Energy Club | Події

Післявоєнна енергетика України: репарації та першочергові пріоритети відновлення - підсумки зустрічі

2023 Події
В пʼятницю, 13 січня, на зустрічі, організованій Energy Club, відбулось експертне обговорення теми "Післявоєнна енергетика України: репарації та першочергові пріоритети відновлення".

Про що говорили експерти


Андрій Закревський, голова правління Асоціації «Нафта та газ України»

"Звісно, ті організації та бізнес, які мають можливість залучати юристів, фіксувати свої збитки, будуть подавати на репарації та будуть намагатися відсудити кошти для власного відновлення. Зрозуміло, що це державні органи, якісь неурядові організації які підтримуються з-за кордону. І як завжди ДТЕК,  він має і структуру, і державне розуміння та, щоб там не казали, ця компанія вийшла на державних рівень. І я думаю, що основою будуть саме ці три організації. Але, відверто кажучи, я не знаю, які проєкти вони можуть запропонувати, крім того, щоб відновити свої виробництва.

Проте є світові свідчення, які показують нам шлях, який для нас підготували світові лідери. І тут я б зупинився на трьох для мене основних документах за останні 1,5 року.  Перший документ — це визнання Джо Байденом Паризьких угод щодо глобальної зміни клімату. І вперше Америка приєдналась до скорочення викидів CO2 і цей  процес став світовим глобальним трендом. Другий документ — запровадження Байденом надзвичайного стану в енергетиці США та звільнення від оподаткування і митних платежів елементи сонячних і вітрових електростанцій, які постачаються з Азії. Третій документ — це ще один указ Президента США, який вийде через декілька місяців, щодо енергетичної кризи, в якому відкриваються шельфи Атлантичного та Тихого океанів для запровадження сонячних і вітрових технології та ін. Але саме головне свідчення — це те, що зараз настає  такий тренд, що споживач головніший за виробника.

Якщо Україна не запропонує у своїх проєктах децентралізованого тренду, не запропонує розподіленої  енергогенерації і не почне з нею боротись, бо в розподіленої електрогенерації є дуже багато вад, які вирішуються шляхом питання високих цифрових технологій, то змін не буде. Зараз біометан, який заохочується в Європі, для цих трендів, це вже вчорашній день. І далі з біометану будуть робити хімію і саме в зеленій хімії я бачу результат виконання цих трендів".

Юрій Подоляк, генеральний директор ТОВ «ІКНЕТ»

"Коли почалась війна, то я думав, що компанії, які займаються технічною підтримкою від інвесторів, залишаться без контрактів. На сьогодні в нас є контракти і є перспектива та рух вперед, який стосується вітру, акумуляції та перехід підприємств на перший клас напруги. Але, на превеликий  жаль, на сьогодні що-небудь підключити практично нереально. Я 100% прихильник малої розподільної генерації, але якщо не змінити правила підключення, то нічого не зміниться. І на цьому ринку зараз хаос. Однією з причин якого є те, що ні Обленерго, ні Укренерго не мають права не видати ТУ. Ще одна причина — те, що великі гравці  отримали дозвіл на сотні МВт та не реалізуються. А будь-які спроби говорити про генерацію впираються в те, що йдуть зауваження. Але якщо ми створимо придатні умови, то інвестори обов’язково зайдуть на наш ринок після війни".

Євген Палєнка, екскерівник видобувних компаній, незалежний енергетичний експерт

"Що стосується майбутнього, то в нас зараз є унікальний шанс будувати ту країну, в якій будуть жити наші діти. Коли ми говоримо про інфраструктуру чи енергетику, то я б дивився на наступні 20-50 років і використовував цей унікальний шанс для того, щоб будувати майбутнє. Одним з елементів, про який треба говорити зараз, є система оборони країни, бо наш агресивний сусід нікуди не дінеться. І говорячи про енергетику та інфраструктуру,  в першу чергу, потрібно забезпечити можливість функціонування такої системи оборони. А коли прийдемо до питання репарацій, то репарації потрібно брати грошима і ні в якому разі не сідати на голку російського дешевого газу чи нафти.

Для побудови країни майбутнього потрібно вже зараз дивитись на новітні технології. І одним з напрямків, на який я б зараз звернув увагу, є використання сміття — технологія перетворення сміття в енергію. Також нам потрібно буде надати можливість бізнесам, які будуть працювати у нас в країні, мати конкурентну перевагу, тобто енергія, яку ми будемо продавати бізнесам, повинна створювати умови, щоб наші бізнеси конкурували зі своєю продукцією та послугами в Європі та світі.

Коли ми зараз говоримо про систему ТКЕ, то це тільки система опалення. Можливо треба подумати про загальну систему ТКЕ, коли взимку це буде опалення, а влітку система охолодження. Треба говорити про загальні тенденції в Україні й куди ми будемо рухатися і робити це потрібно децентралізовано, щоб мати децентралізацію постачання енергії й підвищення ефективності її використання".

Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова

"Післявоєнне відновлення нашої енергетики потрібно почати з декарбонізації, диджиталізації, демонополізації та децентралізації енергетики. Ці напрями будуть визначати рух української енергетики та будуть повністю вписуватись в загальносвітові тренди, яким Україна мусить слідувати.

Дуже важливим елементом відновлення буде зміна моделі ринків електричної енергії та природного газу, адже зараз, на жаль, в нас як таких ринків не існує. Ринки регулюються в жорсткому апаратному режимі по принципу "свої чужі". Через цю модель енергетичний комплекс зазнає збитків. Дуже  добре, що ми приєднались до ENTSO-E, але в нас відсутнє таке поняття як маркет-каплінг, тобто наш ринок електричної енергії абсолютно не відповідає умовам функціонування, які існують в ЄС. В нас є можливість імпорту електричної енергії, але ми цього не робимо, бо в нас ціна електроенергії втричі нижча ніж в країнах ЄС. І від цього вся енергетика страждає та працює в збиток. Прайс-кепи надзвичайно жорсткі та створюють збиткові умови для всіх  енергетичних підприємств. І якщо їх не підняти, то відновлення енергетичного комплексу в Україні може затягнутися на роки.

Безумовно, потрібно сподіватись на партнерів, на репарації, але без власної домашньої роботи по вдосконаленню роботи й функціонування  ринків електроенергії та природного газу, а також державних компаній та створення незалежного Регулятора важко буде відновлювати нашу енергетичну систему".

Юрій Гнатюк, директор ДП «Енергоринок»

"В нас, на жаль, просідає системна робота. Не організований процес питання пільг, податків, оформлення та збір документів від всіх інстанцій. Щодо репарацій можна побудувати чітку схему, куди звертатися, які експертизи проходити, щоб уникнути помилок у майбутньому.

Щодо відновлення промисловості треба давати чіткі поняття, що ми будемо з себе уявляти в майбутньому та визначитись з основними напрямками, які будуть основні складові промисловості. Держава повинна чітко визначитись, що ми відбудовуємо, на що робимо основні ставки, яку генерацію треба відновлювати, а яку будувати заново. Зрозуміло, що треба шукати баланс між розподіленою генерацією, щоб забезпечити необхідний мінімум, адже великі об’єкти досить уразливі.

Щодо моделі ринку, то потрібно повертатись до централізованої моделі, тому що минула модель ринку згенерувала досить велику заборгованість за період її існування. Але нова модель на старті не рахувалась взагалі й з кожним роком ситуація буде тільки погіршуватись, тому що всі стали заручниками такої тарифної політики. І вона навіть на папері перед затвердженням ПСО чи інших тарифів вже не рахується. Ми маємо 90% підприємств банкрутів. Роботи дуже багато, тому треба об’єднатися в спільних зусиллях для відновлення нашої енергосистеми".

Михайло Бно-Айріян, голова Київської ОДА (2019), замгендиректор ДП «НЕК «Укренерго» (2016−2019)

"Мабуть, говорити про репарації зараз трохи зарано, нам спочатку потрібно вижити, вистояти та перемогти. А от яка буде енергетика майбутнього? Це цікаво. Насправді все залежить від того, яка система державного управління, державного менеджменту буде в країні після війни. І чи побачимо ми системні, структурні зміни, адже очікувати кардинальних змін в енергетиці без змін базису я б просто не став, тому в мене є два сценарії розвитку подій.

Перший — ми не міняємо систему управління країною, все залишається як є, залишається непрофесіоналізм на різних рівнях. І в енергетиці ми матимемо таку ж структуру генерації, яку ми мали. Звичайно, Укренерго буде здійснювати оновлення, модернізацію чи будівництво нової інфраструктури, але не думаю, що це буде нова інфраструктура, й однозначно будуть застосовані нові підходи до трансформаторної групи, до захисту вразливих ділянок.

Другий оптимістичний сценарій, в який я все ж таки вірю, якщо нас змусять в рамках євроінтеграції й нашого курсу на інтеграцію до Євросоюзу перенести основи менеджменту і державного управління в європейське. І все ж таки буде зроблена ставка на правильний менеджмент та професіоналізм. Можливо ми побачимо абсолютно нову енергетику, де  полісімейкер, який має бути як Міністерство енергетики, плюс Парламент разом з Регулятором створять нові правила для того, щоб наша енергосистема була більш розділена. Можливо взагалі переглянемо клас напруги 750 кВ і відмовимось від нього та перейдемо на клас напруги, який є в ЄС. Ми побачимо нову генерацію, залучимо нові інвестиції, щоб відійти від залежності від великих атомних станцій і вийдемо на маленькі, але більш розосередженої системи. І все буде зроблено за рахунок правильних стимулів, не популізму в секторі правильних європейських правил гри".