Energy Club | Події

Підсумки ток-шоу Energy Freedom (11.02.21)

2021 Події Ток-шоу
Підбиваємо підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим, організованого бізнес-спільнотою Energy Club. В четвер, 11 лютого, учасники ток-шоу обговорили тему «Роль держави та доля національного газового ресурсу у подальшому розвитку ринку газу в Україні».

Людмила Буймістер, народний депутат України


«Україна є молодою демократією і ще молодшою ринковою економікою. Ми робимо перші невпевнені кроки в побудові ринкових відносин. Потрібно визначитись, ми будуємо ринкову економіку чи все ж таки схиляємось до планової, бо одночасно це робити не вийде. Хаотичні кроки призводять до нерозуміння серед гравців рику. Чого їм очікувати від держави, та яким чином планувати інвестиції та свою подальшу діяльність.

А з іншого боку невизначеність серед споживачів. Це також додаткове бюджетне навантаження, коли ми викривляємо ринкові механізми й держава в це починає втручатись, буде виникати ситуація постійної кризи.

Потрібно розпочати розвиток свого газового ресурсу, який ще не розвіданий. Потрібно тримати інвестиційний клімат в енергетиці на найвищому рівні, тому що це бенчмарк всієї економіки нашої держави. Неможливо захищати конкуренцію на енергетичних ринках, тому що в нас немає ринкового регулювання як в західних країнах. У нас не розвинені стандартизовані енергетичні продукти, і в нас є величезний виклик для енергетичного ринку - це впровадження євродиректив, які приберуть ці викривлення ринку.

Також потрібно створювати нормальний ринок комунальних послуг, потрібно створювати ринок теплових послуг в тому числі й запровадження технологій, розумних мереж і т. д., енергозберігаючих технологій і робити реформу у сфері водопостачання. Коли ми будемо мати такий комплексний підхід, ми зможемо говорити про побудову успішних ринкових відносин».

Роман Сторожев, президент Асоціації «Надрокористувачі України»


«Метод решения кризиса в газовой энергетике был выбран самый неудачный. Я не понимаю, что мы должны сделать, чтобы на этот рынок пришел системный европейский трейдер. Это решение полностью убивает ликвидность. Решение пересчитать цены января в феврале принесло убытки всем поставщикам. Возникает вопрос, как государство будет компенсировать этим поставщикам убытки. Это грозит рисками бюджету намного большими, чем применение механизма магнетизированного субсидирования незащищенных категорий населения. Если участники рынка в этом сегменте нарушили условия работы, правила НКРЕ и т.д., к ним должны быть применены функции со стороны антимонопольного комитета и правоохранительных органов, а не таким вероломным методом решать эту проблему. Наблюдается полное отсутствие роли государства в этом вопросе.

Мы всегда будем защитниками рыночного метода функционирования любой отрасли и считаем, что эти проблемы нужно решать через механизмы субсидирования незащищенных слоев населения. Нужно решать проблему с помощью субсидий и интервенции более дешевого ресурса «Укргаздобычи» в этом сегменте».

Олексій Кучеренко, народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг


«Найближчим часом не буде ніякого ринку тепла, водопостачання і навіть управління житлом, і повноцінного ринку газу без кардинальних рішень. Мало того, що споживач не готовий, ніхто не відповів на головне питання: що ми будимо робити зі споживачами, які на сьогодні заборгували 73,6 мільярда гривень цілком за послуги. Без відповіді на це питання ніякого ринку не відбудеться.

Поради стосовно того, щоб цей газовий ринок не зайшов в глухий колапс, давали й експертна група при Міненерго на чолі з паном Уніговським. Також це підтвердила Європейська енергетична асоціація в особі пана Копача. І воно відображене в законопроєкті 4400 мого авторства.

Треба розуміти, те що у нас є, то точно не ринок. Цей недолугий меморандум став продовженням першого літнього меморандуму з МВФ, в якому прив’язали ціну на газ для ТКЕ до імпортного паритету. Зараз уряд сам себе зробив заручником.

Я хочу зрозуміти. З ким із влади обговорювати цю проблему».

Андрій Жупанін, народний депутат України, голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг


«Ринки можуть працювати лише тоді, коли в країні ефективно працює система моніторингу цих ринків, структура антимонопольного комітету, правоохоронні органи. При відсутності нормально працюючої правоохоронної системи й органу контролю за ринками можуть бути дуже сильні зловживання. В нашому випадку від зловживань страждають прості українці, споживачі.

