Чернігівобленерго» одним із перших в Україні ризикнуло провести реорганізацію, в тому числі й диспетчерських пунктів…

— На мою думку, і не тільки мою, але і багатьох експертів, модель енергоринку була обрана правильно. Вона не є унікальною, практично давно впроваджена в більшості європейських країн і сьогодні це одна з типових сучасних моделей роботи енергоринку. Вона замінила попередню, застарілу модель, так званого «єдиного пулу», яка свого часу функціонувала і завершила роботу у Великобританії у 1989 році. І після цього, щоб мінімізувати монополізацію ринку була запроваджена саме ця модель. Однак підхід і темпи проведення лібералізації електроенергетики в різних країнах значно відрізняються між собою. За досвідом країн ЄС, лібералізація ринку відбувається протягом 5–10 років. В Україні пройшло лише три роки з дати прийняття закону «Про ринок електричної енергії» та впровадження реформ для лібералізації ринку. Станом на сьогодні в Україні ще досить мало сегментів ринку електроенергії відійшло від монопольного стану. Втім, ринок в цілому, сама його структура, закони та підзаконні акти, які приймалися — повністю відповідають вимогам директив ЄС та міжнародним зобов'язанням. Але сама реалізація в Україні, на жаль, не настільки досконала, як хотілося б. Наприклад, ще й досі жоден з сегментів ринків: двосторонніх договорів, «на добу наперед», на внутрішньодобовому ринку, на балансуючому є певні проблеми, які не дозволяють сказати, що ринок працює відповідно до, навіть, прийнятих в Україні законів.

Я особисто був прихильником того, щоб цей ринок впроваджувати в тому стані, в якому він знаходився на 1 липня 2019 року, тому що відтягувати, в принципі не було куди, і багато експертів наголошували, що ми не готові, що до запуску треба було усунути три основні проблеми української енергетики: борги, перехресне субсидування і надмірну концентрацію в генерації. Воно дійсно так і було і є, ми не були повністю готові, але що таке поняття «повна готовність»? На мою думку, ми й зараз, і ще кілька років не будемо повністю готові до конкуренції на різних сегментах ринку: вільного ціноутворення, вільної конкуренції й вільного вибору постачальника електроенергії.

Ті кроки, які ми вживали після 1 липня 2019 року їх треба було робити набагато раніше і швидше. Як оператор системи розподілу електроенергії, ми вступали в ринок абсолютно не підготовлені в частині запуску централізованої платформи комерційного обліку Datahub щодо контролю за постачальниками й операторами системи розподілу електроенергії. Але вже пройшло майже 1,5 роки й ситуація з тим же Datahub до сьогодні фактично не змінилася.

— Якщо раніше про це періодично згадували, то останнім часом все менше і менше розмов на цю тему ведеться. На мою думку, швидше за все, це настане тоді, коли відкриється ринок для постачальників в частині торгівлі електричною енергією для населення.

— Напевно, ДП «Гарантований покупець» та «Укренерго». Оскільки вони не виконують свої функції, а тільки накопичують борги. Це питання меншою мірою стосується розподілу електричної енергії, а більше має відношення до її постачання та генерації. Є велика пропозиція і дуже низький попит. Ключовим фактором, що викликає поточний надлишок електроенергії, є істотне збільшення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), оскільки графік їх виробництва залишається недостатньо прогнозованим. За рахунок цього виникає ситуація, коли на ринку багато пропозицій від генеруючих компаній, а споживати електроенергію немає кому. В Україні падіння попиту на електроенергію спричинено зменшенням обсягу промислового виробництва, викликаного переважно COVID-19, найбільші споживачі електроенергії — це промислові підприємства. Крім того, позначилася тепла зима, не було такого попиту на електроенергію як раніше, і зараз відносно тепла погода. Фактично вартість електроенергії є набагато нижчою чим така, з якою генерація мала б працювати беззбитково.

