Станіслав понад два роки є частиною газорозподільної компанії й збирається й надалі стояти на варті газового фронту Дніпропетровщини, не дивлячись ні на що. Його робота відповідальна та важлива: реконструкція газопроводів, усунення витоків газу, відновлення ізоляційного покриття, а також найголовніше сьогодні - відновлення мереж після ворожих обстрілів.
«Згадую один випадок, коли ми з бригадою приїхали у село, яке постійно потерпає від ворожих снарядів. Того разу населений пункт був обстріляний «Смерчем»: пошкодження були дуже серйозні, наче справді після урагану. Дерева повалені, газопровід увесь побитий. Нам довелося вирізати трубу завдовжки два з половиною метри та повністю її міняти. На щастя, під сам обстріл ми не потрапляли, але якщо починається щось серйозне і розуміємо – потрібно їхати, намагаємося якомога швидше закінчити роботу. Інколи доводилось їздити кілька разів в одне місце, оскільки залишатися в населеному пункті та продовжувати працювати було небезпечно для життя», - розповідає чоловік.
Станіслав у розмові зізнається, що працювати у воєнний час в рази складніше, але кожен у колективі налаштований: це робота, а її потрібно виконувати пропри все.