Олексій Балаба, директор департаменту виробництва електроенергії, цифрових технологій та сервісу ТОВ «СІМЕНС ЕНЕРГЕТИКА»
«Коли ми кажемо про сучасну напівпікову теплову генерацію, я б не ставив знак рівняння з існуючою вугільною генерацією України, бо вона, на жаль, не є ефективною через питомі витрати палива, не є достатньо маневреною і прийнятною з точки зору викидів CO2. Це є об’єктивна реальність і кожне обладнання має логічну межу морального та фізичного зношення та межу своєї конкурентоздатності. Більш того не розв'язане питання з джерелом фінансування на 4 млрд євро на НПСВ, за даними експертів. Ці інвестиції у будь-якому разі не змінять фактичні викиди CO2. Більш оптимальним або радикальним розв'язанням цієї проблеми я вважаю фізичну заміну існуючої вугільної генерації на сучасну напівпікову генерацію на природному газі в тих обсягах, яких потребує енергосистема, та відповідні плани збільшення частки ВДЕ. Сучасні електростанції комбінованого циклу забезпечують виконання вимог НПСВ без додаткових засад.
Не потрібно забувати про необхідність модернізації або будівництва біомасових ТЕЦ для середніх міст, комбінованого циклу для великих, та їх позитивну участь в режимах роботи енергосистеми. Необхідні бюджети та терміни виконання НПСВ не дуже відрізняються від вартості будівництва нових потужностей.
Собівартість МВт-год для електростанцій відкритого циклу незалежно від обраної технології досить висока, а в деяких випадках ще й супроводжується більшими викидами NOх, неспалених вуглеводнів тощо. Покриття вечірнього максимуму навантажень в Україні та інші задачі оперативного маневрування можуть ефективно вирішуватись сучасною новою напівпіковою генерацією, достатньо маневреною, а собівартість електроенергії дозволяє такій генерації бути більш конкурентною в ринку без субсидій. Чого не вистачає для будівництва таких нових станцій? На мою думку, це довгострокові контракти РРА (Power Purchasing Agreement).
Весь світ рухається в напрямку ВДЕ. Це вже цивілізаційний вибір. Його зупинити неможливо і не має сенсу, бо це правильний вектор розвитку. Але що відбувається в енергосистемах або в регіонах з технічної точки зору, коли суттєво збільшується частка ВДЕ? Мережа стає менш стабільною, зникає інерційність, яка в традиційній енергетиці забезпечувалась потужними генераторами. І про це особливо ніхто не замислювався. Натомість зараз в системах з великою часткою ВДЕ кожне значне збурення, коротке замикання в лінії або перехідні процеси стають більш ризикованими, бо більш складно підтримувати рівень напруги та частоти. Частота без необхідної інерції в мережі може змінюватись настільки стрімко, що перетинає межу, коли вже спрацьовує протиаварійна автоматика по відключенню споживачів, що є негативним для споживачів, операторів та генеруючих компаній. Ці процеси відбуваються за секунди, тому в чистому вигляді «пікери» не знімають цей ризик в системах з великою часткою ВДЕ, куди ми всі рухаємось. Мова йде здебільшого про резерви підтримки частоти після збурення. В цій ситуації можуть допомогти системи акумулювання електричної енергії саме нормованого резерву підтримання частоти. А з іншого боку, з боку мережі, мережі технології FACTS (гнучкі системи передачі змінного струму).
З метою переносу електроенергії у великих обсягах в рамках доби намагатись в Україні конкурувати за допомогою акумуляторів з існуючими ГАЕС, на мою думку, не має сенсу, принаймні зараз. Краще дивитись в бік гібридних електростанцій, щоб зменшувати збурення з боку сонячних та вітрових, для покращення прогнозу генерації з ВДЕ, або покращувати режими роботи традиційної генерації в таких гібридних схемах.
