Energy Club | Події

Скасування мораторію на відключення за борги: експерти обговорили наслідки

2024 Події Ток-шоу
16 січня в ток-шоу Energy Freedom by Energy Club відбулось експертне обговорення теми "Критичний аналіз: причини та наслідки скасування мораторію Кабміном на відключення комунальних послуг за борги".

Про що говорили експерти

Володимир Крупко, СЕО Групи Tolk
Сьогодні ми обговорюємо дійсно важливе питання. Дозвольте трохи повернутися в історію. Уряд, якщо не помиляюсь, 5 березня 2022 року прийняв рішення про запровадження мораторію на відключення населення. У моєму особистому розумінні, це був правильний крок для підтримки населення, яке зіткнулося з повномасштабним вторгненням і могло опинитися в скрутному становищі. Дехто втратив роботу, дехто бізнес, і дійсно, люди могли бути позбавлені можливості сплачувати за комунальні послуги, тому уряд здійснив такий захист. В моєму розумінні, це було абсолютно правильне рішення.

Проте, на жаль, частина населення сприйняла це рішення не як допомогу від держави, а як індульгенцію, вважаючи, що можна взагалі не сплачувати за комуналку. В цьому плані показовим є приклад одного з підприємств нашої групи – Закарпаттяенергозбут. Закарпатський регіон, який, мабуть, найбільш віддалений від військових подій, але, на жаль, ми спостерігаємо дуже погану тенденцію. Якщо взяти цифри на 1 лютого 2022 року, борги населення з інтервалом більш як три місяці складали близько 26 млн гривень. На 1 січня 2024 року ця цифра вже становила 76 млн гривень. Тобто, неплатежі з боку населення зросли майже в три рази.

Цікаво, що ми ведемо структуровану систему контролю за дебіторкою. Є різниця між рахунками від нуля до 500 грн, середній чек від 500 до 2700 і 2700 грн і більше. Значний приріст, майже 30%, відбувся саме в категорії понад 2700 грн за чек. Це насправді власники великих будівель, приватних басейнів, які опалюються, тенісних кортів і таке інше. Водночас пенсіонери, бабусі та дідусі, які отримують пенсію, входять в категорію найменшого чека до 500 грн, і вони дуже справно сплачують за свої послуги.

Тому, рішення уряду, яке дало можливість людям пережити ці важкі часи, на жаль, було сприйнято не в правильному сенсі й, навпаки, призвело до зловживання. Рішення уряду, прийняте у грудні минулого року, яке скасувало фактично мораторій на територіях, де не ведуться бойові дії або які не постраждали, ми очікували досить довго. Для нас, для постачальника універсальних послуг, це було питання номер два, перше – поновити функціонування фінансового ПСО, бо це було найбільш важливе, налагодити фінансові потоки. Питання номер два – дати можливість відключати населення на територіях, де не ведуться бойові дії. Тому рішення вчасне, ми його сприйняли дуже позитивно. Я можу говорити про свою групу і сподіваємося, що зараз налагодимо збір коштів. На жаль, ми також боргуємо своєму Обленерго, яке має здійснювати ремонтні, регламентні роботи, інвестиційну програму. Боргуємо також Укренерго за передачу, яке так само має свої роботи з відновлення та підтримання енергомереж. Тому кожна копійка, яку ми мали б зібрати ще раніше і яку нам вдасться зараз зібрати завдяки цьому рішенню уряду, однозначно буде позитивно направлена на погашення боргів, які є в ринку.

Резюмуючи, ми давно чекали на це рішення, вважаємо, що воно необхідне для ринку, і я особисто вважаю, що воно матиме досить позитивний і правильний вплив на ринок в цілому.
Іван Плачков, голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї
Вітаю, друзі, радий нашій зустрічі й дуже вдячний організаторам за запрошення. Стосовно мораторію – я завжди був противником таких заходів. Протягом всіх років незалежності України уряд, Верховна Рада та інші органи влади застосовували мораторії на різні сфери, включаючи металургійні та алюмінієві підприємства, мотивуючи це захистом галузі чи населення. Однак насправді негатив від таких мораторіїв завжди був більшим, ніж позитив, що підтвердив і мій попередній колега.

