Глава EDS Engineering Ілля Чабан

У найближчі 10 років альтернативна енергетика буде стійко розвиватися

13.10.20
Energy Club продовжує знайомити вас з провідними фахівцями та експертами української енергетики. Сьогодні ми зустрілися з директором EDS Engineering Іллею Чабаном. Центральна тема нашої бесіди — ситуація в українській сфері відновлюваної енергетики. Чи допомогло галузі прийняття закону, як розвивається сонячна і вітрова генерація в країні, а також які значущі проєкти компанії реалізовані — всі відповіді в нашому інтерв'ю.
Ілля, почнімо з головного, що відбувається в галузі відновлюваної енергетики країни?
— Ви знаєте, ситуація взагалі була патова, але з серпня у нас почався хоч якийсь рух в галузі. Не глобальний, але, принаймні, в нашій компанії з'явилися замовлення на будівництво. У інвесторів, які вже були в фазі будівництва, з'явилися конкретні плани на введення об'єктів в експлуатацію, тому вітрова генерація буде розвиватися і відкривати електроустановки до кінця наступного року. Сонячна генерація — тут деякі гравці намагаються встигнути запустити проєкти до кінця жовтня цього року. Хоча є об'єкти, які вони планують ввести до кінця березня наступного року. Їх небагато, але вони є. І, в принципі, що далі «із сонцем» - ясності немає. Це те, що відбувається на цей момент. До того ж на розвиток ринку сильно впливають неповні платежі. Навіть після підписання закону на основі Меморандуму — платежі далеко не 100%, тому роблю висновок — стало краще, але, на жаль, не так, як хотілося б.
Скажу більше, за оцінкою експертів, рівень платежів в цій сфері до серпня — не більше 5-7%. Скажіть, що потрібно зробити, щоб оздоровити сферу «зеленої» генерації?
— Я думаю, що допомогло б ухвалення програми, яка б гарантувала фінансування розвитку «зеленої» енергетики. У цій програмі можна не лише прописати джерела фінансування, а й пріоритети для держави — як ми будемо розвивати галузь відновлюваної енергетики, з перспективою, що в наступному десятилітті будуть виводитися з експлуатації блоки атомної й теплової генерації. Нам потрібно вирішити, де розміщувати нові джерела генерації, які замінять традиційну. Такий документ допоміг би рухатися в більш конкретних рамках і планувати діяльність гравців галузі, бізнес та інвестиції. І повірте, якщо це державна програма з розвитку «зеленої» енергетики, то повинні бути визначені й засоби поза цього ринку, які будуть спрямовані на підтримку і розвиток «зеленої» галузі...
Крім програми, з'явилася пропозиція дозволити «зеленій» генерації укладати прямі договори на продаж електрики зі споживачами. Ви як до цього ставитеся?
— Це дуже хороший варіант. Єдине, я просто не впевнений, що всі гравці сьогоднішнього «зеленого» ринку захочуть перейти на цю модель, але точно буде дуже багато охочих побудувати нову генерацію прямо в центрах споживання і безпосередньо вести взаєморозрахунки зі споживачем. Вважаю цю пропозицію правильною! Вона не суперечить світовій тенденції розвитку «зеленої» генерації розвинених країн як з технічного, так і з фінансового боку.
А чому дотепер не запущені «зелені» аукціони? Навіть є думки, що вони відбудуться не раніше 2021 року.
— Чесно кажучи, не знаю, в чому тут проблема. Можливо, поки уряд або профільне міністерство не визначилося зі стратегією розвитку даного напрямку. А, може, йде формування такої позиції або її узгодження. Видно, що регулятор не знає, чого він хоче — і відповідно не сформовані вимоги, лоти... Я думаю, фінансова невизначеність країни, і особливо в енергетиці, дуже сильно впливає на організацію цих аукціонів. Можливо, є позиція все пригальмувати до кращих часів, поки у держави не з'явиться коштів на підтримку галузі.
Ілля, скажіть, Ви говорили про програму розвитку «зеленої» генерації, але це документ на майбутнє. А що зараз регулює галузь? Як зрозуміти, яка стратегія цього або наступного року?
