючи співпрацю у сфері відновлюваних газів.
Під час Саміту відбулася важлива подія, що пов’язана з цією роботою, — підписання Меморандуму про партнерство України та ЄС у сфері відновлюваних газів.
Партнерство має сприяти виробництву, торгівлі, транспортуванню, зберіганню та використанню відновлюваних газів. Тому спектр напрямів співпраці широкий: обмін інформацією та оцінками сценаріїв і прогнозів щодо попиту на відновлювані гази, розвиток регуляторного поля, гармонізація сертифікаційних документів відповідно до вимог ЄС, виявлення та усунення бар'єрів, розвиток інфраструктури, мобілізація фінансових та інвестиційних інструментів, розвиток енергетичних кластерів в Україні. Держенергоефективності брало участь у підготовці Меморандуму, і вже докладає зусиль до його практичної реалізації.
Україна вже досягла значних успіхів у виконанні зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС у частині розвитку сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики. Наш прогрес відзначають європейські партнери, а отже ми рухаємось у правильному напрямку. Прагнучи підтримати та поглибити довіру з боку ЄС, Держенергоефективності продовжує інтенсивну роботу над імплементацією усіх своїх зобов’язань, а особливо — в частині імплементації 4-го енергетичного пакета, задля енергетичної трансформації України та наближення членства нашої держави в ЄС.
