В інтерв'ю Energy Club фахівець з АГП АГГ (Бориславський регіон) та науковий працівник Музею нафтової і газової промисловості України в НГВУ «Бориславнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» Олег Микулич розповідає про історію та перспективи видобутку нафти в Бориславі.
Історія
Перед тим як розпочалась нафтова промисловість, яка триває сьогодні на території не тільки Борислава, але й України, і в усьому світі, тут був нафтовий промисел. З найдавніших часів в землі проявлялись нафтопрояви і люди, які тут в середньовіччі оселилися, вони ту нафту просто збирали з поверхні води і використовували переважно для змащування в колесах до возу. І так тривало до середини XIX століття.
І що сталося? Це був 1853 рік. Місцевий підприємець, який тоді жив у Дрогобичі, але ніби народився в Бориславі, Авраам Шрайнер, він робив цю колісну мазь: підігрівав примітивно нафту, розділяв на дві фракції, легкі фракції виливались, а ця мазь використовувалась для змащування. І одного часу він зрозумів, що ті фракції можна використовувати по-інакшому.
І от він дві бочки того примітивного дестиляту відвіз до Львова, віддав на вулицю Коперника, 1, зараз там, на жаль, вже не має аптеки чеха Перта Міколяша, а є приватна цукерня, і там працював магістр формації Йоган Зег, він був німецького походження, але народися у нас в Галичині, в місті Ланьцут, зараз це Польща, і він знав, що таке нафта, і він фактично застосував хімічний спосіб переробки нафти на нафтопродукти. Він винайшов спосіб, який до цих пір використовують всі нафтові заводи світу, ніхто нічого нового винайти не зміг.
І з того часу почалася нафтова промисловість, почали багато копати так звані ями-криниці, глибокі копальні, штольні, дучки — старі назви, і видобувати багато тієї нафти для переробки, для освітлення, для гасу і для змащування три продукти були найбільше винайдені. І з тих пір не тільки в Бориславі, а й по інших населених територіях всієї Галичини починали масово видобувати нафту.
Також в цей час, приблизно, менше ніж за 10 років інший львівський відомий промисловець, ви всі його добре знаєте, відомий львівський пивний барон Роберт Домбс, він вперше в 1861 році застосував буріння нафти в нас у Бориславі. І з того часу використовується буріння. І промисел вже розвивався й в інших селах, нафту все більше і більше видобували, великі прибутки приносилися. Видобувався в цей час озокерит, парафіниста нафта, яка в нашій землі є. Вона дуже згущена в землі. Видобували цей озокерит (земний віск стара назва), переробляли на парафін, робили свічки, кабелі тощо. Був період, коли озокериту видобувалося більше від нафти. Великі прибутки він приносив.
Сюди до нас, навіть, 13 вересня 1880 року приїзжав сам імператор Австро-Угорської імперії Франц Йосип I. Вони не могли зрозуміти звідки йдуть мільйони в державну казну і розбудовуються міста Дрогобич, Стрий, Самбір, Львів, Краків, Трієст, Відень, Лондон, Будапешт, а це все йшло звідси, з тих великих прибутків.
Видобутку й надалі зростали, приїжджали фірми з цілого світу видобувати тут нафту і газ, не тільки місцеві. Польських тут було найбільше, але також німецькі, австрійські, угорські, були пізніше компанії англійські, французькі, швейцарські, голландські, шведські, канадські.
Спочатку в Бориславі з ХХ століття, а навіть в Східниці ще швидше почали видобувати газ і використовувати в промислових цілях. Також, магістральні нафтопроводи у нас були збудовані в одних із перших, тобто 15 км зі Східниці до Борислава. Нафти видобували так багато, що пік видобутку був 1908 рік. Тоді був дуже великий викид нафти на свердловині «Oil city», нині це є район нашого міста Борислава, що одна свердловина викидала 3000 тон нафти і 900 м³ газу на добу. Нафти було настільки багато на тій свердловині, що 8 парових насосів з нею не справлялися, і вона виливалася в місцеву річку, попадала в Тисменицю, а з Тисмениці - до річки Дністер, кажуть, навіть, що залишки нафти з Карпат потрапляли в Чорне море. Настільки багато тут було нафти.
Пік видобутку нафти настав в 1909 році. Ми видобували в Бориславі 2 мільйони тон нафти в рік. Це в цей час становило 5% світового видобутку. Зараз вся Україна видобуває 0,005% світового видобутку, а коли було 5%, ми були на 3 місці після США і Російської імперії, які загарбали відомий Азербайджан (Баку).