— У нас є Закон про альтернативні джерела енергії від 2003 року, є певні програми розвитку, але за їх дотриманням ніхто не стежить. Ось, спочатку визначили, скільки потрібно побудувати СЕС і ВЕС, а в підсумку сонячної генерації побудували більше, а вітрової — менше, тобто програма залишилася на папері, ніхто не стежив за імплементацією її положень на етапі видачі технічних умов. Стратегія — до кінця березня 2021 року будівництво по pre-PPA проєктам — згідно останніх змін законодавства під зменшений тариф до березня. А далі залишаться мегаватні проєкти й те, що буде розігруватися за квотою на аукціонах, тобто тариф, який буде після аукціонів. На жаль, у нас поки немає розуміння, як це буде і з яким тарифом. Думаю, все буде залежати від аукціону, яка там буде стартова ціна, наскільки вона буде знижуватися, якими будуть квоти… Якщо тариф буде економічно виправданий, то проєкти підуть. Може, не 250 МВт, але я знаю кілька проєктів під 100 МВт. Вони поки не будуються, а готується їх проєктування. Тут все просто: якщо будуть умови, то вони підуть, не буде умов — не підуть.
Допоможіть розібратися, чому в Україні немає проєктів плавучих СЕС або глибоководних вітрових ферм?
— Моя точка зору: морські вітрогенератори й сонячні станції на поверхнях води — це, як правило, західноєвропейські проєкти. Зараз до цих країн приєднується Китай і США. Будівництво це дорожче в плані початкових капітальних витрат. Й інвестор йде будувати, тому що немає вільних ділянок землі. Країни Західної Європи — це густонаселені райони, там високі як вартість оренди землі, землекористування, так і вимоги місцевих громад. Вони суттєво впливають на вартість будівництва, тому, як вихід із ситуації, вони використовують морський шельф. Поки в Україні цей ринок не так розвинений, і щільність населення не така, так що будуватимуть на землі, тому що це істотно дешевше. Я думаю, все тут регулюється ринком. Коли будуть зайняті основні майданчики вітрових районів і поля на узбережжі, підуть в море, навіть не дивлячись на те, що це дорожче з точки зору будівництва.
Яке майбутнє розподіленої генерації в країні?
— Я думаю, тут все залежить від енергетичної грамотності населення і вартості електроенергії для побутових споживачів. Якщо тут будуть позитивні зміни, то розподілена генерація буде розвиватися активніше. Зараз вона стимулюється тільки «зеленим» тарифом. Але якщо почнуть підвищувати вартість електроенергії для населення, то, на мій погляд, це буде питання найближчої перспективи. І я думаю, що не на жаль, а на щастя. Раз ми вже розвиваємо ринок, то тариф повинен бути економічно обґрунтованим. Установка сонячних панелей, особливо в приватних домогосподарствах (і не тільки, наприклад, ОСББ — на дахах) - це стане виходом, іншими словами, економічно обґрунтованим вкладенням для економії платежів за електроенергію.
А якої потужності електроустановка для побутової СЕС підійде?
— Зараз у нас до 36 кВт — потужність для побутової СЕС. Я вважаю, це цілком нормальна потужність, більше її робити не потрібно. На дахах і навісах можна розмістити не так вже й багато панелей. У нас, на жаль, люди забудовують навіть городи в гонитві за виплатами по «зеленому» тарифу. Моя думка, оптимально — це сонячні станції 10-30 кВт потужності в залежності від розміру ділянки й кількості енергоспоживання на ній.
Ілля, наскільки потужні вітрогенератори безпечні для людей? Вони ж створюють сильний шум...
— Я відвідував багато вітрових парків, що працюють і в Україні, і в Європі. Безумовно, їх не потрібно ставити поруч з будинком. Я маю на увазі великі вітрові установки по 3 МВт. Річ у тім, що на відстані навіть менше кілометра ніякого шуму від них уже не чути. Плюс є вже і технологічні рішення. Ми зараз працюємо над проєктом в Мелітопольському районі, там будуть встановлювати лопаті зі зменшеним шумовим «забрудненням». Спеціальна конструкція лопатей передбачає зниження шуму. Шкідливих речовин ВЕС в процесі експлуатації не виділяють. Не забувайте — велике, красиве, дороге технічне спорудження завжди прикрашає місцевість. І я не бачу ніяких проблем з екологією або безпекою експлуатації вітрогенераторних установок.
Як Ви вважаєте, чому розвиток відновлюваної енергетики в основному відбувається на півдні й сході країни? Чи не занадто все хаотично розвивається?
— Не згоден. «Зелена» генерація розвивається в усіх частинах країни. Що стосується півдня і сходу, а особливо сходу — це промислові райони. І щільність населення тут значно більше, тому немає нічого поганого в тому, що десь більше генерації, а десь менше. Тут потрібно виходити з точки зору мереж і їх завантаження, а також центрів споживання... Все-таки НЕК «Укренерго», я думаю, зараз вже зрозуміло свою помилку першого періоду цього бурхливого розвитку. І зараз вони вже дуже ретельно вивчають, де можна дати точку підключення — особливо великим вітряним паркам або сонячним паркам. Вони аналізують завантаження своїх мереж і оптимальність наявності цієї генерації в районі, але хаотичність, безумовно, присутня. У попередньому періоді вона була захмарна, тому що було багато чинників: слабкий регулятор, лобізм... Коли вкладаються великі гроші, то включається багато інструментів впливу, тому маємо те, що маємо. Це все можна впорядкувати, якщо дати технічним фахівцям можливість бути почутими. Повірте, порядок в цьому плані швидко наведемо.
