По-перше, задля можливості Постачальників формувати закупівельний портфель «не граючи в рулетку». Ситуація з закупівлею жовтневих обсягів е/е на Українській енергетичній біржі, що мала місце в останні дні вересня, нагадувала більше базар, а ніж цивілізований європейський ринок електричної енергії. А причина тому доволі проста: чутки про підвищення прайс-кепів без очікуваних дат та в декількох варіаціях. Найцікавіше те, що як тільки торги великих генерацій скінчилися, одразу після цього з’явилася офіційна новина про майбутнє засідання Регулятора щодо перегляду у бік підвищення прайс-кепів. Я бачу в цьому певну маніпуляцію свідомістю постачальників, які природно очікуючи дефіцит ресурсу, скуповували обсяги генерації за підвищеними цінами. Зрештою позитивним аспектом є кошти, отримані державними генераціями за вироблену у майбутньому електричну енергію, проте які наслідки це матиме для постачальників – підрахуємо за результатами роботи жовтня місяця. Проте, якби Ринок мав чіткий наратив, що навіть у випадку перегляду/ збільшення/ зменшення прайс-кепів, вони набувають чинності лише з початку нового розрахункового періоду – це б упереджало б постачальників від додаткових ризиків при закупівлі.
По друге, на сьогодні для постачальників залишається невелика частка Споживачів, які здатні виконувати зобов’язання щодо оплати авансових платежів. Найпоширенішою методикою для авансових розрахунків серед постачальників є формування ціни виходячи з середньозваженої ціни закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед», яка визначається з урахуванням оперативних даних щодо погодинних цін на ринку «на добу наперед» у місяці на дату формування рахунку. Відповідно формуючи рахунок на загал у двадцятих числах місяця, що передує місяцю постачання, постачальники здатні планувати суми грошових надходжень. Далі, впродовж місця постачання відбувається перегляд прайс-кепів, що призводить до зростання ціни, відповідно Постачальник знову залишається з проблемою нестачі обігових коштів (з-поміж інших проблем таких як, небаланси, невчасні розрахунки, критичні борги бюджетних установ і т.д.), оскільки суми авансових платежів вже є недостатніми впродовж місяця постачання.
По третє, результатом перегляду та прийняття нових прайс-кепів в певну дату місяця постачання нівелюється положенням Ст.57 Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо чіткості та прозорості інформування своїх споживачів щодо зміни вартості надання послуг. Відповідно в разі прийняття, оприлюднення та набуття чинності змін до прайс-кепів, абсолютно відсутній часовий лаг для належного інформування Споживача.
В умовах, коли в країні йде війна, кожний бізнес, а наш Споживач – це також найчастіше бізнес, може виживати лише за умов наявної жорсткої моделі планування обігових коштів: будь-який збій у надходженнях, затримках платежів, зростання вартості тих чи інших робіт/послуг – може бути фатальним. Я вважаю несправедливим як по відношенню до Постачальників, так й по відношенню до Споживачів, впровадження рішень без часу для підготовки на їхню реалізацію.
Подальше зростання ціни електричної енергії дійсно є очевидним в силу багатьох факторів, принаймні таких як : сезонність, девальвація гривні, інфляційні процеси в країні та ін., проте рішення щодо прайс-кепів обговорюються, голосуються та приймаються, а відтак це керований процес, який можна при сприянні Регулятора зробити не шоковим для Постачальника та Споживача, а плановим! Відтак набуття чинності рішення щодо змін прайс-кепів має бути зрозумілим для всіх учасників ринку вразі коли Регулятор буде застосовувати просте правило «будь-яка зміна з початку нового розрахункового періоду», тобто з 1-го числа місяця наступного, після прийняття рішення.
