Першим документом національного рівня повинен бути «Прогноз розвитку економіки України». Це буде такий своєрідний маяк для Уряду, міжнародних партнерів та бізнесу, в цьому документі мають бути відображені всі обсяги та напрямки розвитку економіки України в довгостроковій перспективі аж до завершення відновлення та початку її росту. Якщо коротко — це базовий глобальний документ, який повинен містити в собі перш за все ресурсний баланс, на якому надалі вже і будуватиметься вся національна економіка.
Також дуже важливою складовою цього документа є енергетичний баланс — це газ, нафта, вугілля та вода. Оскільки про вугілля, газ чи нафту сьогодні вже говорили, то як приклад хочу звернути увагу на дебет води. Ми повинні розуміти, що вода є стратегічним ресурсом для України, який впливає на розвиток економіки зараз та в майбутньому. Без води немає ні промисловості, ні енергетики, а також сільського господарства і в цілому позитивного розвитку адміністративних територій країни, тому особливу увагу треба звернути на розвиток гідротехнічних систем та максимально використовувати потенціал середніх та малих рік.
Наступною умовою є розвиток національної енергетичної промисловості й енергетичної галузі в цілому. Потрібно буде імплементувати нові технології та новітнє обладнання в будівництві та реконструкції електроустановок під час заходів з продовження строку експлуатації атомних електростанцій, ГЕС, ГАЕС, теплових станцій, особливо тих, які експлуатуватимуть високоманеврові потужності, встановлювати системи акумулювання/регулювання/системи прогнозування/диспетчеризації електричної енергії, тому що без них подальший розвиток «зеленої» енергетики в цілому підпадатиме під питання, адже ВДЕ не можуть самостійно працювати в ОЕС України.
Далі ми повинні звернути увагу на децентралізацію. Обов’язково повинні розроблятися плани регіонального розвитку територій, адміністративних центрів чи об’єднаних територій відповідно до специфіки, чи індустріальної, чи сільськогосподарської. Обов’язково повинні розвиватись програми енергоефективності міст, транспорту, в промисловості та сільському господарстві. Потрібно тут також звернути увагу на розвиток розподіленої генерації та принципів смарт грід.
Наступне — це умова відповідності нашої енергосистеми до європейських стандартів. Для цього необхідно на національному рівні проводити правові, технічні, економічні та соціальні заходи.
Правові заходи — це адаптація українських законів, нормативної документації у сфері енергетики до європейських. Дуже важливим є питання захисту інвесторів та система гарантій для них на державному рівні, адже без цього масштабне відновлення буде неможливе.
Технічні заходи. Необхідна єдина національна візія у вигляді технічної політики для енергетичної галузі, яка складатиметься з адаптованих для України європейських стандартів, що передбачають використання нових технологій, новітніх типових технічних рішень та обладнання в будівництві чи реконструкції критичної інфраструктури, яка має відповідати високим європейським стандартам з якості для забезпечення надійності роботи енергосистеми.
Економічні заходи стосуються реформи енергетичного ринку. Це вдосконалена система взаєморозрахунків між усіма учасниками енергетичного ринку на всіх його сегментах. Це стосується електроенергії, теплової енергії й газу. Також необхідно вирішити питання старих і нових боргів та не допустити відновлення системи перехресного субсидіювання.
Одними з найважливіших є соціальні заходи. Це зобов’язання перед побутовим споживачем стосовно якості товару, надання послуг і доступної ціни на них, бо після війни населення навряд чи зможе сплачувати економічно обґрунтовану вартість електроенергії, тепла чи газу.
Дуже важливо не забувати про збереження, вдосконалення та розвиток людського капіталу. Необхідно вже сьогодні вносити до освітньо-навчальних програм вивчення базових провідних практик та нормативної документації Європейського союзу. Це стосується наших вищих навчальних закладів освіти, інжинірингових, мережевих чи компаній, що займаються генерацією електричної енергії, компаній з нафтогазової сфери, які оснащені навчально-тренувальними центрами. Адже активна співпраця вишів з представниками реального сектору економіки та стажування в навчально-тренувальних центрах буде значно підвищувати потенціал дуальної освіти.
