Energy Club | Події

Які нові можливості в українській енергетиці?

Події 2020
29 січня під час закритої зустрічі членів ENERGY CLUB з Михайлом Бно-Айріяном, ексголовою Київської ОДА, замгендиректором ДП «НЕК «Укренерго» (2016−2019) обговорювалась актуальна тема — «Нові можливості енергетичних ринків».

На своїй сторінці у фейсбуці Михайло підбив підсумки розмови і визначив кілька трендів в українській енергетиці:

  • новий ринок електроенергії, незважаючи на спотворення, буде розвиватися і далі. А значить, всі технології і рішення, які мають місце бути в європейських країнах, з’являться і у нас. Це питання лише часу. Так, що все, про що говорять, наприклад, українські енергетичні футурологи Андрій Зінченко, Віктор Буток реалістично і може бути здійснено в Україні.

  • електроенергетика, мабуть, буде основним драйвером зростання і змін в енергетиці країни. Тому є кілька причин. Це і нова модель ринку, відкриття кордонів і торгівлі з сусідніми країнами. Але також і сама структура виробництва (генерації) електроенергії. Зміни неминучі.

  • розвиток альтернативної енергетики буде залежати від здатності полісімейкерів (перш за все, Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища, Уряду в цілому, ну і звичайно, Парламенту), нарешті, вирішити питання з будівництвом нових балансуючих потужностей в країні. Проведення нових аукціонів для сонця і вітру без бачення, що, скільки і як буде побудовано для їх балансування, — рівносильно політичному самогубству.

  • балансуючі потужності. Нові балансуючі потужності. Ринок допоміжних послуг. Однозначно, це буде новим центром змін і зростання в електроенергетиці. І, впевнений, інвестицій. Якщо, звичайно, все-таки вистачить політичної волі дати старт такому будівництву. Упевнений, що політична воля знайдеться. Тому що альтернатива — постійні обмеження вироблення і, можливо, самих споживачів уже в найближчому майбутньому (весна буде дуже складною в цьому році).

  • інтеграція в ENTSO-E і подальша інтеграція України в європейський енергетичний простір. ENTSO-E і раніше, на жаль, не на радарі керівництва країни, зокрема, профільних міністерств. Принаймні, нічого конкретного я не чув і не бачив за останні півроку. Крім як від НЕК «Укренерго» і Всеволода Ковальчука, які як і раніше луплять цю скелю на самоті.

    Але! Я все одно вірю в ENTSO-E, тому що наслідки інтеграції наших мереж будуть величезні як для країни в геополітичному сенсі цього слова, так і для економіки і бізнесу, який, впевнений, отримає нарешті справжнє право вибору постачальника послуги і товару.
  • модернізація мереж, особливо розподільчих. Все залежить від RAB-регулювання, а саме, коли воно буде впроваджено. Хочу вірити, що це станеться незабаром, тому що нам давно пора витягувати з тіні бізнес розподільних компаній. Ситуація з мережами дуже плачевна. Тут найголовніше питання, чи зможе Регулятор і знову Мінеконоенерго разом з Урядом проявити політичну волю і запустити стимулююче торфоутворення, що незмінно призведе до зростання цін на електрику для кінцевих споживачів. Популізм VS здоровий глузд — настільки звична «боротьба» поглядів стане ще більш чіткішою в цьому році. Хоча, здавалося б, вибір технократів повинен був бути очевидний.

  • нові екологічні практики несуть як і можливості, так і виклики на ринку. Я поки мало вірю в те, що буде закриватися «брудна» теплова генерація (маневрені потужності зараз ой як потрібні). Але ось з подальшою децентралізацією проходження різних ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) стане більш проблематичнішим і затратним.

    В Європі звичайна справа витрачати десять років від задумки побудувати лінію електропередачі до власне її запуску. Нам поки що до цього далеко, але перші симптоми вже видно. Для громадських діячів, екологів і органів місцевого самоврядування — це можливості, для бізнесу — виклики, до яких готуватись потрібно вже зараз.
  • завершення децентралізації призведе до серйозного зростання витрат на енергоефективність та енергозбереження в регіонах. Останнє, звичайно ж, більш зрозуміло об'єднаним територіальним громадам, у яких все більше залишається грошей «на місцях» разом з куди більшими зобов’язаннями утримувати енергонееффективні лікарні, школи, дитячі садки. У бум енергосервісних контрактів я поки не вірю, але ось програми кредитування могли б масово «зайти» в цьому секторі. Одним словом, громади більше і більше замислюються, як економити гроші (попутно з тим, як і заробляти), що створює можливості. Особливо враховуючи, що в цьому році має бути завершено процес створення ОТГ.

  • кадри, кадри і ще раз кадри. Реформа ринку електричної енергії і газу створила величезний попит (кілька сотень як мінімум нових позицій) на нові знання, які раніше не були настільки важливі. Знання європейського енергетичного законодавства і практик помножені на, в принципі, розуміння фізики процесів, вміння працювати на нових біржових платформах зараз дуже затребувані. І тут величезне поле можливостей для українських навчальних закладів та інших інституцій. Це дуже правильний тренд.

    Фотозвіт за посиланням