Умови ринкової економіки не сприяють застосуванню мораторіїв, і я не чув про такі приклади в інших країнах. У нас особлива ситуація – війна, і мораторії можуть вводитися швидко для реагування на ситуацію в окупованих регіонах чи там, де ведуться бойові дії. Уряд має регулярно випускати постанови для врегулювання ситуації з енергетичними компаніями в цих регіонах, визначати можливість постачання електроенергії, обсяги, взаємодію й обов'язково розвʼязувати фінансові питання.

Мораторій був введений тільки на електроенергію та житлово-комунальне господарство, але чому все інше продавалося за ринковою ціною? Це приводить до відсутності грошей в галузі, ми не можемо відремонтуватися чи підготуватися до опалювального сезону, а потім всі страждають – відключення, низькі температури та інше. Хоча звітується про високий рівень підготовки житлово-комунального господарства та енергетики, насправді це не завжди так.

Введення мораторію призвело до зростання боргових зобов'язань, що є неймовірними, і я не знаю, як їх можна розрулити. Його скасування, на мою думку, є абсолютно правильним, але воно вимушене, тому що далі може бути ще гірше. Ми ризикуємо опинитися в ситуації, яка сьогодні в Росії з опаленням та електропостачанням, але не можна забувати, що наша енергосистема була побудована в одні й ті ж часи, і проблеми можуть бути й у нас.

Тому перша теза – мораторії в умовах ринкової економіки вводити не можна. Їх можна вводити та регулювати лише в ситуаціях воєнних дій на окупованих та деокупованих територіях, врегулювати фінансове питання. Якщо є верстви населення, які не можуть платити, то потрібен простий алгоритм – фінансова допомога безпосередньо тим людям, яким це потрібно. Але з якоїсь причини все робиться за рахунок енергетичного комплексу, і ми перетворили його в ретроенергетичний комплекс за допомогою мораторіїв.

Тому я абсолютно підтримую скасування мораторію, тому що він сколихнув ринок, який ми ввели. Як можна працювати в умовах енергоринку, який сьогодні працює, в умовах цього мораторію? Це неможливо.
Олексій Кучеренко, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг
Вчора (15 січня - ред.) на засіданні комітету було дуже цікаво, обговорювалося питання чергового мораторію, який готується – мораторію на стягування боргів з державних шахт. Ви знаєте, скільки державні шахти заборгували за електроенергію? Приблизно 14 млрд грн. Черговий мораторій, з одного боку, є спробою комітету та уряду зменшити величезні борги, які сьогодні на ринку оцінюються приблизно у 100 млрд грн. Одночасно такі рішення, як мораторії, спотворюють абсолютну картину.

Перше введення мораторію на відключення для населення 5 березня 22-го року, через два тижні після нападу, було зрозумілим, адже панував психологічний натиск, хаос, люди мільйонами пересувалися, була окупація на територіях. Але, на мою думку, ключовою помилкою було те, що вже влітку 22-го року, коли відбулася деокупація Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської областей, треба було негайно скасувати мораторій для всіх категорій, створивши при цьому спеціальні умови оплати для певних категорій, як-от переселенців, тих, хто має зруйноване чи пошкоджене житло, можливо, для родин воїнів тощо.

Не слід було давати накопичуватися боргам, адже очевидно, що українці, як бідні, так і багаті, особливо заможні, використали цей так званий мораторій для того, щоб, по суті, не платити або відтерміновувати платежі, що призвело до кардинального зростання боргів. Тепер вони зашкалюють. Наприклад, одна компанія, на мою думку, заслуговує на орден за сміливість, адже вони були першими, хто почав діяльність зі скасування мораторію та відновлення платоспроможності. Ми подивилися по двох областях суму боргу, приблизно 700 млн, подивилися на кількість платників і отримали приблизне уявлення про ситуацію по країні.

Але тепер мене дивує одне – як назад відкрутити наслідки цього мораторію, який призвів до накопичення боргів? Це, на мою думку, ключове питання. Чи буде це обов'язкова програма для всіх, чи приватні компанії будуть більш активні, а державні постачальники універсальних послуг будуть казати: "А нам що? У нас є борги, але ніхто нічого з нами не зробить"?

Я хочу зрозуміти технологію подальшого відновлення всього ланцюга та погашення боргів, на жаль, швидко це зробити не вдасться. Я знаю, що існує достатньо захисту для споживача. Я спілкувався з НКРЕКП, і навіть якщо боржник показує, що він спроможний і буде платити, його фізично не можна відімкнути згідно з регламентами та ліцензійними умовами НКРЕКП. Тому я найближчим часом ініціюю на базі комітету детальне обговорення цього питання, щоб з'ясувати, як це буде відбуватися фізично.

