У випадку визнання «зелених» тарифів неконституційними, може настати справжній колапс в секторі альтернативної енергетики

— Насправді, коли мова заходить про експлуатацію ринку електроенергії, я весь час згадую слова ексміністра енергетики Плачкова, який у свій час сказав, що ця ініціатива подібна виробництву мерседеса на конвеєрі тракторного заводу.

Сам по собі Закон «Про ринок електричної енергії» хороший і не будемо забувати, що він був ухвалений на виконання зобов'язань України в рамках Третього енергетичного пакета ЄС. Але, на жаль, реалії є такими, що даний проєвропейський «мерседес» не пристосований до українських енергетичних «доріг».

Ринок, як вам відомо, було відкрито ще 1 липня 2019 року, але навіть тоді, при його запуску, виникало дуже багато питань щодо його актуальності та прийнятності для українського енергетичного сектору.

— Викривлення, безсумнівно, є, інакше б не було такої кількості дискусій та позовів. На початок листопада борг ДП «Гарантований покупець» перед постачальниками сягнув 34,5 мільярди гривень. Такий шалений розмір боргу виник в тому числі й через недоліки Закону «Про ринок електричної енергії». Жорстке ручне регулювання в поєднанні з вільним ринковим ціноутворенням створили умови для застосування маніпулятивних «схем» для отримання надприбутків деякими трейдерами. Про це вже говорили неодноразово. Основних схем три: 1. Купівля з дисконтом за двосторонніми договорами й тут же продаж за ринковою ціною. 2. Трейдер продає електроенергію на РДВ не маючи законтрактованих обсягів, які він може забезпечити й потім викуповує ці обсяги на внутрішньодобовому ринку з дисконтом. На різниці трейдер і заробляє. В обох випадках трейдер торгує повітрям. Ці та інші менш розповсюджені схеми й стали можливими для реалізації через недоліки у законодавстві. І регулятор із законодавцем мають якнайшвидше виправити цю ситуацію.

— На жаль, з цією тезою не можна не погодитись. Якщо розглядати схему постачальник-споживач, Закон передбачає формування відносин на двосторонньому договірному рівні. Тобто ідея закладена наступна: споживач може відмовитись від послуг одного постачальника та укласти договір з іншим постачальником, обраним на свій розсуд. Отже, з'являється певна форма конкуренції на ринку електроенергії. Однак, враховуючи, що наразі існує лічена кількість монополістів в цьому секторі, боротьба з самого початку не може вважатися чесною та рівною. Але це питання швидше до АМКУ.

З іншого боку, повертаючись до договірних відносин постачальник-споживач, можна припустити виникнення потенційних незаконних або напівзаконних схем в обхід законодавства як безпосередньо з боку постачальника, так і потенційно у змові зі споживачем.

Тут варто додатково наголосити, що договірні засади, на яких мають гуртуватися відносини між споживачем та постачальником поки що законодавчо неврегульовані, а, отже, принаймні на перших етапах, може прогнозуватися певне зловживання з одного чи іншого боку.

— «Зелена» генерація – це шлях у майбутнє. І це не лише красиві слова. Тренд на «зелену» енергію є поширеним в багатьох державах світу й Україна, по суті, підтримує цю «здорову» для світу ініціативу.

Бурхливого розвитку ця сфера набула завдяки іноземним та вітчизняним інвесторам. Україна стала інвестиційно привабливою для будівництва та експлуатації енергетичних комплексів, які працюють з відновлюваними джерелами енергії. Показники «зелених» тарифів в Україні довгий час були одними з найвищих в Європі, що також давало нам відчутну перевагу.

Наразі цей сектор, на жаль, призупинився в розвитку, що зумовлено низкою факторів, серед яких тарифоутворення «зелених» тарифів. Звичайно, не в останню чергу на призупинення у розвитку вплинула і пандемія COVID-19.

Однак, я вважаю, що перспектива у подальшому розвитку «зеленої» генерації є. І в цьому контексті варто говорити й про зміни в енергетичному законодавстві, і про безпосереднє зниження «зеленого» тарифу.

— Варто одразу зрозуміти, що прийняття будь-якого законодавчого акту не є безпосереднім розв'язанням проблеми. Вагомими є ефективність та оперативність реалізації цього законодавчого акту.

Закон 810-IX дійсно містить ряд положень, які спрямовані на забезпечення відносної стабільності на ринку електроенергії. Так, наприклад, цим Законом передбачені зміни до Закону «Про режим іноземного інвестування» в контексті забезпечення додаткових державних гарантій захисту іноземних інвестицій, у тому числі гарантій захисту від зміни законодавства. Однак, текст відповідної статті прописаний доволі заплутано та обтічно, що може потенційно стати приводом для непорозумінь між іноземними інвесторами та нашими державними структурами.

На мою думку, позитивними можна назвати зміни до Закону «Про альтернативні джерела енергії» щодо проведення окремих аукціонів для різних видів альтернативних джерел енергії. Адже, сонячна та вітрова енергетика, які, без сумніву, складають більшу частку виробленої енергії серед інших альтернативних джерел, потребують проведення окремих аукціонів з їхнього продажу.

Однак, при цьому відбулося істотне зниження «зеленого» тарифу і підвищення відсоткового порогу використання обладнання українського виробництва з метою отримання надбавки до «зеленого» тарифу. Нововведенням також є те, що на встановлення відповідних порогів впливає і строк експлуатації об'єкта енергетики.

Однак, повертаючись до питання того, чи допоміг цей Закон вийти з кризи: швидше ні, ніж так. Зокрема, через те, що зниження ставки «зеленого» тарифу не тягне за собою жодних заходів державної підтримки чи компенсаційних заходів стосовно інвесторів, які суттєво потерпають від такої зміни.

