цикл професійних вузькоспеціалізованих дискусій
Біоенергетика України
Energy Club у партнерстві з Держенергоефективності запроваджують цикл професійних вузькоспеціалізованих дискусій для визначення найбільш доцільних та ефективних способів розвитку біоенергетики як одного зі шляхів досягнення енергетичної незалежності України.
Цикл професійних вузькоспеціалізованих дискусій
Організатори
Учасники обговорення
#1 Біоенергетика: виклики та можливості для заміщення імпортних енергоносіїв в Україні
Представники Держенергоефективності, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Біоенергетичної асоціації України, Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), експертної групи директорату енергоефективності Міністерства енергетики України, ГК «Нафтогаз України», Жовківської міської ради, Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», Наукової ради програми наукових досліджень НАН України «Біопаливо»
#2 Тверде біопаливо як альтернатива газу
Представники Держенергоефективності, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Біоенергетичної асоціації України, НТЦ «Псіхєя», Львівської обласної ради, КП «Житомиртеплокомуненерго», Рівненської міської ради, Вознесенської міської ради, Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», Інституту технічної теплофізики НАН України, Інституту газу України НАН України
#3 Розвиток виробництва біометану в Україні. Вимір декарбонізації, децентралізації та цифровізації в умовах енергетичної трансформації економіки країни
Представники Держенергоефективності, Міністерства енергетики України, Міністерства цифрової трансформації України, Біоенергетичної асоціації України, ТОВ «Оператор ГТС України», ПРООН в Україні, компанії «482.solutions» Німецького енергетичного агентства (dena), Європейського реєстру відновлюваних газів (European Renewable Gas Registry - ERGaR)
#1 Біоенергетика: виклики та можливості для заміщення імпортних енергоносіїв в Україні
Цитати спікерів
Валерій Безус, голова Держенергоефективності
В умовах війни, розв'язаної росією проти України, пріоритетного значення набувають питання енергетичної безпеки та енергетичної незалежності. У цьому напрямі біоенергетика має великий потенціал, причому у широкому діапазоні заміщення енергетичних ресурсів.

Хочу звернути увагу, що Держенергоефективності виконало великий обсяг робіт для розвитку біоенергетики. Наприклад, Агентством із Міненерго розроблено проєкт постанови Уряду про реєстр біометану, який сподіваємося буде прийнятий Урядом найближчим часом. Водночас Міненерго спільно з НКРЕКП опрацьовуються питання, пов'язані із технічним регулюванням.
Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
Сільське господарство є джерелом сировини для різних видів біопалива. Сировина для всіх видів біопалива може вирощуватись на сільськогосподарських полях. Також сировиною можуть бути відходи сільськогосподарської діяльності як в рослинництві, так і у тваринництві. З точки зору привабливості для аграріїв зараз сприятливі умови, щоб інвестувати в цю сферу.

Наше завдання як профільного Міністерства спільно з колегами з інших міністерств законодавчі, нормативно-правові рамки зробити так, щоб ці сприятливі умови можна було практично реалізувати. Наша ціль не просто підтримувати, а поставити в пріоритет й активно приділяти цьому увагу. Зараз прийшов час реалізовувати можливості в практичну імплементацію для того, щоб вони стали доступними й українським споживачам, і державі з точки зору безпеки, й виробникам.
Сергій Прохоров, перший віцепрезидент УСПП
План відновлення України має відбуватися через призму декарбонізації й політики «зеленого» переходу. І безумовно біоенергетика є важливою складовою, яка може системно вплинути на поліпшення теплопостачання на території України та зменшити вплив від втрат війни для відновлення нашої інфраструктури. Розгалужена система когенераційних теплоелектростанцій могла б замінити зруйновані та втрачені під час війни.

Є машинобудування України, яке має сьогодні переорієнтуватись на замовлення від нашого бізнесу. Нова хвиля розвитку когенерації, релокації підприємств з уклоном на біоенергетику могла б стати базою для нашої машинобудівної галузі задля створення нових робочих місць. Нам потрібно швидко подолати наслідки війни та відродити показники нашого валового національного продукту, відродити економіку крізь призму «зеленого» переходу.
Вячеслав Володін, керівник експертної групи директорату енергоефективності Міністерства енергетики України
Інструменти використання біопалива, особливо біометану, на сьогодні є одним з потужніших і реальних інструментів для заміщення і диверсифікації енергоресурсів в ЄС. Міненерго працює в цьому напрямку, особливо з впровадження біометанових проєктів та нормативно-правової бази. На сьогодні разом з Держенергоефективності розроблено порядок функціонування реєстру біометану. І в наступні пів року може запрацювати електронний реєстр, який дозволить розвивати ринок біометану саме на основі гарантій походження «зелених» сертифікатів, що надасть можливість розглядати його як експортний ресурс.

