Аналітика | Energy Hub

Війна та енергетика: результати опитування Energy Club "Електричні мережі України 2024"

Опитування, проведене Energy Club в рамках форуму "Електричні мережі України 2024", дає уявлення про те, як війна вплинула на енергетичну галузь країни та які кроки вживають компанії для адаптації до нових умов.
1. Як війна вплинула на вашу виробничу потужність?
Вплив війни: Війна мала помітний вплив на виробничі потужності енергетичних компаній, оскільки більшість респондентів (77,8%) вказали на суттєві чи незначні зміни.

Стабільність деяких компаній: Для 11% опитаних виробнича потужність не змінилася, що може свідчити про стабільність деяких енергетичних компаній навіть у непростих умовах.

Зростання потужностей: Цікавим є той факт, що для однієї компанії (5,6%) виробничі потужності збільшились, що може свідчити про адаптацію та знаходження нових можливостей для розвитку в умовах кризи.

5,6% респондентів не надали відповіді на це питання.

Загалом, результати опитування вказують на те, що війна має значний вплив на енергетичну галузь, вимагаючи від компаній адаптації до змінених умов роботи.
2. Які заходи ви вжили для забезпечення безпеки вашого персоналу?
Популярність дистанційної роботи: Найпопулярнішим заходом для забезпечення безпеки є впровадження дистанційної роботи. Це може відображати тренд на глобальну цифрову трансформацію та прийняття гнучких форм праці.

Переміщення персоналу: Переведення працівників у безпечні регіони, яке вибрали 38,9% респондентів, свідчить про те, що компанії серйозно ставляться до фізичної безпеки своїх співробітників та готові здійснювати логістичні та організаційні зміни для їх забезпечення.

Безпека на виробництві: Посилення заходів безпеки на виробництві, яке вказали 50% респондентів, може включати фізичні заходи безпеки, такі як оновлення обладнання, введення строгих протоколів безпеки, та підвищення обізнаності персоналу. Це підкреслює, що компанії вважають за важливе інвестувати у безпеку на робочому місці.

Відсутність спеціальних заходів: Те, що тільки один респондент (5,6%) вказав на відсутність спеціальних заходів, підкреслює загальне сприйняття безпеки як пріоритету. Однак, це також може свідчити про те, що деякі компанії можуть не мати ресурсів або не вважають за необхідне впроваджувати додаткові заходи безпеки.

Загалом, дані свідчать про активне реагування компаній на потреби забезпечення безпеки своїх співробітників, що важливо для підтримання їхнього здоров'я та продуктивності в роботі.
3. Які зміни в законодавстві чи регулюванні могли б найефективніше підтримати вашу діяльність у поточних умовах?
"Податкові пільги" та "Державні гарантії та субсидії" обидва отримали однакову кількість відповідей - 11 респондентів, що становить 61,1% від усіх учасників опитування. Це свідчить про те, що більшість респондентів вважають зниження податкового навантаження та надання фінансової підтримки від держави за найбільш ефективні способи підтримки їхньої діяльності в поточних умовах.

"Спрощення процедур імпорту/експорту" було вибрано 9 респондентами, що становить 50% від усіх учасників. Це може вказувати на те, що половина опитаних вважає, що спрощення митних процедур могло б суттєво покращити їхнє господарське середовище.

"Посилення захисту прав власності" отримало підтримку 6 респондентів, що є 33,3% від загальної кількості. Це показує, що третина учасників вважають захист прав власності важливим аспектом, який потребує покращення в законодавчій або регуляторній сфері.

В цілому, результати діаграми вказують на те, що фінансова підтримка та регуляторні спрощення є ключовими чинниками, які можуть підтримати бізнес у складних умовах.
4. Які основні проблеми ви зіштовхуєтесь у ланцюзі поставок?
"Зростання вартості матеріалів та послуг" - найбільша проблема, з якою зіштовхуються респонденти, із 14 відповідями (82,4%). Це вказує на те, що інфляція або здорожчання ресурсів є значним бар'єром для бізнесу і може мати серйозний вплив на ланцюги поставок.

"Проблеми з логістикою та доставкою" - друга за значимістю проблема, з 9 відповідями (52,9%). Це підкреслює, що понад половина опитаних зіштовхуються з труднощами у координації доставки товарів, що може включати транспортування, митні процедури, або ненадійність постачальників.

"Відсутність сировини чи матеріалів" - вказана як проблема 4 респондентами (23,5%). Попри те, що це не є основною проблемою для більшості опитаних, цей показник все ж свідчить про те, що майже чверть зіштовхуються із викликами в забезпеченні необхідних ресурсів.