А як здійснюється балансування «зеленої» генерації?
— Крім традиційних балансують станцій у нас є гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції, які включаються в піки. Також, безумовно, і storage-системи. Зараз вже вийшли вимоги до всіх операторів з виконання ступеня зменшення генерації. Навіть вводяться автоматичні системи, які намагаються нав'язувати генеруючим підприємствам. Там фіксується, що по команді диспетчера вони повинні поступово зменшувати свою генерацію, якщо немає споживання електроенергії й немає можливості її перенаправити. До того ж питання балансування стане актуальним під час синхронізації української енергомережі до європейської, а там вимоги більш жорсткі по небалансам, перетокам і по частоті. І вона не буде нас так згладжувати, як зараз, поки ми приєднані до систем сусідніх країн.
Так що — майбутнє за системами накопичення енергії?
— І не тільки... Ось, наприклад, перехід не електромобілі — чому б і ні? Це ще й велика кількість споживачів, які будуть заряджатися вночі.
Як Ви оцінюєте прийнятий закон 810-IX? Вдалося подолати кризу в галузі?
— Я оцінюю його позитивно, він ввів хоч якісь правила гри. Де-факто старі правила скасували — на ринку ніхто нікому ні за що не платив. І якщо платежі підуть в повному обсязі й буде виплачена заборгованість за попередній період — це, принаймні, вихід з кризи...
А якщо все закінчиться колосальною кількістю позовів?
— Я думаю, що величезної кількості позовів не буде, більшість же учасників ринку підписали Меморандум — тим самим погодилися на його умови. У тому числі й відомі мені інвестори. Звичайно, не дуже етично заганяти їх в ситуацію, коли у них немає коштів, щоб виплатити зарплату. І під тиском вони все підписали. Я бачив станції, де навіть траву не косили, тому що не було на це коштів. В нашій державі нічому не дивуєшся — можливо все. Принаймні, я дивлюся, що рівень платежів за серпень досяг 80%, відбулося авансування за вересень. Ну, хоча б так. Суди, звичайно, будуть, але я не думаю, що позови будуть мати лавиноподібний характер.
Ілля, а як на практиці будуть стягуватися штрафи за небаланси?
— Якщо просто: ви повинні сьогодні сказати, скільки виробите завтра електроенергії, тобто враховувати прогноз погоди, а для цього певний софт вже пропонується на ринку. Основне тут — правильно спрогнозувати свою генерацію на завтрашній день. Наприклад, потрібно увечері поінформувати диспетчера, що завтра ми плануємо виробити, ну, скажімо, 1000 кВт/год. І якщо ви робите більше, ніж 1000 кВт/год на наступний день, то вам заплатять тільки за цю тисячу. Якщо ви виробите 900 кВт/год, а сказали, що буде 1000 кВт/год — то за ці 100 КВт/год вам, по-перше, не заплатять, а по-друге, ви ще за них штраф заплатите. Насправді є вже софт-рішення, ми їх зараз тестуємо. Є ще проблемні питання — бувають досить серйозні розбіжності в прогнозі й у факті погоди. Ми звертаємося до виробника софту, спільно намагаємося його доопрацювати.
Якими проєктами компанії Ви особисто як технічний директор пишаєтеся?
— Минулого року ми закінчили два проєкти з міжнародними компаніями в Україні у сфері вітрової генерації. Вони насправді були наймасштабнішими. Перший — це будівництво вітропарку «Сиваш» зі скандинавським інвестором NBT. Наша зона відповідальності — кабельні лінії між вітрогенераторами, тобто ми відповідали за весь комплекс робіт по прокладці, підключенню і випробуванню кабельних ліній. Другий проєкт — будівництво високовольтної електричної підстанції «Надеждине» 330/35 кВ на максимальну потужність 500 МВт. Територіально об'єкт розташований в Запорізькій області — поруч з Мелітополем. Група EDS тут була підрядником з виконання повного комплексу будівельних робіт по підстанції 330/35 кВ для першої черги вітропарку на потужність 100 МВт. Підстанція високої напруги покликана забезпечити видачу потужності в мережі НЕК «Укренерго» Запорізької ВЕС, що будується. Замовником і генеральним підрядником проєкту виступає наш партнер Electrum, а інвестором — український підрозділ міжнародної компанії EuroCape. Для нашої компанії це перша електрична підстанція, зведена «з нуля». Ми пишаємося, що у нас все вийшло. Ми під цей проєкт розвинули в компанії цілий будівельний напрямок, довелося збільшити штат налагоджувачів, а також навчити наших фахівців новим пристроям релейного захисту. Їздили й в Польщу, і в Києві проходили навчання. Це досить складний об'єкт. Підстанції такого класу у нас експлуатує тільки НЕК «Укренерго». Це буде одна з небагатьох абонентських підстанцій такого класу.
