Energy Club | Події

Підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим (02.03.21)

2021 Події Ток-шоу
Підбиваємо підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим, організованого бізнес-спільнотою Energy Club. У вівторок, 2 березня, учасники ток-шоу продовжили розгляд теми «Обговорення бізнес-стратегії Групи Нафтогаз-2025», розпочате 24 лютого.

Олександр Веденєєв, директор AYA Securities, екскерівник департаменту ринкових досліджень «НАК «Нафтогаз України»


«Ми під час форуму побачили не стратегію, а красиву картинку, яку дуже складно аналізувати й називати стратегією. Я не побачив, які обмеження є у компанії, які вона приймає до уваги для того, щоб ця стратегія була успішно реалізована. Є окремі білі плями, які ми як аудиторія не бачимо. І тому ми можемо аналізувати з дуже великими обмеженнями те, що було презентовано.

Будь-яка успішна стратегія або ведення бізнесу має базуватись на певних очікуваннях, які своєю чергою мають базуватися на аналізі даних. Щодо аналізу даних - в цій стратегії їх було дуже мало презентовано. Але все ж таки деякі дані були презентовані й мені як фінансовому аналітику було цікаво проаналізувати, а яка цінність створюється в сегменті газового бізнесу:
а) наскільки збільшиться ресурсна база «Нафтогазу»;
б) скільки «Нафтогаз» планує витратити на це коштів.

Також в мене виникає питання довіри до тих цифр, які були презентовані. І чи спроможна взагалі компанія проаналізувати свої певні помилки в минулому для того, щоб досягти успіхів в майбутньому. І це також має бути як обмеження для тієї ж стратегії. Коли «Нафтогаз» презентував бачення щодо своєї долі в роздрібному сегменті, що він обмежився 33%, виникає питання: з урахуванням того становища домінуючих постачальників на регіональному ринку, що буде відбуватися, якщо повністю відпустити ринок. І як ми побачили з серпня, через те, що «Нафтогаз» повільно нарощував свою клієнтську базу на роздрібному ринку, наприклад, група пана Фірташа скористалася цією можливістю і поставила дуже велику націнку до 35%, що є отриманням надприбутку. І виникає питання: з урахуванням таких планів «Нафтогазу», що дійсно потрібно вводити більш жорстке цінове урегулювання на ринку газу.

Підсумовуючи, скажу, що «Нафтогаз» потрібен. І першопричиною є те, що в «Нафтогазу» є підписаний контракт з «Газпромом», який приносить Україні 7,2 мільярда доларів. Тільки яку роль він має відігравати для України в цілому? І на це питання має відповісти Кабмін. З урахуванням того, що ми як експертне середовище не маємо всієї інформації й даних, які стоять за цією презентацією, в мене велике сподівання, що матеріали, які передав «Нафтогаз» в Кабмін, дадуть можливість фахово і компетентно проаналізувати всю цю стратегію. І якщо знадобиться, щоб їм вистачило сили грамотно і фахово опонувати «Нафтогазу».

Володимир Дольник, оглядач ринку видобутку нафти і газу видання «Нафторинок»


«Мене напружує в цій ситуації стратегії той аспект, що реалізовувати цю програму будуть ті самі люди, які створювали Програму 20/20, а саме: Андрій Коболєв — голова правління, Отто Ватерландер — нині це друга людина в «Нафтогазі», а на момент розробки Стратегії 20/20 він очолював групку консультантів McKinsey, які розробляли цю програму та інші.

Я вважаю, перш ніж рухатись далі, потрібно детально розібратись, що сталось за період з 2015 по 2019 рік до фактичного зупинення Програми 20/20. Аналізувати дійсно є що. Ми бачимо, що за цей період «Укргазвидобування» витратило абсолютно безпрецедентну кількість грошей, близько 8,2 млрд доларів. Якщо подивитись на видобуток, у 2013-2014 рр. видобуток в товарному вимірі складав 13,4 млрд кубів, то у 2020 році 13,45 млрд. Зараз в «Укргазвидобування» тренд на падіння видобутку. Є велика підозра, що у 2018 році менеджмент «Укргазвидобування» зробив ряд кроків, які завдали дуже великий удар по стану ресурсної бази, стану свердловинного фонду. Це треба розслідувати на загальнодержавному рівні.

Якщо говорити просто про діяльність компанії, операційні витрати зростали кожен рік. Тобто компанія з точки зору своїх витрат погіршила показники у два рази з $700 до $1,5 млрд. Потрібно звернути увагу загалом, як розроблялась ця програма. Виникає питання: чи могла команда, з якою почав працювати пан Прохоренко верифікувати концепції, що були закладені консультантами McKinsey. Я думаю, ні. Тому що там не було жодного фахівця із топового менеджменту, який би фахово розбирався в нафті й газу. Це все треба аналізувати і щось вирішувати, перш ніж переходити до нової концепції. Я б сказав, що Програма 20/25 – це до 2022 року вирішити, що було з 20/20.

