Євген Пивоваров, народний депутат України, голова підкомітету з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
«Я не ставив би запитання, як нам вижити, я б ставив запитання, як нам правильно рухатись в умовах ринку газу, який був прийнятий 3 2020 року. Ми маємо системно розв'язувати цю проблему. Коли ми кажемо про реформу децентралізації, ми розуміємо, що передаємо максимум прийняття рішень на кожну громаду, на кожне місто чи район. Але це дійсно наративи й дорожня карта має бути задана державою.
Чи готові ми рухатись до вільного ринку газу і чи готові ТКЕ на сьогодні як галузь забезпечувати якісний сервіс та отримувати кошти? Мабуть, ні, бо вже на початок цього року ми маємо збільшення заборгованості населення за тепло та гарячу воду. Це дійсно кризове явище, з якого ми повинні виходити разом.
Мені важливо, щоб всі учасники цього заходу виробили й дали своє бачення, щоб ми зафіксували його. І я вже як представник Верховної Ради міг спілкуватись, виходячи з наратив, які ми маємо тут, і далі разом з вами рухати його до імплементації там, де ми як Верховна рада можемо на це впливати».
Євген Палєнка, екскерівник видобувних компаній, незалежний енергетичний експерт
«Я бачу перспективи ТКЕ, бо закони фізики й закони природи першочергові в порівнянні з законами, які ми приймаємо. Я вважаю, що централізоване опалення є найкраще рішення щодо опалення в Україні. Я б розбив проблеми ТКЕ на чотири блоки. Перший блок — це заборгованість підприємств ТКЕ перед НАК «Нафтогазом України» за газ, спожитий в минулому. Друга проблема — це процес взаємодії підприємств ТКЕ з ринком газу і закупівля газу як основного енергоносія для виробництва теплової енергії й гарячої води на майбутнє. Третя проблема — це тарифоутворення. Четверта — фундаментальне технологічне оновлення підприємств ТКЕ.
Щодо боргів ТКЕ перед «Нафтогазом», я б поділив це питання на кілька підпитань. Перше, у грудні минулого року «Нафтогаз» отримав фінансування з державного бюджету як компенсацію за різницю в ціні газу 2015-2017 років. Є пропозиція змінити бухгалтерську проводку цієї транзакції й направити на папері ці гроші як компенсацію держави підприємствам ТКЕ за різницю в тарифах за період по квітень цього року. А вже з підприємств ТКЕ як плату на НАК «Нафтогаз» за газ, який був спожитий протягом цих періодів. Друге, я б пропонував списати заборгованість по штрафах і пені, яка виникла у підприємств ТКЕ перед «Нафтогазом» на суму, яку держава заборгувала підприємствам ТКЕ за різницю в тарифах…
Без розв'язання питання функціонування ринку газу, ми не розв'яжемо питання функціонування ТКЕ і наступного опалювального сезону. Треба подивитися на тарифи, бо тарифи не відповідають ні цінам на газ, ні вартості транспортування газу, ні електрики, ні мінімальній заробітній платі. І я думаю, що їх потрібно робити економічно доцільними, але з урахуванням можливого коридору ціни на газ, якщо буде прийнято рішення по функціонуванню ринку газу.
Треба говорити про фундаментальну модернізацію всіх підприємств ТКЕ коштом місцевих бюджетів, державного бюджету і дуже серйозного залучення зовнішнього фінансування. Це можуть бути як банківські кредити державних банків, так і зовнішнє фінансування з Європейського банку реконструкції та розвитку та інших інституцій. Це теж окрема дуже серйозна програма, яку треба впроваджувати, щоб десь через п’ять років ми б могли мати той сервіс постачання гарячої води та тепла, про який ми зараз мріємо».