Міненерго розглядає партнерами майже всіх стейкхолдерів, які зацікавлені цією темою. Ми дуже зацікавлені в співпраці та підтримуємо проєкти, які стосуються «зеленого» переходу та розвитку біоенергетики в державі.
Олексій Рябчин, радник голови правління ГК «Нафтогаз України»
Для нас дуже цікавий напрямок, який пов'язаний з біоенергією. В нас є окрема компанія «Нафтогаз біоенергія», яка займається розвитком цього напрямку. Зараз під час війни всі питання, які пов'язані з біоенергією - це зниження залежності імпорту щодо газу, розвиток внутрішньої економіки, створення нових робочих місць, податки, що вкрай важливо, тому ми розвиваємо декілька проєктів, які допоможуть пройти опалювальний сезон та розвивати цей бізнес.

На нашу думку, краще інвестувати у власну країну і заміщувати газ тут, платячи податки, створивши децентралізований ринок і опалення, і постачання біометану, ніж закуповувати це за кордоном. «Нафтогаз» бачить себе партнером в багатьох сферах, ми входимо в цей ринок дуже активно і будемо його розвивати й робити пріоритетним і під час війни.

Олег Вольський, міський голова міста Жовква
Хочу поділитися нашим досвідом. В нашому місті є три великі котельні, дві з яких працюють на твердому біопаливі. Наша міська рада модернізувала ці дві котельні в рамках європейського проєкту «Угода мерів», спільно з німецьким містом Деліш реалізовували цей проєкт. В результаті цього 75% міста опалюється завдяки альтернативним джерелам. Ці котельні є досить енергоефективними та економічними. Станом на попередній опалювальний сезон наша економія у порівнянні з газом склала 15%. Наш досвід показує, що громади можуть переходити на таку альтернативу та самі частково можуть забезпечувати себе паливом.
Ярослав Блюм, директор Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України», голова Наукової ради програми наукових досліджень НАН України «Біопаливо»
Тверді біопалива є одним з пріоритетів отримання енергії в Європейському Союзі й не тільки. Важливою є сировина, з якої отримують тверде біопаливо, і це не лише відходи сільськогосподарського виробництва, а й створення високотехнологічних швидкорослих порід верби, тополі та інших. Вчені працюють над створенням нових генотипів і сортів цих рослин. У НАН є свої розробки в цьому відношенні, які мають перспективу.

Що стосується біогазу, то він виробляється переважно з аграрних відходів і залишків сільськогосподарського виробництва. І в цьому напрямку перспективно вести роботу, тому що це також відходи спиртовиробництва. Особливо важливим є підвищення процесу ефективності отримання біогазу і це може бути пов'язано з виробництвом біоетанолу.

За нашими оцінками Україна може виробляти до 10 млрд кубометрів біометану на рік. І в НАН України є власні напрацювання та розробки в цьому відношенні й в нашому інституті також. Ми започаткували в НАН України ініціативу по розробці й створенню продуцентів біодизеля, до яких відноситься не тільки ріпак…
Олена Ленська, директор Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Держенергоефективності
Складовою нашої боротьби з російською агресією є здобуття енергетичної незалежності. І Україна як член енергетичної спільноти, як кандидат в члени Євросоюзу прагне до виконання загальноєвропейських цілей, таких як декарбонізація, енергоефективність, збільшення використання відновлювальних джерел.

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ми як асоціація працюємо вже 9 років. Наша задача і ціль розвитку біоенергетики в Україні - це не фантазії, а реальність. Біоенергетика у відновлювальній енергії займає левову частку.

#2 Тверде біопаливо як альтернатива газу
Цитати спікерів
Валерій Безус, голова Держенергоефективності
З огляду на пріоритетність питань енергетичної безпеки та вимоги декарбонізації актуальним є пошук шляхів заміщення газу. Поряд з різними варіантами потужним напрямом є розвиток сфери виробництва і використання твердого біопалива.

У проєкті плану ми встановили, серед інших показників, індикативну ціль – досягнення 35% енергії з відновлюваних джерел у теплозабезпеченні до 2030 року. Зрозуміло, що левова частина цього показника має бути забезпечена біоенергетикою. Перш за все, найбільша перспектива - саме в сегменті твердого біопалива

Ми оперативно розробили законопроєкт, який передбачає можливість розраховувати тариф для виробників теплової енергії з твердого біопалива не тільки на рівні 90% від тарифу на теплову енергію з газу, але й за стандартною процедурою розрахунку економічно обґрунтованого тарифу у разі наявності економічного викривлення. Законопроєкт опрацьовано із Міненерго й узгоджується із ЦОВВ.
Олена Дадус, заступник Директора Департаменту - начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України
Виробники агропромислового комплексу можуть бути як виробниками сировини для енергетичних видів палива, так і споживачами цієї енергетики, тому надзвичайно важливо вжити всіх заходів стосовно наявних бар'єрів та створити ринкові, зрозумілі правила обігу і взаємодії всіх учасників цього ринку.