"Проблеми з якістю отриманих матеріалів" - менш поширена проблема з 1 відповіддю (5,9%). Це може свідчити про те, що питання якості не є таким критичним для більшості учасників опитування, але все ж важливим для деяких.

В цілому, дані вказують на те, що вартість матеріалів та послуг є основним викликом в ланцюзі поставок. Також, значна частина респондентів мають справу з логістичними проблемами.
5. Які напрями підготовки кадрів найважливіші для вашої компанії у поточних умовах?
"Професійне навчання та підвищення кваліфікації" - найбільш важливий напрямок, зазначений 16 респондентами (88,9%). Це підкреслює, що для переважної більшості учасників опитування, неперервне освітнє зростання та розвиток професійних навичок є ключовими для адаптації до змін на ринку праці та підтримки конкурентоспроможності компанії.

"Навчання управлінню в кризових ситуаціях" - другий за важливістю напрямок з 6 відповідями (33,3%). Вказує на те, що третина опитаних вважають важливим розвиток управлінських навичок, які дозволять ефективно реагувати на непередбачувані кризи та забезпечувати стабільність компанії.

"Розвиток навичок дистанційної роботи" - вибрано 4 респондентами (22,2%). Це відображає потребу в адаптації до сучасних тенденцій ринку праці, де дистанційна робота стає все більш розповсюдженою та важливою.

"Навчання заходам безпеки" - зазначено 3 респондентами (16,7%). Цей результат показує, що для деяких компаній знання та впровадження процедур безпеки є істотними, що може бути пов'язано із забезпеченням охорони праці та мінімізацією ризиків на робочому місці.
Загалом, результати опитування свідчать про те, що більшість компаній сконцентровані на професійному розвитку своїх працівників. Водночас управління в кризових ситуаціях, розвиток навичок для дистанційної роботи та навчання заходам безпеки також важливі, але меншою мірою.
6. Які стратегії ви використовуєте для підтримки безперервності бізнесу під час війни?
Диверсифікація постачальників: Ця стратегія є найбільш популярною, оскільки її вибрали 14 респондентів, що становить 82,4%. Диверсифікація постачальників може допомогти зменшити ризики, пов'язані з перебоями в ланцюжку поставок, забезпечуючи альтернативні джерела для отримання товарів та послуг.

Запаси критично важливих матеріалів: Другою за популярністю стратегією є створення запасів важливих матеріалів, за які проголосували 10 респондентів (58,8%). Це дозволяє компанії бути менш залежною від зовнішніх факторів та забезпечує її здатність до роботи в умовах обмеженого постачання.

Страхування ризиків: Четверо респондентів (23,5%) зазначили, що використовують страхування як спосіб захисту від потенційних втрат, спричинених кризовими ситуаціями. Страхування може бути ефективним засобом для зменшення фінансових наслідків непередбачених подій.

Робота в скороченому режимі: Найменш популярною стратегією є перехід на скорочений режим роботи, яку вибрали лише 2 респонденти (11,8%). Це може свідчити про спроби деяких компаній знизити операційні витрати та пристосувати свою діяльність до змінених умов.

Загальний висновок з цих даних полягає в тому, що компанії намагаються використовувати різноманітні стратегії для підтримки безперервності свого бізнесу в умовах війни. Найбільш вибрані стратегії зосереджені на забезпеченні стійкості ланцюжка поставок та на підвищенні запасів важливих матеріалів, що відображає загальний тренд до зменшення залежності від нестабільних зовнішніх умов.x`
7. Які зміни в регуляторній політиці ви вважаєте найкритичнішими для стабільності та безпеки електричних мереж?
Стимулювання інвестицій в інфраструктуру: Більшість респондентів, 15 (88,2%), вказали, що стимулювання інвестицій є найважливішою зміною, яку потрібно внести в регуляторну політику. Це вказує на широке визнання потреби в збільшенні фінансових ресурсів для підтримки та розвитку електричних мереж, що є важливим для забезпечення їх надійності та відповідності сучасним потребам.

Прозорість та гнучкість регулювання: 10 респондентів (58,8%) вважають Прозорість та гнучкість регулювання важливими аспектами. Це підкреслює необхідність чіткого регулювання, яке дозволяє учасникам ринку легко адаптуватися до нормативних вимог та сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності.

Покращення механізмів державного нагляду: Меншість респондентів, 3 (17,6%), вказали на необхідність покращення механізмів державного нагляду. Це може відображати думку про те, що існуючі механізми потребують оновлення або вдосконалення для ефективнішого моніторингу та управління електричними мережами.

