На думку Андрія Костриці, президента Energy Club: «Тема вибрана невипадково, адже основні європейські пріоритети – це створення вуглецево-нейтрального континенту. Україна рухається у цьому напряму, беручи на себе зобов’язання зі зменшення частки «брудної» енергетики та повного дотримання всіх екологічних норм та правил. Ми поставили всім учасникам дискусії, а в студії були присутні експерти вугільної галузі, представники влади та бізнесу, надважливе питання – яке ж майбутнє українських шахт і мономіст».
Заступник міністра енергетики України Максим Немчинов запевнив, що Міністерство енергетики саме займається розробкою Концепції реформування вугільної галузі. За його словами: «Основна робота наразі в середині міністерства вже завершена. Буквально кілька днів тому ми проводили презентацію Концепції достатньо вузькому колу експертів, представникам профспілок та народним депутатам. Ми почули схвальні відгуки по цьому документу».
В основі Концепції два акценти. Перший – це те, що не можна забувати про енергетичну безпеку країни. Другий – піклуватись про людей, які працюють в цій галузі.
Максим Немчинов зазначив: «Це наріжній камінь, про який ми намагаємось постійно думати і дбати». За його словами, «не дивлячись на те, що скорочується видобуток вугілля, а також — загальне споживання електроенергії — найближчі 15 років Україна не зможе без нього обійтись». Енергетична система не зможе функціонувати стабільно без такого джерела енергії.
Щодо першого кроку для справедливої трансформації вугільних регіонів заступник міністра вважає: «В першу чергу, треба визначитись зі стратегією, скільки взагалі потрібно нашого вугілля на найближчі 15-20 років, щоб забезпечити енергетичну незалежність і стабільність системи».
Спочатку – вирішити, скільки блоків теплової генерації будуть використані найближчим часом, а вже після — вираховувати економічну доцільність утримання шахт.
«Починати необхідно з 1-2 пілотних проєктів в мономістах. Це те, що ми зараз опрацьовуємо з міжнародними донорами. Потім їх реалізувати та подивитись, наскільки це буде вдалим для того, щоб потім проєкти можна було б масштабувати по всій країні», - зазначив Максим Немчинов.
Центральним питанням дискусії було те, як же на практиці реалізувати філософію саме справедливого переходу вугільних регіонів.
Вікторія Гриб, народний депутат України, акцентувала увагу: «Сьогодні дуже багато питань про green deal, про те, що ми переходимо на альтернативні джерела енергії, але перед тим, як це зробити, необхідно зробити справді справедливий перехід. І практично всі країни Європи наразі це роблять».
Яким чином Україна може це зробити?
Вікторія Гриб зазначає: «Ми здатні підписати усі угоди, які нам пропонують. Так, ми підписанти Паризької угоди та Паризької декларації... Але одне, це підписатися, а інше – це виконувати».
На її думку, «розв'язувати всі питання потрібно комплексно»: провести аналіз всіх шахт України.
Вікторія Гриб додає: «До речі, як голова міжфракційної групи «Трансформація вугільних регіонів», яку я створила в Раді, як тільки прийшла, наполягаю — необхідно, щоб уряд створив координаційну раду під керівництвом прем’єра, куди будуть входити всі міністерства».
Також Вікторія Гриб звернула увагу на перші зроблені кроки з фінансування справедливого переходу. Вже підписано угоду між Урядом України та урядом Німеччини на 400 мільйонів євро, які підуть безпосередньо на питання енергетики.
«І головне досягнення – це те, що в цьому партнерстві один з 4 напрямків – це трансформація вугільних регіонів», - зазначила Вікторія Гриб.
Присутній на ток-шоу народний депутат України Руслан Требушкін вважає, що основа основ – це технічне переоснащення українських шахт. Він наголосив: «Якщо Україна витрачає з різних джерел 3-3,5 млрд грн на зарплату протягом року, то, напевно, все ж таки потрібно знайти можливість і профінансувати 13 -14 млрд грн, щоб протягом 1-2 років «перезарядити» лави й дати можливість тим вугільним підприємствам, які сьогодні мають перспективу, 10-20 років працювати й наповнювали місцеві бюджети».
Для реалізації таких можливостей він пропонує «на державні підприємства залучити як приватних інвесторів, так і розвивати партнерство».
«Повірте, — зазначає Требушкін, — держава може профінансувати, а також — надати й кредити. І я впевнений, що це буде ефективно. На сьогодні в нашій вугільній галузі досить компетентні керівники».