Я спілкувався з компаніями, з мережовиками, вони кажуть, що дійсно можна пломбувати, можна фізично відмикати, відрізати кабелі, але є пропускна здатність цих компаній. Їхні бригади точно не розраховані на те, щоб там десятками тисяч відмикати, це технологічно не можна виконати. Тут має бути безумовна підтримка уряду, бо просто кинути під танк ці компанії, і вони стануть одразу, на жаль, ворогами народу, що, як на мене, призведе до дуже негативних наслідків.

Тому, як би не було важко визнавати це в умовах тотального популізму, я переконаний, що скасування мораторію було затягнуте. Звертаю увагу, що він фактично скасований лише по електроенергії. Захищені ще й газ, бо в законі передбачена заборона на відключення по розподілу газу, по теплу неможливо відімкнути, по воді також. Тобто це стосується виключно енергетиків. І я думаю, що разом з вами сьогодні ми мусимо максимально сприяти тому, щоб уряд спонукати до чіткої, прописаної процедури, як назад відкатати весь цей каток, щоб запрацювало, та відновилася робота грошей по всьому ланцюгу.

Чесно, в мене нічого деструктивного немає. Мені дуже цікаво почути думки фахівців. Зі свого боку гарантую, що на засіданні комітету я винесу це питання, покличемо урядовців, представників ОСРів, покличемо компанії, які торгують, і разом з ними будемо шукати, як це правильно зробити, щоб їх не зробити ворогами народу. Бо, як на мене, сьогодні вони на передньому фронті, ризикують найбільше в цій ситуації, виправляючи помилки уряду.
Олег Дацко, директор ТОВ «Прикарпатенерготрейд»
Дякую за можливість взяти участь у дискусії. У нас схожі цифри з тими, які озвучував пан Володимир Крупко. Якщо говорити про початок року, то у нас заборгованість з урахуванням поточної складає 340 млн гривень по побутових клієнтах. Вона зросла за минулий рік на 40%, тобто дійсно там є частина, яка стосується підвищення тарифу з червня, але значна частина – це близько 70 млн гривень, ми говоримо про прострочену заборгованість з різними термінами виникнення.

Я згоден зі всіма колегами — рішення не те що актуальне, воно вже перезріле. Якби це рішення було прийняте до початку опалювального сезону, звичайно, такої ситуації зі зростанням заборгованості не було б. Вона була б набагато кращою. Ми дійсно щомісяця обговорюємо на комітеті ситуацію із заборгованістю з Олексієм Юрійовичем і з Андрієм Михайловичем, і в нас у постачальників універсальних послуг є насправді дуже велика проблема, яка стосується закупівлі та постачання електроенергії населенню, тому що ми всі пам'ятаємо, що вхід в зимовий період супроводжується як ростом тарифу ринкового, так і ростом обсягів.

Якщо нам побутові клієнти не сплачують за електроенергію, це відображається на всіх учасниках ринку. Ми вимушені платити значні кошти, щоб закупити електроенергію для населення, але якщо воно не сплачує, то страждають всі учасники ринку, страждає й оператор системи передачі, і оператор системи розподілу. Тому рішення однозначно вітаємо.

Зараз, якщо говорити про практичні кроки, повністю хочу підтримати ті слова, які сказав пан Володимир, що клієнти з категорії субсидіантів і пенсіонерів сплачують вчасно. То ми говоримо про те, що не сплачують переважно ті категорії наших побутових клієнтів, які мають змогу платити. Вони скористалися цим мораторієм.

Що ми зараз робимо? У нас дійсно є план дій на 2-3 місяці. Ми не ставимо собі за мету відключити. Наша ціль – все-таки попрацювати з клієнтами, провести масову комунікаційну кампанію для того, щоб повідомити їх, що вже мораторій не працює, що насправді потрібно сплачувати за електроенергію вчасно. Тому що ми зараз багато говоримо про фізичний дисбаланс системи, але давайте згадувати і про фінансовий дисбаланс. Кожен побутовий клієнт – це такий самий учасник ринку, як і будь-хто. Якщо він не сплачує, то система в фінансовому дисбалансі.