Тепер я розумію, що державне регулювання на певному етапі не є поганим, воно спрямоване на те, щоб в кінцевому випадку захистити споживача. Тут потрібно сліпо вірити в ринки або будувати інфраструктуру для роботи ринків. І це повинно бути спершу, а потім уже ринки. Або триматися філософії державного регулювання, паралельно йдучи в бік відкриття ринків.

Підсумково за 2020 рік сталося декілька хороших подій, які нас налаштовують оптимістично у сфері газовидобутку. Перше – це було укладено сім угод про розподіл продукції на площу 11 000 км². Є надія на те, що ми можливо через 5-8 років перестанемо говорити про імпортозалежність України від природного газу. 

З приводу ринку постачання газу населення. Я направив звернення в травні на Кабмін та Міністерство енергетики з попередженням про певні проблеми на ринку. Одна з проблем - це доступ до ресурсу. Щоб ринок працював ефективно, всі бажаючі на однакових правах повинні мати доступ до ресурсу. В нас є з цим певний перекос. Інша проблема з боку облгазів - те, що в них є доступ до споживачів. Інформації про споживачів немає, наприклад, у «Нафтогазу». Потрібно спочатку вирішити проблеми, а потім відкривати ринок. Ручне регулювання ринку, воно вбиває будь-яку віру в ринок. Нас, на жаль, проігнорували. М’яч на боці уряду, він всім заправляє, і своїми розпорядженнями й постановами управляє ринком. Ми з колегами завжди готові долучитися до експертних порад.

Ринок транспортування, ринок опалення і теплопостачання. Величезна проблема цього ринку — це борги. Потрібно спрямувати свої зусилля для того, щоб її вирішити. При наявності таких великих боргів ринок не зможе працювати. Потрібно об’єднатися експертам і тим, від кого залежить прийняття і виконання рішень, і почати працювати систематизовано».

Інна Щербина, заступниця голови Біржового комітету ТБ «Українська енергетична біржа»


«Українська енергетична біржа сьогодні доєдналася до великого проєкту, який реалізується секретаріатом Енергетичного співтовариства, який буде об’єднувати країни Центральної та Східної Європи. Секретаріатом відводиться УЕБ значна роль в побудові ринку навколо цих країн. Закордонні інвестори чекають на те, що повинна бути зафіксована чітка модель роботи ринку. І ця модель не має змінюватись щодня.

Ми працюємо вже 11 років. Насправді в нас вже є і створюється кліринг, система гарантій та управління ризиками. Ми будували ринок, виходячи з його потреб, реагували на них.

Ми підписали два меморандуми. Перший з Секретаріатом Енергоспівтовариства, ЄБРР і Міністерством енергетики щодо побудови рику природного газу на базі УЕБ і підтримки створення газової біржі в Україні, до якого доєдналися Оператори ГТС та НКРЕКП.

З вересня ми вже запустили короткостроковий ринок природного газу. Там торгуються стандартизовані продукти. Ми продовжуємо працювати в напрямку розвитку. Створена нормативна база, яка регулюватиме діяльність бірж. І з 01.07.21 вона вступає в дію. По ринку газу й електроенергії ми звітуємо регулятору.

Дійсно, 34% споживачів сьогодні отримують субсидію. А чи вмотивовані вони змінити ефективного постачальника? На мою думку, ні, бо вони отримують субсидію від ціни їхнього постачальника. В інших країнах береться ціна ПОНа як бенчмарк для розрахування субсидій. Але в нас, на жаль, зараз питання і до ціни ПОНа, тому що стаття 15 Закону «Про ринок природного газу» фіксує, що мають бути розраховані правила, за якими НКРЕКП слідкує, щоб ціна була конкурентною. Були випадки, що вона була не конкурентною.

Зі свого боку ми абсолютно готові забезпечувати ринкові механізми, як того вимагає ринок і як будуть вимагати органи влади. Ми відкриті до українських органів влади й до будь-якого контролю з боку ринку, діяльності та прозорості УЕБ».

Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ «Нафтогазбудінформатика»


«Не треба цуратися постачання за спеціальними обов’язками. Це реальний механізм, який застосовується у великій кількості країн. Були реальні пропозиції секретаріату Енергетичного співтовариства, як треба поміняти стратегію ПСО з тим, щоб передбачити всі негативи, з якими ми стикнулися зараз.

