Energy Club | Події

Стратегія людського капіталу в енергетичній галузі України: цілі та завдання - підсумки зустрічі

2022 Події Ток-шоу
У середу, 7 вересня, в ток-шоу Energy Freedom by Energy Club топменеджери найбільших підприємств енергетичної галузі, керівники профільних навчальних закладів та знані фахівці у трудових ресурсах обговорили тему "Стратегія людського капіталу в енергетичній галузі України: цілі та завдання".

"Ми працюємо в енергетиці давно, ми знаємо дефіцит кадрів на всьому рівні. Ми ще до початку війни направили звернення до керівництва країни з пропозицією змінити економічну концепцію розвитку країни з соціальної на інноваційну, адже в Україні скоротилась кількість галузевих промислових і наукових інститутів, кількість фахівців в будівництві, промисловості та енергетиці. Критично зменшились обсяги підготовки робітничих спеціальностей. Країна втратила ціле покоління інженерів.

Коли ми спілкуємось з представниками влади, говоримо про те, що війна зруйнувала нашу енергосистему. І нам вже сьогодні треба вирішити, як збільшити кількість інженерів в промисловості. Ми від імені ГС «СІГРЕ-Україна» пропонуємо підняти рівень статусу інженерів. Нам потрібні інженери, які зможуть відбудувати підстанції, електростанції. Нам треба об’єднатись. Я хочу запропонувати при СІГРЕ для викладачів вишів відкрити інженерну школу з новими термінами, з термінологією того, що вимагає «енергопедія», адже це нові стандарти, які прийдуть в нашу енергетику", - задав тон обговоренню Юрій Бондаренко, віцепрезидент ГС «СІГРЕ-Україна», генеральний директор ТОВ «НТК ЕНПАСЕЛЕКТРО», Заслужений енергетик України.

Олег Бояринцев, виконавчий директор з персоналу НАЕК «Енергоатом», розповів: "Якщо брати нашу компанію, то ми вже призвичаїлись до важких і складних нинішніх умов. Наразі в нас доволі стабільна ситуація з нашим персоналом за виключенням ситуації на Запорізькій АЕС у зв’язку з її окупацією. І навіть там наш персонал займає чітку проукраїнську позицію та показує свій рівень професіоналізму. Всі інші наші станції працюють стабільно, ми не плануємо ніяких скорочень. Ми достатньо забезпечені та зарезервовані необхідним кадровим резервом. Всі фахівці, особливо ліцензований та оперативний персонал.

В містах-супутниках атомних станцій в нас є навіть певні трудові династії. Значна роль професійній орієнтації надається вже у випускних класах шкіл в таких містах. За всі роки існування вибудувано сталий комплекс заходів співпраці з різними навчальними закладами, де готуються майбутні фахівці атомної галузі. Зі всіма цими вишами в нас вироблена форма тристоронніх договорів. Також ми впровадили систему дуальної освіти, коли на старших курсах студенти мають можливість навчатись на майбутньому робочому місці. Також в нас вибудувана система постійної підготовки та підвищення кваліфікації нашого персоналу. Для цього на всіх станціях в нас створені навчально-тренувальні центри".

"На даний час ми не відчуваємо потреби та проблеми в пошуку додаткових заходів мотивації утримання персоналу. Ми маємо потужний колективний договір, маємо потужний соціальний пакет для наших працівників та маємо вдосконалену систему оплати праці й систему мотивації. На першому етапі війни ми застосували такий механізм як матеріальна допомога працівникам в значному розмірі, а для керівництва зменшили преміювання, що допомогло нам мотивувати людей та втримати колектив. Відтоку кадрів та проблем з навчанням ми не відчуваємо. В нас діють програми дистанційного навчання. І ми в штатному режимі працюємо, починаючи з третього місяця війни.

«Укргідроенерго» позиціонує наш трудовий потенціал як один із самих важливих аспектів діяльності товариства, тому навчання нашого колективу є дуже важливим. В нас створений спеціальний відділ, який займається адаптацією та підготовкою персоналу та відповідає за обов’язкове та додаткове навчання. Ми також стимулюємо робітничий персонал отримувати вишу освіту, для чого оплачуємо для своїх співробітників повне навчання", - поділився Андрій Борщ, директор департаменту з управління персоналом та соціальними питаннями ПрАТ «Укргідроенерго».