До 2015 року в Україні працювали або були на етапі розробки багато ключових компаній світу. З 2015 року «Укргазвидобування» було клієнтом ключових сервісних компаній. Фактично у нас якась проклята модель. Населення платить величезні кошти, «Нафтогаз» їх збирає, а потім через купівлю іноземних сервісних послуг виводить ці гроші з України. В Україні не залишається ані компетенцій, які б мали формуватися і покращуватись за рахунок виконання програм в інтересах «Укргазвидобування» саме українськими компаніями. Сервісних компаній в Україні досить багато. А оскільки «Укргазвидобування» використовувало послуги іноземних компаній, то ці іноземні компанії почали виміщати з українського домашнього ринку наші національні сервісні компанії».

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital


«Мені презентація «Нафтогазу сподобалась, вона була в дусі презентацій телефонів Apple, все було дуже гарно. Але мені не вистачило цифр, які б підтвердили взагалі розуміння тих, хто презентував про те, що ця стратегія дійсно запрацює. Деякі цифри я знайшов в пресрелізі «Нафтогазу», і вони мене дещо здивували. «Нафтогаз» збирається збільшити свою вартість у два рази протягом п’яти років, тобто на 7-10 мільярдів доларів. Це означає, що сьогодні «Нафтогаз» оцінює компанію у 7 млрд. доларів. Вартість компанії в цьому бізнесі... це десь 6 операційних прибутків. Ми говоримо про те, що компанія сьогодні спроможна заробити 1,2- 1,7 млрд доларів, але в майбутньому, коли буде реалізована програма, компанія матиме змогу заробити 2,5-3,5 млрд доларів. І в мене виникає питання: чи досяжний план заробляти в середньому 3 млрд доларів операційного прибутку.

Якщо дивитись по напрямках, де можна заробити ці гроші, найбільший напрямок, який фактично єдиний зараз заробляє, – це «Укргазвидобування». Ми не почули від менеджменту компаній жодних підстав очікувати, що зросте видобуток протягом п’яти років. Відповідно, навряд чи збільшиться прибуток «Укргазвидобування», хіба що через підвищення цін на газ. Таких очікувань немає.

Другий бізнес, про який говорилося, - це продаж природного газу й енергоресурсів українським споживачам. Виникає питання: наскільки можна зробити цей бізнес прибутковим. Бо якщо дивитись на звітність компанії, він є збитковим. Я просто не бачу, які є джерела прибутку.  Продавати дорожче газ українцям, це вже взагалі безвідповідально, тим більше, що на ринку є конкуренція. А операційна ефективність «Нафтогазу» навряд чи зможе дозволити компанії сильно економити на цьому комерційному бізнесі, тому мені не зрозуміло, за рахунок чого можна збільшити прибутки у два рази.

В стратегії сказано, якщо компанія зайде в низьковуглецевий бізнес, то через це її вартість зросте на 1 мільярд доларів протягом наступних п’яти років. Низьковуглецевий бізнес - це дуже хороша тема, яка привертає увагу потенційних інвесторів, вона зможе зменшити вартість фондування компанії. Я б сказав, якщо «Нафтогаз» не займеться цим бізнесом, вони можуть суттєво втратити в тому числі й фінансову підтримку, але якщо вони цим займуться, то я впевнений, що протягом перших 5-10 років цей бізнес скоріш за все буде збитковим, тому розраховувати на якийсь позитивний економічний ефект від того, що компанія займеться «зеленим» бізнесом, я думаю, не варто.

Окремо хочу сказати про припущення щодо запровадження Урядом збалансованої політики щодо дивідендів. І наскільки це припущення менеджментом «Нафтогазу» є обґрунтованим. Поки що ми не бачимо з боку Уряду бажання запроваджувати збалансовану дивідендну політику. Відповідно у «Нафтогазу», скоріш за все, просто не буде грошей на реалізацію стратегії, в тому числі інвестування у розробку нафти й газу.

Вся стратегія і все фінансування цієї стратегії НАК «Нафтогаз» базується на єдиному активі, який генерує операційний прибуток – це «Укргазвидобування». Перед тим як пропонувати будь-яку стратегію розвитку «Нафтогазу», і Уряд, і «Нафтогаз» повинні відповісти, наскільки доцільно тримати комбінацію, коли де-факто збиткова компанія «Нафтогаз» керує прибутковою компанією «Укргазвидобування».

Цій стратегії не вистачає конкретних прогнозних показників регіону, України, галузі і т. д. Перед тим як взагалі говорити про стратегію «Нафтогазу» до 2025 чи до якогось іншого року, потрібно вирішити питання – що є «Нафтогаз» для держави Україна і чи доцільна така компанія».

Андрій Мизовець, президент асоціації «Газові трейдери України»


«Стратегія нагадує візію, якісь пропозиції, а не покрокову чітко розписану по результатах і по відсотку успішності цих результатів плану, до якого ми мали дійти в цій ситуації й працювати по ньому. Якщо брати загалом всю енергетичну галузь, де-факто немає цілісної стратегії руху нашої держави й розуміння, в яких напрямках енергетики що ми робимо.

