Максим Білявський, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова
«Наскільки мені відомо, Уряд України планує з 1 липня підвищити ціну на електроенергію для побутових споживачів. Цьому безумовно передуватиме зміна формату моделі ПСО. Нам потрібно відходити від такого принципу як ПСО, тому що сам факт існування електроенергії по 15 коп. за кіловат-годину створює передумови для зловживань. Як на мене, від вирівнювання цін виграють усі. Якщо не встановити ринкову ціну для всіх категорій споживачів, за підсумками 2021 року дефіцит «Гарантованого покупця» на дотування вартості електроенергії населенню становитиме більше ніж 18 млрд грн. На наш погляд, краще вирівняти ціни, збільшити видатки на субсидії та підтримку якраз за рахунок економії тих коштів, які мав би затрачати «Гарантований покупець».
Промислові споживачі. Особисто я сподіваюсь, що вже у третьому кварталі поточного року дана категорія споживачів буде сплачувати справедливу ціну. Тобто ту, яка сформувалась без спотворень та втручання. До моменту синхронізації з ENTSO-E ми очікуємо, що в сегменті ринку "на добу наперед" це буде ціновий діапазон 1,60-1,70 грн за кіловат-годину.
Суттєва різниця в цінах в оптовому сегменті між Україною та суміжними державами має місце з липня 2020 року, до цього моменту було все навпаки. Навіть за таких умов кінцева вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні була на 30% нижча, ніж чек на оплату для підприємств компаній у Словаччині.
Що буде, якщо не відновити справедливість, і якщо буде продовжуватись маніпулювання торговими операціями адміністративного втручання? На мій погляд, питання втрати ліквідності енергоринку буде лише загострюватись. Ми сьогодні бачимо, що миттєвий коефіцієнт ліквідності ринку досить низький, він фактично відповідає кризовому рівню. Коли немає фактичних коштів на ринку, в короткостроковій перспективі це ризики для проходження нового опалювального сезону. У середньостроковій перспективі це ймовірна загроза планам з декарбонізації економіки, з виконання Національного плану скорочення викидів.
На сьогодні енергоринок України продовжує характеризуватися високою концентрацією, обмеженою конкуренцією та маніпуляцією. Внаслідок цього відбувається дисбаланс. Національні виробники отримують збитки, а окремі постачальники надприбутки… Функція цінового індикатора має трансформуватися з сегменту РДН в сегмент двосторонніх договорів. Енергоринок втрачає ліквідність, цьому сприяють і численні зміни в нормативно-правових документах. Також відсутній ринок допоміжних послуг. І, на мій погляд, ми зволікаємо із запровадженням системи ефективного моніторингу та штрафів».
Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього
«Якщо говорити про наступні весняно-літні місяці, то швидше за все на ринку "на добу наперед" будемо очікувати факторів, які сприяють вищій ціні. Ймовірно, що обсяги "зеленої" генерації цього літа будуть вищими, ніж минулого літа. Це означає, що потрібно буде виводити в резерв атомну генерацію, яка є дешевшою, і фактично балансувати вугільну генерацію. Це означатиме, що ціна на ринку "на добу наперед" буде вищою, ніж це було рік тому.
По побутових споживачах нинішня ціна не покриває видатків генерації – це «Енергоатом». Якщо «Укргідроенерго» в нас залишалось прибутковим, то ситуація, яка є з «Енергоатомом», вона катастрофічна, і кінцева ціна для населення у 2,42 грн вирішила б цю проблему. Мені здається, що іншого способу врятувати зараз ситуацію на ринку, ніж зробити ціну реальною, на жаль, немає.
Я погоджуюсь з Максимом Білявським, що у випадку підвищення ціни електроенергії не очікується суттєвих видатків додаткових по субсидіях. Але ми мусимо дивитись на ситуацію в комплексі, бо на фоні підвищення цін на газ ми вже бачимо річні тарифи, і на фоні того, що ми не знаємо, що буде з ціною для ТКЕ. Тобто тут будуть додаткові інші витрати на комунальні послуги в населення, і це в сумі може вимагати додаткових субсидій.
Я сподіваюсь, що в майбутньому ринок не буде зарегульовуватись надалі, що в ринку не буде перекосів на користь якихось гравців нечистих на руку, і буде менше крос-субсидування. Це надії, хоча впевненість в них зовсім не тверда».
Геннадій Рябцев, енергетичний експерт, директор спеціальних проєктів НТЦ «Психея»
«Потрібно змінювати той формат спеціальних зобов’язань, які зараз існують, тому що те, що «Енергоатом» і «Укргідроенерго» несуть ті самі спеціальні зобов’язання, спотворює ринок як такий. Оскільки на ньому існують кращі компанії й гірші компанії, які мають різні умови роботи на цьому ринку, тому що «Енергоатом» та «Укргідроенерго» примушують реалізовувати свою енергію за мізерними цінами в рамках цих самих спеціальних зобов’язань. Потрібно змінювати таку ситуацію, тому що мають бути кошти в цих компаній не лише для забезпечення належного рівня безпеки, але й для подальшого розвитку. Цілком зрозуміло, що немає зараз підстав думати, що лише ціна є визначальною для того, якою буде електроенергетика України через 1-2 роки чи навіть на початку наступного опалювального сезону. На моє переконання, не може бути вирівнювання цін для населення і промисловості доти, поки не вирішено глобальні проблеми цього ринку, а саме багатомільярдні заборгованості, які досі не врегульовані, крім того, в нас залишаються неузгодженими понад 300 різноманітних нормативно-правових актів, які були ухвалені після прийняття закону України «Про ринок електричної енергії». Саме ця неузгодженість і недосконалість законодавства і дозволяє окремим компаніям завищувати або занижувати ціни у своїх інтересах.
