Денис Кудін, перший заступник Міністра економіки України
Фактично 97% пального, яке заходило імпортом, сьогодні заходити не може через війну, тому з перших днів війни ми повністю почали перелаштовувати логістичні ланцюжки. Нас рятувала робота Кременчуцького нафтопереробного заводу, який до війни забезпечував 15-17% нашого споживання. Фактичні перебої почалися після того, як росіяни зруйнували цей завод. З іншого боку, коли максимально почала відновлюватись економічна активність, і споживання почало стрімко зростати. В результаті ті обсяги імпорту, які задовольняли споживання попереднього періоду, були недостатні для того, щоб задовольнити всіх споживачів.
На сьогодні, якщо говорити про дизельне пальне, заходить приблизно на 20% більше дизеля ніж споживається. Якщо взяти в цілому по місяцю, то ми приблизно виходимо в баланс, тобто ми завозимо дизелю стільки, скільки споживаємо. Бензину заходить суттєво менше пропорційно до споживання. І тут ми розраховуємо на допомогу наших європейських партнерів.
12 днів тому нами була скликана нарада в Польщі, на яку приїхали міністри енергетики й економіки інших країн та обговорювали, яким чином врегулювати проблему з пальним в Україні. На цій нараді були прийняті рішення, які дозволяють нам з оптимізмом дивитись в завтрашній день. Але треба розуміти, що війна триває, ворог системно нищить нашу інфраструктуру, тому нам всім треба набратися терпіння і потроху перебудовувати своє споживання.
Геннадій Рябцев, енергетичний експерт, директор спеціальних проєктів НТЦ «Психея»
Щоб уникнути проблеми в нестачі пального в майбутньому, пропонується:
- Створити при Кабміні ситуативний центр з організації забезпеченнянафтопродуктами, залучивши до нього представників органів державної влади, що формують і реалізують політику в відповідній сфері.
- Сформувати великий перелік споживачів нафтопродуктів забезпечення, пальним яких є критично важливим.
- Для кожного з пунктів пропуску на західному кордоні в тому числі й річкових портів Рені, Ізмаїл, Кілія визначити граничні можливості з проходження бензовозів, вагоно-цистерн та річкових башт…
- Щодекадно інформувати імпортерів нафтопродуктів про наявні можливості.
- На час воєнного стану запровадити щомісячне формування обов’язкових планів ввезення нафтопродуктів кожного виду кожним з імпортерів, виходячи з їхньої частки на ринку і на основі потреб споживачів.
- Розподілити обсяги імпорту за видом транспорту і пунктами пропуску, виходячи з пропускної здатності.
- Запровадити адміністративну відповідальність імпортерів за недотримання планів.
- Передбачити на час воєнного стану пільгове кредитування державними банками закупівлі нафтопродуктів.
- Забезпечити перероблення нафтової сировини видобутоюАТ «Укргазвидобування» іншими учасниками ринку на підприємствах малої продуктивності…
- Запровадити жорсткий контроль товарної продукції на зазначених підприємствах із залученням сил територіальної оборони на інше…
- Дозволити використання резервуарів для зберігання пального без їх обов’язкового оснащення паливомірами та внесення до єдиного державного реєстру.
- Дозволити використання спеціальних полімерних гнучких резервуарів для зберігання нафтопродуктів.
- На час воєнного стану надати дозвіл на роздрібну торгівлю пальним з обов’язковим оформленням касових операцій з бензовозів, контейнерних автозаправних станцій без його обов’язкового постачання на автозаправні станції…
Сергій Куюн, директор ТОВ «Консалтингова група А-95»
Нам повністю треба перебудувати систему забезпечення нафтопродуктів. Раніше ніхто цього не робив і це дуже складна задача. Ніхто в Європі не чекав на нас, ми з Європи ніколи нічого не постачали в промислових об’ємах і європейська система не готова. Нам по суті потрібно перебудовувати навіть не свій ринок, а ринок Європи. В кожній країні потрібно перебудувати всю логістику, а це дуже складно.
Вже в перших числах березня були законтрактовані великі обсяги пального і тільки зараз вони почали заходити в Україну. В такій потрібній позиції як дизпальне ми вже виходимо на потрібні обсяги й це вдалося зробити в досить короткі терміни.
Вся європейська логістика заточена під імпорт дизпального, як найбільш критичну позицію для Європи. Всі потужності в портах, трубопроводи, резервуари, все заточено під дизельне пальне, відповідно вони не можуть приймати бензин. Крім того, є європейський дефіцит бензину, бо сильно зростає споживання бензину в Європі.
Ми зараз розв'язуємо нагальну проблему - покрити свій мінімальний попит, який є. Але треба розуміти, що в нас серпень та вересень пікові по споживанню пального і відповідно ми зіткнемось з новими викликами, тому що існуючих потужностей може не вистачити. Потрібно вже зараз думати, як цю систему зробити більш диверсифікованою, більш надійною та потужною.
Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії «Нафторинок»
Мене здивувала подія минулого тижня, коли Уряд відпустив у вільний ринок стратегічний товар. Якщо метою було зменшення черг, то, на жаль, цієї мети не досягнули. Також дуже здивувала поведінка «Нафтогазу», який тільки в травні щось почав робити. Адже це та компанія, яка могла ще з березня почати контрактувати якісь обсяги.
Хорошою новиною є те, що за нашим аналізом тих обсягів пального, які надходять до України, достатньо, щоб задовольнити попит на АЗС. Адже тільки за останні дні травня до України надійшло на 35% більше дизпального, на 60% більше бензину ніж у квітні, а скрапленого газу взагалі вдвічі більше. Для того, щоб задовольнити попит на АЗС та збити ажіотаж, та збити черги, пальне в Україні є.
Самим важким моментом в ланцюгу постачання пального є проблема логістики. Зараз щоб наситити ринок, я б запропонував зробити такий локдаун по пальному. Тобто на декілька днів заборонити переміщення автотранспорту по Україні окрім критичного та бензовозів. Після зняття цього локдауну люди побачать стели з цінами й ажіотаж спаде. Також я б запропонував заклики щодо економії.
Орест Логунов, член правління АТ «Укрзалізниця»
Наші підстанції та інфраструктуру Укрзалізниці щодня бомблять. І коли вилітає підстанція, яка забезпечувала електричну тягу, то це збільшує споживання дизелю і вносить певний елемент нестабільності в систему, й ускладнює прогнозування та планування. Також існують валютні ризики, адже паливо купується за кордоном і за валюту. В Україні валютна складова також непередбачувана. Ще одним ризиком, який впливає на постачання, є ризик ембарго, який зараз розглядається. І якщо буде повне ембарго, то дуже важко заходити в якийсь довгий контракт, коли ти напередодні ембарго, що не допомагає стабільності постачання.
Також є певний ризик в’їзду цистерн на українську територію, власники цистерн не дуже поспішають це робити. Зараз Уряд над цим працює, готуються гарантії, але поки що це питання не було вирішено.
Я б хотів запропонувати свій рецепт виходу з ситуації. Якщо Єврокомісія нас підтримає не на словах, а на ділі, то можливо якась часткова націоналізація російських виробників пального, або покладання спеціальних обов’язків на них, чи на тих, в яких є частка російського капіталу зможе покращити ситуацію. Або ж якась інша форма політичного тиску на російських виробників, які окопались в Європі. І мені здається, що цей напрямок потрібно підіймати на досить високий рівень.
Олександр Мельничук, директор департаменту стратегічного маркетингу та інновацій мережі «БРСМ-Нафта»
Якщо скасувати ліміти, то на мою думку, ситуацію це не вирішить. Адже якщо ми будемо заправляти всіх до повного, то не всім вистачить пального. Ці ліміти дійсно дають можливість заправити більшу кількість автівок, тому ми змушені були поставити обмеження. Я вважаю, що це правильно та доцільно, зважаючи на ситуацію з імпортом.
В'ячеслав Стешенко, співвласник мережі автозаправок KLO
Як працювати, якщо в тебе горить нафтобаза і ніхто її не гасить
Ми раніше ніколи не працювали з Європою, адже туди дуже дорога логістика. Але з початком війни ми були змушені звернутись до Європи, що для нас в новину. Після ретельного аналізу ми вирішили об’єднатись з компаніями ОККО та WOG, адже спільно працюючи, ми можемо завозити в країну на 300 кубів більше пального і це тільки одним бензовозом.
Коли внаслідок обстрілу повністю вигоріла наша нафтобаза, ми зрозуміли, що велике скупчення палива в одному місці - це завжди ціль, тому наші нафтобази - це наші заправки та бензовози. І тому ми працюємо «з коліс» і не накопичуємо ніде ніякого ресурсу. Я вважаю, що пальне потрібно накопичувати, але накопичувати потрібно таємно та обережно.
Коли війна підступила до нас так раптово, ми перевірили й порахували всі залишки палива, виявили критичну інфраструктуру, яку потрібно було забезпечити в першу чергу та розвезли залишки по всіх АЗС. Наші співробітники ночували на робочих місцях і ми завдяки наявності кафе забезпечили їм цілодобове харчування та підняли заробітну плату.
Ми завжди були за здорову конкуренцію, але наразі, якщо наша конкуренція не дозволить швидкій доїхати до місця виклику, я вважаю, що в такій ситуації конкуренція гірше, ніж диверсія. Ми повинні спільно працювати на нашу перемогу і по можливості допомагати один одному.
