Міжнародне енергетичне Агентство (МЕА) опублікувало доповідь «Нафтогазова промисловість в умовах енергетичного переходу».
Нафтові і газові компанії зіткнулися з серйозним викликом, так як світ все більше рухається в бік екологічно чистої енергії, вважає Агентство. Викопне паливо забезпечує доходи компаній в короткостроковій перспективі, однак нездатність адекватно відповідати на все частіші заклики до скорочення викидів парникових газів може поставити під загрозу їх довгострокову «соціальну прийнятність» і прибутковість.
Сьогодні нафтогазова галузь повинна чітко визначити, що для неї означає енергетичний перехід і що вона може зробити для прискорення переходу до чистої енергії, пишуть автори.
Яким би шляхом не йшов світ в своїх зусиллях щодо обмеження зростання глобальної температури, кліматичний фактор буде посилювати тиск на всі галузі в плані пошуку рішень. Хоча деякі нафтогазові компанії зробили кроки для підтримки зусиль по боротьбі зі зміною клімату, галузь в цілому може зіграти набагато більш значну роль завдяки своїм інженерним можливостям, фінансовим ресурсам і досвіду управління проектами, пише МЕА.
«Жодна енергетична компанія не залишиться незачепленою енергетичним переходом», — говорить д-р Фатіх Біроль, глава МЕА. «Кожна частина галузі повинна обміркувати, як реагувати. Нічого не робити — просто не варіант».
«Першою невідкладним завданням для всіх учасників галузі є зниження впливу на навколишнє середовище в результаті їх власної діяльності», — говорить Біроль. «На сьогоднішній день близько 15% світових викидів парникових газів, пов’язаних з енергетикою, доводиться на процес видобутку та транспортування нафти і газу. Велика частина цих викидів може бути зменшена відносно швидко і легко».
Зниження витоків метану в атмосферу є найбільш важливим і економічно ефективним способом зниження викидів. Але є й інші широкі можливості для зниження інтенсивності викидів при доставці нафти і газу за рахунок виключення рутинного спалювання попутного газу й інтеграції відновлюваних джерел енергії та низьковуглецевої електрики в нові розробки і СПГ-проекти.
«Крім того, завдяки своїм великим ноу-хау і „глибоким кишеням“, нафтові і газові компанії можуть зіграти вирішальну роль в прискоренні розгортання ключових секторів ВДЕ, таких як офшорна вітроенергетика, а також у впровадженні деяких капіталомістких технологій, таких як вловлювання, утилізація та зберігання вуглецю і водню», — додав Біроль. «Без внеску галузі ці технології можуть просто не досягти масштабу, необхідного для того, щоб знизити викиди».
Деякі нафтогазові компанії диверсифікують свої енергетичні операції, включаючи в свої портфелі поновлювані джерела енергії й інші низьковуглецеві технології. Проте, в середньому інвестиції нафтогазових компаній в непрофільні області досі були обмежені приблизно 1% від загальних капітальних витрат. При цьому найбільший обсяг інвестицій припадає припадають на сонячну фотоелектричні енергетику і вітроенергетику.
Деякі нафтогазові компанії також диверсифікувались, придбавши існуючі непрофільні підприємства — наприклад, в сфері розподілу електроенергії, зарядки електромобілів і акумуляторних технологій — при одночасній активізації досліджень і розробок. Але в цілому, наголошується мало ознак масштабних змін в розподілі капіталу, необхідних для того, щоб вивести світ на більш кліматично стійкий шлях.
Важливим завданням є збільшення інвестицій в такі види палива, як водень, біометан і сучасні види біопалива. Протягом 10 років в ці низьковуглецеві види палива має спрямовуватися близько 15% від загальних інвестицій в паливну інфраструктуру, щоб світ став на шлях вирішення проблеми зміни клімату, вважає МЕА.
Низьковуглецева електрика, безсумнівно, буде займати центральне місце в майбутньому енергетичному балансі, зазначає МЕА. Але інвестиції в нафтогазові проекти все ще будуть необхідні, навіть при швидкому переході на екологічно чисту енергію. Для ілюстрації цієї тези Агентство наводить наступний графік, на якому видно, що навіть в сценарії SDS («сценарій сталого розвитку») МЕА, який описує траєкторію розвитку, відповідну цілям Паризької угоди, світові потреби в нафті не можуть бути забезпечені без значних інвестицій в розвідку нових родовищ і видобуток.
Таким чином, нафтогазова галузь знаходиться в складній ситуації. З одного боку, нові інвестиції в нафту і газ необхідні, з іншого боку, нафтогазові компанії стикаються з ризиком знецінення активів. У цій ситуації вибір правильної стратегії є нетривіальним завданням.
Нафтогазова галузь різноманітна, тому немає єдиної стратегічної відповіді, а існує безліч підходів в залежності від обставин кожної компанії.
У деяких випадках власники нафтогазових компаній можуть віддавати перевагу дотримуватися спеціалізації в області нафти і газу — можливо, з плином часу все більше переходячи на природний газ — до тих пір, поки ці види палива затребувані й прибутковість інвестицій достатня. Але ці компанії також повинні будуть продумати свої стратегічні відповіді на нові виклики.
Ставки особливо високі для національних (державних) нафтових компаній, відповідальних за управління вуглеводневими ресурсами країн, а також для держав і суспільств, які, як правило, в значній мірі залежать від нафтогазових доходів, вважає МЕА.