У 2020 році ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед» досягала мінімуму — менше ніж 1300 гривні за МВт·год, що нижче собівартості виробництва електроенергії для більшості видів генерації. Отже, у «Гарантованого покупця» не вистачає коштів (які він отримує від продажу електроенергії на організованих сегментах ринку) для виконання своїх договірних зобов'язань перед виробниками ВДЕ.

І це, звичайно, не є виправданням для генерації, оскільки у світі, якщо ти не виробляєш електроенергію по цій ціні, яка зараз конкурентна на ринку, ти повинен зупинити виробництво. Не має такого поняття, як працювати збитково. У нас, на жаль, є таке поняття, і генерація за традиціями старого ринку, продовжує працювати навіть собі в збиток і думає, що в майбутньому їй хтось, щось компенсує. Сьогодні механізму компенсації немає. Якщо вартість виробництва 1 кВт год електроенергії в середньому 1,60 грн, а ціна на ринку «на добу наперед» наразі складає 1,30 грн. Різниця 0,30 коп., яку фактично ніхто не покриває. Ці борги зберігаються в «Гарантованого покупця» та в «Укренерго», а також накопичуються і на генеруючих підприємствах.

— «Зелена генерація», від самого початку є збитковою і дотаційною. Для того, щоб вона розвивалася в країнах приймають спеціальне законодавство, яким дотують зелену генерацію коштом інших виробників, споживачів, є різні механізми дотацій. Але зараз розвинуті країни виходять на такий рівень, що зелену генерацію дотувати не завжди потрібно. В Україні, завдяки прийнятим ще у 2009-2015 роках законам, держава взяла на себе відповідальність, що до 2030 року дотуватиме «зелену генерацію». Високі тарифи спричинили бум у зеленій енергетиці. Це, на мою думку, не зовсім вдале рішення, тому що вартість обладнання дуже різко падає і брати на себе таку відповідальність, що ми будемо доплачувати суттєві кошти, при тому що Україна далеко не багата країна, немає можливості.

— Я б так не сказав. Тут дуже складно говорити безпредметно, експерти говорити можуть різне. Оператори системи розподілу, а також оператор системи передачі працювали в рамках законодавства, яке діяло на той момент. Якщо було можна видавати ці технічні умови, то вони видавали. І припустимо, якщо десь хтось порушував законодавство, то для цього є контролюючі організації та правозахисна система, які б мали перевірити й притягнути до відповідальності таких порушників. Оператор системи передачі та оператори системи розподілу в будь-якому випадку діяли згідно з законом. Якщо ОСР видає технічні умови на потужність приєднання більше ніж 1 МВт, всі технічні умови погоджуються з оператором системи передачі. Оператор системи передачі бачить чи є дефіцит чи профіцит потужності й чи можна приєднувати цю генерацію до конкретної підстанції «Укренерго». На мою думку, це голослівні звинувачення. Принаймні в АТ «Чернігівобленерго» не було неконтрольованої видачі ТУ в частині генерації електроенергії. Що стосується інших операторів системи розподілу, то наполегливо стверджувати не буду.

— Не заборонено жодним законом укладення прямих договорів зі споживачами тому, в принципі, зелена генерація може без проблем все це виконувати. Чи виведе це галузь з кризи?…

— Дійсно «зелена» генерація в Україні перебуває в складному стані внаслідок, як я вже згадував, її стрімкого розвитку. В період 2015-2019 року відбулося суттєве накопичення боргів перед виробниками електричної енергії з відновлювальних джерел, і як виявилося у 2020 році коштів на гарантовані розрахунки з ними не вистачило. Як вихід, прийнятий у 2020 році закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» № 810-IX який зменшує навантаження на державу в частині відповідальності за компенсацію «зелених» тарифів, за рахунок їх зниження на 7,5 -15%. Але наскільки мені відомо, це, також, не сильно розв'язує проблему. Оскільки з моменту прийняття цього закону і до сьогоднішнього дня 100% розрахунки з «зеленою» генерацією не налагоджені. Фактично джерело виплат для генерацій по зеленому тарифу є або тариф «Укренерго», або інші кошти, гранти, кредити. Однак, станом на сьогодні, тариф «Укренерго» не приведений до такого рівня, коли він дозволяє виплачувати кошти «зеленій» генерації, до того ж зовнішніх фінансових надходжень до «Укренерго» немає, щоб розрахуватися повністю з «зеленою» генерацією.