Крім того, якщо є очікування у водневій енергетиці, то особисто я бачу можливість використання ПЕМ електролізерів, здебільшого як потужних керованих споживачів, які можуть за секунди за командою диспетчера змінювати навантаження в широкому діапазоні та брати участь в ринку допоміжних послуг. Але весь цикл акумулювання електроенергії за допомогою водню Power-to-Gas-to-Power для мети балансування наразі не є економічно обґрунтованим, щонайменше на сьогодні. Краще розглядати водень все-таки як джерело декарбонізації в різних технологіях, де перехід на чисту електроенергію не може бути вирішений більш легким чином. Водень це все ж таки перспективи майбутнього.
В Україні треба терміново розв'язувати нагальні питання та сфокусуватись на темі збалансованого розвитку енергетичної системи на ринкових засадах та збільшувати частку ВДЕ».
Вадим Уткін, менеджер з інновацій ДТЕК, лідер напрямку «Зберігання енергії»
«Системы хранения энергии - хороший инструмент, полезный, только если есть возможность, что-то им делать. Эти инструменты - это и батареи, и турбины, и ГПА. Проблема в том, что по большому счету в текущем дизайне рынка энергии Украины ими особо делать нечего.
Что нужно делать, чтобы появилось место для этих замечательных инструментов? Я неоднократно слышу тезис о том, что батареи должны заниматься переносом энергии. Батареи не должны заниматься переносом энергии в том плане, в котором мы его понимаем (это 4 часа и больше), потому что рынок не вознаграждает самую главную особенность батарей. Самая главная особенность батарей - их сверхсветовая скорость набора мощности и разгрузки. И если говорить про то, как могут такие системы накопления вообще выжить или будут жить, я думаю, что у нас нет какого-то особенного пути. Мы просто должны смотреть на то, что происходило на рынках других стран и понимать, что это наша история только с пятилетней задержкой.
Текущее законодательство и текущая оплата такого рода резервов никак не стимулирует вообще никого выходить на этот рынок. Резерв поддержания частоты (РПЧ) оплачивается так же как и автоматический резерв возобновления частоты. РПЧ хронически не докупается Системным оператором с момента создания нашего нового рынка в июле 2019 года. Ни разу на моей памяти не было куплено 100% такого рода резерва. Я считаю, что если Системный оператор считает, что такой резерв необходим для безопасного функционирования нашей системы, то Регулятор должен установить дифференцированную оплату за РПЧ, РВЧ и за ручные резервы. Не нужно баяться, что стоимость вспомогательных услуг резко вырастет.
Когда этот рынок для батарей, он не большой по объёму для Украины, он 119 мВт всего, когда этот рынок выестся, на нем не будет экономически интересно участвовать батареям. Для этого есть другие рынки, в первую очередь это балансирующий рынок. Балансирующий рынок - это традиционный рынок для батарей.
Если мы хотим получить здесь взрывной рост систем накопления энергии или других новых ресурсных объектов в энергосистеме, я считаю, нужно обеспечить более легкий доступ не только большим традиционным компаниям генерирующим на рынок вспомогательных услуг, но также и частным небольшим компаниям. Основная сложность в минимальном размере мощности, которую вы можете выставлять для того, чтобы стать участником рынка вспомогательных услуг. Второе, нужно значительно упростить доступ на рынок вспомогательных услуг через упрощение процедур сертификации, испытаний и т. д. И тогда у нас появятся компании, в том числе и частные, которые с удовольствием будут строить и системы накопления энергии, и пикеры, и полупикеры».
Віталій Николаєнко, СЕО компанії Voltage Group
«Впровадження систем накопичення в об’єднану енергетичну систему - це важлива тема для дискусії, адже всі передумови, політичні, технічні контексти, світові тренди говорять про необхідність морально заміщувати технологічно застарілу теплову генерацію чистою енергією. Замість теплових блоків маємо отримати чисту енергію від вітрових і фотоелектричних станцій.
Одним зі стримуючих факторів масштабного впровадження таких проєктів є погана прогнозованість сонця і вітру. Відповідно повинні бути інструменти диспетчера, за допомогою яких він буде забезпечувати балансування системи. Такими сучасними інструментами є акумулюючі системи накопичення електроенергії – це батареї Energy storage system. Сьогодні ми не можемо використовувати ті наявні потужності ВДЕ, які вже збудовані, тобто замість впровадження швидкоманевреної газової генерації і Energy storage ми по команді диспетчера відключаємо або обмежуємо існуючі фотоелектричні й вітрові електростанції.
