Energy Club | Події

Підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим (24.02.21)

2021 Події Ток-шоу
Підбиваємо підсумки ток-шоу Energy Freedom з Андрієм Куликовим, організованого бізнес-спільнотою Energy Club. У середу, 24 лютого, учасники ток-шоу обговорили тему «Обговорення бізнес-стратегії Групи Нафтогаз-2025».

Іван Плачков, голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї, Заслужений енергетик України


«Ознакомившись с основными тезисами, я так понимаю, что с «Нефтегазом» нам еще жить по планам руководства «Нефтегаза». И естественно «Нефтегаз» пытается трансформироваться. Есть два момента, на которые я обратил внимание. Первое — «Нефтегаз» планирует диверсифицировать свою деятельность. И основное направление — это реализация газа, то есть усиление «Нефтегаза» как сбытовой компании. И второе - это увеличение объёмов добычи газа.

Я не увидел несколько главных моментов. Планируется инвестировать серьезные инвестиции во что?.. Я не увидел, что там планируется добыча газа. Это организация площадок, месторождений и т. д., но нет конкретики в двух моментах, где «Нефтегаз» будет зарабатывать эти деньги на реализацию программы по организации увеличения добычи. И самое главное, а какой объём планируется добывать, и кто это будет делать? Я так понял, что непосредственной реализации добычи газа «Нефтегаз» не планирует. И на какой деятельности «Нефтегаз» будет зарабатывать эти деньги? Если это деньги за счет транзита газа, тогда я не понимаю, закончился процесс анбандлинга или не закончился, и кто этими средствами будет распоряжаться. Это два таких момента, которые мне не понятны, а в целом стратегия есть стратегия.  

Если проанализировать, то уже вкладывали десятки миллиардов в увеличение добычи. Почему у нас уменьшилась добыча газа? И для чего мы вкладываем деньги? Для увеличения добычи? А в каких объёмах мы будем увеличивать? Нет абсолютно никаких цифр. Мы уже слышим, что «Нефтегаз» превращен в такую своеобразную фискальную службу. Они убедили и президента, и премьер-министра в том, что им нужна эта компания. И она была нужна всем президентам, потому что если нас («Нефтегаза») не будет, то у вас будет несбалансированный бюджет, социальные проблемы, и вы не сможете вести переговоры с МВФ. Они убедили всех и начали ставить свои условия, но я хотел бы увидеть хотя бы приблизительные цифры по увеличению объёма газа в соответствии с инвестициями, которые будут вкладываться.

Нельзя рассматривать стратегию в каждой отрасли энергетического комплекса отдельно. У нас нет комплексного подхода к энергетической безопасности и по обеспечении экономики страны и граждан первичными и вторичными энергоресурсами. Необходимо сделать энергетический баланс страны. И посчитать, какой у нас есть потенциал, и посмотреть, где у нас дефицит, и за счет чего мы можем покрыть этот дефицит».

Олексій Кучеренко, народний депутат України, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг


«Не можна рухатись далі, якщо ти не проаналізував, чому ти провалився в минулий період. В цій ситуації хочу продемонструвати дуже ґрунтовний документ, розроблений за ініціативи керівництва ENERGY CLUB, пана А. Костриці, який називається «Аналітичне дослідження. Підсумки програми 20/20». В цьому документі чітко викладений об’єктивний аналіз, чому провалилася попередня програма. В цьому документі все чітко викладено фразами дуже поважних експертів, процитую загальний висновок «представлена Інвестиційна концепція нарощування видобутку газу ПАТ «Укргазвидобування» на період до 2020 є досить «сирим» документом, який містить набір внутрішньо не узгоджених технічних, фінансово-економічних та організаційних заходів, спрямованих не стільки на досягнення задекларованого результату — досягнення показника видобутку газу в 20 млрд куб. м в 2020 р., скільки на обґрунтування безсистемного «освоєння» компанією додаткового фінансового ресурсу». Він повністю підтвердився провалом Програми 20/20 при всьому тому, що величезні обсяги грошей були стягнуті з населення. Видобуток не тільки не збільшився, а й зменшився. В мене виникло питання: а головний акціонер - уряд, він розглядав цю так звану стратегію, він її бачив? Чи отримала Наглядова рада мандат довіри від уряду на погодження якихось стратегій?