Наше завдання зараз – масово провести комунікаційну кампанію, донести до кожного клієнта необхідність якомога швидше погасити всю заборгованість. Ми вже зараз відчуваємо наплив клієнтів. З однієї сторони ми дзвонимо, пояснюємо, розказуємо, з іншої сторони клієнти, чуючи цю інформацію, приходять до нас в центри обслуговування клієнтів, виясняють розрахунки, масово укладають графіки реструктуризації.

Ми очікуємо, що основну масу клієнтів ми опрацюємо, зможемо запобігти відключенню і таким чином знизити навантаження на бригади. Ну, і отримати кошти. Звичайно, що частина клієнтів все-таки рано чи пізно прийде до цього стану відключення.

Ми зараз розсилаємо повідомлення, розсилаємо SMS, паралельно з повідомленнями про відключення. Десь наприкінці січня — на початку лютого очікуємо перші заходи з відключення клієнтів. Як наслідок, звичайно, зі скасуванням цього мораторію очікуємо, що ситуація за два-три плюс мінус місяці стабілізується. Ми вийдемо в більш-менш зрозумілі й повні розрахунки зі сторони категорії населення. І далі вже це однозначно позитивно вплине на ситуацію щодо розрахунків на ринку електроенергії.
Геннадій Рябцев, енергетичний експерт, директор спеціальних проєктів НТЦ «Психея»
Доброго дня. Дійсно, це рішення потрібно було ухвалювати значно раніше, і навіть запроваджуючи мораторій, на мій погляд, це потрібно було робити лише для тих районів, які суттєво постраждали від бойових дій. Ми завжди казали, що будь-яке субсидіювання, будь-які заходи зі стимулювання чи будь-які заходи із запровадження виключень певних із ринкових правил, вони мають мати адресний, монетарний характер. Не можна запроваджувати пільги усім без винятку, без огляду на їхні можливості та потреби на той чи інший час. Не можна запроваджувати пільги й для тих, хто сплачує з власних невеликих доходів 15-20, а то і більше відсотків за комірне, і тих, хто має басейни, теплі підлоги по всіх поверхах своїх заміських будинків.

Те, що я зараз почув, підтверджує мої здогадки про те, що населення, яке має середній дохід і нижчий за середній, завжди було найдисциплінованішим платником за комірне, електричну енергію, газ та теплову енергію, будь-що. Але ті, хто має дохід вище середнього, на жаль, використовують ось такі подарунки, навіть маючи можливість сплачувати, але не виконуючи своїх зобов'язань перед постачальниками. І, на жаль, оці потуги держави запровадити якісь ще чергові пільгові категорії й зробити популістичні кроки на зустріч майбутнім виборцям, вони призводять до набагато більш скрутних наслідків.

І всі зараз знають, що на енергетичних ринках величезні борги, але урядовці успішно вдають, що їх не помічають. Вони відсувають розвʼязання цієї проблеми все далі, немовби вона зникне сама собою. Але 100 млрд гривень не розчиняться. Варто зараз хоча б подумати над тими механізмами, які дозволять розвʼязати цю проблему, щоб був хоча б якийсь вибір, щоб був майданчик для обговорення. Але такого майданчика досі немає.

І через борги, отже, нестачу грошей у компаній, які постачають відповідні товари й послуги, виникають проблеми з фінансуванням аварійних, планових ремонтів, з фінансуванням відновлення і модернізації мереж, систем, з виплатою заробітної плати тим же самим ремонтним бригадам. Адже тут мені постійно повідомляють, тобто звертаються до мене через соціальні мережі, кваліфіковані працівники, які просто не в змозі працювати в енергетичних компаніях, тому що ті заробітні плати, які вони отримують, не відповідають тому рівню і складності задач, які зараз вирішують, і які вони вирішують.

І не варто забувати про ту велику частку фізично і морально застарілого обладнання, що має звичку виходити з ладу, особливо за низьких температур. Такі аварії зараз набагато небезпечніші, аніж обстріли з боку Російської Федерації, і саме такі аварії можуть призвести до повернення графіків стабілізаційних вимкнень, насамперед коли у нас морози, коли в пікові години зростає споживання.

Отже, борги є першопричиною довжелезного ланцюга негараздів, і саме з борговою проблемою потрібно зараз розбиратися. Причому тут є цікава особливість: якщо взяти й зіставити дебіторську та кредиторську заборгованість компаній, які або безпосередньо управляються державою, або опосередковано управляються нею, то оці астрономічні 100 млрд гривень скоротяться десь там в три-п'ять разів.