Можливо хтось із сьогоднішніх учасників має відповідь на питання, чому не приймається закон, який пов'язаний з впровадженням і розвитком систем накопичення електроенергії, чи хтось свідомо саботує такий напрямок. Ми ж повинні принаймні ідентифікувати цей елемент в системі.
Чим є сьогоднішня система накопичення: це споживач, яким вона є в якомусь режимі роботи, чи це генератор? Ми як мінімум повинні прийняти закон, а далі вже створювати подальші умови.
Я переконаний, що ключем до енергетичної незалежності України є саме системи накопичення електроенергії. Мені здається, що ми так захопилися генерацією, що в нас не залишилось достатньо часу і уваги для того, аби допрацювати технології саме систем накопичення, які сьогодні коштують ще дорого і не мають достатніх характеристик, яких нам би хотілось. Я маю на увазі, що розвиток генерації суттєво випереджає розвиток технологій накопичення. Тепер всі переконалися, що подальше впровадження нових об’єктів ВДЕ практично неможливо без достатніх балансуючих потужностей, якими і є системи накопичення. Але я сподіваюсь, що найближчим часом на ринку з’являться допрацьовані й нові технічні рішення таких систем, які будуть з достатніми вже характеристиками й матимуть розумну окупність для того, аби був стимул в інвестора впроваджувати такі проєкти».
Андрій Максимець, генеральний директор ТОВ «Фенікс Контакт»
«В першу чергу для нас необхідно розуміти, як буде сконфігурований ринок електроенергії як з боку генерації, так і з боку постачання і дистрибуції електроенергії. Ми також готові певним чином долучатися до розробки перспективних моделей ринку електроенергії й систем збереження електроенергії як з акумуляторами, так і з системами "Power-to-gas-to-power" можемо брати участь і можемо підтримувати і споживачів, і генерацію.
Той факт, що ця дискусія відбувається і тема розвивається, означає, що є в нас певна ідентифікація того, що необхідно починати створювати системи підтримки й гарантування безперервного живлення і балансування енергосистеми.
Для нас буде надзвичайно важливим і корисним, з нашої точки зору, це надасть найбільш оптимального розвитку ринку. Це висока конкуренція. Чим більше учасників, чим більше вендорів чи системних інтеграторів братимуть участь в ринку, тим збалансованішим буде сам ринок, тим більш збалансованою буде енергосистема. Ринок сам вирішить, які технології є найбільш сучасними, найбільш окупними, найбільш стабільними та найбільш ефективними. В першу чергу давайте приймемо законодавчу базу, яка не буде вказувати, хто що має використовувати на ринку, а потім принаймні буде встановлювати прозорі, стабільні та передбачувані правила гри».
Олександр Альохін, старший менеджер з рішень ТОВ «ХУАВЕЙ УКРАЇНА»
«Будучи представником виробника сонячних інверторів, ми спілкуємося як з виробниками електроенергії з ВДЄ, так і з багатьма учасниками ринку. Дійсно, останнім часом дуже багато інформації про обмеження сонячних електростанцій від «Укренерго». Таким чином обмежена сонячна електростанція знижує свій коефіцієнт використання встановленої потужності, та перетворення первинної енергії фактично пропадає. Системи накопичення можуть стати тією ланкою, яка не дасть пропасти первинній енергії.
Основною технологією на найближче п'ятиріччя будуть літій-іонні системи накопичення. Для України це будуть системи накопичення, приєднані по стороні змінного струму. Фактично це буде реконструкцією існуючих встановлених вітрових та сонячних станцій для забезпечення або ж для підтримання резерву частоти. Сподіваюся, що нові встановлені потужності будуть приєднані по стороні постійного струму. Це буде значно покращена ефективність, і не буде втрачатись енергія при подвійних та потрійних перетвореннях з постійного струму в змінний.
Не слід також забувати про системи накопичення комплекційного використання невеликих потужностей. На скільки це актуально в Україні, важко сказати, тому що волатильність ринку низька і різниця між низькою вартістю електроенергії і високою не є значною.