Я не бачу, що «Нафтогаз» хоче бути газовидобувною компанією. Ба більше, він нею, мабуть, вже не стане ніколи, бо там нема кому працювати. За цей час вони втратили повністю свій потенціал. Мій висновок, що «Нафтогаз» збирається в якесь автономне плавання. Ця так звана стратегія це підтверджує. Вони кажуть весь час, що це збитковий сегмент ринку, і вони на ньому якось збираються величезні гроші заробляти.

Я вважаю, що перший етап розробки стратегії національної компанії НАК «Нафтогаз України» - це провести повний аудит, в тому числі й технічний того, що нароблено. І визначити взагалі, а яка місія компанії НАК «Нафтогаз України» після анбандлінгу. НАК «Нафтогаз України» може виконати свою місію тільки в одному випадку - у випадку ліквідації компанії НАК «Нафтогаз України» у зв’язку з втратою потреби в її існуванні. Зі свого боку буду робити все можливе, щоб прискорити ліквідацію НАК «Нафтогаз України» з відповідною реакцією правоохоронних органів і суспільства».

Андрій Жупанін, народний депутат України, голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг


«Я ознайомився з бізнес-стратегією, яку запропонував «Нафтогаз». Я не берусь коментувати цифри, які вони озвучують, оскільки я не можу їх ні заперечити, ні підтвердити. У «Нафтогазу», мені здається, 2020 рік вийшов надзвичайно продуктивним. Вони отримали чотири угоди про розподіл продукції, також рішенням Кабміну вони отримали в розробку шельф Чорного моря й окрім цього вони викупили Юзівське родовище. Тому в принципі за наявності такого ресурсу можна і варто очікувати від НАК «Нафтогазу», що вони покажуть результат.

Для мене результатом було б покриття повністю власного споживання власним видобутком газу. Це те, на що я буду звертати увагу, знаючи, які карти ми видали в руки «Нафтогазу». Насправді це буде більше рішення Уряду, тому що всі ці процеси координувалися Урядом. Я бачу, Уряд надає величезний кредит довіри НАК «Нафтогазу». І я не сумніваюся, що ця програма буде затверджена.

Мене схвилювало те, що «Нафтогаз» шукає варіанти ведення бізнесу, які не є його профільною діяльністю. Мені здається, що це ті шляхи, коли ми вкладемо дуже багато грошей, а в результаті в нас буде дуже велике розчарування.

І я б напевно зосередився на активному контролі з боку професійної спільноти за реалізацією тих цілей, які ставить НАК «Нафтогаз», тому що не в наших повноваженнях затверджувати їх чи ні, але в наших правах контролювати, наскільки грамотно використовується компанією наданий кредит довіри. І друге – звертати увагу на будь-яку непрофільну діяльність».

Юрій Продан, Заслужений енергетик України, Міністр палива та енергетики України (2007-2010), Міністр енергетики та вугільної промисловості України (2014)


«Перш за все мені не зрозуміло? який статус цього документу [бізнес-стратегії Групи Нафтогаз-2025]. Статусу документу на сьогодні немає. За останні роки ми зробили такі закони і такі нормативні акти Кабміну, постворювали Наглядові ради? щоб виходили такі документи. Чи бачив основний Акціонер цей документ – ні.

Це скоріше не програма і не стратегія, а такий «меморандум про наміри», який, мені здається, писали різні підрозділи в НАК «Нафтогазі», тому що НАК «Нафтогаз» розширює свою діяльність. У нас в законах і нормативних актах в основному звучить тільки робота наших стратегічних компаній на отримання прибутку. От і все, що «Нафтогаз» презентував у своїй стратегії. 7,5 млрд коштів, які потрібно десь знайти «Нафтогазу» до 2025 року.
Джерело надходження коштів не представлене.

Мені здається, на сьогодні нам треба суттєво міняти ті закони й ті нормативні документи, які функціонують в країні. Якщо ми нічого не змінимо, то будемо йти до того, що видобуток буде падати, наша електроенергетична галузь теж буде занепадати. Необхідно кардинально зробити серйозний аналіз того, що відбувається в енергетичній галузі. Це потрібно зробити із залученням висококваліфікованих кадрів. Після того зробити певну дорожню карту, певні заходи для того, щоб ми скоригували ту реформу, яку ми запроваджуємо в енергетичній галузі. Це треба розглядати на РНБО, затверджувати покроковий документ».