На сьогодні з певних причин немає однорідності та розуміння виробників, як доставити сировину, які вимоги до цієї сировини, для того, щоб однакова група виробників виробляла однотипну сировину, що було прийнятним для перероблення тих чи інших видів біопалива.

Ми з боку Мінагрополітики всіляко забезпечуватимемо комунікацію для того, щоб брати участь в розробці нормативно-правових актів, які сприятимуть прибиранню бар'єрів. Ми також будемо налагоджувати комунікацію з виробниками та учасниками агропромислового комплексу.
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
На жаль, ми чомусь дуже повільно впроваджуємо цей сектор. Одним з бар'єрів є трохи викривлений ринок природного газу. Принаймні за минулий опалювальний сезон існувало три ціни газу. Для біомаси немає трьох цін. Не може бути три ціни на один і той самий продукт.

Потрібно розвивати ринок біопалива або спецаукціони. Ми повністю підтримуємо біржу. Одночасно з біржею ми підзаконним актом до закону про створення біржі планували створити сертифікацію біопалива, тобто партії палива, які будуть торгуватись на біржі, вже будуть відповідати певним стандартам, адже в нас немає стандартів на біопаливо.

Ніхто у світі не бере податок на CO2 при спалюванні біомаси чи біогазу. Україна - єдина у світі, хто це придумав. Ми біомаси в тонах спалюємо більше ніж вугілля і відповідно податок на одиницю енергії за викиди CO2 від біомаси навіть вищий ніж від спалювання вугілля. Біомаса має платити нуль, а на практиці платить суттєво більше ніж вугілля. Також буде корисно створити реєстр котелень на біомасі, що дасть прозорість цього сектору.
Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ «Псіхєя»
Одним з виходів, який дозволить забезпечити надійне доступне та надійне енергозабезпечення, насамперед на рівні територіальних громад, має стати використання твердого біопалива. Але перед тим, як розпочинати роботи із заміни газових котлів на твердопаливні, потенційний споживач має отримати відповіді на низку дуже важливих питань.

Я б поділив ці питання на 10 умовних груп:
  1. Якою є потреба в тепловій генерації? Тобто скільки потрібно енергії, за яких погодних умов, впродовж якого періоду з урахуванням того режиму економії чи тих реальностей, з якими ми зараз стикаємось?
  2. Якою має бути потужність твердопаливних котлів? Якими будуть заміщені газові?
  3. Яке паливо потрібне для живлення котла? Якої якості та з якими характеристиками?
  4. Скільки цього палива потрібно для генерації потрібної відповідно до першого пункту кількості енергії?
  5. У кого можна купити це тверде паливо? Скільки для цього потрібно коштів? Купувати все паливо відразу чи купувати його частинами та коли?
  6. Звідки й чим везти це паливо? І тут потрібно звернути увагу на масу і на обсяг, чим як і де це паливо вивантажувати.
  7. Де та за яких умов буде зберігатися паливо впродовж сезону?
  8. Хто буде обслуговувати котли?
  9. До кого звертатися в разі, якщо котел вийде з ладу? Чи існують резервні джерела теплопостачання на час поломки котла?
  10. Чи передбачене у відповідному обладнанні очищення відхідних газів?

Якщо ви отримаєте відповіді на всі ці питання, робіть заміну якнайшвидше та не очікуючи вказівок чи якихось нормативно-правових актів згори, тому що зараз йде війна і тому держава й органи державної влади займаються іншими набагато важливішими питаннями.
Тарас Подвірний, заступник голови постійної комісії з питань інженерного, житлово-комунального господарства, інфраструктури та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної ради
Свій пріоритет ми бачимо в розвитку галузі твердого палива. Основний акцент ми робимо на те, щоб створити механізм стимулювання для виробників та споживачів твердого палива, оскільки Львівська область має обмежений ресурс щодо виробництва рідкого біопалива. Ми маємо опиратись на продукування стимулювання виробництва твердого палива, зокрема виробництво торфових брикетів, вирощування певних енергетичних культур та тверде паливо на основі деревини.