Дійсно, питання законодавства максимально важливе. На мою думку, технологія систем накопичення достатньо важлива. Ми чикаємо на законодавство і на можливість будівництва».
Євген Косарєв, к.т.н., інженер-проєктувальник EDS Project
«Альтернативна енергетика, ВДЕ зараз на піку популярності і вони на території України дуже стрімко розвиваються за останні роки й займають вагомий сектор в загальній частці генерації. Також відомо, що впровадження вітрових та сонячних електростанцій вносить дисбаланс в енергосистему України, тому існують певні виклики, які потрібно усунути для подальшого розвитку і впровадження СЕС та ВЕС. Ці виклики можна розділити на дві категорії: це проблеми безпосередньо самих генераторів ВДЕ та проблема енергетичної інфраструктури. Для подолання даних викликів потрібно розвивати нові сегменти генерації, використовувати сучасні прогнозувальні комплекси та високоманеврені накопичувачі для забезпечення маневрування потужностями в інфраструктурі електроенергетики.
Є дуже багато переваг в застосуванні накопичувачів енергії. Для певних типів завдань нам потрібні певні типи накопичувачів. Також потрібно розділяти накопичувачі на певні категорії відповідно до часових параметрів, це дозволить краще забезпечити виконання покладених на них функцій. Відомо, що гідроакумулюючі електростанції впроваджені вже досить давно і вони в усьому світі мають найпоширеніше застосування.
Для впровадження систем накопичувачів обов’язково необхідне стимулювання. Але, на жаль, в Україні зараз немає жодних стимулів для впровадження накопичувачів енергії. Використання накопичувачів - це наше майбутнє, це дозволить розвинути нашу енергетичну мережу та вивести її на новий рівень».
Олег Кардашев, керівник відділу маркетингу промислового призначення ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»
«Зоря»-«Машпроект» предлагает свои варианты создания маневровых мощностей. В базовой энергетике у нас уже есть большой опыт. В чем мы видим преимущество и целесообразность применения нашей техники в энергетике Украины? «Зеленая» энергетика - это очень перспективное развитие, однако в ней есть непрогнозированность и зависимость от погодных условий, поэтому для балансирования этих мощностей мы готовы предложить свое решение в виде блочно-модульных электростанций маневровых, пиковых, которые могут быстро запуститься, сгладить пик потребления. Если потребление снижается, мы можем остановиться, можем продолжать работу на подзарядку накопителей. И такие проекты у нас уже разрабатываются. Затраты на капитальное строительство в таком случае минимальны.
Наши двигатели на сегодня работают с содержанием водорода в природном газе до 30%. Мы готовы поставлять блочные электростанции с высокой степенью манёвренности, чтобы балансировать мощности, в том числе и «зеленой» энергетики. Мы всячески будем поддерживать любые позитивные шаги в балансирующих мощностях».
Іван Григорук, віцепрезидент Energy Club
«Сьогодні маємо жвавий інтерес до систем накопичення і регулювання електроенергії у нас в Україні вже як факт. Це завдяки стрімкому розвитку ВДЕ, який вплинув на структуру балансу потужностей і потребував модернізації електромереж та старого обладнання. Разом з тим гостро стоїть питання стосовно розвитку нових чи реконструкції існуючих маневрових потужностей, а також впровадження систем прогнозування виробітку, систем накопичення електроенергії, новітніх рішень з релейного захисту і автоматики, телемеханіки, що відіграє на сьогодні важливу роль в надійності роботи та подальшому стабільному розвитку ОЕС України. Дійсно, це стосується і регулювання балансу потужностей, і частотного регулювання, а також важливими є заходи з управління власним споживанням енергосистеми, так зване управління попитом.
Наступна теза щодо впровадження систем накопичення енергії (СНЕ). Незалежно від їх виду чи виробника, найбільш важливими є вимоги до самих режимів роботи СНЕ в нових умовах роботи ОЕС, а також до їх систем автоматизованого управління, релейного захисту, системи охолодження та пожежної безпеки тощо, які повинні виконуватись на основі відповідних розрахунків під час проєктування і до вводу в експлуатацію».
Більше - у блозі Івана Григорука.
