Наш пріоритет — захист людей і навколишнього природного середовища та безпека використання ядерної енергії

— Перш за все, Державна інспекція ядерного регулювання України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії. Крім того, серед завдань Держатомрегулювання - державне регулювання безпеки використання ядерної енергії, здійснення повноважень компетентного органу з фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок, а також ми відповідаємо за дотримання вимог безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів, відповідно до правил ядерної та радіаційної безпеки. І ще одна функція, яка є дуже важливою, - Державна інспекція ядерного регулювання України забезпечує виконання зобов'язань України відповідно до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, Додатковим протоколом до зазначеної Угоди та забезпечує обмін інформацією з Міжнародним агентством з атомної енергії щодо незаконного обігу радіоактивних матеріалів та щодо накопичення радіоактивних відходів в Україні.

— Цілий комплекс обов'язків. Це і законодавча ініціатива та нормування, тобто встановлення критеріїв і вимог, що визначають безпечні умови використання ядерної енергії, також і дозвільна діяльність ‒ видача документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії. Не будемо забувати й про державний нагляд ‒ здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту, застосування санкцій. Хочу особливо наголосити - основні принципи регулювання ядерної та радіаційної безпеки, - це захист людей та навколишнього природного середовища від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання та безпека використання ядерної енергії. Ми – не політичний орган, а незалежний технічний регулятор.

— На 2020-2024 рік у нас визначені 6 основних стратегічних цілей. Перша - посилення ролі Держатомрегулювання як професійного незалежного органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Друга - розробка та впровадження довгострокової Стратегії розвитку системи регулювання ядерної та радіаційної безпеки, захищеності та гарантій нерозповсюдження в Україні. Третя - зміцнення організаційної спроможності, професійного та наукового потенціалу Держатомрегулювання. Четверта - максимальне наближення методології та практики здійснення дозвільної та наглядової діяльності до міжнародних та європейських стандартів. П'ята - посилення контролю за виконанням рішень та приписів Держатомрегулювання, удосконалення процесу моніторингу їх впровадження та посилення відповідальності за невиконання або неналежне їх виконання.

Ну, і нарешті шоста - визнання і довіра суспільства до діяльності Держатомрегулювання - збереження та розвиток іміджу незалежного і професійного органу, який діє відкрито й об'єктивно на користь громадянам та державі, а значить, заслуговує на довіру та повагу суспільства.

— Так, здійснюються постфукусимські заходи відповідно до вже Оновленого Національного плану дій за результатами «стрес-тестів» 2020 року. Нагадаю, що попередній був - у 2017 році. Впровадження низки заходів Національного плану дій організовано в рамках реалізації державної програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій. У 2019 році термін дії цієї програми був продовжений постановою Кабінету Міністрів України до 2023 року через затримки фінансування та збільшення кількості заходів для реалізації за рахунок «постфукусімських» заходів. Беручи до уваги ситуацію, яка склалась, а також зв'язок між реалізацією заходів Національного плану дій та виконанням програми, термін реалізації низки заходів в Оновленому Національному плані дій було подовжено.

— Під час зустрічі міністрів енергетики країн - членів ЄС та сусідніх країн, що відбулася 23 червня 2011 р. у Брюсселі, була прийнята спільна Декларація про проведення всебічної переоцінки ризиків і безпеки експлуатації атомних електростанцій (стрес-тестів) та вжиття відповідних заходів, до якої приєдналася Україна. Отже, метою «постфукусимських» заходів є: підвищення рівня безпеки експлуатації енергоблоків атомних електростанцій та надійності їх роботи, зменшення ризиків виникнення аварій на атомних електростанціях під час стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій, підвищення ефективності управління проєктними й позапроєктними аваріями на атомних електростанціях, мінімізація їх наслідків та виконання міжнародних зобов'язань України стосовно реалізації рекомендацій МАГАТЕ та ЄС у частині підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій.

— Ну, давайте я більш детально розкажу про цей об'єкт. Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива - це сховище з технологією поверхневого «сухого» зберігання із застосуванням двобар'єрної системи ізоляції відпрацьованого ядерного палива від навколишнього середовища, що забезпечується обладнанням спеціально спроєктованих інженерних систем контейнерного типу. Призначене сховище для зберігання відпрацьованого ядерного палива лише українських АЕС, а саме - «Рівненська АЕС», «Хмельницька АЕС» та «Южно-Українська АЕС». Наразі цей об'єкт вже на стадії завершення будівництва. На сьогодні, Україна кожен рік витрачає значні кошти на оплату послуг з вивезення та переробки відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), як це передбачено міжнародними зобов'язаннями та договорами.

У 2017 році відновились будівельні роботи на майданчику централізованого сховища.

