"Рік був непростий, але дуже повчальний. Я б сказав, що цей рік нас навчив багато чому, він проявив різні проблеми, різні загрози, різні ризики, різні можливості українського енергетичного ринку і тих правил, які діють на цьому ринку, і тих наслідків, які може давати робота ринку в тих чи інших умовах. Багато уваги у нас надається саме питанням енергетичної безпеки. Я приєднуюся до фокусу.
Хотілося б також брати участь в багатьох заходах, які присвячені саме розвитку конкурентних ринків, розвитку конкуренції, тому що конкуренція - це антонім слова монополія, а монополія - синонім слова олігархи, а олігархи - це синонім слова олігархічна політична система і, як наслідок, як глобально розвивається держава протягом десятків років, і що може бути в майбутньому.
Якщо подивитися на сусідні європейські країни, то роль енергетичних монополій там набагато менша. Вони зазвичай не сконцентровані в руках олігархів. І це все має величезні глобальні наслідки, тому європейські країни є такими, як вони є.
Якщо говорити про питання енергетичної безпеки, я його завжди розділяю на дві частини. Перша – це енергетична безпека в контексті зовнішніх загроз, зовнішніх чинників й, перш за все, країни-агресора. На сьогодні в нас там найбільша проблема в частині нафтопродуктів, тому що близько 40% дизельного палива поставляється з країни-агресора і десь 60% скрапленого газу або з країни-агресора, або транзитом через неї. Що стосується енергетики або газової сфери, то сьогодні така залежність і такі загрози мінімізовані. І, навіть коли в нас був один чи два відсотки імпорту, звичайно, це не ті масштаби, щоб становити загрозу.
Але другий фактор енергетичної безпеки, який я розглядаю,- це загроза від внутрішніх окремих промислово-фінансових груп, які дуже часто є у власності олігархів. Це теж для держави, для стійкості інституційного розвитку держави велика загроза, і це має надзвичайно негативний ефект, коли такі загрози реалізовуються в житті та спрацьовують на практиці. На мою думку, ця загроза не менша і на неї також потрібно звертати увагу. Саме розвиток конкуренції зменшує такі загрози.
Своєю чергою монополії, особливо ті, які мають величезне політичне лобі, завжди будуть стояти на тому, щоб обмежити себе від конкуренції, отримати додаткові бенефіти від обмеження конкуренції й ці бенефіти, в тому числі й фінансові ресурси, знову проінвестувати в політику, щоб за допомогою політики, за допомогою політичного лобі знову обмежити конкуренцію. І такі процеси дуже часто розвиваються довгі роки й мають величезний негативний вплив на державу і на суспільство.
Протягом багатьох років з кожним днем я переконуюсь, наскільки важливий розвиток конкуренції, й наскільки саме конкуренція є рушійною силою вперед. Починаючи від того, як розвивалися США, коли в них були нафтові монополії, коли в них були залізничні монополії, як вони цю проблему вирішили, рухаючись в бік конкурентних ринків, як змінилася їх економіка і взагалі економічний розвиток США. І багато прикладів бачу, як працюють в Європі.
Звичайно, хотілось би, щоб ми в наступному році розвивали конкуренцію, конкурентні ринки. Це допоможе нам і дасть моральне право приймати багато непопулярних рішень, бо якщо суспільство бачить, що ти борешся з монополіями й робиш все для того, щоб максимально працювала конкуренція. Це означає, що тоді встановлюються справедливі ціни на ринку газу і на ринку електроенергії. Якщо на ринку є справедливі ціни, а для когось ціни нижче ринкових, тобто нижче справедливих, то в тебе є моральне право підіймати такі ціни й тарифи до рівня справедливих. Але коли на ринку встановлюються ціни монополіями, і ти приймаєш непопулярні рішення по тарифах, і потім починаєш щось пояснювати, звичайно, що вже зовсім інші в тебе аргументи й набагато складніше відповісти на питання, які може задавати суспільство в контексті того, а чому ж ми не почали боротьбу з монополіями, а почали з підвищення тарифів.
Сподіваюсь, що учасники ринку також розуміють користь конкуренції, тому що конкуренція робить всіх більш успішними, конкуренція всіх тримає в тонусі, конкуренція всіх змушує займатись інноваціями, змушує займатись своєю ефективністю. І в довгостроковому періоді ті, хто виграють цю конкуренцію, стають успішними компаніями не тільки в масштабах України, а можуть бути й в масштабах європейських країн. Тому хочеться, щоб учасники ринку також розуміли цю ідею конкуренції й хочеться, щоб ми в новому році змогли впроваджувати конкурентні енергетичні ринки на ринку газу, на ринку електроенергії, на ринку тих же самих нафтопродуктів.
Хочеться, щоб наші реформи були такими прогресивними, щоб ми не боялися приймати непопулярні рішення, і в підсумку ми мали дуже технологічний, ефективний і висококонкурентний енергетичний сегмент української економіки".