Ілля, скажіть, а як ви використовуєте інноваційні рішення? Чи є приклад їх реалізації у вашій роботі?
— Ми постійно вдосконалюємо процес виконання наших робіт. Ось, наприклад, навчилися дуже швидко будувати сонячні станції. У нас був челленж — нещодавно ми зробили 7 МВт за один місяць. Повірте, було непросто — майже цілодобова робота! Спочатку підготували розклад, хто і чим займається, в який день, коли й скільки машин бетону надходить. Весь процес повністю опрацювали з нашими партнерами, замовниками й організували логістику. Ми намагалися встигнути до 1 серпня — і, знаєте, все вийшло! Вважаю, це і є реалізована на практиці інновація в управлінні будівництвом. Також серед впроваджень продуктивних рішень у нас є власні розробки для сонячних станцій у сфері дистанційного керування і моніторингу їх стану.
Як ви це реалізували?
— Наші розробники написали софт. На своєму виробництві EDS Power ми підготували стенд і пропонуємо замовнику готове рішення по установці на їх станції такого рішення. Як результат — вони у віддаленому режимі можуть управляти, моніторити, тобто бачити, що працює, а що ні. Там є спеціальні маркери, які сигналізують, що десь, наприклад, недостатня генерація. Це smart-рішення для новостворених сонячних станцій. Розумієте, все одно замовникам доводиться зараз вкладати кошти в ці рішення, бо приходять нові вимоги від «Укренерго» і операторів системи розподілу (обленерго) за передачу їм цієї інформації, чому б не користуватися нею в більш розширеному функціоналі для управління своїх станцій? В цілому це значно зменшує витрати. Сьогодні важко знайти висококваліфікованого фахівця, енергетика, якщо у вас станція в якомусь віддаленому районі. І ми для замовника, у якого понад 10 станцій, побудували диспетчерський пункт. На цьому об'єкті на монітори виводиться технічний стан всіх станцій. У виробничому процесі залучена тільки одна аварійна бригада і зміна диспетчерів для контролю станції.
Ілля, як ви підбираєте персонал, чи є в компанії мотиваційні програми? Як навчаєте фахівців?
— Ми вже багато років на ринку — в цьому році розміняли другий десяток. У компанії створена певна корпоративна культура — культура досягнень. Ми відразу бачимо — чи буде фахівець рости й розвиватися у нас, або йому не підходить такий темп. В принципі, вже за перший місяць все можна визначити. Ми, безумовно, постійно працюємо над підвищенням кваліфікації наших фахівців. Я маю на увазі й зовнішнє навчання, наприклад, з релейного захисту, SCADA-систем. Також нам допомагають наші постачальники в цьому процесі — проводять навчальні семінари для проєктувальників і для будівельників. Ми впровадили в компанії систему проєктного управління — допомогла київська компанія PRO PM - менеджери проєктів пройшли там навчання. Ми впровадили Microsoft Project у себе на підприємстві, за допомогою якого ведемо і відстежуємо ситуацію й управляємо проєктами. Це навчання дуже багато дало хлопцям. Наші фахівці розширили кругозір, а також познайомилися з новими підходами в управлінні будівельних проєктів. Звичайно ж, не останню роль відіграє і мотивація. Всі досягнення заохочуються фінансово.
У мене останнє запитання. Ілля, на Ваш погляд, що буде через 5-10 років у сфері української енергетики?
— Я вважаю, що буде зростання. Ми як країна будемо слідувати світовим тенденціям. Повірте, це неминуче. Хочемо ми цього чи ні, але майбутнє настане. І якщо провідні автоконцерни не випускатимуть автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, то ми будемо їздити на електромобілях. Те ж саме з енергетикою. Наша атомна енергетика з кожним роком старіє. Новий атомний блок — це порівняно дешева експлуатація, але величезні капітальні витрати, і замінити його буде дешевше альтернативними джерелами енергії. Я думаю, що в найближчі 10 років альтернативна енергетика буде стійко розвиватися. Може, не побачимо таких великих ривків, як кілька років тому, але розвиток однозначно буде.