Відомо, що термін введення в експлуатацію 1-го пускового комплексу заплановано на кінець 2020 року. Також централізоване сховище - ядерна установка, яка забезпечить тривале зберігання, близько 100 років, відпрацьованого ядерного палива з діючих енергоблоків РАЕС, ЮУАЕС та ХАЕС. Проєктна місткість технічного комплексу складатиме 458 контейнерів HI-STORM, які зможуть вмістити у собі 16 529 відпрацьованих паливних збірок.

Ще мають бути проведені ряд заходів і, наразі ми не маємо жодного документу, які б дали можливість зробити висновки щодо готовності об'єкту. Існують графіки здачі об'єкту, але вони постійно переглядаються. Однак, господарську діяльність своїх ліцензіатів ми не регулюємо та не коментуємо.

— Дивіться, для відпрацьованого ядерного палива «Запорізької АЕС» використовується пристанційне сховище.

Сховище відпрацьованого ядерного палива «мокрого» типу СВЯП-1, у якому в цей час зберігається усе ядерне паливо, накопичене за час експлуатації Чорнобильської АЕС.

У вересні розпочато дослідну експлуатацію Сховища відпрацьованого ядерного палива «сухого» типу зберігання (СВЯП-2) призначене для приймання, підготовки до зберігання і безпосередньо довгострокового зберігання (протягом 100 років) усього відпрацьованого ядерного палива ДСП «Чорнобильська АЕС». Наразі розпочато роботи та операції із вивантаження відпрацьованого ядерного палива зі СВЯП-1 та транспортування для зберігання до СВЯП-2.

— Дійсно інформація щодо планів з добудови №3 і №4 енергоблоків Хмельницької АЕС є, але наразі жодного документу ми не отримали, тому коментувати ситуацію, не маючи необхідного переліку документів, вважаю недоцільним.

— Ці питання обговорюють тривалий час, але реалізації на даний час, ми не бачимо. Тут йдеться більш про електричну частину, а регулятор відповідає за 1-3 клас обладнання, яке є на атомній електростанції. Але ж зазначу, жодного документу ми ще не побачили й по цьому проєкту також. У будь-якому випадку має бути проєкт, що має пройти – як держбудекспертизу, так і експертизу з ядерної та радіаційної безпеки. А потім вже приймається рішення - будувати чи не будувати. Але наразі, ані щодо добудови 3 і 4 блоку Хмельницької АЕС, ані щодо енергомосту «Україна-ЄС» проєктної документації до нас не надходило.

— За проєктом, наші атомні енергоблоки працюють в базовому режимі, тобто не мають можливості маневрувати. Інакше кажучи, вони можуть знаходитись на енергетичних рівнях, але маневрувати проєктом заборонено. Енергоатом колись проводив випробування на одному з атомних енергоблоків. Але вони зробили тільки перший етап, а ще ж треба довести випробування до кінця. Якщо є бажання в ліцензіата це робити він повинен довести безпечність цих маневрів, але це потребує великої модернізації самого атомного енергоблока. Так, у світі з'явились нові технології, наприклад, малі модульні реактори. І є дуже гарний приклад в США, одна компанія вже отримала ліцензію на будівництво такого блоку. Але ми як держава, що має Чорнобиль, не можемо використовувати неперевірену технологію. Всі технології повинні бути безпечними!

— Ну, є різні проєкти. Наприклад, є атомна електростанція з 11 малих блоків. І вони можуть працювати в маневрових режимах. Може бути відключено 5 енергоблоків, а 6 - працювати. Ми руку на пульсі тримаємо та відстежуємо останні нововведення. Але в Україні на законодавчому рівні ми не маємо змоги ліцензувати жодну нову технологію. Так історично склалося, що використовуються тільки два типи реакторів - РБМК та ВВЕР. І вся законодавча база виписана саме під їхню експлуатацію. Але ж, не гаючи часу, ми займаємось тим, що розробляємо нові нормативні документи. Коли в Україну зайдуть нові технології, Державна інспекція мала б змогу їх ліцензувати.

— Спочатку експлуатуючою організацією, ДП НАЕК «Енергоатом», має бути обрано варіант, згідно з яким здійснюються протягом проєктного строку експлуатації, організаційно-технічні заходи для продовження експлуатації та переходу до довгострокової експлуатації, про що приймає рішення, та завчасно нас про це інформує.

За результатами державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Звіту з періодичної переоцінки безпеки енергоблока та інспекційних обстежень приймається рішення щодо можливості безпечної довгострокової експлуатації енергоблока та встановлюється дата наступної періодичної переоцінки безпеки відповідного енергоблока.