Ганна Позднякова, директор КП «Теплопостачання м. Одеси»
«За централізованим постачанням насправді є майбутнє. Всі країни Європи, в яких є така розкіш як централізоване теплопостачання, намагаються його зберегти. Нам в Україні просто потрібно зберегти те, що нам дісталось ще з часів Радянського Союзу. Звісно, що наші підприємства потребують модернізації й коштів на цю модернізацію. І це основна проблема. Несвоєчасне прийняття закону № 1060, який тільки недавно був підписаний президентом, призвело до збитків в підприємствах ТКЕ, тому що ми не змогли у 2020 році застосувати новий тариф. Підприємства зазнали збитків, і ці збитки наразі невідомо хто і як буде компенсувати. У держбюджеті на це не передбачені видатки, також на це не передбачені видатки компенсації й у місцевих бюджетах. Ми не маємо якоїсь прозорої ціни на газ навіть в перспективі. Якщо говорити про підготовку до нового опалювального сезону, ми навіть не маємо ціни на газ, яку б ми змогли врахувати в розрахунках нового тарифу.
Ми отримали листа від НАК «Нафтогаз», який попередив нас, що підписання договору на новий опалювальний сезон з «Нафтогаз Трейдинг» буде можливе тільки за умови погашення існуючої заборгованості, а також з урахуванням авансового платежу на місяць вперед. І тут виникає питання: в умовах тих рекордних боргів ТКЕ за природний газ, де взяти гроші не тільки на те, щоб розрахуватись за минулі борги, але й сплатити авансовий платіж? Банки відмовляють підприємствам ТКЕ в наданні банківської гарантії. Це замкнуте коло, яке можливо розірвати тільки шляхом ініціювання відповідних законодавчих змін.
Нам потрібно говорити про прийняття законопроєкту № 3613, про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати ЖКП. Для того, щоб підприємствам ТКЕ активізувати боротьбу з неплатниками, потрібно ТКЕ надати законодавчі механізми. Наразі ми не можемо нараховувати ніяких штрафних санкцій та пені. А та пеня, яка законодавчо закріплена, її розмір в жодному разі не відповідає розміру тієї пені, яку нам нараховує «Нафтогаз України».
Юрій Приварський, директор ТОВ «Рівнетеплоенерго»
«Такої критичної ситуації, яку ми маємо в цьому році, не було напевно взагалі ніколи. Я б розділив питання на дві категорії — це тактичні та стратегічні. Якщо говорити про проблеми тактичних питань, то я б почав з того, чи взагалі розпочнеться опалювальний сезон з наступного жовтня. Насправді при чинному законодавстві ніхто не зможе ні підготуватись, ні закупити газ, ні розпочати опалювальний сезон.
Без розв'язання питання по різниці в тарифах підприємства просто не зможуть працювати, тому що у всіх будуть арештовані рахунки. В нас позови про стягнення заборгованості за відпущений газ приходять щотижня, щомісяця і питання арешту рахунків - це просто питання часу.
Збільшення ціни газу мали місце щомісяця, не рахуючи витрат на заробітну платню і поточних видатків. Кошти, якби ми їх збирали, 100% не покривали б навіть 80% вартості газу. Спочатку потрібно вивести питання під нуль, закрити питання боргів, вирішити, щоб підприємства не були винні «Нафтогазу».
Якщо говорити про ринок газу, то потрібно розв'язати питання касового розриву. При таких боргах, як ми маємо, ні одному підприємству кредит не видадуть. Насправді для закупівлі газу в опалювальний період необхідна така кількість коштів, що це від 30% до 50% бюджету річного розвитку кожного міста обласного значення.
У Верховній Раді лежить дуже багато законопроєктів, але ні один з них не прийнятий. Мати централізоване опалення - це найбільш безпечно, найбільш дешево, але воно потребує в себе вкладень. Потрібно розв'язати ті проблеми, які зараз є нагальні. Це різниця в тарифах, списання пені. І по ринку газу, якщо це ринок газу, то правила мають бути однакові для всіх. Якщо ринок, то ринок для всіх, якщо регулювання, то воно однакове для всіх і збалансоване для всіх».