Загалом, результати вказують на те, що представники електроенергетичного сектору бачать критичну потребу в інвестиціях для забезпечення стабільності електромереж, а також на значення прозорого та адаптивного регулювання. Значно менше уваги приділяється покращенню механізмів державного нагляду, що може свідчити про поточну ефективність цих систем або про більшу нагальність інших питань.
8. Які європейські практики чи технології ви вважаєте найперспективнішими для впровадження в енергетичну галузь України?
Рішення для підвищення енергоефективності: Найбільше респондентів, 15 (83,3%), вважають, що рішення для підвищення енергоефективності є найперспективнішими для впровадження в Україні. Це відображає тенденцію до зменшення енергоспоживання та покращення використання енергоресурсів, що є ключовим аспектом у сучасних енергетичних стратегіях.

Системи розумних мереж (Smart Grids) і Інновації в області зберігання енергії: Обидві категорії однаково оцінені 12 респондентами (66,7%). Це вказує на високий інтерес до сучасних технологій, які можуть забезпечити більшу гнучкість та надійність енергетичних систем, а також до технологій зберігання, які є критично важливими для інтеграції відновлюваних джерел енергії.

Відновлювані джерела енергії: 9 респондентів (50%) вважають відновлювані джерела енергії (ВДЕ) перспективним напрямком. Зосередження уваги на ВДЕ відповідає глобальним тенденціям розвитку енергетики.

Можна зробити висновок, що серед професіоналів в енергетичній сфері в Україні є сильна підтримка ініціатив, спрямованих на підвищення ефективності енергоспоживання та інтеграцію інноваційних технологій. Це показує зростаючу усвідомленість необхідності модернізації енергетичної інфраструктури та залучення нових технологічних рішень для стійкого розвитку енергетичної галузі країни. Також важливо відзначити, що відновлювані джерела енергії, попри те, що не зайняли перше місце, все одно вважаються значним напрямком розвитку, що відповідає європейським практикам та стратегічним енергетичним цілям України.
9. Які цілі ви ставите перед собою, беручи участь у виставці?
Встановлення ділових контактів та партнерських відносин: Ця мета є найбільш важливою для учасників, оскільки її вибрали 15 респондентів (88,2%). Це вказує на те, що виставки вважаються ефективним засобом для розширення ділових мереж та створення нових бізнес-зв'язків.

Вивчення трендів ринку та нових вимог до безпеки та стабільності мереж: 9 респондентів (52,9%) вказали на це як на ключову мету. Це підкреслює важливість знання актуальних трендів та вимог ринку, щоб адаптувати стратегії та продукти відповідно до сучасних викликів.

Отримання зворотного зв'язку від потенційних клієнтів та партнерів: Вибрано 8 учасників (47,1%), це вказує на важливість виставок як платформи для збору відгуків, які можуть бути використані для поліпшення продуктів та послуг.

Представлення нової продукції та технологій: Найменше респондентів, 4 (23,5%), вказали на це як на свою мету участі у виставці. Це може свідчити про те, що хоча представлення новинок є важливим, учасники більше орієнтовані на розвиток ділових відносин та збір інформації.

Загалом, ці результати вказують на те, що учасники виставок у сфері енергетики більше схиляються до цілей, пов'язаних з розвитком ділових відносин та поглибленням розуміння ринку, ніж до прямого продажу або маркетингу своїх продуктів. Отримання зворотного зв'язку також важливе, оскільки воно може сприяти покращенню і адаптації продуктів до потреб клієнтів.
10. Як війна вплинула на мобілізацію та доступність вашого персоналу?
Помірне зменшення кількості співробітників: Більшість респондентів, 10 з 18 (55,6%), відчули помірне зменшення кількості співробітників. Це може свідчити про те, що хоча війна справді впливає на доступність персоналу, більшість компаній все ще здатні підтримувати свою роботу з обмеженим числом працівників.

Суттєве зменшення кількості співробітників через мобілізацію: Менша частина, 8 з 18 (44,4%), стикалася з суттєвим зменшенням кількості співробітників, що може вказувати на значні виклики у підтримці звичайного бізнес-процесу та потребу в адаптації стратегій управління персоналом.

Не мало значного впливу: Ніхто з учасників опитування (0%) не відповів, що війна не мала значного впливу на мобілізацію та доступність їхнього персоналу. Це підкреслює серйозність впливу військових дій на роботу бізнесів.

Загальний аналіз цих даних може свідчити про те, що війна значною мірою впливає на ринок праці, створюючи виклики для підтримки стабільного бізнес-процесу. Такі обставини вимагають від компаній гнучкості та розробки альтернативних підходів до управління ресурсами, в тому числі через ширшу автоматизацію процесів, аутсорсинг, віддалену роботу.
11. Які заходи ви вживаєте для мінімізації впливу мобілізації на роботу вашої компанії?
Навчання та перекваліфікація існуючих співробітників: Найпопулярнішим заходом є навчання та перекваліфікація існуючих співробітників, який використовує 50% респондентів (9 з 18). Це вказує на те, що компанії намагаються адаптуватися до нових умов шляхом розвитку внутрішніх ресурсів, підвищення компетентності та гнучкості своїх працівників.