Перш за все роль держави – це газовидобуток. В нас критична ситуація з геологорозвідкою. На жаль, геологорозвідка за державний кошт майже не виконується. Я сподіваюсь, що буде прийнятий новий кодекс про надра, де, можливо, буде передбачено і відрахування від ренти на державний фонд геологорозвідки. Що потрібно ще в цьому кодексі? Перша проблема - це сплячі ліцензії. Також повинно бути більш різке реагування на зміну проєктних показників газовидобутку, тобто нехтування цими проєктними параметрами.

Регулятор не справляється з реагуванням на скарги, на звернення споживачів. Потрібно мати окрему Інституцію арбітражного спрямування, яка б захищала споживача.

Були та є зараз в певних країнах так звані програми вивільнення газу. Це допомога держави компаніям на входження на певні сегменти ринку природного газу. Такі програми були в Німеччині, Австрії, Іспанії, Англії. Вони змушують домінуючих гравців частину свого ресурсу видавати на вільний ринок. Цей так званий ринок регулюється, є певні правила поводження на ньому. Наприклад, продаж певних обсягів газу на біржах невеликими обсягами, великою кількістю лотів.

Коли казали про відміну ПСО і відкриття ринку, на мій погляд, це була профанація. Ми отримали те, що отримали. І без кардинальних дій ми не зможемо зрушити ситуацію з місця. На мій погляд, потрібні зміни в Закон "Про ринок природного газу". Це повинні бути тимчасові зміни на 2-3 роки. Але потрібна чітка регламентація, як домінуючий гравець на ринку повинен поводитись зі своїм ресурсом. По-друге — як цей ресурс повинен продаватися. І третє — яким чином повинен купуватися цей ресурс на біржі. Якщо такі зміни в закон будуть прийняті, то ми все ж таки будемо поступово виходити з теперішньої ситуації. Інакше вона буде тільки поглиблюватись».

Борис Лапін, керівник департаменту «Природний газ» ТОВ «ОНК-ГРУП»


«Фиксация цены на биржевой товар — это всегда плохо для экономики, для стабильности, для инвесторов. С другой стороны плохо, когда цена для потребителей, простых украинцев растет. Кардинальные изменения в государстве — это хорошо. Что может быть в этом хорошего? Все-таки это обучение населения, постепенные смены поставщика и т. д. В итоге это приведет к стабилизации ситуации.

Наша компания не пошла в направлении поставок газа для физлиц. Основные наши клиенты — это юридические лица. Те изменения, которые происходят в направлении юридических лиц относительно балансировки, изменений цен, они позитивно на рынке не отображаются.

Почему «Нефтегаз» использует свой ресурс для того, чтобы получить достаточно большой кусок рынка? Это вопрос, который следует, наверное, задавать. Второй момент, когда у Оператора ГТС появляются моменты по разбалансировке. И несмотря на предложения участников рынка НКРЕКП принимается позиция Оператора. И потом балансировка передается «Нефтегазу», но в небалансе, который возникает у поставщика на юридических и физических лиц, за разбалансировку платят поставщики. Возникает вопрос к НКРЕКП: за какие функции оператор получает дополнительную маржу».

Євген Палєнка, екскерівник видобувних компаній, незалежний енергетичний експерт


«Коли ми говоримо про ринок газу, то треба враховувати інтереси всіх учасників ринку. Для промисловості є зацікавленість в розумінні прогнозу як довгострокового, так і короткострокового ціноутворення на газ. Для населення головний фактор - це мати можливість купити газ за тою ціною, яка буде доступною і передбачуваною. При побудуванні моделі функціонування ринку газу потрібно враховувати, що не можна говорити, що населення споживає такий-то боєм газу, бо частина споживання цього газу не підтверджена грошима наявними у населення.

В ТКЕ споживачем газу є підприємства ТКЕ і населення, які до кінця місяця не знають, по якій ціні вони споживають. І не можуть прийняти рішення щодо зменшення чи відмови від споживання. На сьогодні ціна, по якій газ поставляється на ТКЕ, на 20-30% вища ніж ринкова ціна, по якій підприємства ТКЕ могли б купити цей газ на біржі. Споживання цього газу також не підтверджене грошима населення та грошима ТКЕ.