Олександр Буртовий, партнер ЮФ «Антіка»
«Якщо років 10 тому в основному ми брали участь у розробці інвестиційних проєктів, пов’язаних з реалізацією проєктів на базі приватного публічного партнерства, то на сьогодні ми тільки надаємо послуги з представництва інтересів, в тому числі і теплогенеруючих, і теплопостачальників щодо стягнення заборгованості. Попри відсутність коштів, компанії змушені ініціювати спори, при чому предмет спору є не тільки заборгованість безпосередньо за поставлену теплову енергію, а і спори, пов’язані з тим, що часто через відсутність достатньої кількості засобів комерційного обліку, а також через стан самих мереж, підприємства й інші споживачі відмовляються від сплати послуги за транспортування в частині компенсації втрат електричної або теплової енергії, ті, що передбачені договором. І за останні два роки тільки збільшується попит на таку послугу нашої судової практики, що говорить про те, що напевно компанії не знаходяться в тому стані, коли можна говорити про розвиток.
Щодо дисбалансу між ціною на газ і ціною на теплову енергію — це проблема, яка час від часу виникає у генеруючих компаній. Вона пов’язана з розвитком історії теплової енергетики в нашій країні. Це і система торфоутворення і безпосередньо структура тарифу. Дійсно в цьому році питання стало більш нагальне. Питання є катастрофічне, і тільки законодавчим шляхом, тільки шляхом внесення змін чи пришвидшення темпу прийняття тих чи інших нормативних документів на сьогодні вдасться врегулювати ту кількість проблем, які виникли. І наразі необхідно якнайшвидше розпочинати діалог і процедуру реструктуризації заборгованості. Я погоджусь з тим, що без участі Кабміну дане питання може бути й не вирішено.
Не забувайте про правові механізми, які можна використовувати вже зараз, але для того, щоб врегулювати питання тарифів і взагалі стабільної роботи ринку, необхідно ініціювати і підтискувати на уряд і державні установи».
Юрій Оксимець, член дирекції ТОВ «Краматорськтеплоенерго»
«В додаток до тих проблем, які були вже озвучені, у більшості ТЕЦ, які останні 10 років працювали по встановленому тарифу НКРЕКП, який здебільшого перевищував ринкову ціну електроенергії на ринках, і які діяли до впровадження нового закону, і таким чином останні два роки, не зважаючи на існуючі в цьому законі механізми, які могли б стимулювати підприємства, ТЕЦ стати конкурентними на ринку електроенергії. Ці підприємства мають збитки стосовно виробництва електроенергії, які в цілому сьогодні не дають змоги бачити якесь світло в кінці цього тунелю. Не зрозуміло, як розпочинати новий опалювальний сезон, оскільки два останніх опалювальних сезони здебільшого всі ТЕЦ мали збитки по виробництву електроенергії. На жаль, ніяким чином це питання не вирішується, й схоже не планується до вирішення.
Законом "Про ринок електроенергії" було передбачено, що після впровадження ринку буде існувати механізм компенсації собівартості електричної енергії. Після впровадження ринку з липня 2019 року тариф став 1,30 грн-1,50 грн тоді як до впровадження ринку він був 2,33-2,40 грн. Це призвело до катастрофічних наслідків сьогодні. Ми сподіваємось, що можливо ця дискусія дасть змогу достукатись до державних діячів та представників влади стосовно розв'язання цього питання та питання взагалі доцільності подальшого існування теплових електроцентралей.
Хочеться сподіватись, що ринок електроенергії та ринок природного газу все ж таки врахують умови роботи підприємств, які несуть відповідальність перед населенням, перед містами та перед забезпеченням нормального життя споживачів. І якимось чином будуть вирішені питання коректного та вчасного регулювання тарифів, та розв'язання питань ТЕЦ щодо компенсації собівартості електроенергії. Сподіваюсь, що це нам всім допоможе».
Олексій Войтенко, перший заступник директора МКП «Херсонтеплоенерго»
«Я повністю підтримую попередніх доповідачів. В мене єдине бажання, щоб ці проблеми, які ми сьогодні обговорюємо, не були відкладені десь у ящик. Їх потрібно вирішувати навіть не сьогодні, а вчора. В мене є сподівання, що наші пропозиції, які ми надавали, й готові надати, щоб їх вже розглянули у Верховній Раді. І хочеться сподіватися на конструктивний діалог з НАК «Нафтогазом», бо зараз усі ризики й всі збитки покладені та теплогенеруючі організації. І ми не можемо з цього ніяк вийти. Це питання стратегічне. Навіть якщо буде вирішено 50% питань, які ми обговорили, нам вже це допоможе».