Можна звісно, як у нас було раніше, просто вчергове списати борги, це звісно найпростіше, але це неправильне рішення, тому що борги утворилися з різних причин. І дехто зі споживачів дійсно не міг, не мав можливості сплачувати за спожите, а дехто ігнорував зобов'язання, посилаючись на воєнні дії й взагалі на війну.
Вадим Данилків, в.о. генерального директора АТ «Миколаївобленерго»
Я хочу сказати, що, на територіях, де відбуваються бойові дії, наше населення сплачує за електричну енергію. Не можна сказати, що проблема стоїть надзвичайно гостро. Напевно, є розуміння, що електроенергія – це цінність. Відповідно, коли люди були місяцями без електроенергії, без води, це підсилює розуміння того, що це важлива складова і це товар, за який потрібно платити. Це призводить до того, що за електроенергію сплачують. Мораторій на території Миколаївської області скасований буде не всюди, що, звичайно, ставить нас трошки в іншу ситуацію порівняно з іншими територіями.

Миколаївська область вся деокупована, окрім Кінбурнської коси. Фактично, як таких бойових дій, окрім постійних обстрілів Очаківської громади, не ведеться. Але зрештою залишаються частково мораторії. Чи підтримуємо ми мораторії, скасування мораторію? Так, звичайно, це правильний ринковий механізм, і це, якраз, дозволить стабілізувати ситуацію на ринку.

Виникають при цьому в нас технічні проблеми. В першу чергу, технічна проблема – що буде, якщо наш постачальник універсальних послуг віддасть нам списки на відключення, які будуть містити 1000, 2000 споживачів і так далі. Фактично, розподільні компанії не можуть цього зробити в такий короткий проміжок часу і саме вписатися в той законодавчо визначений термін на відключення.

Це, відповідно, те саме, особливо в таких регіонах, як Миколаївська область, де велика кількість бригад задіяна на відновленні електропостачання. Ми подали світло в кожну оселю, але ми не відновили електропостачання належної якості. Відповідно, вони задіяні, в основному, в певному відновленні, продовженні відновлення. І це також певна технічна проблема для ОСРів.

Я думаю, що вона аналогічна буде для всіх. І ця ситуація законодавчо не врегульована. Крім того, на мою думку, є ще один нюанс, який залишається. Ми є країною, яка воює, і всі наші зусилля направлені, в першу чергу, на забезпечення перемоги, забезпечення нашого війська і так далі.

Але є ситуації, коли існував мораторій, і ми не мали права деякі об'єкти відключати без погодження обласної військової адміністрації. На сьогодні є певний перелік об'єктів, які, хоча і не сплачують за електроенергію, але їх відключати категорично не можна. Є нюанси з документами, документами оренди, документами, не повністю оформленими, але це військові об'єкти, які фактично у воюючій країні відключати неможливо.

Напевно, тут потрібний законодавчий механізм, який би врегулював саме, коли є, мала б залишатися заборона обласної військової адміністрації чи певного органу на відключення цих об'єктів. І ці проблеми не мають перекладатися на ОСРів, оскільки, якщо ми його не відключимо за поданням чи цього, чи іншого постачальника, такий об'єкт, і ці проблеми перекладаються на плечі ОСР, який не має механізму, яким чином відшкодовувати в такому випадку збитки.

Але такі об'єкти реально є в прифронтових областях, таких об'єктів набагато більше, ніж в інших, і фактично ми ж розуміємо, не завжди можливо коректно і оформити документ, і відповідно якимось чином відшкодувати. Тобто тут потребує, якраз, законодавчого допрацювання, от саме такі об'єкти, і саме для таких об'єктів має залишатися заборона на відключення обласної військової адміністрації.
Артем Мартинюк, в.о. генерального директора АТ «Українські розподільні мережі»
Добрий день, друзі. Дякую за можливість висловитись. У вас досить поважна компанія. Отже, я відверто хотів виступити, бо побачив Олексія Кучеренка і хотів звернутися до нього, попросити допомоги саме ще з однієї проблеми, яку ми підіймаємо – це крадіжки електричної енергії.

Я вважаю, що крадіжка електричної енергії під час війни – це мародерство. Ми в нашій державі ніколи не мали розуміння, навіть в кримінальному кодексі немає такого поняття, як крадіжка електричної енергії. Там є таке поняття, як значна шкода, але крадіжки немає. У нас відсутні випадки, щоб когось осудили за такі речі. Наскільки ми розбиралися в цій ситуації з експертами, від 2 до 4% електричної енергії в Україні крадеться. Довідково, навіть якщо це буде 1% по року, це становить 5,3 млрд грн у цінах 23-го року, це тільки 1%, і це яка шкода для держави, яка воює. Що можна було б зробити за ці 5 млрд?

