Зокрема, торкнулись наступних питань:
- Відновлення зруйнованої частини мереж з використанням існуючих ресурсів підприємств.
- Організація допомоги в забезпеченні матеріалами, обладнанням, трудовими ресурсами.
- Розвиток мереж з використанням нових проєктних рішень, стандартів, видів обладнання:
- повітряні й кабельні лінії;
- комплексні, модульні, гібридні рішення в схемах підстанцій;
- сучасні системи захисту, автоматики, контролю, диспетчеризації, діагностики;
- концептуальні рішення з використанням в мережах розподіленої відновлюваної генерації, споживачів-регуляторів, технологій Smart Grid, АСКОЕ.
- Взаємодія з державними й міжнародними організаціями.
Фрагменти виступів спікерів
Юрій Бондаренко, віцепрезидент ГС «СІГРЕ-Україна», генеральний директор ТОВ «НТК ЕНПАСЕЛЕКТРО», Заслужений енергетик України
Відновлювати й розвивати мережу в Україні неможливо тільки коштом тарифів. Нам потрібна інша схема та інші форми інвестування, фінансування, кредитування, які б забезпечили той обсяг, який сьогодні вже обраховується сотнями мільйонів доларів. Відновлювати й розвивати потрібно, перш за все, із залученням українських промислових підприємств, українських проєктних, будівельно-монтажних і налагоджувальних організацій.
Отримувати міжнародну допомогу нам треба не тільки обладнанням, а й ліцензіями на виробництво. Ми повинні мати право сервісного обслуговування і створювати спільні підприємства. Тим самим ми збільшимо й обсяги споживання нашої промисловості. Також потрібно розробити схеми електрифікації міст і робити це разом з регіональним керівництвом та спільними регіональними програмами об’єднати наші енергетичні підприємства.
Сьогодні треба спростити процедуру залучення підрядних організацій, закупівлю обладнання і ввести жорсткий контроль та покарання за корупційні схеми.
Віталій Шайда, генеральний директор ДТЕК Київські регіональні електромережі
Внаслідок бойових дій в Київській області було знеструмлено майже 600 населених пунктів і 260 тис. клієнтів залишилось без світла. На 18 травня ми повернули світло у всі населенні пункти Київської області. Нам вдалося повернути світло всього за 45 днів. За попередніми розрахунками відновлення мереж Київщини до якості та надійності довоєнного часу потребуватиме інвестицій близько 1 млрд грн, з який понад 300 млн ми вже інвестували в повернення світла мешканцям Київської області. Наразі ми залучили ці кошти з оборотних коштів компанії.
Попереду в нас другий етап відновлення мереж, а це великий фронт робіт з відновлення з резервних джерел живлення, що дасть змогу забезпечувати надійне електропостачання міст та сіл. І цей етап потребує інвестицій приблизно в 600 -700 млн грн в перспективах 2022-23 років.
На нашу думку, джерелом інвестицій має стати Фонд відновлення України, що створений при Офісі Президента та підтримка міжнародних партнерів. Інакше ОСР вимушений буде залучати кошти Інвестиційної програми 2022-23 рр., що зупинить розвиток мереж та реконструкцію підстанцій.
Вадим Данилків, в.о. Генерального директора АТ «Миколаївобленерго»
В нашій області складається надзвичайно критична ситуація, на сьогодні падіння корисного відпуску відбулося на 45%, що сильно впливає на нашу фінансову спроможність. І зараз неможливо говорити про вкладення та нові капітальні інвестиції, адже коштів не вистачає навіть на проведення аварійно-відновлювальних робіт. Дуже дякую за те, що нам активно допомагають колеги з Черкас та Хмельницького.
На сьогодні одним з основних завдань є збільшення корисного відпуску електроенергії населенню. Перспективним є координація, в тому числі й з військовими адміністраціями, та стимулювання збільшення споживання електроенергії населенням на території регіону.
Наразі в нас є нагальна потреба в трансформаторному маслі та інших матеріалах, які, я думаю, за допомогою гуманітарної допомоги, що реалізується під егідою Міненерго, ми отримаємо. Також дуже актуальною та важливою є допомога колег, які знаходяться на умовно мирній території.
Олег Козачук, керівник АТ «Хмельницькобленерго»
Сьогодні ми всі маємо об’єднатись та рухатись далі для відновлення та подальшого розвитку енергетичної інфраструктури України. Ми хочемо закликати, щоб енергетики всього світу об’єдналися в допомозі Україні. Я щиро вдячний всім, хто зараз, не дивлячись ні на що, забезпечує наявність електроенергії в наших домівках, адже ті люди, які працюють під час війни, забезпечуючи нас електроенергією під обстрілами та бомбардуваннями, є справжніми героями.
Олександр Візір, радник міністра енергетики України
Ми хочемо, щоб в кожному будинку нашої країни було світло, і хлопці на місцях роблять для цього все можливе і не можливе, частіше все-таки неможливе. Хлопці в регіонах, які можуть допомогти, допомагають, чим можуть. Основна проблема Миколаївщини - це падіння корисного відпуску. Відповідно ми можемо запропонувати варіанти збільшення цього корисного відпуску. Ми хочемо зробити можливість електричного ресурсу для громадян України й будемо робити все необхідне для цього.
Олег Самчук, голова правління ПАТ «Черкасиобленерго»
Ми розуміємо, які проблеми є в областях, де відбуваються військові дії. В тих областях, де немає бойових дій, розвивати електромережі ми будемо вже після перемоги, а зараз всі разом ми повинні надати допомогу тим областям, де вона найбільш потрібна. Тому ми можемо і допомагаємо всім, чим можемо.