— До 31 грудня 2020 року формуються по системі «витрати плюс» для всіх підприємств розподільчих компаній України. Це достатньо застаріла модель формування тарифів відповідно вона вже віджила своє. Вона передбачає, що дохід підприємства встановлюється регулятором (в Україні – НКРЕКП) як сума дозволених витрат такого підприємства плюс регуляторна норма прибутку. Щодо капітальних витрат, то це здебільшого суми щорічних інвестиційних програм. За таких умов у регулятора і підприємства – оператора системи розподілу діаметрально протилежні інтереси. Про стимули й можливості інвестувати кошти на підтримку своїх мереж та підвищення якості послуг понад затверджену інвестиційну програму взагалі не йдеться. До того ж у 2020 році ми зіткнулися із проблемою, наслідки якої відчуватиме ще довго. Недофінансування інвестицій у нашій галузі – це не просто зниження якості послуг. Певною мірою тут йдеться про безпеку в електроенергетиці країни. Протягом 2020 року були проведені перевірки виконання інвестиційної програми АТ «Чернігівобленерго» за 2019 рік і, на нашу думку, абсолютно незаконно було прийняте рішення про зменшення тарифу на розподіл електричної енергії АТ «Чернігівобленерго», ніби то за невиконання інвестиційної програми. Однак таких фактів не було зафіксовано на момент перевірки, відповідно всі заходи, які були передбачені інвестиційною програмою були виконані, про що був оформлений відповідний акт перевіряючими. В акті чітко простежується, що все обладнання змонтоване, встановлене, функціонує. Але, на жаль, це не було враховано під час перевірки з незрозумілих, надуманих причин було прийнято рішення НКРЕКП про накладення штрафу на АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання 1,7 млн грн, та переглянуто тариф на розподіл електричної енергії шляхом його зміни в бік зменшення на вартість на 63 млн грн. Звичайно, ми не погодилися з таким рішенням і оскаржуємо його в судових органах. І зараз в нас є рішення першої інстанції про те, що постанова НКРЕКП була прийнята несправедливо до нашої компанії. Таке рішення вже позначається на діяльності нашої компанії. При формуванні інвестиційної програми на 2021 рік, ми її зменшуємо на 63 млн грн, фактично на цю суму не будуть виконані певні заходи по відновленню та модернізації електромереж і від цього буде страждати якість та надійність електромереж в Чернігівській області.

Втім покладаємо надію на впровадження в Україні у більшості обленерго нового механізму тарифоутворення, а саме — стимулюючого. Сьогодні є прийняті відповідні постанови НКРЕКП, які дозволяють подавати документи операторам системи розподілу для переходу на новий механізм ціноутворення — модель регулятивної бази активів (РБА). Відповідно, оператор системи розподілу АТ «Чернігівобленерго» завчасно підготував всі документи, щоб перейти на нову, сучаснішу систему формування тарифів і вразі, запровадження РБА — регулювання з 01 січня 2021, працюватиме згідно з цією системою. Система для нас достатньо прогресивна і дозволяє збільшити інвестиційну програму фактично в три рази без суттєвого збільшення тарифів для споживачів.

