Energy Club | Події

Святослав Павлюк на Energy Security Forum (23.12.2020)

2020 Події
Підбиваємо підсумки роботи в енергетичній галузі України за 2020 рік. Публікуємо фрагменти виступу директора Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослава Павлюка на щорічній підсумковій зустрічі Energy Club - Energy Security Forum (23.12.2020).

"Основною проблемою, яка виникла цього року, є зсув повноважень формування державної політики від Міністерства регіонального розвитку до Міністерства енергетики, Міністерство енергетики було також об’єднане з Міністерством екології. Відповідно людський ресурс, фактично, залишився в Мінрегіоні, а формальні повноваження перейшли до Міністерства енергетики. В результаті ми маємо дуже дивну ситуацію, коли є Міністерство енергетики, яке просто не має банального людського потенціалу це робити, адміністративного потенціалу, і ми маємо Мінрегіон, котрий зі скрипом, з тяжкими проблемами цей людський потенціал за останні роки сформував. І там команда людей, все ж таки, готова адекватно ставити питання і пропонувати рішення. В цей момент вони в якомусь підвішеному стані й люди потихеньку починають розповзатися. І це сумний сигнал.

Також я не розумію, чесно кажучи, державної політики у сфері енергоефективності. Якщо інституція, котра покликана впроваджувати, не має очільника вже понад рік, тобто Держенергоефективності на цей момент не має керівника вже 12-й місяць. І хоча у 2020 році говорили про сферу енергоефективності дуже багато, а зроблено практично дуже мало.

Єдиним дієвим в міру механізмом залишається Фонд Енергоефективності, котрий розпочав свою роботу наприкінці минулого року, але він затиснутий в рамках того законодавства, яке регламентує його діяльність, в рамках тих процедур, які затверджені, які є, як на мою думку, абсолютно криві і їх можна пришвидшити. На цей момент цикл від звернення до Фонду Енергоефективності до закінчення робіт складає понад два роки, 3 роки, в залежності від комплексності проєкту. І у таких умовах ми не зможемо модернізувати весь житловий сектор, і нежитловий сектор також.

Зберігається проблема, котра виникла, знову ж таки, з початком пандемії – падіння бюджетів міст, загальне скорочення бюджетів міст, яке ми спостерігаємо в асоціації, десь 8-12% у багатьох містах. Більшість міст залишиться без бюджетів розвитку і їм дуже складно з міських бюджетів фінансувати будь-які заходи чи формувати міські програми з енергоефективності. В нас з’являється провальна ситуація зі спроможністю міст такі речі фінансувати.

У вересні цього року Міністерство енергетики фіналізувало законопроєкт «Про енергоефективність» і виставило його у листопаді, практично, на громадське обговорення. Законопроєкт орієнтований на впровадження 27-ї директиви про енергоефективність європейської комісії. Разом з тим, одна з речей, котра мене просто завжди вражає в наших пропонованих законопроєктах,- це теза про те, що впровадження закону не потребує видатків з державного бюджету і з місцевих бюджетів також. Там є, наприклад, норми щодо запровадження енергоменеджменту, там є норми запровадження ширшої сертифікації будівель. Він говорить про формування національної системи енергомоніторингу, почати сертифікацію громадських будівель, а це сотні мільйонів щонайменше. Навчання фахівців, модернізація громадських будівель. Це просто мільярдні кошти. І коли законопроєкт говорить про те, що не потребуються витрати, це означає, що, в принципі, такий законопроєкт не готовий, він не може бути впроваджений, бо під нього не буде закладатись фінансування.

Точно така сама ситуація з національним планом дії з енергоефективності, який мав би бути на 2021-25 роки. І вже закінчення року, а його немає. Це означає, що заходи у сфері енергоефективності не є закладеними у проєкт бюджету наступного року і, відповідно, адекватної роботи не буде, не буде людей, не буде грошей, не буде структур, рішень і т. д. Ми знову будемо говорити, проводити чудові конференції й розказувати, як в нас все добре.