"Наразі існує фактор міграції персоналу з бойових регіонів в більш безпечні, що на початку війни для нас було викликом. Ми приймали працівників з більш небезпечних регіонів та працевлаштовували в більш безпечних західних регіонах країни. Ми дуже потужно утримуємо свій персонал та якщо хтось з персоналу хоче переїхати у більш безпечний регіон, ми їм надаємо таку можливість.

Ми створили по всій країні гуманітарні штаби, які приймають наших працівників та їхні сім’ї в безпечні умови. Багато наших працівників вивозили свої сім’ї та повертались на свої робочі місця, навіть в регіони, де проходять бойові дії. Для заохочення працівників, особливо тих, які знаходились та знаходяться під обстрілами в небезпечних регіонах, ми також ввели в дію бойову премію та забезпечуємо їх всіма необхідними засобами безпеки, як то каски, бронежилети та інше.

В нас існує такий проєкт як відбудова освітніх просторів на базі підприємств по всій Україні. Це сучасні простори, обладнані всім необхідним для навчання. Ми залучаємо своїх внутрішніх тренерів, які пройшли ретельний відбір та спільно з технічними спеціалістами розробляють необхідні для нас цільові програми навчання", - наголосив Костянтин Єрофтеєв, HR-директор РГК.

Надія Петрученко, представниця компанії SPP Development Ukraine, зауважила: "Досить тривалий час у нас в суспільстві складалась думка, що корупція — це такий собі шлях стати успішним, але вся ця парадигма занадто застаріла. Ми працюємо у сфері енергетики, яка досить тісно пов’язана з цифровізацією, і ми знаємо, що Україна - одна з самий цифрових держав у світі. Для нас це унікальна можливість до свідомої нульової толерантності до корупції.

У свої компанії ми спонукаємо колектив та формуємо один з простих механізмів — цінувати талант, здібність, наполегливість і старанність працівника без будь-якого кумівства. Ми впроваджуємо досить високі етичні стандарти поведінки працівників, що є обов’язковим елементом трудової дисципліни.

Я вважаю, що кожен представник бізнесу повинен починати з середини своєї компанії та виховувати у своїх працівниках саме нульову толерантність до будь-яких проявів корупції. Тим самим ми будемо відповідати основним постулатам нашої держави, яка також робить все можливе для того, щоб позбавитись корупції як на низькому рівні, так і на високому".

Максим Карпаш, проректор із міжнародних зв’язків та стратегічного розвитку, професор кафедри архітектури та будівництва, доктор технічних наук, професор в Університеті Короля Данила, представив своє бачення та підходи до пошуку талантів й підготовки кадрів в енергетичній галузі у презентації.


"Наш Університет повністю відновив свою роботу ще на початку бойових дій. Особливістю нашого університету є енергетика міст. Майже п’ять років ми працюємо за дуальною програмою освіти, коли роботодавець бере активну участь не тільки у формуванні змістовної частини, а й в наданні практичних знань, яких потребує фахівець.

Наші викладачі мають проходити стажування на реальних підприємствах, адже тільки по книжках та статтях неможливо навчати студентів. Наразі в нас за енергетичним напрямом діють три програми з групою НАК «Нафтогаз» та НЕК «Укренерго». Також ми плідно співпрацюємо з комунальними підприємствами Харкова та області.

На сьогодні є розрив між Міністерством освіти й науки та роботодавцями, який полягає в тому, що стандарти, які розробляє Міністерство, не відповідають вимогам роботодавців та потребують безпосередньої участі роботодавців та їх пропозицій до компетенцій, які потім будуть закладатися у стандарт.

Також нам необхідний фідбек від роботодавців щодо наявних вакансій. Ми маємо розуміти, що нам обіцяти дітям, адже гарантія працевлаштування для студентів є головним важелем для прийняття рішення щодо вибору професії", - наголосила Марія Сухонос, проректор з наукової роботи Харківського національного університету міського господарства ім. О. Бекетова, доктор технічних наук, професор.

