Матеріали, розміщені в розділі "Блоги", є авторськими. Відповідальність за їх зміст, правдивість інформації та оригінальність несе автор. Energy Club не завжди поділяє позицію автора.
Юрій Вітренко | Блоги

Про «хард ток» від Нафтогазу, відкритість та важкі часи

Проглянув «хард ток» від Нафтогазу України, який транслювали на сторінці Нафтогазу у Фейсбук та ютьюб каналі. В ньому і мене згадували, і тому маю реагувати.

До речі, побачив, що у Нафтогазу виходить реально суровий «хард ток» (українською «важка розмова»), не те, що в ефірі якогось там британського BBC. На відміну від загальноприйнятого у світі формату, тут ведуча не допитувала гостів, заганяючи їх у кут за допомогою ретельно підготованого ланцюжка питань і фактів, які легко підтверджують або спростовують сказане гостем. У «хард ток» Нафтогазу гостям ставили питання, на які вони могли відповідати будь-якою маячнею. Якщо так виглядає декларована Нафтогазом і всією українською владою відкритість, то у нас, друзі, проблеми.

Але якщо ведуча не зробила свою роботу та не навела у відповідь гостям факти, які заперечують сказане, доведеться зробити за неї.

Пролунало питання: «Навіщо вигнали Вітренка»?

Коболєв сказав, що «не вигнали, у нас відбувається просто скорочення».

Я думаю всім, хто останнім часом хоча б трохи стежить за Нафтогазом, цілком зрозуміла нещирість цієї заяви. Особливо, коли глава правління Нафтогазу сам потім каже про «заміну, а не скорочення». Ну і це далеко не перший приклад нещирості Андрія. В інтерв’ю Яніні Соколовій він розповідав про своє призначенні на конкурсі, якого насправді не було, що лекго перевірити.

«Незалежно від прізвища людини в організації, організація завжди робить прагматичний вибір. Він полягає в тому, наскільки ця людина приносить користь чи наносить організації шкоду. Якщо баланс переходить в категорію мінус, тоді я як керівник організації вимушений приймати рішення щодо заміни цієї людини», — заявив Коболєв.

Це не зовсім так. Так роблять не всі організації, а переважно совкові. У нормальних організаціях керівник усвідомлює, що його обов’язком є принаймні спробувати реалізувати потенціал працівників. І що працівник може не приносити організації користь, наприклад, тому що непрофесійний менеджмент не може нормально організувати роботу.

Таке ставлення до працівників у Нафтогазі лякає, особливо на фоні розмов про необхідність звільняти тисячі працівників.

Набути знань та досвіду, релевантних для сучасної компанії, може допомогти бізнес-освіта або принаймні кілька років роботи керівником у західних компаніях. Це дає змогу дивитися на світ ширше.

Ну і не можу не сказати, алаверди, що це не в мене баланс перейшов в мінус. За напрямом, за який я відповідав, у Нафтогазу в 2019 році був рекордний прибуток. І що якраз на ці гроші Нафтогаз літаками Мрія привозить з Китаю засоби захисту від коронавірусу та замовляє найдорожчу рекламу у Форбсі. А ось сукупно за рештою напрямів був збиток у п’ять мільярдів гривень. І це вже питання якраз до загального керівництва. Про результати роботи за своїм напрямом я звітував тут. Самі можете перевірити, хто каже правду.

І у першому кварталі 2020 року за моїм напрямом був прибуток. А у решти Нафтогазу, знову збиток (якщо відняти «курсові різниці», тобто ефект від здорожчання газпромівських доларів на рахунках Нафтогазу). І в наступних періодах, я так вже бачу, ситуація ще погіршиться, і ми будемо чути тільки нові виправдання.

Наважусь дати декілька порад:

  • Нещирість і необ’єктивність в оцінюванні — це одні з головних вад у системі управління. Без цього всі розмови про відкритість та трансформацію у сучасну ефективну компанію залишаються розмовами.
  • Вважаєте, що ці об’єктивні результати роботи за напрямом, за який я формально відповідав, якось не так демонструють мою користь для компанії? Ну то зробіть іншу, об’єктивну систему оцінювання і завчасно покажіть її як працівникам, так і публіці. А то поки виходить, що керівник компанії на біле каже чорне, тільки тому, що йому персонально так вигідно. Як такому керівництву будуть довіряти працівники і партнери? Тому не варто підміняти поняття: корисність для компанії та персональний комфорт керівника - це різні речі.
  • Також би я зазначив, що оскільки ми вже маємо наглядові ради з більшістю іноземців, то логічно очікувати від них демонстрацію все ще нової для державних компаній в Україні, але звичної для нормальних компаній на Заході, культури управління.

P.S. Повертаючись до «хард ток». Дивно, що ніхто не запитав чому, якщо відняти результат всього лише за одним напрямом (транзит газу), то у Нафтогазу збитки у 2019 році і у першому кварталі 2020 року? Або чому впав видобуток у 2019 році? Або чому компанія не продавала очевидно надлишкові обсяги газу зі сховищ, заміщуючи імпорт в Україну, і на цьому тільки за перших чотири місяці 2020 року фактично недоотримала 350 млн доларів? І це в ситуації, коли керівництво Нафтогазу розповідає про складні часи…

Зображення: Нафтогаз | YouTube
Юрій Вітренко