Разом з тим на Фонд енергоефективності також не виділено грошей. Якщо я добре розумію, то в проєкті бюджету передбачено 100 мільйонів. На програму теплих кредитів - половину суми. В нас просто критично важливим елементом діяльності у сфері енергоефективності є те, що всі програми на цей момент націлені або на ОСББ, як Фонд енергоефективності, або на індивідуальні будинки, індивідуальну забудову. Умовно кажучи, одноповерхова забудова приватного типу, весь сегмент багатоповерхових будинків, в котрих ОСББ немає, він залишився повністю без інструменту державної підтримки, а це більшість, житлового фонду багатоповерхового. На цей момент ОСББ створені близько у 20% багатоповерхової забудови. І в більшості багатоповерхової забудови просто немає ніяких шансів бути якось модернізовано і змінено. Це волає про якесь рішення на рівні держави, бо практично ОСББ створені в кращих будинках, в гірших будинках вони не створені. І є перспектива, що вони створені й не будуть, і рішення для них немає.

Підсумовуючи, я б сказав, що з плюсів діяльності в цьому році є те, що розгортає роботу Фонд енергоефективності, хоча він розгортається дуже повільно. З іншого боку, в мене є менше претензій до самого фонду, більше претензій до рамкового законодавства, котре його регулює.

Продовжено програму теплі кредити лише для індивідуальної забудови, й там доданий такий цікавий елемент - встановлення індивідуальних зарядних станцій для електромобілів за державні гроші. Тобто, люди, котрі можуть купити собі електромобіль, ще й отримують державну дотацію на зарядку, в принципі, з коштів енергоефективності, що я не зовсім розумію.

З плюсів, однозначно, є те, що Мінрегіон цього року затверджує методику розробки схем теплопостачання міст, котра враховує дуже багато аспектів і скидного тепла, і зонування міста, враховує різні джерела постачання енергії, різну енергію. Це однозначно плюс. Хоча, знову ж таки, схема теплопостачання - це не повне муніципальне енергетичне планування і його треба розширювати.

Ну, і з мінусів залишається те, що немає, фактично, функціонуючого, дієздатного центрального органу виконавчої влади, який відповідає за формування політики у сфері енергоефективності, немає, знову ж таки, функціонуючого дієздатного, з повноцінним головою органу, котрий реалізовує цю політику. Тому в нас і на рівні постанов і цілей, і на рівні постановки виконання цієї політики є проблеми.

Разом з тим у нас проблеми зі стратегічними документами, тобто план дій на наступний рік не затверджений, в бюджеті його немає. Рамковий закон про енергоефективність також не прийнятий і передбачається, що на його впровадження грошей не треба.

А нам, загалом, жити в країні, котра підписує угоди з Європейським союзом про участь в новій «зеленій» угоді. Ми розробляємо національні плани збільшення будівель з нульовим споживанням енергії, тобто, ми ловимо космічні кораблі, а, в принципі, ми живемо в болоті. І якось я б оці стратегічні пріоритети, чесно кажучи, трошечки змінив, і спустився на землю, і зайнявся існуючим житловим фондом, існуючою муніципальною інфраструктурою, котра стрімко деградує, входить в спіраль деградації.

Ми втратили за останні роки 45% генерації теплової енергії в містах. Міста масово відключаються від теплових систем, ріжуть металобрухт і переходять на індивідуальне опалення. Це є величезною загрозою всяким планам нашої декарбонізації і перспективі співпраці в рамках «зеленої» угоди.

На цьому я свою доповідь закінчу. І буду  радий з усіма докласти зусиль до формування ширшого лобі, яке буде відстоювати інтереси енергоефективності й, мабуть, не гірше, ніж це роблять представники ВДЕ, бо їм це вдається, а представникам сектору енергоефективності якось не дуже.

Біда в тому, що сектор енергоефективності фактично існує окремо від ВДЄ та інших.. Це є дуже пов’язані речі, але все ж таки окремі. То є генерація, а це є заощадження, енергозаощадження питомого споживання, скорочення потреби в енергії. І на цей момент чітко артикульовані інтереси є у тих, хто виробляє енергію і її продає, а в тих, хто її намагається зекономити, скоротити питоме споживання, такого лобі з захистом немає. І тому ми залишаємось сам на сам, і тому ми маємо абсолютну нефінансованість галузі, ми маємо відсутність рамкового законодавства і загалом керівництва в цій сфері".