З того часу видобуток логічно зменшився, тому що поклади у нас вже старі. Поверхнева нафта від кількох метрів до 1,5 км, де ми зараз в середньому видобуваємо. На території міста ми зараз видобуваємо приблизно 25 тисяч тон нафти в рік.
Все наше НГВУ вибуває 100 тисяч тон нафти, але ми маємо інші нові сучасні родовища, тобто в Львівській області зараз експлуатуємо 9 родовищ, колись експлуатували 13, але зараз є ліцензії лише на 9 родовищ.
Також, з кінця ХІХ століття в Бориславі почали бурити глибокі свердловини понад 700 метрів і далі, тобто, кілометр, півтора, два і понад два кілометра. Ми маємо в музеї бурову вежу (макет), яка діюча, працює тим ударним способом, але вже потужним, машинним, паровим бурились глибокі свердловини, з яких видобувалась велика кількість нафти.
Перші копанки, які копали вручну, як ми всі знаємо Іван Франко «Борислав сміється», відомий твір писав, то в Бориславі було станом офіційно інженер з Відня приїхав, він їх всіх перерахував, обдивився, то було викопано понад 12 тисяч. Я так думаю, що пізніше ще з 2−3 тисячі було викопано, більше їх не було. Десь до 15 тисяч ям-копанок в Бориславі було викопано. Звісно, що до Першої світової війни більшість з них було знищено, час від часу зараз дошки прогнивають і вони відкриваються.
За останні близько сорока років нам відомо близько 400 тих ям-копанок, які переважно вже закриті, засипані промисловим способом, і ставиться труба металева, свічка, бо земля рухається, газ, метан підходить, щоб він собі в повітря виходив, тому що він не є промисловим, його не має у великій кількості, його економічно не вигідно видобувати.
Після копанок було буріння. На території нашого міста до Другої світової війни було пробурено 1,5 тисячі свердловин. З тих 1,5 тисячі ми на сьогоднішній день експлуатуємо в Бориславі близько 400. Ми видобуток проводим з тих старих свердловин, які є не герметичні, з них час від часу в позатрубний простір, тому що колони не цементувались, як зараз цементуються, газ виходить на денну поверхню. Вони розкиданні по цілому місту. А територія міста зараз складає близько 30 км². У нас гори Карпати, у нас завжди є «роза вітрів», тобто цей газ ніде не зберігається, він не є вибуховонебезпечним, або шкодить на здоров’я, тому що на території міського парку колись було пробурено 18 свердловин. І зараз, здається, 6 чи 7 ми ще експлуатуємо верстат-гойдалкою, тобто, глибинний спосіб видобутку нафти. І люди живуть в парку, ходять, гуляють з дітьми, з колясками, сплять діти в парку, парк від 1948 чи 1949 року і жодної катастрофи не було, і думаю, що не буде. Земля складена з нафтових покладів, як, наприклад, вугільні шахти чи соляні шахти, коли порода вибирається, робляться пустоти, воно просідає, трясеться, може бути землетрус і все. А тут порода є складнішою: тут є камінь, глина, мергель, і вони мають мікропори, в тих мікропорах є мільйони тон нафти і мільйони метрів кубічних газу. І коли пробурюється свердловина, відкривається тиск, якщо він дуже великий, то вона сама фонтанує і виходить, якщо ні, то помпується, але поклади не міняються і не рухаються.
Перспективи
Кажуть, що треба бурити, можливо нижче шукати нафту, тобто бурити більше 3−4 км. Під Бориславом чи на його околиці, можливо є певні поклади, які буде економічно вигідно видобувати. Зараз та нафта, яка є на території міста на 1−1,5 км, видобувається. Ми стабільно в рік вже протягом більше 30 років даємо 25 тисяч тон нафти з тих старих свердловин, а нижче зараз економічно не вигідно бурлити і шукати нафту. Є нові потужніші родовища, але ці працюють з нахилу до економіки, а не просто видобутку нафти.
Нагадаємо, наприкінці 2019 року між Energy Club, Бориславською міською радою та ТДВ «Первомайськдизельмаш» був підписаний тристоронній меморандум про співпрацю з реалізації проєкту із впровадження когенераційних установок в роботу міської теплоенергетичної інфраструктури Борислава. Інтерв'ю міського голови Борислава Ігоря Яворського за посиланням.
