Про початок воєнних дій пані Наталю сповістили незрозумілі звуки, схожі на відлуння вибухів. Подумала, що може це якісь технічні звуки одного з виробництв. Та коли прийшла на роботу - все вияснилося: колежанки із заплаканими очима повідомили про те, що сусідня держава оголосила війну.
«Спочатку і мені, і персоналу було дуже важко усвідомити воєнні реалії. У нашому відділенні переважна більшість працівників – жінки. А це – емоції, страхи, побоювання. Адже кожна мама, дружина відразу розуміє, що війна може забрати їхніх близьких чоловіків», - розповідає пані Наталя.
Але працювати треба, вважає вона. Адже енергетика така галузь, без роботи якої не буде працювати нічого: «Особисто мені праця дає відчуття спокою через те, що наша робота потрібна людям. Працюватиме ТЕС – значить буде електроенергія, буде життя».
Як-то кажуть у жінок безліч бажань. Але наразі найбажаніша мрія кожної українки – це перемога і мир. І пані Наталі також. Тому перше, що вона зробить, дізнавшись про перемогу – обійме своїх рідних, близьких, колег. А потім – святкування, адже сподівається, що всі наші захисники обов’язково повернуться додому. Живі і з перемогою.
За матеріалами Герої енергетичного фронту ДТЕК
