Energy Club звернувся до Міністерства енергетики України з проханням надати роз’яснення щодо застосування деяких норм, вказаних у постанові Кабінету Міністрів № 19 від 12.01.2022

Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 12 січня 2022 р. № 19 «Про затвердження Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб‘єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість». Учасники бізнес-спільноти Energy Club ознайомились з документом та просять Міненерго надати відповіді-роз’яснення щодо застосування деяких норм, вказаних у ньому.

Яким чином здійснювати контроль щодо реального використання купленого "соціального" газу? Чи може трейдер, балансуючись, продавати його Оператору за ціною Оператора? Чи може завод-замовник використати цей газ для не "соціальної" продукції (чи можливо це реально простежити)?
Чи зобов’язаний продавець (видобувник) перераховувати ціну на соціальний газ після публікації ренти, якщо така ціна зросте?
Хто зі сторін (продавець-покупець) на біржі зобов’язаний ініціювати підписання договору після проведення торгів?
Які дії Продавця та відповідні наслідки для нього, якщо до вказаної дати оплати (умови продажу в біржовому свідоцтві) Покупець не оплатив?
Якщо фактичне споживання було менше від заявленого і купленого газу, хто відшкодовує вартість невикористаного пільгового газу ?
Споживач проплачує фактичний чи замовлений газ?
Якщо постачальник купив обсяг газу менший, ніж заявлено в заявці, які наслідки для постачальника? (Наприклад, замовлено 1200 кубів, на біржі виставляли лоти лише по 1000).
Чи має право постачальник виставляти споживачу комісійний збір за участь у торгах на УЕБ?
Прозорість постачання: чи всі трейдери/постачальники закуповують газ відповідно до своїх лімітів ? Як вони формують ціну для кінцевого споживача, враховуючи що обмеження по лотах (максиму 10 тис. куб м)? Чи можлива ситуація, що для кінцевого споживача постачальник закуповує для місячного обсягу 100 тис. куб м обсяги газу по 10 різних цінах?
Яким чином формуються списки постачальників, для березня? (Наприклад, кінцеві споживачі зазвичай 15-25 числа обирали собі постачальника перед місяцем поставки, а тут з 10-го лютого вони вже повинні бути акредитовані для покупки газу).
Важливо! Чи буде ще продаватись обсяг на лютий? Чому порушуються терміни торгів?
Обсяги потреб на березень станом на 10.02 будуть вже остаточні чи знову будуть збільшуватись?
Ціни мають величезну розбіжність. Чому не зробити одну ціну (таку як НАК "Нафтогаз" для бюджету на 2022 рік)? Це буде запобігати маніпуляціям і можна буде відстежити, чи Постачальник не порушує постанову в частині ціни, тим більше середня ціна якраз такою і є.
Маржа, встановлена для постачальників у розмірі 1% (80-210 грн з ПДВ в залежності від видобувача) не покриває навіть балансування по клієнту, не говорячи про маржу постачальника.
Питання щодо позитивних небалансів. Як би старанно споживач не прогнозував свою роботу, у процесі поставки соціального газу виникають небаланси, тобто коли споживач за результатами доби недоспожив або переспожив газ. Якщо з негативними небалансами, тобто коли споживач використав понад замовлений обсяг, ми розібралися – він сплатить перебір за комерційною ціною, то у разі, коли замовлений на конкретну добу газ не був використаний споживачем і надлишок автоматично відкупив ВДТСУ для врегулювання системи, як це і передбачено Кодексом, то тут явно проглядається нецільове використання газу і газова громадськість не бачить, як цьому перешкодити. Простий розрахунок показує, що в другому випадку постачальник отримає надприбутки, хоч і не з власної вини (продаж на небалансах – 36000 грн, а покупка на біржі соціального газу - 21000).