Нова концепція розвитку мереж повинна передбачати в першу чергу будівництво та розвиток магістральних мереж. Це стосується оператора системи передачі НЕК «Укренерго», в нього є свій узгоджений каталог щодо інтеграції до ENTSO-E, він його виконує і вносить зміни до відповідної нормативної документації на кшталт кодексів ОСП і ОСР та ін. Щодо концепції мереж ОСР, згодом ми повинні будемо перейти на вищий клас напруги на 20 кВ для того, щоб зменшити технологічні втрати з розподілу електричної енергії, що разом підвищить і якість надання послуги постачання її для споживача. Все це повинно будуватись на принципах розумних мереж, включаючи диспетчеризацію, впровадження розумних систем обліку та з акцентом на розвиток розподіленої генерації. Як результат — згодом з'являться додаткові мікромережі та оператори малих систем розподілу, які будуть конкурувати з операторами системи розподілу, тобто класичними обленерго, тому що в деяких локаціях вони будуть більш ефективними та краще надаватимуть послуги ніж ОСР, завдяки чому й виникне природна конкуренція.
Повертаючись до питання ВДЕ, їх розвиток не є можливим без надійної роботи базової генерації, а саме: атомних електричних станцій, гідроелектростанцій та ГАЕС і ТЕС як маневрових потужностей для максимально ефективного балансування та гарантування ефективного запасу стійкості енергосистеми. Ще обовʼязковим заходом є будівництво інтерконекторів, які забезпечуватимуть не тільки експорт-імпорт електроенергії, завдяки їм також можемо отримувати аварійну допомогу, якщо не буде вистачати потужності для того, щоб бути самозбалансованими в рамках ОЕС України, тому вищезгадані заходи є архіважливими для того, щоб можна було розвивати ВДЕ.
Окрім того, ми повинні розуміти, що такого хаотичного розвитку відновлювальних джерел енергії, який відбувався до цього часу, вже не буде. Я підтримую розвиток ВДЕ. Дійсно, нам потрібно рухатись в цьому напрямку, але потрібно зробити висновки з минулого періоду розвитку ВДЕ в Україні та розпочати встановлювати системи накопичення і регулювання електричної енергії, поки що незамінні теплоелектростанції, які все одно повинні бути в резерві маневрових потужностей, інакше будуть впроваджуватись обмеження на видачу потужності для ВДЕ або ж будемо закупляти дорогу послугу аварійної допомоги в наших західних партнерів. Також задля розвитку ВДЕ необхідно впроваджувати регіональні диспетчерські центри зі своєю балансуючою групою, неодмінно облаштовані системами прогнозування вироблення електричної енергії, які на сьогодні майже не застосовуються в роботі ВДЕ. Так само потрібно розвивати регіональні центри біомаси, які будуть забезпечувати роботу більшості малих когенераційних потужностей, що працюватимуть в регіонах з плечем логістики постачання сировини до 50 кілометрів.
Важливим є також впровадження нових стандартів та адаптація нормативної документації й приведення законів України у відповідність до європейських. Інакше вся післявоєнна модернізація не буде можлива в максимально ефективних значеннях для України. Ще необхідно звернути увагу на збереження та розвиток людського капіталу для всіх галузей економіки на кшталт навчання в профтех училищах, вищих навчальних закладах та обовʼязково підвищення кваліфікації фахових спеціалістів. Це стосується всіх, особливо проєктантів, інженерів-монтажників, інженерів з пусконалагодження електроустановок, інженерів з експлуатації, диспетчерів та ін., адже у зв’язку з війною ми вже відчуваємо дефіцит спеціалістів і цей дефіцит, на жаль, продовжує свою відʼємну тенденцію росту.
Фрагмент виступу на Energy Freedom by Energy Club (27.10.22)