Леонід Уніговський, генеральний директор ТОВ «Нафтогазбудінформатика»


«Я прослухав і продивися 18 числа презентацію бізнес-стратегії. Відчуття дуже складне. Це не перша стратегія, яку доповідає «Нафтогаз». Є два шляхи розвитку великої компанії. Перший – це створення інтернаціональної багатопрофільної компанії, яка може конкурувати на європейських та світових ринках, але тоді потрібні певні дії Уряду. От цього я зовсім не бачу. Але є й другий шлях, що треба для України. Який шлях найбільш оптимальний та ефективний саме для української спільноти?

На мій погляд, компанія «Нафтогаз» потребує суттєвої реформації. Це громіздка недієздатна, на мій погляд, структура, яка не може далі в такому вигляді існувати. Реформи повинні йти в напрямку підвищення ефективності керівництва та в напрямку відділення від «Нафтогазу» тих компаній, які можуть самостійно працювати на українському ринку.

Я не згоден з паном О. Кучеренком в тому, що компанію треба ліквідувати. Ми повинні мати державний інструмент для зміцнення та підтримки енергетичної безпеки України. Це, наприклад, накопичення на замовлення міністерства чи уряду стратегічних резервів природного газу. Це певні інтервенції на енергетичних ринках, знову ж таки за дорученням Кабміну та інше.

Я не можу сказати, що в мене є якесь остаточне враження від цієї бізнес-стратегії. Я згоден, що це більш декларативне з’явлення про якісь думки та цілі. Конкретики, як цього досягти, я не бачу. Попереду досить великий шлях обговорення цієї компанії. Я не згоден з тим, що це справа Наглядової ради, тому що це одна з найбільших наших компаній. Це по суті складова нашої енергетичної безпеки. І визначальна роль у визначені цієї стратегії повинна належати акціонерам. І не тільки визначення цілі, а й контроль за їх дотриманням.

Не можна зосереджуватись на тому, що стратегія повинна прийматися Наглядовою радою без експертизи Кабміну, без роз’яснень, як ця мета буде досягатися. Напевно в тому є достатньо велика небезпека для країни, щоб через 5 років не було те, що ми отримали у 2020 році по Програмі 20/20. Міністерство економіки повинно детально проаналізувати цю програму по всіх складових, тому що це та компанія, яка забезпечує енергетичну безпеку нашої країни».

Геннадій Рябцев, енергетичний експерт, директор спеціальних проєктів НТЦ «Психея»


«Я звик, що завдання будь-якого стратегічного документа мають відповідати п’яти відомим критеріям, які означають конкретність, вимірюваність, досяжність, узгодженість і визначеність в часі. Як на мене, завдання стратегії НАК «Нафтогаз України» не є конкретними й вимірюваними, тому що декларуючи як стратегічну ціль збільшення видобутку в економічно-доцільний спосіб, група не уточнює, на скільки збільшиться видобуток і в який спосіб. Декларуючи завдання стати національним постачальником енергетичних послуг «Нафтогаз» не наводить жодних показників чи індикаторів, які б підтвердили його виконання у 2025 році.

Як на мене, завдання стратегії не є досяжними, оскільки їх виконання поставлено в залежність від продовження ринкових перетворень, розв'язання боргових проблем, послідовної регуляторної політики та інших «але». Завдання стратегії не є узгодженими, тому що жодного слова не сказано про дивізіон «Нафта».

Завдання стратегії не є визначеними в часі, оскільки більша частина презентації стосувалася перспектив розвитку групи не до 2025 року, а до 2030, 2040 і навіть 2050 років. Особливо дивно виглядала в описі трансформації групи в найближчі п’ять років, розповідь про низьковуглецевий розвиток, зелені проєкти, Green Deal.

В доповіді також було сказано що продовження ринкових перетворень знизить ціни на газ для населення. Але ж ціни знижують не ринкові перетворення, а розвинена конкуренція. В презентації не зроблено акцент на тому, в чому саме полягатиме трансформація в найближчі п’ять років. Проголошені стратегією завдання, як на мене, залишили більше питань, ніж надали відповідей».