В цьому році ми збільшили у два з половиною рази нашу програму по відповідному державному регулюванню й ефективності. Також ми реалізовуємо проєкт із закупівлі обладнання для наших комунальних підприємств, які працюють в лісовій галузі, які мали б закупити на дочірні підприємства обладнання для виробництва твердого біопалива, для забезпечення цим паливом на основі деревини наших комунальних закладів.
Володимир Липко, директор департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради
Наша територіальна громада об'єднана - це Рівне і містечко Квасилів, яке приєдналося до нього. В нас опалюється близько 800-900 будинків, довжина мереж приблизно 200 км. Що стосується біопалива, то тут великий вклад робить наш орендар, який орендує всі котельні та мережі міста Рівного. Чотири роки тому вони запустили першу котельню на біопаливі - на щепі - побіжністю 10 МВт і в цьому році запустили другу котельню потужністю 20 МВт.

Також в наших теплопостачальників є домовленість, підписані договори з сусідніми територіальними громадами про вирощування енергетичної верби. Щодо приєднаного містечка, то ми зараз шукаємо можливості для інвестицій в цю котельню. Там стоять ще старі радянські котли, які ми хочемо замінити на твердопаливні.
Вікторія Бальцер, секретар Вознесенської міської ради
Чому для нас важливе використання біопалива? Наше комунальне підприємство «Тепло-Сервіс» забезпечує теплом переважно комунальні заклади, оскільки після певної реформи всі мешканці квартир перейшли на індивідуальне опалення. Щоб зекономити місцевий бюджет, ми вирішили встановити твердопаливні котли на одній з котелень, яка обслуговує наш найбільший соціальний об'єкт, а саме лікарню.

Також в нас багато приватного сектору та дач, на яких є багато відходів у вигляді гілок від обрізки дерев. Ми закупили подрібнювач гілок, щепоріз, проінвестували з місцевого бюджету встановлення лінії для виробництва твердопаливних брикетів. Тобто ми ту органіку, яка утворюється в наших домогосподарствах, замість сміття перетворюємо на ресурс для опалення, завдяки чому вже забезпечили близько 70% біопалива шляхом власних надходжень, які раніше були сміттям.

Ми не будемо зупинятись на досягнутих результатах, адже бачимо в цьому сенс з точки зору економічних питань, тобто економії бюджетних коштів, а також з екологічного аспекту.
Тетяна Балибюк, заступник генерального директора з інвестиційної діяльності комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"
На балансі нашого підприємства є 46 котелень, з яких тільки 4 переведені на альтернативні види палива. Будівництво даних котелень стало можливим шляхом впровадження міжнародного інвестиційного 100% грантового проєкту Швейцарської конфедерації. Проєкт було розпочато у 2014 році. На котельнях встановлені електрофільтри для очищення вихідних газів. Також на балансі котельні передбачена обов'язкова лабораторія для замірів палива, яке ми використовуємо. Весь персонал, який працює на котельні, навчений, він пройшов сертифікацію і в нього є підвищення кваліфікації.

Єдиним мінусом є те, що ми не можемо забезпечити себе довгостроковими контрактами, адже існує значний ріст сировини. Відтак ми перейшли на короткострокові контракти.

Не можна говорити про реконструкцію котельні без реконструкції мережі, без встановлення індивідуальних теплових пунктів. Такий проєкт не можна реалізувати самостійно. Має бути спільна підтримка держави та муніципалітету.
Анатолій Сміхула, заступник директора Інституту газу України НАН України
Якщо ми будемо користуватися тільки деревиною, то за три роки ми спалимо всі ліси. Треба розуміти місце біоенергетики в загальному масштабі палива в Україні. Цей напрямок дуже важливий і його розвиток є стратегічним для розвитку економіки України.

Проблеми біомаси, а саме деревини та пелет, як правило, запаси на всю зиму зробити не можна і дуже високі ризики, що серед зими закінчиться пелети, тому потрібно мати запасний варіант енергопостачання.