— Цей варіант не виключений.

В такому випадку основну проблему становить істотна заборгованість ДП «Гарантований покупець» перед виробниками за поставлену ними енергію.

Навіть при тому, що український законодавець намагається запропонувати певні заходи, спрямовані на погашення цієї заборгованості, у тому числі: фінансування виробленої енергії за рахунок держбюджету з метою зменшення фінансового навантаження з ДП «Гарантований покупець», а також спрямування 70% доходів ДП «Укренерго» від розподілу електроенергії на пунктах міждержавного сполучення на погашення існуючої заборгованості перед виробниками, але ці заходи не можуть відбуватися стрімко, на це потрібен певний час, не кажучи вже про ефективність їх виконання.

На жаль, реалії є такими, що інвестор не завжди готовий чекати «змін на краще», а іноді просто не вірить у такі зміни. Інвестори вкладають свої гроші в енергетичний проєкт і цілком виправдано хочуть отримувати з нього прибуток. А коли прибутку немає і перед ними росте заборгованість, вони законно вимагають відшкодування. Тому їхню позицію зрозуміти можна. Саме через це зростає кількість національних і арбітражних позовів.

— По-перше, треба розуміти, що дане звернення було подане на пару днів раніше прийняття Закону 810-IX, про який йшла мова вище. Це відіграє суттєве значення, адже у своєму зверненні депутати апелюють до неконституційності тих статей Закону «Про альтернативні джерела енергії», які були істотно змінені Законом 810-IX.

Не наважусь спрогнозувати, яким буде рішення Конституційного Суду, але мушу визнати, що у випадку визнання «зелених» тарифів неконституційними, може настати справжній колапс в секторі альтернативної енергетики. Законодавцям доведеться в терміновому порядку вносити зміни в Закон «Про альтернативні джерела енергії» або взагалі його скасовувати й приймати новий. Це є досить тривалим процесом, а тим часом виробники «зеленої» енергії будуть мати привід подавати все більше позовів проти України.

— Як я зазначав вище, законодавець намагається «реанімувати» ДП «Гарантований покупець» і запровадити систему фінансових вливань з метою покриття його заборгованості перед виробниками електроенергії.

Передбачається, що з державного бюджету будуть іти певні грошові надходження з метою фінансування не менш як 20% прогнозованої кількості виробленої енергії. Також на покриття заборгованості буде спрямована частина доходів (70%) з ДП «Укренерго» від розподілу електроенергії на пунктах міждержавного сполучення.

Окрім цього, очікується, що Кабінет Міністрів підготує проєкт закону про випуск державних внутрішніх облігацій на 5-річний строк, який також буде націлений на покриття заборгованості на ринку електроенергії.

Наскільки ці заходи будуть ефективними, час покаже.

— Вказаний 810-ІХ частково передбачає виходу з кризи шляхом бюджетної підтримки. Зокрема, в частині внесення змін у Закон України «Про альтернативні джерела енергії» ч.3 ст.8 зобов'язує Кабінет Міністрів передбачати у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, у розмірі не менше 20% прогнозної виробітки товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік. Що у 2021-му має скласти не 11,5 млрд грн – приблизно половина боргу ДП «Гарантований покупець» перед виробниками відновлювальної енергії. Крім цього, 810-ІХ зобов'язує подати уряд до Верховної Ради України законопроєкт щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.

До цього варто додати прийнятий у червні Закон України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» №719-ІХ, який регулює порядок та умови списання боргів.

Зрозуміло, що тільки цих заходів замало. У будь-якому разі потрібен комплекс заходів, який насамперед передбачає забезпечення належного фінансування.

— Це мало б полегшити життя багатьом учасникам ринку. Втім існуючими законопроєктами це втілити важко. Потрібен закон, який чітко регулював би ці правовідносини, а також встановлював чіткий механізм відшкодування виробнику з боку ДП «Гарантований покупець» різниці у ціні. За своєю суттю це можна регулювати договорами на кшталт «contract for difference». В цьому плані найважливішим є вироблення механізму балансу та контролю між виробленою та спожитою енергією й розміром компенсації. Аби не продавалися та споживалися «надумані» кВт задля отримання компенсації.

— Є дві причини того, чому «зелені» аукціони досі не почали працювати. Офіційна причина полягає у запровадженні карантинного режиму у зв'язку з епідемією COVID-19. Фактична причина пов'язана з тим, що процедура проведення «зелених» аукціонів є досить хиткою і потребує подальшого закріплення в підзаконних актах та міжвідомчих нормативних документах.

Крім того, «зелені» аукціони мали стати альтернативою «зеленим» тарифам. Однак, на разі ми бачимо ситуацію, коли інвестори, які отримали та працюють за умовами «зеленого» тарифу, не готові переходити в систему проведення аукціонів. Законодавець намагається розв'язати цю проблему, але, на жаль, поки немає надії спостерігати ефективний результат.

Нещодавно Міністерство енергетики повідомило, що відкладення процесу проведення аукціонів пов'язано із просуванням нової моделі підтримки відновлюваних джерел енергії через розподіл квот. Ця модель також потребуватиме нормативного закріплення. Отже, наразі ми просто чекаємо належної нормативної бази та врегулювання всіх практичних моментів, що будуть пов'язані з аукціонним процесом.

— В теперішніх умовах робити якісь прогнози – невдячна справа. Ситуація з COVID суттєво пригальмувала всі процеси, у тому числі й в енергетичному секторі. Зрозуміло, що зараз ми переживаємо період застою, якщо не сказати гірше, але, з усім тим, сподіватимемося на краще.

Зі свого боку можу запевнити, що я та мої підлеглі будемо продовжувати активно моніторити ситуацію на ринку енергетики й слідкувати за новинами в цій сфері.