Що стосується існуючої системи чи достатня вона для нас чи справедлива для споживачів? З точки зору населення, зараз тарифи напевно не справедливі, тому що вони захищені системою так званих покладених соціальних обов'язків (ПСО). Це одна з найбільших проблем, яка призводить до маніпуляцій і викривляє конкуренцію. Станом на сьогодні ціни на електроенергію для населення стримуються спеціально, відповідно це призводить до ще більшого перехресного субсидіювання за рахунок юридичних споживачів. Наразі бізнес платить за населення. Для юридичних споживачів тарифи також не справедливі. Юридичні споживачі, які платять податки, які намагаються експортувати свою продукцію за кордон і за рахунок цього отримувати прибутки й виплачувати заробітну плату своїм працівникам – це «золото» для країни. І на ці «дійні корови» продовжують накидати на спину додатковий тягар, запрягають у віз і вони практично найближчим часом просто перестануть давати нам молоко. І тільки після того, як в Україні фактично буде ліквідована система ПСО, тоді може наступити відкритий та конкурентний ринок. Коли це станеться сказати важко, але тут більше політики ніж економіки. Спочатку ми чекали коли закінчаться одні та другі вибори. Зараз вже наче б то нічого не заважає, але, як мінімум зараз мова йде, не про ліквідацію системи ПСО, а про те, щоб хоча б відмінити нижній блок тарифів для населення 0,90 копійок, а встановити його на рівні 1,68 гривень, не залежно від кількості спожитої електроенергії. За рахунок існуючої системи ПСО фактично доведені до банкрутства державні підприємства «Гарантований покупець», і навіть «Укренерго».

— Це дозволить вирішити ряд проблем, які мають глибоке коріння. Як мінімум – зацікавити власників енергокомпаній інвестувати кошти у розвиток мереж та отримувати, гарантований державою, прибуток. На мою думку, якість енергозабезпечення та обслуговування споживачів суттєво зросте. Якщо говорити про систему «витрати плюс» основним її недоліком є недостатній рівень залучення інвестицій в розвиток мереж, недосконалий механізм встановлення рівня капітальних витрат. У підприємств немає стимулів і можливостей інвестувати кошти в модернізацію електромереж та забезпечувати послуги високої якості. Донині ми, фактично, не займаємося серйозними ремонтами, а є «пожежною» бригадою, яка ліквідовує аварійні осередки. Обсяг фінансування, який виділяється на інвестиційну програму, не достатній сьогодні для модернізації мереж. Якщо в України дія тарифної системи "витрати плюс" продовжиться надалі, про стабільне енергозабезпечення споживачів України й про інвестиції в українську економіку взагалі треба забути. І навпаки, з переходом до стимулюючого регулювання суми щорічних інвестиційних програм зростуть, що дозволить нам залучати інвестиції для оновлення мережевої інфраструктури, забезпечити підприємство ресурсами, необхідними для обслуговування та відновлення мереж.

— На сьогодні вплив розподіленої генерації на розвиток мереж ОСР досить значний. Розподільна генерація передбачає такий режим роботи, коли електрична енергія в різні періоди доби може перетікати в різних напрямках, що зовсім не характерно для існуючої структури розподільних електричних мереж. Зараз модернізація мереж відбувається локально для конкретних генеруючих одиниць, а щоб провести комплексну перебудову, з урахуванням розосередженості генерації, необхідні значні капіталовкладення. Впровадження стимулюючого регулювання, звичайно, сприятиме розвитку розподільних електричних мереж, особливо їх автоматизації й з часом проблема розподіленої генерації буде нівельована.

— На першому етапі, на мою думку — жодного впливу. До моменту повної модернізації наших мереж це навпаки нам може зашкодити. Концепцією "зеленого" енергетичного переходу Україна до 2050 року взяла зобов'язання частку ВДЕ збільшити до 70%, але при цьому її вартість повинна бути збалансована та економічно обґрунтована. На сьогодні ми абсолютно не готові до істотного нарощування відновлювальної генерації. Кожна установка буде лише завдавати шкоди вже існуючої інфраструктурі. Наша задача – суттєво модернізувати електромережі й тільки тоді повертатися до цієї нової екологічної стратегії ЄС «European Green Deal». Можна, звісно, робити це паралельно, однак сьогодні ми абсолютно і до цього не готові. Навіть наявні 150 сонячних батарей, які встановлені в Чернігівській області, нам користі не приносять. Ми видали технічні умови на приєднання без капітальної реконструкції мережі. Виробництво електроенергії не потужними станціями до 50 кВт доцільно в тих місцях, де є її споживання. А де їх встановлюють? Не в центрі міста, і навіть не на околиці, а в депресивних селах. Генерують вдень, а в селі споживають зранку або ввечері.