Якщо дійсно за нинішніх умов зняти усі обмеження, спеціальні зобов’язання, то кінцева ціна для домогосподарств може сягнути трьох і вище гривень. При чому за нинішньої політики, в разі якщо буде збільшуватися частка негарантованих генерованих потужностей, то така ціна буде зростати з часом. І вона буде зростати з часом, якщо не буде сформовано ринок додаткових послуг.
Казати про те, що ціна 2,10 чи 2,20 грн, яка може бути визначена орієнтовною з літа цього року, буде остаточною, буде справедливою, поки що зарано. Не відомо, якою буде політика держави на цьому ринку».
Василь Гончарук, менеджер проєкту з електроенергії ТОВ «ЙЕ ЕНЕРГІЯ»
«Ціноутворення можна розділити та подивитись під кутом оптового сегменту ринку та роздрібного. Велика кількість електроенергії? яка продається на ринку? прив’язана до ціни спотового ринку. І це дає деякий перекіс і нерозуміння та складність прогнозування і побудови своєї короткострокової та довгострокової стратегії по закупівлях. Сам ринок "на добу наперед" має дуже велику кількість факторів, які дають його перекіс, точки збурення, які неможливо прогнозувати. По ринкових механізмах це все більше схоже на вгадування ціни, а не на її прогнозування та формування. Тобто ринок "на добу наперед" як такий не виконує свою функцію спотового балансуючого ринку для постачальника, для трейдера. А чомусь виконує функцію ціноутворюючого для всього ринку.
Велика просвітницька діяльність контролюючих, регулюючих органів в частині формування форвардних ринків, форвардних двосторонніх контрактів дасть можливість спрогнозувати як споживачу своє фінансове навантаження, так і постачальнику чи трейдеру сформувати довгостроковий план і тим самим зменшити ціну і зробити її справедливою. Ціна має бути справедливою і ринковою.
Що стосується ціни для кінцевого споживача, то її взагалі можна розділити на три частини. Це формування ціни для універсальної послуги, це ціна зрегульована в рамках ПСО для ВДЕ і для населення і вільна ціна. Має бути відхід від ресурсного ПСО і перехід до фінансового ПСО. Постачальник універсальної послуги має привілеї у вигляді двох продуктів, які може запропонувати своєму клієнту. В частині вільної ціни можна сказати, що цей сегмент наповнюється за рахунок дорогої теплової електроенергії й частини, яку може продавати «Енергоатом» і «Укргідроенерго». Тобто його середня вартість по замовчуванню має вищу величину. Даний підхід повністю нівелює ринковість і її як таку потрібно повертати. Клієнт мусить мати справедливу ціну. І ця ціна можлива за рахунок підвищення конкуренції, за рахунок спрощення підходів до формування ціни й розуміння її формування всіма учасниками ринку. Ціноутворення має бути прозорим та ринковим.
Потрібно перестати соромитися бути ринком. Хотілося, щоб ми все-таки працювали й розуміли, дослухалися до клієнта. Клієнт має отримувати сервіс, має отримувати справедливу ціну, клієнт має отримувати право вибору. Ринок має позбутися перекосів, ринок має бути рівним, для кожного з у часників і на кожному сегменті. Всі постачальники мають бути рівними у своїх можливостях, всі клієнти мають бути рівні у своїх можливостях».
Богдан Сухецький, заступник генерального директора з комерційної діяльності ПрАТ «Укргідроенерго»
«Мы как социально ответственная компания влились в ПСО, но у нас есть большая проблема, нагрузка идет на нас и на атомщиков. И когда мы говорим, что мы выдаем свою электроэнергию для того, чтобы население имело хороший, приемлемый политический тариф, то мы понимаем, что мы несем уменьшение доходности. И это все возлагается на компанию, которая перестает развиваться, перестает строить, сокращает инвестпрограммы и только увеличивает отчисления и расходы на политику.
Новое ПСО будет больше финансовое как для нас. Мы видим, что оно будет выглядеть следующим образом: нам оставляют ту энергию, которую ми отдавали «Гарантированному покупателю», мы ее продаем на свободных рынках, после этого мы покупаем в Бурштынском энергооострове тот объём электроэнергии у того, кто там ее продает, и после этого мы компенсируем за счет средств госкомпаний этот самый тариф. У нас потери будут где-то 3,7 млрд грн. в год, но компенсация, если мы повысим тариф населению на 40%, компенсация нам возвращается только 700 млн. Так на сколько надо поднять тариф для населения, чтобы мы все-таки вышли на нормальную цифру?
Нужно пересматривать подход структурно. У нас на сегодня нет компенсации из бюджета по поводу ПСО. Это отражается на безопасности, на развитии тех же балансирующих мощностей, на маневрирующих мощностях. Сейчас ПСО останавливает нас полностью в развитии. Сегодня мы как производитель загнаны со всех сторон в какую-то непонятную ситуацию.
Хотелось бы выстроить единую идеологию даже по госкомпаниям. Развитие балансирующих мощностей, развитие систем передачи, развитие атомной энергетики или других вещей, оно должно быть четко сегментировано, и должна быть четкая идеология, и тогда у нас все будет хорошо».