Я хотів би попросити підтримки як від Energy Club, так і від наших учасників, щоб ми ще раз підняли цю проблему і якимось чином знайшли можливість донести цю проблематику до Верховної Ради. І щоб внесли такі зміни до Кримінального кодексу.
Олександр Кабак, керівник департаменту з операційної діяльності Yasno
Вітаю, колеги. Дякую за можливість висловити позицію. Основні постулати вже озвучені, і в принципі я згоден з вищесказаним. Нарешті Кабмін ухвалив зміни до постанови, що регулюють питання оплат за комунальні послуги. Відтак, постачальники послуг можуть відключати побутових клієнтів-боржників.

Але я хочу наголосити, як і більшість моїх колег, що наше завдання не відключити боржника, а прокомунікувати з ним, отримати оплату, щоб не допустити відключення. Наша статистика, наша практика показує, що значна кількість боржників не доходить до самого моменту відключення, отримавши попередження, вони сплачують за свої борги й таким чином врегульовують ситуацію. Інформування – це частина нашої стратегії, яка спрямована на коригування платіжної поведінки клієнтів.

Ця платіжна поведінка значно погіршилась в умовах воєнного стану. І ми теж бачимо ці негативні тренди, коли значна кількість боргів формується верствами населення більш заможними, що більше споживають і не хочуть сплачувати свої рахунки. Якщо трохи цифр, то в нас потрапляють на заплановані відключення близько 74 тисяч боржників по Києву і по Дніпропетровській області, це менше ніж 3% нашої клієнтської бази. Але сума боргів, сформована цією групою клієнтів, величезна, понад 600 млн гривень, 623, якщо бути точним, це майже 50% від простроченої заборгованості.

Бачимо, що дуже малий прошарок клієнтів формує майже половину всіх боргів, і вони сформували їх, звісно, не рахунками по 200 гривень. Однак, якщо у клієнта дійсно складна фінансова ситуація, ми розглядаємо розтермінування, ми готові приймати клієнтів у своїх офісах, розглядати їхню ситуацію і пропонувати графіки розтермінування боргу. Такі кейси ми розглядаємо індивідуально.

Є механізм субсидій, ми всі про них знаємо. Держава наразі створила дуже простий механізм онлайн оформлення субсидій за простим пакетом документів. Клієнти, які мають проблеми з фінансовим становищем, повинні скористатися цим інструментом.

Ну і хочу підкреслити, що ці кошти від оплати боргів постачальник передає державній генерації, яка забезпечує роботу механізму, за яким населення отримує електроенергію, і також частина грошей йде операторам системи розподілу, які ремонтують енергетичну інфраструктуру, яка пошкоджена в результаті російських атак. Тому вся ця ланка, повинна працювати. І якщо є борги, то вона не працює. Загалом, починаючи з розвʼязання проблеми боргів, розвʼязуються всі наступні кроки.
Денис Кононець, директор комерційний АТ «Харківобленерго»
Хотів би звернути увагу на декілька моментів. По-перше, сама по собі інформація, яка з'явилась, про скасування мораторію, вже дала деякі позитивні зрушення в сплаті за електроенергію. Але хотів би звернути увагу на те, що скасування цього мораторію майже не стосується нашої області. У нас під скасування попадає лише один район, причому це досить не проблемний район. І хотів би також звернути увагу колег, що в цій ситуації, коли вже другий рік іде повномасштабна війна, кожна область лишається сам на сам зі своїми проблемами. У нас дуже змінилась ситуація, починаючи з того, що впали обсяги розподілу, зросли втрати електроенергії, зменшилось споживання безвтратних споживачів, міграція населення. При цьому все відновлення йде за наш кошт. Також інвестиційна програма за наш кошт. І ми можемо розраховувати тільки на ті кошти, які сплачують споживачі Харківської області. Хотів би додати, що ми зараз спілкуємося тільки за електричну енергію, яка насправді становить умовно 10%, або не більше 10% від загальної суми комунальних платежів. Інколи дійсно сплата за мобільний телефон та інтернет перевищує платежі за електричну енергію.