На сьогодні продовжено з 15 атомних енергоблоків - 11. В цьому році в Енергоатомі стоїть дуже амбіційне завдання – це продовження останнього «радянського», ми його так називаємо, блоку, який був збудований за радянських часів - це 5-й Запорізький енергоблок. Ми приймаємо рішення. І цьому передує довготривалий процес, який включає реалізацію заходів як з боку оператора, так і регулюючого органу.

— Є закони, якими ліцензіат керується в продовженні понадпроєктної експлуатації атомних енергоблоків. Потім повинні пройти громадські слухання, засідання Колегії Держатомрегулювання. Після цього збирається ліцензійна комісія. І тільки потім приймається рішення щодо можливості продовження понадпроєктного строку служби енергоблоку. Це можна сказати - непростий шлях. Є рекомендації МАГАТЕ – кожні 10 років блок повинен бути переоцінений щодо питань його безпечної експлуатації. Строки дії блоків продовжені по різній процедурі. Наприклад, Рівненські 1-й і 2-й, так звані малі реактори ВВЕР-440, продовжені на 20 років. А, наприклад, 3-й Рівненський - став першим «мільйонником», строк дії якого продовжено на 20 років. Інші блоки продовжені на 10 років понадпроєктної експлуатації. Ліцензіат зміг довести Держатомрегулюванню можливість експлуатації атомного енергоблока на 20 років, але з переоцінкою - кожні 10 років.

— Продовжений енергоблок - зовсім інший, там замінено дуже багато обладнання, нове програмне забезпечення та системи, які є важливими для безпеки. Загалом, після реалізації заходів готується також ряд документів з виконання комплексу заходів, що проходить державну експертизу з ядерної та радіаційної безпеки.

— На сьогодні ядерне паливо компанії «Westinghouse» використовується на чотирьох енергоблоках «Запорізька АЕС», двох енергоблоках «Южно-Українська АЕС» та з 2021 року постачатиметься для одного з енергоблоків «Рівненська АЕС». При цьому три енергоблоки українських АЕС (№2 та №3 ЮУАЕС, №5 ЗАЕС) працюють виключно на паливі «Westinghouse». Упровадження тепловиділяючих збірок, виробництва компанії «Westinghouse», як будь-якої нової модифікації ядерного палива для АЕС України, чітко регламентується нормативно-правовими документами з ядерної та радіаційної безпеки.

Ми ризиків поки що не бачимо. Нещодавно в присутності президента було підписано угоду щодо постачання ядерного палива Westinghouse на ВВЕР-440 атомні енергоблоки ВВЕР. Але ліцензіат повинен зробити всі необхідні кроки відповідно до вимог національного законодавства.

— Ні. Держатомрегулювання лише розглядає та бере до відома програми проведення електричних випробувань та перевірок систем збудження генераторів (блочні), з метою підтвердження роботи енергоблоків АЕС України в європейській загальній мережі.

Одне, що можу сказати це те, що до 2024 році має бути виконана повна ізоляція енергосистеми України з підтримкою необхідної частоти.

— Такими прикладами можуть бути нові підходи до заміни наявних типів реакторів на малі модульні реактори. Держатомрегулювання зі свого боку вивчає практику ліцензування таких проєктів. Вони цікаві свої маневруванням. Серед переваг такої інновації є маневреність режиму роботи, можливість працювати на опалення міст. Але Держатомрегулювання, як регулюючий орган, не обирає технологію. Наш пріоритет - захист людей і навколишнього природного середовища та безпека використання ядерної енергії.

— Насамперед, участь Держатомрегулювання є обов'язковою під час проведення перевірки знань з питань ядерної та радіаційної безпеки у керівників та персоналу, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії. Держатомрегулювання здійснює ліцензування персоналу та погоджує програми підготовки працівників щодо перевірки знань законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

Однак функціонують навчально-тренувальні центри НАЕК «Енергоатом», де проводиться підготовка, перепідготовка, підтримка кваліфікації персоналу, атестація зварників та операторів автоматичного зварювання. Також існує повномасштабний тренажер навчально-тренувального центру ВП «Запорізької АЕС».

— Світ не стоїть на місці, світова ядерна енергетика розвивається стрімкими темпами. В умовах залежності країни від імпорту енергоносіїв, постійного зростання цін на них та зношеності обладнання наявних електростанцій серед пріоритетних напрямів енергетичної політики держави на наступні 5 років повинні бути розвиток вітчизняної атомної енергетики, підвищення рівня безпеки та надійності її роботи.

Зі сторони Держатомрегулювання, за 5 років збережуться усі досягнення й набутий досвід і будуть використані як для покращення нашої діяльності, так для збереження чинного рівня безпеки, дотримуючись все тих же принципів об'єктивності, відкритості та відповідальності у прийнятті регулюючих рішень та гарантуванні міжнародних режимів ядерної та радіаційної безпеки.