— ОСР АТ «Чернігівобленерго» зацікавлений у якнайшвидшому впровадженні нових сучасних технологій, направлених на підвищення рівня безпеки, ефективності, надійності та якості електропостачання. Ми максимально відкриті до інноваційних ідей та пропозицій. Одна з них — перший тестовий огляд високовольтних повітряних ліній 10 кВ в Чернігівській області за допомогою квадрокоптера. Застосування в енергетиці штучного інтелекту допоможе значно полегшити огляд важкодоступних ділянок, визначити більш точний обсяг робіт та виявити інші невідповідності. Це цікаве і перспективне рішення, яке матиме своє продовження. У 2018-2019 рр. Товариство оптимізувало виробничі процеси за рахунок проведення реорганізації структурних підрозділів – районів електричних мереж. Їх кількість була скорочена з 24 до 6. Це було інноваційне рішення, оскільки АТ «Чернігівобленерго» одним із перших в Україні ризикнуло провести реорганізацію, в тому числі й диспетчерських пунктів. Чим ми унікальні в цьому плані? В європейських країнах подібні оптимізації проводять тільки після суттєвих інвестицій у власні мережі. У нас була «безвихідна» ситуація і ми зробили цей ризикований крок. Не вистачало диспетчерів. Люди відмовлялися працювати за мізерні зарплати, а знайти кваліфікованих фахівців у великих містах значно легше, ніж в районах.

— Найпотужніша мотивація – це заробітна плата. За останній рік ми провели кардинальні зміни, про які я щойно вище згадував і сьогодні АТ «Чернігівобленерго» пропонує заробітну плату, яка на 30-40% вище ніж середня зарплата по Чернігівській області. Менеджмент зацікавлений в тому, щоб працівники отримували гідну заробітну плату і тепер ми бачимо, що кількість бажаючих працювати на підприємстві суттєво зросла. Працівники беруть участь у внутрішніх подіях, користуються рівними соціальними можливостями та мають перспективи кар'єрного зростання. Однак, в умовах системи «витрати плюс» знайти інші способи мотивації ми не можемо. Ми бачимо зацікавленість і бажання персоналу до професійного розвитку. Ми зосередженні зараз на покращені професійних навичок персоналу і сподіваємось, що в майбутньому, зі збільшенням фінансування, в нас буде більш широка можливість впроваджувати спеціальні тренінгові програми для різних цільових аудиторій. Таким чином мотивувати персонал працювати краще.

— Я швидше «стриманий» оптиміст, ніж песиміст. Налаштований, що буде поступовий розвиток. Звичайно, що є стримуючі фактори – події на Сході України, вплив олігархів та лобістські рішення політиків, пов'язані із запровадженням неконкурентної роботи на ринку. Однак я схиляюсь до того, що стрімкого падіння не буде. З впровадженням РБА — регулювання кошти будуть інвестуватися в розвиток електричних мереж, автоматизацію електроенергетики. На мою думку, дотримання цього шляху, безумовно, означає сталий розвиток електроенергетики України. З огляду на це, ми працюємо в тісному діалозі з реальною економікою та громадським суспільством, що змушує нас постійно вдосконалювати виробничі процеси.

Сподіваюсь, років через десять ми зможемо брати активну участь у програмі «European Green Deal» та добудувати енергетичний ринок з високим ступенем відкритості та конкретності, інтегрований до енергетичних ринків європейських країн.