Активний набір нових співробітників: Ще один значний захід, який вживає 38,9% компаній (7 з 18), – це активний набір нових співробітників. Це може відображати потребу в заповненні вакансій, що виникають в результаті мобілізації.

Збільшення автоматизації та впровадження технологій для скорочення потреби у персоналі: 27,8% опитаних (5 з 18) вказали на збільшення автоматизації та впровадження технологій як спосіб зменшити залежність від фізичної присутності співробітників. Це підкреслює, що деякі організації шукають довгострокові рішення для оптимізації своїх процесів.

Впровадження гнучких графіків роботи та дистанційної роботи: Також 27,8% компаній (5 з 18) перейшли на гнучкі графіки та дистанційну роботу. Це може бути відповіддю на обмеження, пов'язані з мобілізацією, та необхідністю підтримувати продуктивність без залучення додаткових співробітників.

Ці дані свідчать про те, що компанії активно шукають різні стратегії для адаптації до змінених умов ринку праці. Комбінація навчання та розвитку персоналу, набору нових працівників, автоматизації процесів, та гнучких робочих умов може допомогти компаніям підтримувати свою діяльність та ефективність у складних умовах.
12. Які проблеми ви зіштовхуєтесь під час участі в міжнародних виставках та форумах?
Труднощі з отриманням віз та дозволів на виїзд - ця проблема визначена як найбільш актуальна, оскільки 68,8% респондентів вказали на неї.

Обмеження на переміщення та логістичні проблеми - друга за важливістю проблема, на яку вказали 43,8% респондентів.

Високі фінансові витрати на участь - цю проблему відзначили 31,3% респондентів.

Нестача інформації та підтримки для участі в міжнародних заходах - на неї вказали 25% респондентів.

Результати вказують на значну занепокоєність учасників міжнародних заходів візовими та логістичними перешкодами. Ці дані можуть бути важливими для урядових структур, що відповідають за міжнародну торгівлю та обмін. Вони могли б використовувати цю інформацію для поліпшення умов участі, наприклад, через спрощення візових процедур, підтримку в логістиці та надання більш доступної фінансової підтримки та інформаційних ресурсів.

Результати опитування, проведеного в рамках форуму "Електричні мережі України 2024", вказують на значний вплив війни на енергетичну галузь. Дані свідчать про активне реагування компаній на потреби забезпечення безпеки своїх співробітників, що є важливим для підтримання їх здоров'я та продуктивності в роботі. Фінансова підтримка та регуляторні спрощення виступають ключовими факторами, які можуть підтримати бізнес у складних умовах. Вартість матеріалів та послуг стає основним викликом у ланцюжку поставок. Результати опитування також свідчать, що більшість компаній зосереджені на професійному розвитку своїх працівників.

Компанії намагаються застосовувати різноманітні стратегії для підтримки безперервності свого бізнесу в умовах війни. Представники електроенергетичного сектору вбачають критичну потребу в інвестиціях для забезпечення стабільності електромереж. Можна зробити висновок, що серед професіоналів в енергетичній сфері в Україні існує сильна підтримка ініціатив, спрямованих на підвищення ефективності енергоспоживання та інтеграцію інноваційних технологій. Це демонструє зростаючу усвідомленість необхідності модернізації енергетичної інфраструктури та залучення нових технологічних рішень для сталого розвитку енергетичної галузі країни.

Учасники виставок у сфері енергетики більше схиляються до цілей, пов'язаних з розвитком ділових відносин, ніж до прямого продажу або маркетингу своїх продуктів. Отримання зворотного зв'язку також важливе, оскільки воно може сприяти покращенню та адаптації продуктів до потреб клієнтів.

Комбінація навчання та розвитку персоналу, набору нових працівників, автоматизації процесів та гнучких робочих умов може допомогти компаніям підтримувати свою діяльність та ефективність у складних умовах. Значна занепокоєність учасників міжнародних заходів візовими та логістичними перешкодами вказує на важливість цієї інформації для урядових структур, що відповідають за міжнародну торгівлю та обмін.

Ці дані можуть бути використані для поліпшення умов участі, наприклад, через спрощення візових процедур, підтримку в логістиці та надання більш доступної фінансової підтримки та інформаційних ресурсів.

Учасниками опитування стали представники 18 компаній енергетичного сектору України
Соціологія