Влітку, коли газ коштував 60 доларів, видобувники не мали іншого вибору як зупиняти видобуток, бо та ціна, яка була влітку, не дозволяла планувати капіталовкладення і розвиток.

Трейдера які відіграють дуже важливу функцію на ринку газу. І їх завдання балансувати різницю в цінах між сезонами, балансувати різницю в умовах платежу. І надавати послуги для постачальників газу. Коли ми говоримо про ринок то нам потрібно враховувати інтереси всіх цих сторін.

Також потрібно враховувати те, що в нас є сховища які можливо використовувати для балансування газу і стабілізації ціни на газ. Є біржа яка успішно функціонує, і є вже українські показники ціни на газ. І є зв'язок з Європою. Коли ми планували і моделювали ринок газу. То ми використовували модель які зараз використовує Національний Банк України по відношенню до валюти. Коли ми говоримо про обов’язки ПСО – це не тільки обов’язки поставляти га комусь за фіксованою ціною. А ми дивились на ситуацію, коли б уряд визначив економічно коридор ціни на газ. І була визначена юридична особа на яку покладено ці обов’язки. І було б зобов’язання купувати газ у українських видобувників, коли ціна на газ падає нижче влітку. А взимку використовувати цей газ для врегулювання пікових коливань на ринку. Для цієї моделі в нас вже повністю прийнято законодавство в податковому кодексі. Але на жаль, ця модель ринку не була прийнята».

Олена Антонова, експерт з енергетики, член НКРЕКП, до якого застосовано ротацію


«Темпи реформування газового ринку набагато випереджають темпи реформування ринку електроенергетичного. Якщо говорити про створення умов ціноутворення, де фінальні ціни для споживачів, в тому числі й для населення, покривають усі обґрунтовані витрати, в цьому аспекті ринок газу йде набагато вперед.

Якщо дивитись на європейські директиви, яким вже більше 10 років, то структура ринку електроенергії і газу там абсолютно ідентична по сегментах ринку і на оптовій, і на роздрібній частині. Якщо порівнювати Закон "Про ринок природного газу" та Закон "Про ринок електричної енергії", то ми не бачимо в Законі "Про ринок природного газу" чітко прописаного короткострокового спотового ринку. І другий аспект – ми не бачимо чітко прописаного гарантованого постачальника для потреб населення. Не зважаючи на те, що директиви це передбачають, незважаючи на те, що саме така структура є в ринку електроенергії, і ми маємо два суміжних ринки із замінними товарами (якби у нас була відповідна інфраструктурна складова), які регулюються по-різному, в тому числі й для населення.

Один гравець є у нас, який розпоряджається всім ресурсом оптового видобутку, короткострокового ринку немає. І наші європейські партнери тиснуть на нас, для створення короткострокового спотового ринку. Саме секретаріат Енергетичного співтовариства підтримує цю ініціативу. Ми бачимо операційні проблеми на ринку газу, які вимагають створення короткострокового ринку. Інший аспект: дійсно в нас не було стабільного індикатора форвардної ціни на газ. Це важливо у нас у зв'язку з тим, що в три-чотири рази коливання між сезонами газового і негазового року по ціні. Це все впливає на кінцеві ціни для споживачів. І друге – ми бачимо другого потужного гравця, який має основну частку на роздрібному ринку. Дві проблеми є, а рішення на рівні закону для цих проблем немає.

В структурі роздрібного ринку для населення у нас є конкурентний постачальник. У нас є постачальник "останньої надії" (ПОН). По закону, по ідеології директиви ПОН – це 60 днів. А потім що? Якщо споживач не обрав постачальника - або відключення, або втрати оператора ГРМ. Ми розуміємо, що такі непопулярні правильні дії з політичної точки зору ніхто не буде реалізовувати в нашій країні. Ми бачимо регуляторне рішення, коли фактичне постачання на ПОНі може бути безкінечним. Ми все розуміємо, ми знаємо історію відкриття ринків в тій же Європі. Населення - найбільш інертна категорія споживача.

Якщо держава не створить такий інститут, який забезпечить рівну ціну для споживача, гарантоване споживання, якщо споживач опинився між конкурентним ринком і ПОНом, то це не сприяє захисту інтересів споживача. Можна зробити гарантованого постачальника, який буде ґрунтувати своє ціноутворення на конкурентних ринкових речах. Це може бути формульне ціноутворення, де регулюються, встановлюються правила формування ціни товару.