"Ми не розуміємо, що відповіддю всього світу на енергетичну війну, яку влаштувала Росія, є молекула водню і розподілена електрогенерація. В нас, на жаль, втрачений потенціал, який займається водневою молекулою. На головне місце всіх енергетичних програм виходить програмування мікроконтролерів. Виникне проблема, де взяти людину яка програмує на мікроконтролерах. І виникає питання де брати програмістів і як прояснити абітурієнтам та їх батькам, що краще поступати не на ІТ технології, а на програмування мікроконтролерів.

Потрібно стандартизувати хоча б три спеціальності по відновлювальній енергетиці. Існує проблема розподіленого споживання та диспетчеризації. Тому ми заснували магістерську спеціальність яка стосується диспетчерів енергоринку. Проблему можна вирішити натиснувши на державу та зробити так, щоб бюджетних місць для енергетики було більше. Або ж самостійно засновувати підприємство та бронювати місця для студентів з високим балом з математики й виховувати собі спеціалістів", - зауважив Андрій Закревський, заступник директора навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

"Наразі ми в процесі переходу на регіональний рівень. Відповідно змушені були трансформуватися під потреби регіону. І, розуміючи, що ми повинні готувати фахівців і для області, відкрили нові спеціальності, зокрема електричну інженерію. Ми розуміємо, що в теперішніх реаліях повинна бути консолідація спільних зусиль виробництва з навчальними закладами, тому плідно співпрацюємо з буровою компанією "Горизонти". Завдяки цій співпраці ми отримали лабораторію, яка дозволяє аналізувати бурові розчини. Також співпрацюємо з університетами та маємо дуже гарну практику з "Львівобленерго".

Завдяки нашій роз’яснювальній роботі про важливість таких спеціальностей серед абітурієнтів в цьому році в нас зріс контингент студентів. І всі енергетичні спеціальності ми фактично покрили", - поділився Юрій Хомош, директор Дрогобицького фахового коледжу нафти і газу.

"Під час відбудови всієї критичної інфраструктури України ми повинні бути зорієнтовані на Європейський союз та розвиток світової енергетики, тому взятий курс на енергетичний перехід та Стратегія сталого розвитку є одними з основних орієнтирів, куди ми будемо рухатись далі в складі ENTSO-E та Євросоюзу.

В післявоєнний період масштабна відбудова інфраструктури країни фінансуватиметься в основному за підтримки Держави та за рахунок Світових країн - партнерів, міжнародних фондів і великих профільних інвесторів, тому так важливо впроваджувати міжнародні та європейські стандарти в наше законодавче поле та галузеву нормативну документацію. Окрім того, потрібно створити загальнонаціональний документ, такий як Положення про технічну політику в енергетиці, який буде охоплювати всі сфери енергетичної галузі, а також необхідно сформувати новий технічний глосарій, де буде передбачено використання новітніх технологій, технічних рішень і обладнання з відповідними характеристиками по якості та надійності.

Ці документи повинні бути основою на всіх етапах відбудови інфраструктури, починаючи з проєктування, будівництва, реконструкції та охоплювати подальшу експлуатацію і поточний ремонт.

Щодо перспектив розвитку людського капіталу, то готуватись потрібно вже сьогодні, бо крім заходів, що стосуються змін в законодавстві та фінансово-економічній сфері країни нам необхідно підготувати десятки тисяч фахівців різних інженерних спеціальностей. Це у разі, якщо враховувати й розвиток промисловості в енергетиці.

Пропоную закладам вищої освіти включити вивчення міжнародних стандартів та нормативної документації Європейського союзу в навчальну програму профільних освітніх закладів, активно комунікувати з компаніями, що працюють в енергетичній галузі, адже завдяки стажуванню студентів в новітніх навчально-тренувальних центрах значно підвищується ефективність системи дуальної освіти та розв'язується питання подальшого працевлаштування молодих спеціалістів.

Хочу зазначити, що саме задля допомоги в досягненні успіху відбудови енергетичної інфраструктури України на базі Energy Club ми організували об’єднання інженерів-енергетиків як платформу для спілкування та обміну досвідом, розробки нормативної документації, впровадження інноваційних технічних рішень, а також визначення основних критеріїв, які так необхідні галузі.

Тож запрошую інженерів, науковців, економістів та всіх інших небайдужих фахівців задля спільного розвитку енергетики", - підсумував віцепрезидент Energy Club Іван Григорук.

Модерував зустріч Максим Білявський, незалежний директор наглядової ради Запорізького абразивного комбінату.