Сергій Фелик, директор технічний АТ «Чернігівобленерго»
Наш персонал не зупинявся ні на секунду, навіть під час активних бойових дій працювати доводилось в дуже складних умовах. Але ми змогли відновити електропостачання майже повністю, без світла залишилась невелика кількість абонентів, в яких зруйноване житло. Ми зараз знаходимось на кінцевій стадії відновлення живлення наших споживачів.
Деякі мережі в нас зруйновані вщент, тому питання відновлення стоїть дуже серйозно. Допомога, яка надходить до нас, є дуже важливою, й за рахунок такої допомоги нам вдалося відновити живлення споживачам. Але для того, щоб ця мережа була надійною, нам потрібні серйозні інвестиції в майбутньому.
Іван Григорук, віцепрезидент Energy Club
В продовження попередніх виступів колег необхідно зазначити, що в першу чергу, на мою думку, поки йде війна, Регулятору потрібно в нормативній документації спростити порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та їх інвестиційних програм, розглянути зменшення розміру штрафних санкцій за небаланси на ринку електроенергії у зв’язку зі зміною структури корисного відпуску електроенергії, а також необхідно оперативно переглянути тариф ОСР.
Після війни відновлювати інфраструктуру, яка навіть вже на цей час зазнала руйнувань колосальних масштабів, необхідно за рахунок Уряду та міжнародних профільних фондів, які зараз створюються за допомоги світової спільноти. Адже ми розуміємо, що не зважаючи на форму чи структуру власності ОСР, самі компанії такі фінансові залучення просто фізично не потягнуть. Зазначена позиція є архіважливою, адже всі розподільчі та магістральні мережі та й вся електроенергетична галузь є основою національної економіки держави й без неї не слід навіть думати про якийсь розвиток в майбутньому.
Слід наголосити, що для масштабного відновлення інфраструктури країни нам необхідно буде імплементувати європейські та світові стандарти в енергетичній галузі, прийняти нові закони чи внести зміни до існуючих, а також до постанов НКРЕКП та обов'язково внести відповідні зміни до кодексів ОСП і ОСР, ПУЕ, ПТЕ ПТБ та іншої нормативної документації.
Наступним кроком маємо лібералізувати строки публічних закупівель з питань проєктування, закупки обладнання, проведення пусконалагоджувальних робіт чи випробування електроустановок та введення в експлуатацію об'єктів критичної інфраструктури, бо навіть в довоєнний час весь процес реконструкції чи нового будівництва тривав декілька років, а в післявоєнний має ризик збільшитись в рази, враховуючи одночасне навантаження на основних виробників обладнання та логістику, я вже не кажу про інші очевидні фактори.
Що стосується розробки нормативної документації чи внесення змін до існуючої на стан війни, пропоную організувати в рамках Energy Club робочу групу разом з ОСР, фахівцями CIGRE й відпрацювати ці пропозиції для того, щоб вже зараз надалі працювати з центральними органами влади та Регулятором. Ми завжди готові разом з Вами знаходити вихід з тих складних ситуацій, які суттєво впливають на роботу наших ОСР в цей нелегкий час.
Михайло Гаврилов, заступник генерального директора ПАТ «Запоріжжяобленерго»
Ми знаходимось зараз в тій стадії, коли нам необхідно по-новому дивитись на систему забезпечення надійності мереж. Всі плани, які ми до цього часу складали стосовно розвитку мереж, наразі є нереальними.
Зміни технічного плану потрібно робити вже зараз. Ми вже сьогодні повинні дивитись в майбутнє і розглядати таке будівництво мереж, яке забезпечить стале живлення наших підприємств і споживачів, не зважаючи на обставини, в яких ми зараз опинились.
Орієнтовна вартість відновлення пошкоджених мереж становить близько 1 млрд грн. Це дуже велика сума для нашої компанії. І це ще не все ми обстежили, адже на деяких територіях це поки неможливо зробити. Наразі ми стали залежні від допомоги інших держав, бо власним виробництвом, на жаль, не можемо забезпечити весь обсяг необхідної продукції в державі. Потрібно розглядати питання відновлення парку виробників електромонтажного обладнання та кабельної продукції. Я вірю, що разом ми зможемо знайти шляхи відновлення нашої енергетики та економіки.
Віктор Степанець, директор технічний АТ «Вінницяобленерго»
Ми намагаємось якомога скоріше запустити процес виконання заходів інвестиційної програми та бути готовими до ліквідації наслідків пошкодження об’єктів інфраструктури. Поки що ми не знаємо реальної величини пошкоджень, але робимо все від нас залежне для ліквідації наслідків обстрілів та для відновлення пошкоджених мереж.
Олег Сеник, директор технічний АТ «Прикарпаттяобленерго»
В нас ситуація дещо відрізняється від тих областей, які постраждали внаслідок російської агресії. В нас, на жаль, немає фінансової можливості виконувати інвестпрограму через наявність заборгованостей ПУП.
Перед нами стоять серйозні виклики, адже Регулятор не знижує вимог щодо ОСР щодо якості електроенергії у споживачів. Ми є той регіон, куди приїжджають підприємства зі східних областей. Коли вони просять 40 МВт, нам такі потужності зараз видавати складно. Крім того, виникає підвищений інтерес та попит на електрозаправки, електроопалення й нам треба відходи від використання газу в побуті. Це також великі виклики.
Потрібно створювати нові мережі, підстанції та лінії, щоб забезпечити такий об’єм потужностей.