Народний депутат поінформував, що «ми входимо в новий етап розвитку». Якщо взяти, наприклад, Покровськ, «разом з USAID розроблено програму, і вона буде найближчим часом прийнята. І, я впевнений, що програма «Покровськ 2020-2030» передбачатиме також і створення нових робочих місць в регіоні».
Віктор Турманов, голова профспілок робітників вугільної промисловості, звернув увагу на неналежне фінансову підтримку галузі.
«Якщо ми говоримо, що хочемо відродити вугільну галузь і вона нам потрібна, як мінімум, на 20 років — то треба вкладати гроші. Ось розрахунки останні зробило міністерство: потрібні -13,5 млрд грн. Це мінімальні розрахунки, – вважає спеціаліст вугільної галузі. - Мінфін говорить, таких грошей немає, беріть - 4 млрд грн. Я вам наведу такий приклад, за 8 місяців ми витратили 3,5 млрд бюджету, тому що дотаційна галузь, і треба ще -1,4 млрд. Складаємо дві цифри й виходить майже 5 млрд. Нам дали 4 млрд. Про яку ми можемо говорити трансформацію?»
Також проблематичною виглядає, на його думку, і можлива приватизація шахт.
«Ніхто не буде приватизувати шахти, ось повірте мені. Сьогодні борги на державних шахтах складають 30 млрд грн. Це страхові внески, пенсії та інше, а також і 10 млрд заборгованість по електроенергії. Хто буде такі шахти приватизувати? Ніхто не буде!»
Щодо психологічної готовності перекваліфікації шахтарів Віктор Турманов вважає, що «це має бути комплексна програма. І щоб перевчити шахтаря на будівельника, або на іншу професію, потрібно створити робочі місця. Це повинна бути державна затверджена комплексна програма. І така перекваліфікація повинна йти під егідою держави».
Про необхідність важкої роботи та значних інвестицій на макрорівні заявив під час дискусії генеральний директор «ДТЕК Енерго» Дмитро Сахарук: «Якщо ми хочемо рухатися в напрямку green deal, то ми повинні усвідомлювати всю складність завдання, і кількість грошей, які необхідно вкласти на макрорівні, тобто на рівні країни, щоб здійснити справедливу трансформацію».
Він вважає, що буде нерозумним з боку держави Україна просто закрити шахти. Адже це не просто питання шахт або міст, а «це ще й питання енергонезалежності. За великим рахунком, Україна не зможе наступні 20 років без теплоелектростанцій забезпечити баланс споживання електроенергії».
Дмитро Сахарук запевняє, шахти можуть бути прибутковими, але для цього потрібно вкладати гроші. «На прикладі ДТЕК ми вклали близько 3-х мільярдів доларів у вугільний бізнес за останні 15 років. І видобуток у нас зростає. Наприклад, на «Павлоградвугіллі» з 10 млн тон у 2004 році до 20 млн тон у 2017 і 2018 роках».
Представник приватного бізнесу запевняє, що приватизація може бути рішенням для продовження життя шахт, «тому що, це все ж таки моє глибоке переконання, приватний власник більш ефективний, ніж державний».
Також, на його думку, прибутково можна працювати як з державним, так і з приватним сектором. «Ми працюємо і поставляємо вугілля на державні підприємства — можна домовлятися, можна працювати взаємовигідно», - вважає він.
Підсумки дискусії підбив віцепрезидент Energy Club Ігор Чумаченко, відповідаючи на запитання, чому саме ця тема була запропонована для ток-шоу.
Він зазначив, що «Energy Club - це об'єднання великої кількості учасників, які формують енергоринок України. І ми розуміємо, що сьогодні в умовах пандемії стався справжній стрес-тест всієї енергетичної галузі України».
І, на його думку, «ми бачимо, що сьогодні під удар потрапили безпосередньо вугільні підприємства».
Але не все так погано, Ігор Чумаченко вірить, що буде «збільшення обсягів споживання енергоресурсів і, власне, збільшення цін, в тому числі й на вугілля», а значить, «затребуваність вугілля знову ж виросте».
В Україні при багатьох урядах і різних президентах питання капітального будівництва, питання масштабних змін реалізуються вкрай важко.
Віцепрезидент Energy Club вважає, що «ми готові й будемо залучати всіх можливих учасників, спеціалістів, професіоналів, аби спробувати допомогти знайти рішення в питанні справедливої трансформації вугільних регіонів».