Як формувати вартість оптової компоненти ціни для постачальника універсальних послуг газу? Це може бути і спотовий індикатор.  Але мені здається, що краще індикатор форвардних контрактів у зв’язку з тим, що коливання товару між сезонами дуже велике. А може бути навіть і середньозважена структура формування ціни у зв’язку з тим, що в нас 2/3 газу власного видобутку. Прозвучали ідеї і про те, що можна взяти частку ресурсу «Укргазвидобування» і поставити на нього газову націнку. І саме цей ресурс використовувати для постачання населенню.

Ситуація, коли в середині сезону вводиться державна регульована ціна, виштовхує зародки конкуренції альтернативних постачальників з ринку. Якщо є формула, відома наперед, якщо гравці розуміють, як буде формуватися ця ціна, вони розуміють свою комерційну стратегію. З одного боку це створить можливість для входження нових гравців на ринок, з іншого - забезпечить рівну ціну товару для населення.

Я вважаю, що це правильна державна політика, коли роздрібні ринки однорідні, регулюються однаково саме в цій чутливій категорії як населення. Я вважаю, що повернення до ПСО правильно з точки зору захисту інтересів побутових споживачів».

Володимир Шведкий, СЕО енергетичного провайдера ETG.UA


У нинішній кризовій ситуації на ринку поставок газу населенню регулятори можуть зберегти рівні конкурентні умови для усіх гравців та посприяти створенню українського газового індикативу, який зніме усі спекуляції на тему завищення цін.

Такі думки висловив CEO незалежного провайдера енергії ETG.UA Володимир Шведкий під час онлайн дискусії «Роль держави та доля національного газового ресурсу у подальшому розвитку ринку газу в Україні», організованої Energy Club 11 лютого.

Чому важливо, щоб незалежні комерційні постачальники не пішли з ринку після урядових обмежень цін на газ? Бо саме ці постачальники стимулюють зростання видобутку власного газу в Україні, щоб ми знизили залежність від імпорту. «Сьогодні лише комерційний сегмент є драйвером загального видобутку газу в Україні. Його приріст щороку на 10% забезпечують приватні видобувні компанії. 100% цих об’ємів закуповують такі комерційні компанії, як наша. Тому без попиту комерційних постачальників не буде розвиватися видобуток газу в Україні», - вважає керівник ETG.UA. За даними, ТОВ «Оператор ГТС України», з 2018 по 2020 рр. - три роки поспіль державні компанії знижують видобуток природного газу в Україні. І лише приватний сектор його збільшує.

Тому, на думку Шведкого, основана функція постачальників газу - стимулювати видобутку цього природного ресурсу в Україні та домагатися енергетичної незалежності. А Міністерство енергетики може створити відповідні умови для того, щоб приватні та державні компанії комфортно себе почували на енергетичному ринку. «Є ініціатива і ми їх підтримуємо – передати газ державного і комерційного видобутку на біржу для створення індикативу. Не може ціна на біржі бути вищою, ніж у роздрібному сегменті, як зараз. Це перекіс, який призводить до обмеження можливостей та створення неконкурентних умов в роботі ринку», - вважає Володимир Шведкий.

Ринок газу оцінюється у 12,5 млн споживачів-домогосподарств. Це об’єми, які могли б залучити в Україну потужних іноземних гравців з досвідом. «Мені здається, що це могло б стати завданням для регулятора ринку в Україні, який намагається регулювати конкурентне середовище, а замість того виходить створення монополії НАК «Нафтогазу. Чому це погано? Бо з ринку можуть зникнути приватні постачальники, які сплачують податки та зарплату», - стверджує Шведкий.

За його спостереженнями, сьогодні на ринку активно працюють більше 100 ліцензіатів у сфері постачання газу населенню. Натомість нова монополія НАК «Нафтогазу», яка створюється шляхом ручного регулювання цін на газ, знову призведе до підвищення цін для усіх категорій споживачів. «І ті, хто сьогодні радіють пропозиції Нафтогазу дешевше від ринку мінус 1000-2000 грн на 1 тис. кубів, мають усвідомити, що для них це врешті решт закінчиться підвищенням цін. Ми вже це проходили», - застерігає керівник незалежного провайдера енергії ETG.UA.