Риторика керівництва з моменту їх приходу до управління «Нафтогазом» і в нинішній час змінилася докорінно. «Нафтогаз» планувався криголамом ринкових реформ і це дійсно в багатьох моментах відбулося. Але остання стратегія каже нам про те, що вони будують широко розповсюджуючу компанію, яка має існувати в усіх галузях енергетики, тому це теж викликає немаленькі побоювання, тому що це докорінно відрізняється від ринкових підходів. Потрібно оцінити, чи є «Нафтогаз» на нинішньому етапі енергетичною компанією, чи він взагалі перетворився на свого роду фіскальний орган, враховуючи те, яку кількість грошей збирає дана компанія з населення і юридичних осіб.

Стосовно стратегії в галузі постачання, дійсно, та частина «Нафтогазу», яка відповідає за роздрібний ринок, може похвалитись неабиякими успіхами, клієнти до них приходять. Але ми маємо поставити одне запитання: а яка частина цих клієнтів дійсно прийшла до компанії як до постачальника за рекламою, а яка з них потрапила до компанії як до постачальника останньої надії й потім залишилася з ними і надалі. Хоча треба їм віддати належне і в частині інтеграції з банківськими установами стосовно можливості підключень. І дійсно круто виглядає компанія з електронними сервісами. 

Потрібно дати відповідь на питання: цей бізнес, який дійсно є збитковим, мається на увазі нарощування клієнтської бази побутових споживачів, він робиться заради чого. Знизивши суму в платіжках за газ простих людей, з іншого боку компанія ніяким чином не привела ту ж саму ціну для підприємств ТКЕ до рівня 6,99. Тобто політичні інсинуацій в даному випадку теж мали місце, на жаль.

Якими є цілі й стратегії роботи компанії на роздрібному ринку? Якщо це боротьба з групою газзбутів, можливо вона і виправдана з точки зору того, що монополії не має бути, тому в даному випадку свою роль має відіграти держава, створивши однакові умови для всіх постачальників незалежно від того, які вони.

Хоч «Нафтогаз» і показав орієнтири для свого руху, але він не має підміняти собою, як мені здається, відсутнє в даний час Міністерство палива та енергетики, яке, хотілось, щоб мало бачення можливості для формування нормальної стратегії для руху нашої енергетики.

Оскільки ми всі громадяни України, дуже хотілось, щоб ми дійсно прийшли до повноцінної енергонезалежності саме на газовому ринку. Хотілося побажати успіху «Нафтогазу», але мені здається, що ця стратегія так і залишиться лише гарним слайдом на форумі».

Валентин Землянський, експерт з енергетичних питань, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України


«В моем понимании стратегия должна предполагать некое целеполагание и этапы реализации. Это ключевой фактор, которого я не увидел, потому что любая стратегия в энергетике должна быть привязана к текущей экономической ситуации либо прогнозируемой экономической ситуации на данной территории. Нет реальной привязки компании к реальным макроэкономическим прогнозам.

Был поднят вопрос, что за 6 лет было потрачено 8 млрд долларов «Укргаздобычи» и предлагают вложить еще порядка 25 млрд. Возникает вопрос, на что будут потрачены эти деньги. Газовые запасы Украины с момента распада СССР особо не изменились. Насколько я понимаю, речь идет о проведении полевых работ, а не бумажных и изыскательских, потому что они нам просто достались в наследство, они есть. И второй вопрос, какой будет результат.

Если в Программе 20/20 было четкое понимание, что мы должны выйти на добычу 20 млрд кубов газа, на презентации задавался вопрос господину Коболеву относительно того, а "как вы себе это видите". Ответа о том, какие объёмы компания планирует добыть, потратив достаточно серьезные финансовые ресурсы, так и не прозвучало.

Еще очень важный момент: господин Коболев подтвердил, что у них все программы утверждаются наблюдательным советом, а не Кабинетом Министров. Та же самая Программа 20/20 утверждалась Кабмином, а с приходом в 2018 году господина Фаворова была принята программа Trident, которая уже не проходила утверждение правительства. 

Четвёртый ключевой момент — это политический фактор. Как мы рассматриваем НАК «Нефтегаз Украины» в реалиях на сегодняшний день и сточки зрения розницы, и с точки зрения фактора как экономической и политической стабильности в государстве? «Нефтегаз» по сути играет не по правилам, имея у себя такой ресурс как «Укргаздобыча», но правительство закрывает на это глаза. Мы видим НАК «Нефтегаз Украины» как отдельную бизнес единицу, которая не привязана к государственной энергетической политике Украины. Или мы все-таки рассматриваем НАК «Нефтегаз Украины» как элемент балансировки и элемент энергетической безопасности государства? Вот ответа на этот вопрос нет ни на уровне правительства, ни на уровне той стратегии, которую презентовала НАК «Нефтегаз Украины». А вопросов возникает гораздо больше, чем ответов».