Що стосується котлів, то не всі старі котли можна ефективно переробити на інше паливо, а деякі взагалі неможливо. Якщо у вас є потреби в переведенні наявних котлів на спалювання біомаси чи твердого палива, то спочатку треба проконсультуватися зі всіма технічними спеціалістами, розробниками котлів, а вже потім приймати рішення.
Олена Ленська, директор Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Держенергоефективності
План RePowerEU, який направлений на відмову використання російських енергоресурсів, побудований на трьох рівнях — політика енергоефективності, диверсифікація постачальників енергії та прискорення «зеленого» енергетичного переходу. Розвиток біоенергетики відповідає всім цим рівням, а також нашим прагненням до євроінтеграції.
Петро Сергійчук, технічний директор КП "Житомиртеплокомуненерго"
Хочемо поділитись інформацію по КП "Житомиртеплокомуненерго", що в нас є, до чого ми готуємось, які в нас проходять програми, і як ми готуємось до опалювального сезону. Ми опалюємо 964 будинки, зараз маємо 55 котелень. На даний час ми знаходимось в дуже скрутному становищі. Маємо прохання зробити зміни до 590 постанови.
Юрій Cнєжкін, директор Інституту технічної теплофізики НАН України
Тверде біопаливо сьогодні складається з трьох груп. Перша - це дрова та різні пелети з деревини та соломи. Друга група - торф та види палива з нього. І рослинна група. Баланс торфу у світовому ресурсі найбільший.
#3 Розвиток виробництва біометану в Україні. Вимір декарбонізації, децентралізації та цифровізації в умовах енергетичної трансформації економіки країни
Цитати спікерів
Валерій Безус, голова Держенергоефективності
Хочу привітати професійну спільноту з певним початком зрушень у сфері формування та реалізації політики в сегменті розвитку біометану. Є зрушення в технічному регулюванні, дуже добре відпрацьовують Міненерго з боку розробки технічного регламенту, і Регулятор долучився до оперативного розв'язання відомої проблеми з технічним регулюванням, з технічним регламентом, з вмістом кисню, тобто ми маємо хорошу акумуляцію всіх ресурсів і в напрямку того, щоб нам розблокувати розвиток біоенергетики в сегменті саме біогазу і біометану.

За поточної кон'юктури за ціною на газ ми розуміємо, що біометанове виробництво є здоровим, і економіка розбудови таких інвестиційних проєктів дуже добре сходиться. Скоріш за все кон'юктура ціни на газ найближчими роками не буде критично змінюватись в бік радикального здешевшання природного газу, тому навіть без огляду на механізм гарантій походження виробництво біометану має свою перспективу.
Вячеслав Володін, керівник експертної групи директорату енергоефективності Міністерства енергетики України
Кабміном в липні затверджений реєстр біометану та продовжується робота щодо розробки самої електронної платформи. Вона повинна бути прозорою, уніфікованою та такою, щоб енергетичні гарантії та сертифікат мали вагу за кордоном. Ми комікуємо з міжнародними енергетичними експертами щодо розробки цієї платформи.

В Міненерго розпочато посилену роботу в напрямку розробки та підписання меморандуму про стратегічне партнерство у сфері відновлювальних газів, насамперед це водень і біометан, з Європейським Союзом. Отже, робота продовжується і ваша платформа дуже сприяє роботі в цьому напрямку.
Микола Каденський, начальник Управління розвитку мережі ТОВ "Оператор ГТС України"
Оператор ГТС стратегічно підтримує розвиток біометану. Ми беремо участь у всіх процесах, які сприяють розблокуванню його потенціалу. Зараз іде процес внесення змін в кодекс ГТС, який створить додаткові можливості приєднання для потенційних виробників. Я особисто бачу велику перспективу в апгрейді наявних біогазових заводів та їх приєднання.

Не варто занадто фокусуватись на гарантіях походження. Так, це необхідний фактор розвитку цього сектору, але він не є таким виключним, адже є й цінові фактори, фактори відповідальності й безпеки та національні інтереси. Біометан, мені здається, найбільш готовий для того, щоб зайняти своє місце в пантеоні нашої енергетичної незалежності.
Олена Ленська, директор Департаменту розвитку відновлюваної енергетики Держенергоефективності
Дійсно, прийняття постанови Кабінету Міністрів «Про порядок ведення реєстру біометану» - це ще один крок на шляху до євроінтеграції та позбавлення від російського енергетичного шантажу. Відповідно до рішення Енергетичного Співтовариства, яке було прийняте наприкінці минулого року, Україна взяла зобов'язання та вже імплементує 4 енергетичний пакет, до якого входить і оновлена директива з відновлювальної енергетики RED II, яка суттєво посилює регулювання механізму гарантій походження, розширює сферу запровадження цих гарантій.
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Наша Асоціація існує 9 років та об'єднує понад 30 компаній, які працюють в секторі біоенергетики. Хочу висловити побажання нашої Асоціації до Реєстру біометану в Україні.
Роман Кравченко, керівник компанії "482.solutions"
Продовжуючи тему важливості розробки реєстрів як одного з ключових питань впровадження гарантій походження, хочу поділитися тими новітніми технологіями та стандартами, які ми використовуємо для створення подібних реєстрів.
Сторінка постійно доповнюється. Слідкуйте за оновленнями матеріалу.