Енергетика країни завжди була, є і повинна лишатися драйвером розвитку її Економіки.
Свідомо втратити шанс і можливість повоєнного відновлення промисловості з її модернізацією – це злочин, і він означає скотитися до статусу «країни — сировинного придатка» світу.
Повоєнне економічне відновлення і подальший розвиток України прямо пов'язаний і не можливий без широкого впровадження в нашій країні відновлювальних джерел енергії (далі ВДЕ). Не важливо — чи то розвиток індустріальний, чи то розвиток «високотехнологічної агропромисловості у сфері чистих екопродуктів». З цієї точки зору, хочу підкреслити два аспекти (я приводжу їх без врахування деяких факторів невизначеності з-за війни):
Перший. Україна має доводити реальними кроками, а не лише тільки розмовами, своє бажання розвивати ВДЕ. В іншому випадку:
- Європейський союз буде захищати своїх виробників та економіку від товарів, вироблених в Україні.
- ЄС буде захищати європейських виробників від дешевої конкуренції з країн та регіонів, де кліматичні норми та, відповідно, взяті на себе зобов’язання не виконуються, шляхом створювання прикордонного коригувального механізму для забезпечення конкурентоспроможності Європейських товарів та запобігання викидам вуглецю.
Тобто, це буде значне підвищення ставок ввізних мит!!!
Розвивати ВДЕ необхідно мінімум в темпах, які передбачені в чинній Енергетичній стратегії країни до 2035 р. (а це 25% виробництва з ВДЕ в загальній структурі, а в абсолютних величинах – 25 млрд кВт.годин). Я розумію, що важко прогнозувати розвиток ВДЕ в країні, де йде війна. Але для цього необхідно створити всі передумови. Наприклад, перегляд Енергетичної стратегії, відновлення роботи над правовими засадами впровадження ВДЕ та економічної підтримки цього впровадження. Починаючи з 2020 року, згадайте як часто ми чули – «от-от почнемо» проводити «зелені» аукціони з підтримки розвитку ВДЕ. Заважав «ковід», відсутність домовленостей з потенційними інвесторами, невдоволеність окремих груп «правилами» проведення аукціонів. А насправді повністю зупинили розвиток галузі ВДЕ. Для більшої конкретики даю посилання на мою статтю, яка була видана на початку 2021 р.
Другий. Як Ви думаєте, чому провідні світові виробники енергетичного обладнання не будували заводи в Україні, не зважаючи на всі публічні запрошення влади? Чому до війни наші національні промислові гіганти машинобудування не могли, хоча б мінімально, забезпечити замовленнями своє виробництво? Все просто. Немає сенсу будувати і виробляти високотехнологічну продукцію в країні, де немає ринку збуту і крило доставки обладнання в інші країни буде дуже довгим, і, відповідно, продукція не буде конкурентоздатна. Дуже сумно, але подивіться, скільки заводів побудовано на росії. І багато з них наразі працюють, попри санкційні заходи з боку цивілізованого світу.
Повоєнне відновлення енергетики України з широким впровадженням ВДЕ дасть можливість перенести промислові потужності (в т.ч. з росії) провідних світових виробників в Україну. Це дозволить зменшити приведену вартість нових джерел енергії в Україні за рахунок зменшення логістичної складової у кінцевій вартості обладнання. Також в нас з’явиться можливість відновити власне машинобудування. Це – податки, робочі місця, відновлення індустріального потенціалу України.
Індустріально розвинута країна – це один з елементів «Безпекової гарантії» сильної повоєнної України!!!
